номер провадження справи 9/126/24
23.08.2024 Справа № 908/1648/24
м.Запоріжжя Запорізької області
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання», м.Запоріжжя
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Алєксєєвої Маріанни Володимирівни, м.Запоріжжя
про стягнення суми 81489,38 грн.
Суддя Боєва О.С.
Без виклику сторін
До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» про стягнення з відповідача: Фізичної особи-підприємця Алєксєєвої Маріанни Володимирівни суми 81489,38 грн, яка складається з: суми 77687,41 грн основного боргу, суми 1763,34 грн - 3% річних та суми 2038,63 грн - інфляційних втрат.
Підставою для звернення з позовом зазначено неналежне виконання відповідачем зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати вартості отриманих послуг з постачання електричної енергії у період з 01.01.2024 по 31.03.2024 в рамках договору №472 про постачання електричної енергії споживачу від 01.01.2021, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 77687,41 грн. У зв'язку з порушенням відповідачем грошового зобов'язання, позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача також 3% річних за загальний період прострочення з 16.02.2024 по 18.05.2024 та інфляційні втрати за загальний період прострочення з лютого 2024 по квітень 2024 (включно). Позов обґрунтовано ст.ст. 16, 205, 526, 530, 612, 629, 640 ЦК України, ст.ст. 2, 3, 193, 230, 232, 275 ГК України, Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою НКРЕКП України від 14.03.2018 №312 та умовами договору № 472 про постачання електричної енергії споживачу від 01.01.2021.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 05.06.2024 здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1648/24 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.
Ухвалою господарського суду від 10.06.2024 вищевказану позовну заяву на підставі ч.1 ст. 174 ГПК України залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 24.06.2024, після усунення позивачем недоліків позовної заяви, позов прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 908/1648/24 (номер провадження 9/126/24). Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
В ухвалі суду про відкриття провадження у справі від 24.06.2024 відповідачу відповідно до положень ст. 165, ст. 251 ГПК України було запропоновано надати відзив з документальним обґрунтуванням протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше ніж у строк до 16.07.2024 включно.
Відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, відзив до суду не подав. Будь-яких заяв, клопотань від відповідача до суду не надходило.
Про відкриття провадження у справі та її розгляд відповідач повідомлений належним чином.
Так, згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до ч.ч. 3, 7 ст. 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.
З положень ч. 4 ст. 89 ЦК України слідує, що до єдиного державного реєстру, зокрема, вносяться відомості про місцезнаходження юридичної особи.
За приписами частини першої статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Відповідно до відомостей (витяг) з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, адресою місцезнаходження відповідача - Фізичної особи-підприємця Алєксєєвої Маріанни Володимирівни, РНОКПП НОМЕР_1 , є: АДРЕСА_1 .
Ухвала суду від 24.06.2024 про відкриття провадження у справі була направлена відповідачу на зареєстровану адресу місцезнаходження. Разом з тим, ухвала суду від 25.06.2024 про відкриття провадження у справі 12.07.2024 була повернута підприємством поштового зв'язку до господарського суду без вручення адресату з відміткою: «за закінченням терміну зберігання».
Суд зазначає, що відповідач у даній справі є суб'єктом підприємницької діяльності, на якого відповідно до положень статті 4, частини 1, пункту 10 частини 2 статті 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» покладено обов'язок зазначати достовірні дані щодо свого місцезнаходження та які відповідно до положень статті 10 зазначеного Закону вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України «Про поштовий зв'язок» та Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 (правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 09.02.2022 по справі № 916/939/15-г).
Відповідно до змісту постанови Верховного Суду від 14.08.2020 у справі №904/2584/19, Касаційний господарський суд, здійснивши аналіз статей 120, 242 ГПК України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Верховний Суд у вказаній постанові також зазначив, що встановлений порядок надання послуг поштового зв'язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.
День невдалої спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу ухвал суду (зазначений висновок викладено у постанові Верховного Суду від 07.06.2022 у справі № 910/4430/21).
