65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"13" серпня 2024 р. м. Одеса Справа № 916/4659/23(916/1489/24)
Господарський суд Одеської області у складі судді Райчевої Світлани Іванівни,
при секретарі судового засідання Скогутовському І.П.
дослідивши матеріали справи,
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «БРРЕНТ» (79066, м. Львів, вул. Сихівська, буд. 18; код ЄДРПОУ: 38099402),
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІ ФЛОУ» (65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, буд. 49, кв. 2; код ЄДРПОУ 42739750),
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «ОПТІМУС+» (61052, м. Харків, вул. Карла Маркса, буд. 32; код ЄДРПОУ: 32674231),
за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача: 1). Розпорядник майном Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІ ФЛОУ»; 2). Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Войтовського Валентина Сергійовича ( АДРЕСА_1 ),
про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав щодо нерухомого майна, які є відмінними від права власності та визнання відсутніми майнових прав, відмінних від права власності,
За участю:
від Позивача: адвокат Патько Н.Я.;
від Відповідача: адвокат Барила К.В.;
від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Позивача: адвокат Дяків В.Б.;
Суть спору.
Товариство з обмеженою відповідальністю «БРРЕНТ» звернулось до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІ ФЛОУ» про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав щодо нерухомого майна, які є відмінними від права власності №11/2019-4 від 22.11.2019р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським Валентином Сергійовичем та зареєстрований в реєстрі за № 3225, укладений між Публічним акціонерним товариством «БГ Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІ ФЛОУ» відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом електронного аукціону від 24.10.2019 р. № UA-EA-2019-10-01-00008-b. та визнання відсутніми у Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІ ФЛОУ» майнових прав, відмінних від права власності, на нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення загальною площею 4571,2 кв.м. (нежитлові приміщення 1-го, 2-го, 3-го та 4-го поверхів чотириповерхової виробничої будівлі), що розташовані за адресою: місто Львів, вулиця Героїв УПА, будинок 73, що є предметом Договору купівлі-продажу майнових прав щодо нерухомого майна, які є відмінними від права власності № 11/2019-4 від 22.11.2019 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським Валентином Сергійовичем та зареєстрованого в реєстрі за № 3225, укладеного між Публічним акціонерним товариством «БГ Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІ ФЛОУ».
Процесуальні дії Суду.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 10.04.2024р. відкрито провадження у справі №916/1489/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БРРЕНТ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІ ФЛОУ» про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав щодо нерухомого майна, які є відмінними від права власності та визнання відсутніми майнових прав, відмінних від права власності. Залучено до участі у справі у якості третьої особи, які не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні Позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю «ОПТІМУС+» та у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору на стороні Відповідача: розпорядника майном Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІ ФЛОУ» та Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Войтовського Валентина Сергійовича. Справу вирішено розглядати в межах справи №916/4659/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІ ФЛОУ», за правилами загального позовного провадження із присвоєнням справі №916/4659/23(916/1489/24). Підготовче засідання призначено на « 22» травня 2024 р. о 12:00 год.
22.05.2024 р. судове засідання не відбулось, у зв'язку із чим, ухвалою суду від 30.05.2024р. підготовче засідання суду призначено на 17.06.2024р. о 14:35 год.
17.06.2024 р. у судовому засіданні, господарським судом постановлено ухвалу у протокольній формі про закриття підготовчого провадження у справі №916/4659/23(916/1489/24) та призначення даної справи до розгляду по суті. Судове засідання для розгляду даної справи по суті призначено на 30.07.2024р. об 11:20 год. та 02.08.2024р. о 14:00 год.
02.08.2024р. судове засідання не відбулось, у зв'язку із чим, ухвалою Господарського суду Одеської області від 06.08.2024р. справу призначено до розгляду по суті на « 13» серпня 2024 р. о 10:00 год.
Учасники справи про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, шляхом направлення ухвали суду до їх електронних кабінетів користувача підсистеми «Електронний суд» ЄСІТС.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін господарським судом встановлено наступне.
Позиції сторін у справі.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БРРЕНТ».
Позивач зазначає, що 27.12.2013р. між Продавцем - Публічним акціонерним товариством «Банк Перший» та Покупцем - Товариством з обмеженою відповідальністю «ОПТІМУС+» укладено Договір купівлі-продажу нежитлових приміщень загальною площею 4571,2 кв. м, що розташовані у м. Львові на вул. Героїв УПА, будинок №73, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Корпало Г. В., зареєстрований у реєстрі за № 5281.
