вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про залишення без руху заяви про відкриття
провадження у справі про банкрутство
26.08.2024м. ДніпроСправа № 904/3692/24
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Промзіз-Інжиніринг" (08298, Київська область, Бучанський район, смт.Коцюбинське, вул.Пономарьова, буд.32, ідентифікаційний номер юридичної особи 30348157)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту" (49083, м.Дніпро, вул.Чикаленка Євгена, буд.2, офіс 28, ідентифікаційний номер юридичної особи 25585987)
про визнання банкрутом
Суддя Суховаров А.В.
Без повідомлення (виклику) учасників справи
Товариство з обмеженою відповідальністю "Промзіз-Інжиніринг" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту" (49083, м.Дніпро, вул.Чикаленка Євгена, буд.2, офіс 28, ідентифікаційний номер юридичної особи 25585987).
Дослідивши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Промзіз-Інжиніринг" та додані до неї документи, суд дійшов висновку щодо залишення її без руху з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Отже, господарський суд застосовує норми Господарського процесуального кодексу України та Кодексу України з процедур банкрутства.
Приписами частини першої ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником або Національним банком України у випадках, передбачених цим Кодексом, а стосовно боржника - державного підприємства або господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі, - також органом (суб'єктом), уповноваженим управляти державним майном, у письмовій формі та повинна містити:
найменування господарського суду, до якого подається заява; найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи; ім'я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); найменування органу (суб'єкта), уповноваженого управляти державним майном щодо боржника - державного підприємства або господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі; виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви.
Кредитор згідно зі ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства це - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Грошове зобов'язання (борг) у відповідності до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства - це зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
До грошових зобов'язань належать також зобов'язання щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов'язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов'язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов'язань боржника, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров'ю громадян, зобов'язання з виплати авторської винагороди, зобов'язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов'язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов'язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Неплатоспроможність відповідно до ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства - неспроможність боржника (іншого, ніж страховик або кредитна спілка) виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом, або встановлена Національним банком України неплатоспроможність страховика відповідно до Закону України "Про страхування" чи неплатоспроможність кредитної спілки відповідно до Закону України "Про кредитні спілки".
Наявність боргу при ініціюванні справи про банкрутство підтверджується доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором.
Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги до боржника можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (див. висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 10.02.2020 у справі № 909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 23.09.2021 № 910/866/20, від 21.10.2021 у справі № 913/479/18, від 02.06.2022 у справі № 917/1384/20).
Заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги. Проте обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (подібний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 18.04.2018 у справі № 914/1126/14, від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16, від 02.06.2022 у справі № 917/1384/20, від 09.06.2022 у справі № 922/313/20 (922/3069/21)).
Важливим елементом судового контролю при відкритті провадження у справі про банкрутство є встановлення обґрунтованості кредиторських вимог ініціюючого кредитора, за заявою якого відкривається провадження у справі.
Використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника і відкриття на підставі такої заборгованості провадження у справі про банкрутство. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами, а також порушує права боржника у справі про банкрутство.
Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанови Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19, від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20).
Сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому:
- перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку;
- при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості;
- під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (частина перша статті 75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку (див. висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 910/14923/20).
З огляду на важливі правові наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство, які, крім заявника та боржника, стосуються невизначеного кола осіб - потенційних кредиторів боржника, ухваленню відповідного рішення суду має передувати системний аналіз обставин, пов'язаних із правовідносинами, з посиланням на які заявник обґрунтовує свої вимоги до боржника, на підставі поданих доказів. Лише після з'ясування та перевірки таких обставин суд може встановити обґрунтованість вимог кредитора до боржника, а також наявність чи відсутність спору про право у цих правовідносинах, як передумови для відкриття провадження у справі (правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №911/2042/20, від 09.05.2023 у cправі № 911/1755/22, від 31.05.2023 у cправі № 905/1029/22, від 06.07.2023 у справа № 914/1650/22).