Із змісту ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України слідує, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
На підставі викладеного, суд дійшов до висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, суд
Відповідно до частини першої статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії», постачання електричної енергії споживачам здійснюється на підставі договору постачання електричної енергії споживачу, що укладається між електропостачальником та споживачем.
Згідно з ч. 1, 4 ст. 63 Закону України «Про ринок електричної енергії», універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам. Постачальник універсальних послуг не може відмовити побутовому та малому непобутовому споживачу, які знаходяться на території здійснення його діяльності, в укладенні договору постачання електричної енергії. Постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг. Договір про постачання універсальних послуг є публічним договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі ПРРЕЕ).
У п. 1.2.1 ПРРЕЕ встановлено, що на роздрібному ринку електричної енергії споживання та використання електричної енергії для потреб електроустановки споживача здійснюється за умови забезпечення розподілу/передачі та продажу (постачання) електричної енергії на підставі договорів про розподіл/передачу, постачання електричної енергії, надання послуг комерційного обліку, які укладаються відповідно до цих Правил, Кодексу системи передачі, Кодексу систем розподілу та Кодексу комерційного обліку.
Згідно з пп.1.2.15. п.1.2. ПРРЕЕ укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил. Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).
За умовами п. 3.1.1 ПРРЕЕ, постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником «останньої надії». Ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника «останньої надії» визначаються у встановленому законодавством порядку.
Пунктами 3.1.7, 3.1.8, 3.1.9 ПРРЕЕ визначено, що договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформлюються у паперовій формі та підписуються обома сторонами. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об'єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції. Споживання електричної енергії без укладення відповідних договорів на роздрібному ринку не допускається.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» (позивач у справі) є суб'єктом господарювання, який утворився під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу від постачання електричної енергії згідно п. 13 Розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» та починаючи з 01.01.2019 виконує функції постачальника універсальних послуг на території Запорізької області.
Відповідно до п. 8 Постанови від 14.03.2018 № 312 Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (в редакції станом на 01.01.2019) «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії», договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії (за умови надання рахунка постачальником універсальної послуги), або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Як зазначив позивач і підтверджується матеріалами справи, 01.01.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» (Постачальник, позивач у справі) та Фізичною особою-підприємцем Алєксєєвою Маріанною Володимирівною (Споживач, відповідач у справі) укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу № 472 (далі - Договір), шляхом приєднання споживача до Договору на умовах комерційної пропозиції «Базова», для чого споживач 03.11.2020 подав Заяву-приєднання.
Відповідно до п. 1.1 Договору, цей Договір про постачання електричної енергії споживачу є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником електричної енергії та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору.
Пунктом 2.1 Договору встановлено, що за цим Договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість спожитої (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Відповідно до п. 2.2 Договору, обов'язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії.
За умовами п. 5.1 Договору, споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, які щомісячно визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього договору.
Відповідно до п. п. 5.4-5.5 Договору, ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату спожитої електричної енергії за цим договором, у тому числі у разі її зміни. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.
Згідно з п. 5.7 Договору, оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може перевищувати 5 робочих днів від дати отримання споживачем цього рахунка або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного в комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем.
Пунктом 6.2 Договору визначено, що споживач зобов'язується, зокрема: забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього Договору.
Відповідно до п. 7.1 Договору, постачальник має право, в тому числі, отримувати від споживача оплату за поставлену електричну енергію.
Пунктом 9.1 Договору встановлено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством.
У Додатку до Договору викладена Комерційна пропозиція «Базова» постачальника електричної енергії ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» на період з 01.01.2021 по 31.12.2021 (далі - Комерційна пропозиція).
У пункті 13 Комерційної пропозиції «Вигідна», яка є Додатком №2 до Договору про постачання електричної енергії встановлено, що для споживачів, які станом на 31.12.2020 мали укладений договір про постачання електричної енергії споживачу на умовах Комерційної пропозиції «Базова», з 01.01.2021 постачання електричної енергії здійснюється на умовах даної Комерційної пропозиції. Договір укладається на строк до кінця календарного року. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо не пізніше ніж за 21 календарний день до закінчення терміну дії Договору жодна зі Сторін не заявить про припинення його дії.