29.01.2020р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОПТІМУС+» та Товариством з обмеженою відповідальністю «БРРЕНТ» укладено договір купівлі продажу нежитлових приміщень загальною площею 4571,2 кв. м, що розташовані у м. Львові на вул. Героїв УПА, будинок №73, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Гусаком Р.Т., зареєстрований в реєстрі за № 82.
З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що 29.01.2020р. нерухоме майно, загальною площею 4571,2 кв. м, що розташовані у м. Львові на вул. Героїв УПА, будинок №73 було зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю «БРРЕНТ».
Таким чином, Позивач зазначає, що є власником майна, що знаходиться за адресою: Львівська обл., м. Львів, вулиця Героїв УПА, будинок 73, про що в Реєстрі речових прав на нерухоме майно здійснено запис № 35249658 від 29.01.2020р. на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний № 50879952 від 29.01.2020р.
22.11.2019 р. між Продавцем - Публічним акціонерним товариством «БГ БАНК» (щодо якого 27.03.2020 р. внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), як правонаступником Публічного акціонерного товариства «БАНК ПЕРШИЙ» (вбачається з п. 1.1 цього Договору), та Покупцем - Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІ ФЛОУ» укладено Договір №11/2019-4 купівлі-продажу майнових прав щодо нерухомого майна, які є відмінними від права власності, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським Валентином Сергійовичем за № 3225.
Відповідно до п.1.1 цього Договору, його предметом є майнові права/право власності на нерухоме майно, що виникне в майбутньому на об'єкти нерухомого майна, а саме: нежитлові приміщення загальною площею 4571,2 кв.м. (нежитлові приміщення 1-го, 2-го, 3-го та 4-го поверхів чотириповерхової виробничої будівлі), що розташовані за адресою: місто Львів, вулиця Героїв УПА, будинок 73, право власності на яке у Продавця (Публічного акціонерного товариства «БГ БАНК») було припинене на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 27.12.2013 р., укладеного між Публічним акціонерним товариством «БАНК ПЕРШИЙ» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «БГ БАНК») та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОПТІМУС+», зареєстрований у реєстрі за №5281, які є відмінними від права власності та які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому.
Позивач визначає свій правовий статус як зацікавленої особи, яка не була стороною оспорюваного правочину, однак вимога про визнання його недійсним спрямована на приведення сторін правочину у попереднє правове становище, що матиме наслідком повернення майна за адресою: Львівська обл., м. Львів, вулиця Героїв УПА, будинок 73 у власність Позивача.
На думку Позивача, оспорюваний договір підлягає визнанню його недійсним, оскільки укладений з порушенням ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, а саме суперечить частині 5 цієї статті як такий, що не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. В обґрунтування вказаного Позивач зазначає, що:
1) всупереч статтям 3 і 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Відповідачем не здійснено державної реєстрації майнових (речових) прав, відмінних від права власності на нерухоме майно, які є предметом цього Договору, що згідно правових висновків Верховного Суду, сформованого у постановах № 910/11702/18 від 13.04.2021 р. та № 910/20769/20 від 22.11.2022 р., - виключає підстави набуття таких прав ним, як покупцем;
2) під виглядом відчуження майнових прав щодо нерухомого фактично відбувся продаж права на звернення до суду з позовом або права на застосування способів захисту цивільних прав, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 16 і статтями 387, 392 ЦК України, хоча з урахуванням застереження щодо змісту або характеру майнових прав, вміщеного у частині 2 статті 656 цього Кодексу, вказані способи судового захисту цивільних прав не можуть бути предметом договору купівлі-продажу майнових прав;
3) сторони за спірним Договором фактично не здійснили операцій з купівлі-продажу права вимоги, оскільки такі права не існували на момент укладення цього правочину.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України, Позивач вважає, що у Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІ ФЛОУ» відсутні будь-які права щодо нежитлових приміщень загальною площею 4 571, 2 кв.м., що розташовані за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, будинок 73, адже згідно зі ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення; якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.
У зв'язку із зазначеними обставинами Позивач також просить Суд про визнання відсутніми у Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІ ФЛОУ» майнових прав, відмінних від права власності, на нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення загальною площею 4 571, 2 кв.м. (нежитлові приміщення 1-го, 2-го, 3-го та 4-го поверхів чотириповерхової виробничої будівлі), що розташовані за адресою: місто Львів, вулиця Героїв УПА, будинок 73.