Отже, звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство по суті є реалізацією кредитором права на судовий захист власних майнових прав за відсутності належного виконання грошового зобов'язання боржником. У зв'язку з цим, кредитор повинен надати суду докази на підтвердження наявності у нього права, яке підлягає захисту, та навести обставини, що є підставою для звернення до суду.
Натомість на господарський суд покладається обов'язок перевірки обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора та з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, що, враховуючи принцип дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів, має здійснюватися судом незалежно від погодження боржником із заявленими вимогами чи, навпаки, пасивної процесуальної поведінки боржника у вигляді неподання ним відзиву на заяву про відкриття відповідного провадження.
Обов'язком ініціюючого кредитора є надання суду достатніх належних доказів існування непогашеного грошового зобов'язання боржника перед кредитором на день подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство з метою виключення у майбутньому розумних сумнівів інших кредиторів боржника в обґрунтованості відкриття провадження у справі про банкрутство.
При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Проаналізувавши заяву та додані документи, господарський суд звертає увагу заявника на таке.
Заява про відкриття провадження у справі про банкрутство ґрунтується на невиконанні Приватним підприємством "Промислові засоби індивідуального захисту" зобов'язання за договором позики б/н від 25.12.2014 в частині здійснення повернення останнім, отриманих на виконання зазначеного договору грошових коштів у розмірі 5 276 751,93грн.
Рішенням Господарського суду Київської області від 31.01.2023 у справі №911/1733/21 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Промислові засоби індивідуального захисту" (місцезнаходження: 08298, Київська обл., м. Ірпінь, смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова, буд. 32; код ЄДРПОУ 25585987) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промзіз-Інжиніринг" (місцезнаходження: 08298, Київська обл., м. Ірпінь, смт. Коцюбинське, вул. Пономарьова, 32; код ЄДРПОУ 30348157) 5 276 751,93грн. основного боргу та 79 152,00грн. судового збору.
Беручи до уваги ту обставину, що розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду заяви, кредитор не додав до заяви відповідних доказів, що підтверджують розмір боргу станом на день подання такої заяви, а саме: доказів відображення в обліку Товариства з обмеженою відповідальністю "Промзіз-Інжиніринг" сум, стягнених за рішенням суду, відображення в обліку актуальної суми заборгованості, а саме: наявних актів звірки; оборотно-сальдової відомості за період з дати виникнення заборгованості по дату подання заяви за основною заборгованістю, а також первинних бухгалтерських документів на підставі яких виникла заборгованість.
За змістом частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.
Згідно частини 3 статті 37 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з частиною 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За викладених обставин, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Промзіз-Інжиніринг" не відповідає положенням частини 2 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим вказана заява підлягає залишенню без руху згідно приписів частини 3 статті 37 Кодексу України з процедур банкрутства з наданням відповідного строку заявнику на усунення недоліків поданої ним заяви.
Керуючись ч.3 ст.162, ч.1 ст. 174, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 34, 37 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Промзіз-Інжиніринг" (08298, Київська область, Бучанський район, смт.Коцюбинське, вул.Пономарьова, буд.32, ідентифікаційний номер юридичної особи 30348157) залишити без руху.
Заявнику - Товариству з обмеженою відповідальністю "Промзіз-Інжиніринг" протягом 5-ти днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки заяви, а саме надати до Господарського суду Дніпропетровської області наступні докази:
- докази відображення в обліку Товариства з обмеженою відповідальністю "Промзіз-Інжиніринг" сум, стягнених за рішенням суду, відображення в обліку актуальної суми заборгованості, а саме: наявних актів звірки; оборотно-сальдової відомості за період з дати виникнення заборгованості по дату подання заяви за основною заборгованістю, а також первинних бухгалтерських документів на підставі яких виникла заборгованість.
Роз'яснити заявнику, що у випадку невиконання заявником вимог суду про усунення недоліків заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Ухвала набирає законної сили 26.08.2024 та не підлягає оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Суховаров