Доказів припинення договірних відносин між сторонами, які регулюються Договором №472 про постачання електричної енергії споживачу від 01.01.2021 з урахуванням умов Комерційної пропозиції «Вигідна» матеріали справи не містять.
Згідно з п. 4 «Спосіб оплати» Комерційної пропозиції «Вигідна» до Договору, оплата електричної енергії здійснюється споживачем у формі попередньої оплати до 25 числа місяця, що передує розрахунковому періоду, в розмірі 100 % від вартості очікуваного споживання електричної енергії на розрахунковий період з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку… Акт прийняття-передавання товарної продукції оформлюються Постачальником та надаються Споживачу засобами електронного зв'язку на адресу електронної пошти, вказаної у заяві-приєднання. За необхідності Споживач самостійно отримує акт прийняття-передавання в центрі обслуговування Споживачів. У випадку не повернення Споживачем акту прийняття-передавання протягом десяти днів з дня його направлення він вважається узгодженим та підписаним сторонами, якщо в цей же строк Споживачем не буде надано обґрунтованих заперечень.
В п. 7 Комерційної пропозиції «Вигідна», зокрема, визначено, що рахунок на проведення остаточного розрахунку самостійно отримується Споживачем до 10 числа місяця (включно), наступного за розрахунковим.
Рахунки, виставлені Постачальником відповідно до умов Договору (попередня оплата, остаточний розрахунок тощо) надаються уповноваженому представнику Споживача під його підпис на екземплярі рахунка, що залишається у Постачальника.
У разі не отримання представником Споживача рахунків для здійснення, передбачених умовами Договору платежів, відповідні рахунки направляються Споживачу поштовим зв'язком, кур'єром, або направляються Постачальником за допомогою інтернет-сервісу на електронну адресу Споживача, вказану у заяві-приєднанні.
У разі неотримання Споживачем рахунку у визначені цією комерційною пропозицією строки не з вини Постачальника, рахунок за фактично спожиту електричну енергію вважається отриманим споживачем 10 числа місяця, наступного за звітним.
Оплата рахунка Постачальника за Договором має бути здійснена Споживачем у строки, визначені в рахунку, але не більше ніж протягом 5 робочих днів від дати його отримання Споживачем.
При цьому, відповідно до п. 4.3 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 із змінами та доповненнями, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.
Згідно з п. 4.12 ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
Для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа), на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку (п. 4.13 ПРРЕЕ).
З матеріалів справи вбачається, що в період січень, лютий, березень 2024 року відповідачем спожито електричної енергії в обсязі 48639 кВт/год, на загальну суму 312539,53 грн. Факт споживання відповідачем вказаного обсягу електричної енергії на загальну суму 312539,53 грн підтверджується повідомленнями-листами за вих. № 007-66/802 від 26.02.2024 та за вих. № 007-66/1639 від 18.04.2024 адміністратора комерційного обліку, функції якого у Запорізькій області виконує ПАТ «Запоріжжяобленерго», про фактичний обсяг, період споживання за ЕІС-кодом точки комерційного обліку.
В матеріалах справи наявні рахунки на оплату спожитої електричної енергії в період січень, лютий та березень 2024 року на загальну суму 312539,53 грн (№ 60090472240119 від 08.02.2024, № 60090472240219 від 07.03.2024, № 60090472240319 від 08.04.2024) із зазначенням кінцевого строку їх оплати - 15.02.2024, 14.03.2024 та 15.04.2024 відповідно (а.с. 21, 22, 54). Зазначені рахунки були сформовані та виставлені в електронній формі.
Однак, як зазначив позивач та вбачається з матеріалів справи, відповідач зобов'язання з оплати отриманої електричної енергії виконав не в повному обсязі та з порушенням строків, сплативши лише вартість спожитої електричної енергії за період січень-лютий 2024 року у загальному розмірі 234852,12 грн, що підтверджується відповідними копіями платіжних інструкцій (№ @2РL133617 від 18.05.2024, № @2РL132064 від 18.05.2024), у зв'язку з чим утворилась заборгованість за березень 2024 року у розмірі 77687,41 грн.