Заперечення Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІ ФЛОУ».
У відзиві на позову заяву Відповідач зазначає, що не погоджується з доводами Позивача стосовно того, що Сторони оспорюваного правочину не здійснили операцію з купівлі-продажу права вимоги, оскільки на момент укладання цього правочину у продавця - Публічного акціонерного товариства «БГ БАНК» не існувало таких прав щодо відповідного майна, адже спір у справі № 914/2150/18 не був вирішений на його користь.
На думку Відповідача, у Публічного акціонерного товариства «БГ БАНК» на момент укладення оспорюваного договору були усі необхідні майнові права (правомочності) як у сторони нікчемного правочину (нікчемного договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 27.12.2013, укладеного між Публічним акціонерним товариством «БАНК ПЕРШИЙ» (правонаступником якого було Публічне акціонерне товариство «БГ БАНК») та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОПТІМУС+», посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Корпало Г.В., зареєстрованого в реєстрі за №5281, який відповідно до положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є нікчемним та який в силу закону не породжує жодних правових наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.
В обґрунтування заперечень Відповідач посилається на преюдиційність обставин, встановлених у справах №914/2150/18 та №914/3105/21 щодо нікчемності договору від 27.12.2013р., укладеного між Публічним акціонерним товариством «БАНК ПЕРШИЙ» (правонаступником якого було Публічне акціонерне товариство «БГ БАНК») та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОПТІМУС+», та відсутність прав останнього на відчуження об'єкту даного договору (нежитлові приміщення, літ. «Б-3» загальною площею 4 571,2 кв.м., що розташовані за адресою: місто Львів, вулиця Героїв УПА, будинок 73) Позивачу.
Також Відповідач не погоджується з твердженням Позивача про відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІ ФЛОУ» будь-яких прав щодо спірних приміщень, у зв'язку із тим, що всупереч вимогам ст. 2, 3, 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Товариство з обмеженою відповідальністю «МАНІ ФЛОУ» не здійснено державної реєстрації Договору № 11/2019-4 купівлі-продажу майнових прав щодо нерухомого майна, які є відмінними від права власності, відтак, не відбулось набуття Відповідачем таких прав на майно.
Стосовно доводів Позивача про відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІ ФЛОУ» будь-яких прав щодо спірних приміщень, у зв'язку із тим, що всупереч вимогам ст. 2, 3, 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», Товариство з обмеженою відповідальністю «МАНІ ФЛОУ» не здійснено державної реєстрації Договору № 11/2019-4, Відповідач зазначає, що укладений 22.11.2019 між Публічним акціонерним товариством «БГ БАНК» і Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІ ФЛОУ» Договір № 11/2019-4 купівлі-продажу майнових прав щодо нерухомого майна, які є відмінними від права власності, був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським Валентином Сергійовичем і зареєстрований в реєстрі за № 3225. У подальшому, 14.01.2021р. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстровано право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІ ФЛОУ» на нежитлові приміщення загальною площею 4571,2 кв.м., розташовані за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, буд. 73, майнові права щодо яких є предметом Договору № 11/2019-4, що підтверджується зокрема Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, долученою до позовної заяви Товариством з обмеженою відповідальністю «БРРЕНТ».
Також Відповідач вважає безпідставними і некоректними посилання у позовній заяві Товариства з обмеженою відповідальністю «БРРЕНТ» на постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.11.2022 р. у справі № 910/20769/20, в якій враховано правову позицію, викладену у постанові Судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.04.2021 у справі № 910/11702/18, оскільки обставин справи №910/20769/20 не є подібними до обставин справи №916/4659/23(916/1489/24).
Відповідач не погоджуємося із твердженням Позивача стосовно того, що саме Товариство з обмеженою відповідальністю «БРРЕНТ» являється власником майна, що знаходиться за адресою: Львівська обл., м. Львів, вулиця Героїв УПА, будинок 73». Позивач зазначив, що вважає, що нежитлові приміщення загальною площею 4 571,2 м.кв. що розташовані за адресою: м. Львів, вулиця Героїв УПА, будинок 73, належать йому на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень, укладеним 29.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОПТІМУС+» та Товариством з обмеженою відповідальністю «БРРЕНТ», посвідченим приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Гусаком Р.Т., зареєстрованим у реєстрі за № 82.