Оскільки заборгованість в добровільному порядку відповідачем погашена не була, позивач звернувся з позовом до суду, за яким відкрито провадження у даній справі № 908/1648/24.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.
За змістом ст. ст. 11, 509 ЦК України, підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.
Згідно з ч. 1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії».
Пунктом 1 частини 3 статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що споживач зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п. п.1, 7 ст. 193 ГК України.
Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Стаття 610 ЦК України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як вбачається з матеріалів справи та зазначено судом вище, позивачем поставлено відповідачу електричну енергію у період з січня 2024 року по березень 2024 року включно в обсязі 48639 кВт/год., на суму 312539,53 грн. Також суду надані докази часткової оплати відповідачем вартості спожитої електричної енергії за спірний період на суму 234852,12 грн (за електроенергію поставлену у січні - лютому 2024).
Таким чином сума заборгованості за спірний період (березень 2024 року) складає 77687,41 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі для своїх вимог або заперечень.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Відповідач доказів, які б підтверджували належне виконання зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати отриманої електричної енергії не надав та доводів позивача не спростував.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 77687,41 грн є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
За порушення виконання відповідачем грошового зобов'язання, з урахуванням здійснених відповідачем часткових оплат, позивачем також нараховані та заявлені до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1763,34 грн за загальний період прострочення з 16.02.2024 по 18.05.2024 та інфляційні втрати у розмірі 2038,63 грн за загальний період прострочення з лютого 2024 по квітень 2024 включно.
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Відповідно до приписів ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Факт прострочення виконання відповідачем грошових зобов'язань підтверджується матеріалами справи та є доведеним.
Отже нарахування позивачем відповідачу 3% річних та інфляційних втрат є правомірним. Разом з тим, суд зазначає, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення відповідних нарахувань (постанови Верховного Суду від 13.06.2018 у справі № 922/1008/16, від 25 лютого 2020 року у справі № 910/2615/18).
Таким чином позивач неправильно визначив періоди нарахування 3 % річних за отриману відповідачем у січні 2024-лютому 2024 електроенергію (на суми 131554,56 грн та 103297,56 грн відповідно), помилково включивши в них дату оплати - 18.05.2024 (платіжні інструкції № @2РL133617 від 18.05.2024, № @2РL132064 від 18.05.2024).
З урахуванням наведеного, здійснивши перерахунок 3% річних, суд встановив, що розмір 3% річних, який підлягає до стягнення з відповідача складає 1744,08 грн. В іншій частині вимог про стягнення 3% річних слід відмовити у зв'язку з їх безпідставністю.
Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат за загальний період прострочення з лютого 2024 по квітень 2024 (включно), суд зазначає наступне.
Позивачем здійснено нарахування інфляційних втрат за отриману відповідачем у січні 2024-лютому 2024 електроенергію (на суми 131554,56 грн та 103297,56 грн відповідно): на суму 131554,56 грн - за період прострочення з 16.02.2024 по 30.04.2024, на суму 103297,56 грн - за період прострочення з 15.03.2024 по 30.04.2024.
При цьому, суд зазначає, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а внесена з 16 по 31 число не індексується і розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число відповідного місяця, інфляційна зміна розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 число місяця - інфляційна зміна розраховується з урахуванням цього місяця ( Лист Верховного Суду України від 03.04.97 р N 62-97р).
Відповідно до пункту 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013 № 14, інфляційні нарахування здійснюються на суму боргу, прострочення якого тривало не менше повного місяця і з застосуванням індексу інфляції такого місяця. Отже, рекомендовано з розрахунку виключати періоди, менші за місяць.