Товариство з обмеженою відповідальністю «МАНІ ФЛОУ» стосовно вказаних тверджень заперечує та зазначає, що вказаний договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, укладений 29.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОПТІМУС+» та Товариством з обмеженою відповідальністю «БРРЕНТ», посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Гусаком Р.Т., є предметом судового оскарження у справі № 916/4659/23(914/411/21), оскільки Товариство з обмеженою відповідальністю «ОПТІМУС+» не мало законних підстав для набуття права власності на нерухоме майно за нікчемним договором купівлі-продажу нежитлових приміщень від 27.12.2013р.; договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 29.01.2020 року було укладено між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОПТІМУС+» та Товариством з обмеженою відповідальністю «БРРЕНТ», та зареєстровано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під час судового провадження та встановленої ухвалою Господарського суду Львівської області від 17.01.2020 у справі № 914/2150/18 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/86961394) заборони для проведення будь-яких реєстраційних дій з даним майном.
У зв'язку з наведеним Товариство з обмеженою відповідальністю «МАНІ ФЛОУ» заперечує проти тверджень Товариства з обмеженою відповідальністю «БРРЕНТ» з приводу наявності у останнього будь-яких законних інтересів щодо нежитлових приміщень загальною площею 4 571,2 м.кв. що розташовані за адресою: м. Львів, вулиця Героїв УПА, будинок 73, адже Товариство з обмеженою відповідальністю «БРРЕНТ» не набуло і не могло набути від Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТІМУС+» як неналежного власника і неналежного продавця жодних прав на це майно в силу встановленої (підтвердженої) судом обставини нікчемності договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 27.12.2013р.
Враховуючи вищенаведене, Відповідач вважає, що у Позивача відсутнє порушене право щодо предмету оспорюваного правочину.
Оскільки позовна вимога Товариства з обмеженою відповідальністю «БРРЕНТ» про визнання недійсним Договору купівлі-продажу майнових прав щодо нерухомого майна, які є відмінними від права власності №11/2019-4 від 22.11.2019р. є безпідставною, необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню, позовна вимогами про визнання відсутніми у Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІ ФЛОУ» майнових прав, відмінних від права власності, на нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення загальною площею 4571,2 кв.м. (нежитлові приміщення 1-го, 2-го, 3-го та 4-го поверхів чотириповерхової виробничої будівлі), що розташовані за адресою: місто Львів, вулиця Героїв УПА, будинок 73, також не підлягає задоволенню.
Узагальнені доводи та заперечення третіх осіб у справі.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ОПТІМУС+» письмових пояснень по суті спору до господарського суду не подавало, проте усно у судових засіданнях зазначало, що підтримує позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «БРРЕНТ» у повному обсязі.
21.05.2024р. до господарського суду надійшли письмові пояснення розпорядника майном Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІ ФЛОУ», у яких він підтримав заперечення Відповідача, у задоволенні позову просив Суд відмовити.
Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Войтовського Валентин Сергійович участі у судових засіданнях не приймав, будь-яких пояснень по суті спору до господарського суду не надавав.
Обставини справи встановлені судом.
27.12.2013р. між Продавцем - Публічним акціонерним товариством «БАНК ПЕРШИЙ» та Покупцем - Товариством з обмеженою відповідальністю «ОПТІМУС+» укладено Договір купівлі-продажу нежитлових приміщень загальною площею 4571,2 кв. м, що розташовані у м. Львові на вул. Героїв УПА, будинок №73, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Корпало Г. В., зареєстрований у реєстрі за № 5281.
29.01.2020р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОПТІМУС+» та Товариством з обмеженою відповідальністю «БРРЕНТ» укладено договір купівлі продажу нежитлових приміщень загальною площею 4571,2 кв. м, що розташовані у м. Львові на вул. Героїв УПА, будинок №73, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Гусаком Р.Т., зареєстрований в реєстрі за № 82.
Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 29.01.2020р. нерухоме майно, загальною площею 4571,2 кв. м, що розташовані у м.Львові на вул. Героїв УПА, будинок №73, було зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю «БРРЕНТ».
22.11.2019 р. між Продавцем - Публічним акціонерним товариством «БГ БАНК» як правонаступником Публічного акціонерного товариства «БАНК ПЕРШИЙ» та Покупцем - Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІ ФЛОУ» укладено Договір №11/2019-4 купівлі-продажу майнових прав щодо нерухомого майна, які є відмінними від права власності, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Войтовським Валентином Сергійовичем за № 3225.