Враховуючи викладене, позивачем неправильно визначений період нарахування інфляційних втрат на суму 131554,56 грн (за електроенергію поставлену у січні 2024). Так, на суму 131554,56 грн вірним є нарахування інфляційних втрат починаючи з березня 2024, а не з лютого 2024, як то визначено позивачем. В іншій частині, що стосується нарахування на суму 103297,56 грн (за лютий 2024), позивачем допущено арифметичну помилку. І, здійснивши перерахунок в цій частині, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем граничного періоду нарахування, суд встановив, що розмір інфляційних втрат, який підлягає до стягнення з відповідача складає 1646,32 грн. В решті вимог про стягнення суми інфляційних втрат судом відмовляється.
На підставі усього вищевикладеного, позовні вимоги в цілому задовольняються судом частково.
У позовній заяві позивачем викладено клопотання про зобов'язання органу, що здійснюватиме примусове виконання рішення суду проводити нарахування 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання на суму основного боргу, починаючи з 19.05.2024 до повної її сплати.
Відповідно до ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.
На підставі вказаної норми Господарського процесуального кодексу України, суд задовольняє клопотання позивача та зазначає про нарахування 3% річних на суму основного боргу до моменту виконання відповідачем рішення в цій частині з урахуванням приписів ч. 2 ст. 625 ЦК України, за наступною формулою: (СОБ х 3 х КДП) : КДР : 100 = сума відсотків річних, де: СОБ - сума основного боргу, який стягнуто рішенням суду у даній справі, існуючого на час здійснення розрахунку; СНЗ - сума непогашеної заборгованості; 3- розмір відсотків річних; КДП - кількість днів прострочення; КДР - кількість днів у році, у якому нараховуються відсотки.
При цьому, суд визнав за необхідне роз'яснити органу (особі), що здійснює примусове виконання рішення суду, що в разі часткової сплати відповідачем боргу за спожиту електричну енергію, 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, за визначеною вище формулою.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, а саме - витрат зі сплати судового збору, суд враховує наступне.
Відповідно до п.2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Враховуючи ціну позову та те, що позовна заява надійшла до суду в електронній формі через систему «Електронний суд», за подання цієї позовної заяви позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 2422,40 грн (3028,00 грн х 0,8).
При зверненні до суду з даним позовом позивач за платіжною інструкцією № 3259 від 07.05.2024 сплатив судовий збір в розмірі 4688,09 грн.
Таким чином при зверненні з позовом до суду позивач надмірно сплатив судовий збір в розмірі 2265,69 грн (4688,09 грн - 2422,40 грн).
За змістом п. 1 ч. 1, ч. 2 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.
На підставі викладеного, судовий збір у розмірі 2265,69 грн підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України. Повернення зазначеної суми судового збору буде здійснено ухвалою суду за відповідним клопотанням позивача.
Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, враховуючи, що суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума 2410,17 грн (пропорційно розміру задоволених позовних вимог).
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Алєксєєвої Маріанни Володимирівни, РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання», код ЄДРПОУ 42093239 (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 35) суму 77687 (сімдесят сім тисяч шістсот вісімдесят сім) грн 41 коп. основного боргу, суму 1744 (одну тисячу сімсот сорок чотири) грн 08 коп. - 3% річних та суму 1646 (одну тисячу шістсот сорок шість) грн 32 коп. інфляційних втрат.
Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення, здійснювати нарахування 3% річних на суму 77687,41 грн основного боргу до моменту виконання судового рішення в цій частині. Розрахунок 3% річних здійснювати за формулою: (СОБ х 3 х КДП) : КДР : 100 = сума відсотків річних, де: СОБ - сума основного боргу, який стягнуто рішенням суду у даній справі №908/1648/24, існуючого на час здійснення розрахунку; 3 - розмір відсотків річних; КДП - кількість днів прострочення; КДР - кількість днів у році, у якому нараховуються відсотки.
У задоволенні іншої частини позову - відмовити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Алєксєєвої Маріанни Володимирівни, РНОКПП НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання», код ЄДРПОУ 42093239 (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 35) суму 2410 (дві тисячі чотириста десять) грн 17 коп. витрат зі сплати судового збору.
Видати накази після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення складено та підписано 26.08.2024.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.С. Боєва