Відповідно до п.1.1 цього Договору, його предметом є майнові права/право власності на нерухоме майно, що виникне в майбутньому на об'єкти нерухомого майна, а саме: нежитлові приміщення загальною площею 4571,2 кв.м. (нежитлові приміщення 1-го, 2-го, 3-го та 4-го поверхів чотириповерхової виробничої будівлі), що розташовані за адресою: місто Львів, вулиця Героїв УПА, будинок 73, право власності на яке у Продавця (Публічного акціонерного товариства «БГ БАНК») було припинене на підставі договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 27.12.2013 р., укладеного між Публічним акціонерним товариством «БАНК ПЕРШИЙ» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «БГ БАНК») та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОПТІМУС+», зареєстрований у реєстрі за №5281, які є відмінними від права власності та які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому.
Позивач визначає свій правовий статус як зацікавленої особи, яка не була стороною оспорюваного правочину, однак вимога про визнання його недійсним спрямована на приведення сторін правочину у попереднє правове становище, що матиме наслідком повернення майна за адресою: Львівська обл., м. Львів, вулиця Героїв УПА, будинок 73 у власність Позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Положення ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права як визнання недійсним правочину (господарської угоди).
Оспорювати правочин у суді може одна із сторін правочину або інша заінтересована особа. За відсутності визначення поняття «заінтересована особа» такою особою є кожен, хто має конкретний майновий інтерес в оспорюваному договорі.
Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.
Реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов'язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.
Такий правовий висновок викладено у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17, у постанові Верховного Суду від 13.05.2021 у справі № 910/6393/20.
Щодо прав, за захистом яких Позивач звернувся до Суду, господарський суд зазначає наступне.
У постанові від 16.06.2023р. Західного апеляційного господарського суду у справі №914/2150/18 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/111673875) з урахування ухвали про виправлення описки від 19.06.2023р. (https://reyestr.court.gov.ua/Review/111673876) відносно Суд встановив обставини, які мають преюдиційне значення у даній справі, а саме:
«Врегульовані статтею 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» права та обов'язки сторін щодо забезпечення збереження активів банку, запобігання втрати майна та збитків банку виникли на підставі постанови правління НБУ від 27.11.2014 «Про віднесення ПАТ «БГ Банк» до категорії неплатоспроможних» (т. 1 а.с. 22-24) та запровадження з 28.11.2014 у банку тимчасової адміністрації (рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «БГ Банк» за № 131 від 27.11.2014, т. 1 а.с. 26).
Постановою Правління Національного банку України від 26.02.2015 №134 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «БГ Банк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд гарантування) прийнято рішення від 27.02.2015 № 43 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «БГ Банк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку», згідно з яким було розпочато процедуру ліквідації ПАТ «БГ Банк» та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «БГ Банк» Новікову Марію Миколаївну строком на 1 рік з 27.02.2015 до 26.02.2016 включно.
Рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 146 від 11.02.2016 «Про продовження строків здійснення процедури ліквідації ПАТ «БГ Банк» та делегування повноважень ліквідатора» продовжено строки здійснення ліквідації ПАТ «БГ Банк» на два роки до 26.02.2018 включно.
Рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 2214 від 31.05.2017 «Про зміну уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «БГ Банк» відкликано всі повноваження у Новікової М.М. та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «БГ Банк» Луньо Іллю Вікторовича, якому делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «БГ Банк».
Рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 305 від 01.02.2018 продовжено строк ліквідації ПАТ «БГ Банк» до 26.02.2019 року.
06.09.2018 Комісією з перевірки договорів (інших правочинів) ПАТ «БГ Банк» складено Акт №1, згідно якого комісія рекомендувала Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «БГ Банк» на підставі статей 203, 215, 216 ЦК України та пунктів 1, 2, 3 частини 3 статті 38 ЗУ «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визнати нікчемним Договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 27.12.2013, укладений між ПАТ «Банк Перший», повним правонаступником якого є ПАТ «БГ Банк» та з ТОВ «ОПТІМУС+», посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Корпало Г.В., який зареєстровано в реєстрі за №5281, а також вчинити наступні дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів шляхом витребування (повернення) майна банку, переданого за вказаним договором (т. 3, а.с. 66-69).
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, 27.12.2013 приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Корпало Г.В. проведено державну реєстрацію права власності за ТОВ «ОПТІМУС+» на підставі договору купівлі-продажу спірних нежитлових приміщень від 27.12.2013 за № 5281, що укладений між ПАТ «Банк Перший» (правонаступником якого є ПАТ «БГ Банк») та ТОВ «ОПТІМУС+». Підстава внесення запису - рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 9623076 від 27.12.2013 (т. 1 зворот а.с. 53).
06.09.2018 ліквідатор ПАТ «БГ Банк» визнав нікчемним Договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 27.12.2013 (т. 3, а.с. 85).
06.09.2018 ПАТ «БГ Банк» направило на адресу відповідача та третьої особи (нотаріуса) повідомлення про нікчемність правочину в порядку ст. ст. 37, 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (т. 3 а.с. 86-89, 91-93) (опис вкладення в цінний лист, поштова накладна про направлення та фіскальний чек т. 3 а.с. 90, 94), за змістом якого Уповноважена особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «БГ Банк» вимагала від відповідача протягом семи днів з дати отримання цього повідомлення повернути банку нежитлові приміщення загальною площею 4571,2 кв.м., що розташовані за адресою: м. Львів, вул. Героїв УПА, 73, а від третьої особи - внесення до державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про скасування державної реєстрації прав, внесеного на підставі нікчемного Договору від 27.12.2013 та поновлення запису про право власності ПАТ «БГ Банк» на вказані нежитлові приміщення…
Враховуючи наведене, не зважаючи на факт посилання позивачем в позовній заяві, письмових поясненнях до неї, а також заяві про визнання правочину нікчемним на норми пунктів 1, 2, 3 ч. 3 ст. 38 ЗУ «Про гарантування вкладів фізичних осіб», при вирішенні даної справи суд самостійно і з огляду на викладені позивачем обставини буде керуватися положеннями ст. 38 цього Закону, які визначали підстави нікчемності правочинів станом на момент укладення Договору купівлі-продажу від 27.12.2013 року.
Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 2 та ч. 3 ст. 38 ЗУ «Про гарантування вкладів фізичних осіб» нікчемними є договори, за якими було або має бути здійснено відчуження (або передача в користування) майна банку на умовах, значно гірших за звичайні ринкові умови здійснення відповідних операцій.
Відповідно до частини другої статті 38 Закону № 4452-VI уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити збереження активів і документації банку, у тому числі шляхом перевірки правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.
За результатами перевірки, здійсненої відповідно до статті 38 цього Закону, виявляються правочини, які є нікчемними в силу приписів (на підставі) закону.
У відповідності до вимог ст. 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.
Отже, проаналізований у справі договір, укладений сторонами, зареєстрований в установленому законом порядку, є в цілому нікчемним, тобто розглядається з точки зору права як такий, що юридично не мав місця, не створив будь-яких правових наслідків, окрім тих, що пов'язані з його недійсністю. Нікчемний договір є недійсним разом з усіма його умовами та не створює для сторін зобов'язань, що в ньому закріплені…
Таким чином, апеляційний суд до спірних правовідносин застосував положення п.1 ч. 2, ч.3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» у редакції Закону № 245-VII від 09.06.2013 та здійснив перевірку відповідних доводів позивача та підтверджує відповідно до встановлених обставин справи про нікчемність договору та щодо застосування правових наслідків нікчемного правочину».
Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для господарського суду (ч. 7 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України).
Преюдиціальність - це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, яке набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акту, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами (див. постанови Верховного Суду від 26.11.2019р. у справі №902/201/19, у постанові Верховного Суду від 04.06.2020р. у справі №522/7758/14-ц).
У пункті 32 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018р. у справі №917/1345/17 міститься висновок, що преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.
Велика Палата Верховного Суду також неодноразово звертала увагу на те, що обставини, які підлягають встановленню судом у справі, - це юридичні факти, тобто життєві обставини (дії, події), з якими правом пов'язується виникнення юридичних наслідків, такі, як вчинення чи невчинення певної дії певною особою; настання чи ненастання певних подій; час, місце вчинення дій чи настання подій тощо. Обставини встановлюються судом шляхом оцінки доказів, які були досліджені в судовому засіданні. За наслідками такої оцінки доказів, зокрема щодо їх належності, допустимості, достовірності, достатності суд робить висновок про доведеність чи недоведеність певних обставин. Натомість правова оцінка - це висновок щодо застосування права за певних життєвих обставин. Правова оцінка може полягати, зокрема, у висновках, зроблених у зв'язку з установленими судом життєвими обставинами, про те, чи виникли юридичні наслідки та які саме, чи порушене право особи, чи виконане зобов'язання належним чином відповідно до закону та договору, чи певна поведінка є правомірною або неправомірною, чи додержано стороною вимог закону тощо (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.09.2020 у справі N 907/29/19, від 23.11.2021 у справі N 359/3373/16-ц).
Суд погоджується з доводами Відповідача, що вказані обставини встановлені судовим рішенням щодо тих самих осіб (справа №914/2150/18 - Товариство з обмеженою відповідальністю «МАНІ ФЛОУ» (позивач), Товариство з обмеженою відповідальністю «ОПІМУС+» (відповідач), Товариство з обмеженою відповідальністю «БРРЕНТ» (третя особа); https://reyestr.court.gov.ua/Review/97172323); справа №916/4659/23(916/1489/24) - Товариство з обмеженою відповідальністю «БРРЕНТ» (позивач), Товариство з обмеженою відповідальністю «МАНІ ФЛОУ» (відповідач), Товариство з обмеженою відповідальністю «ОПІМУС+» (третя особа).
Суд вважає не обґрунтованими заперечення Позивач та Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТІМУС+», що постанова Західного апеляційного господарського суду від 16.06.2023р. у справі №914/2150/18 була скасована і не набрала законної сили.
Повідомлення банку про виявлення ним нікчемних правочинів не підлягає примусовому виконанню. Якщо особа добровільно не погоджується з тим, що правочини є нікчемними, і не повертає активи, банк має право звернутися до суду з вимогою застосування наслідків нікчемності правочинів.
Тобто, правочини є нікчемними відповідно до закону (частини другої статті 215 ЦК України та статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»), незалежно від того, чи була взагалі проведена передбачена частиною другою статті 38 цього ж Закону перевірка правочинів, і незалежно від того, на якій саме стадії виведення неплатоспроможного банку з ринку (тимчасова адміністрація або ліквідація) уповноваженою особою Фонду було виявлено такі нікчемні правочини.
За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину. Така позиція відповідає правовому висновку, викладеному в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 463/5896/14-ц (провадження № 14-90цс19) під час розгляду спорів у подібних правовідносинах, відступати від яких Велика Палата Верховного Суду не вбачає правових підстав, постанова ВП Верховного Суду від 04.06.2019 рок , в справі за №916/3156/17.
Рішення суду (постанова) складається з вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин (ч.1 ст. 238 ГПК України). Постанова Західного апеляційного господарського суду від 16.06.2023р. у справі №914/2150/18 набрала законної з дня її прийняття і була скасована при касаційному перегляді лише в частині з підстав обрання позивачем неналежного способу захисту. Вказаний висновок у постанові Верховного Суду від 27.09.2023р. (https://reyestr.court.gov.ua/Review/113924739) також ґрунтувався на попередньому підтверджені апеляційним судом нікчемності договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 27.12.2013 за № 5281, що укладений між Публічним акціонерним товариством «БАНК ПЕРШИЙ» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «БГ БАНК») та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОПТІМУС+».
Нікчемний правочин (частина друга статті 215 ЦК України) є недійсним вже в момент свого вчинення (ab initio), і незалежно від волі будь-якої особи, автоматично (ipso iure). Нікчемність правочину має абсолютний ефект, оскільки діє щодо всіх (erga omnes). Нікчемний правочин не створює юридичних наслідків, тобто, не зумовлює переходу/набуття/зміни/встановлення/припинення прав ні для кого. Саме тому посилатися на нікчемність правочину може будь-хто. Суд, якщо виявить нікчемність правочину, має її враховувати за власною ініціативою в силу свого положення (ex officio), навіть якщо жодна із заінтересованих осіб цього не вимагає. (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 08.02.2023р. по справі №359/12165/14-ц).
В межах даної справи досліджено питання нікчемності договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 27.12.2013 за № 5281, що укладений між Публічним акціонерним товариством «БАНК ПЕРШИЙ» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «БГ БАНК») та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОПТІМУС+».
Договір укладений між Публічним акціонерним товариством «БАНК ПЕРШИЙ» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «БГ БАНК») та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОПТІМУС+» був нікчемним в силу закону вже з 27.12.2013р. та не створив жодних юридичних наслідків, і це підтверджено судом у межах справи №914/2150/18.
Ті ж самі обставини нікчемності даного правочину були встановлені у рішенні Господарського суду Львівської області від 07.06.2022р. у справі №914/3105/21, що залишено без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 27.09.2022р.
Оскільки нікчемний правочин не припинив речового права Банку на спірне майно, майнові права, які відчужувалися за Договором від 27.12.2013р. фактично не вибували із власності Публічного акціонерного товариства «БГ БАНК» та не переходили до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТІМУС+», що виключає наявність правових підстав для подальшого переходу права власності на спірне майно від Товариства з обмеженою відповідальністю «ОПТІМУС+» до Позивача.
При розгляді справи про визнання недійсним правочину, суд в першу чергу досліджує обставини порушення укладеним правочином прав Позивача, оскільки самі по собі дії осіб, зокрема, щодо вчинення правочинів, навіть якщо вони здаються іншим особам неправомірними, не можуть бути оспорені в суді, допоки ці останні не доведуть, що цими діями порушуються їхні права.
Правова позиція відображена Касаційним господарським судом в постанові від 03.03.2020р. у справі № 910/6091/19.
Відсутність порушення прав і законних інтересів позивача спірним договором є самостійною та достатньою підставою для відмови у позові. Відтак, у випадку встановлення обставин, які свідчать про відсутність порушення таких прав та інтересів, в суду відсутні підстави надавати оцінку доводам позивача щодо правової природи спірного договору та перевіряти пояснення, які стосуються суті спору (відповідність/невідповідність оспорюваного правочину вимогам законодавства).
Правова позиція викладена Касаційним господарським судом в постановах від 13.05.2021р. у справі № 910/6393/20 та від 16.10.2020р. у справі № 910/12787/17.
Таким чином, оскільки судом встановлено, що Позивач не набув жодних майнових прав як покупець від Продавця, який також не набув на підставі нікчемного договору купівлі-продажу від 27.12.2013р. майнових прав (за винятком тих, що пов'язані з нікчемністю) щодо нежитлових приміщень загальною площею 4 571,2 кв.м. у м. Львові по вул. Героїв УПА, 73, відтак у нього відсутні права та інтереси, які б порушував оспорюваний Договір купівлі-продажу майнових прав №11/2019-4 від 22.11.2019р. та котрі б підлягали захисту в судовому порядку.
З огляду на те, що позивачем не доведено, що його права та інтереси як заінтересованої особи порушені оспорюваним договором купівлі-продажу майнових прав №11/2019-4 від 22.11.2019р., не обґрунтовано і не доведено яким чином в результаті визнання недійсним оспорюваного договору права позивача будуть захищені та відновлені, що є самостійною та достатньою підставою для відмови у позові, тому, в даній справі Суд не досліджує обставини передачі прав кредитора відповідачу та не встановлює відповідність їх підставам, визначеним законодавством.
Згідно із ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Враховуючи вищевикладене, подані докази та надані пояснення в їх сукупності, Суд дійшов висновку, що обставини які є предметом доказування у справі, позивачем не доведені, не обґрунтовані, не підтверджені належними та достатніми доказами та із врахуванням недоведеності позивачем порушення своїх прав та інтересів оспорюваним договором, позовні вимоги стосовно визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав щодо нерухомого майна, які є відмінними від права власності №11/2019-4 від 22.11.2019р. задоволенню не підлягають.
З огляду на відмову у задоволенні основної позовної вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав щодо нерухомого майна, які є відмінними від права власності №11/2019-4 від 22.11.2019р., суд не вбачає правових підстав для задоволення похідної позовної вимоги щодо визнання відсутніми у Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІ ФЛОУ» майнових прав, відмінних від права власності, на нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення загальною площею 4 571, 2 кв.м. (нежитлові приміщення 1-го, 2-го, 3-го та 4-го поверхів чотириповерхової виробничої будівлі), що розташовані за адресою: місто Львів, вулиця Героїв УПА, будинок 73.
На підставі положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, суд -
1. У задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку ст.ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 23 серпня 2024 р.
Копію рішення надіслати до електронного кабінету користувача підсистеми «Електронний суд»: ТОВ «БРРЕНТ»; представнику ТОВ «БРРЕНТ» адвокату Патько Н.Я.; ТОВ «МАНІ ФЛОУ»; представнику ТОВ «МАНІ ФЛОУ» адвокату Барилі К.В.; арбітражному керуючому Козирицькому А.С.; ТОВ «ОПТІМУС+»; представнику ТОВ «ОПТІМУС+» адвокату Дяків В.Б.; Приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Войтовському В.С.
Суддя С.І. Райчева