79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"23" серпня 2024 р. Справа №909/210/24
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді О.С. Скрипчук
суддів Н.М.Кравчук О.І. Матущака,
розглянувши у письмовому провадженні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» б/н від 30.05.2024 (вх. № 01-05/1548/24 від 30.05.2024)
на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.05.2024 (повний текст рішення складено 16.05.2024, м. Івано-Франківськ, суддя О.В. Рочняк)
у справі № 909/210/24
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», м. Київ
до відповідача: Бурштинської міської ради, м. Бурштин, Івано-Франківської області
про стягнення 47 140, 95 грн заборгованості.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Бурштинської міської ради про стягнення 47 140 грн 95 коп. заборгованості за договором постачання природного газу №08-1070/21-БО-Т, з яких: 38 128 грн 08 коп. - основний борг, 7 366 грн 86 коп. - пеня, 455 грн 38 коп. - 3% річних, 1 200 грн 63 коп. - інфляційні втрати.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення договірних зобов'язань за договором постачання природного газу №08-1070/21-БО-Т від 04.11.2021 відповідач не здійснив повну оплату отриманого природного газу, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 38 128, 08 грн. За порушення умов договору, позивачем також нараховано відповідачу пеню, 3% річних та інфляційні втрати.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 16.05.2024 позов задоволено частково. Стягнуто з Бурштинської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» 38 128 грн 08 коп. основного боргу, 67 грн 25 коп. пені, 7 грн 26 коп. 3% річних та 1 грн 53 коп. інфляційних втрат та 1 963 грн 17 коп. судового збору.
Судом першої інстанції з матеріалів справи встановлено, що позивач на виконання умов договору постачання природного газу в період з листопада 2021 року по грудень 2022 року поставив відповідачу природний газ на загальну суму 198 138 грн 11 коп., за який відповідач оплатив частково в розмірі 160 010 грн 03 коп.
Місцевий господарський суд вказав, що відповідач доводів позивача не спростував, доказів виконання зобов'язань за договором у повному обсязі не надав, відтак, позовні вимоги про стягнення 38 128 грн 08 коп. основного боргу є обґрунтованими та належать до задоволення.
Разом з тим, щодо заявлених позивачем до стягнення 7 299 грн 61 коп. пені, 438 грн 12 коп. 3% річних та 1 199 грн 10 коп. інфляційних втрат, нарахованих за прострочення виконання грошового зобов'язання за спожитий природний газ, отриманий за актами приймання-передачі природного газу б/н від 31.01.2022, б/н від 31.07.2022, б/н від 31.08.2022, б/н від 30.09.2022, б/н від 31.10.2022, б/н від 30.11.22, б/н від 31.12.2022, суд зазначив, що оскільки згадані вище акти направлені відповідачу 15.06.2023 та отримані ним 22.06.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0411638881578 (інших доказів направлення відповідачу цих актів позивачем не подано), то відповідно до пунктів 3.5.3, 3.5.4 та 5.1 договору, обов'язок оплати природного газу за цими актами у відповідача виник 15.07.2023.
Відтак, за визначений позивачем період (з 16.09.2022 по 30.06.2023) підстави для нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов'язання за спожитий природний газ, отриманий за актами приймання-передачі природного газу відсутні.
Таким чином, місцевий господарський суд в задоволенні позову в частині стягнення 7 299 грн 61 коп. пені, 438 грн 12 коп. 3% річних та 1 199 грн 10 коп. інфляційних втрат відмовив.
Не погодившись з даним рішенням суду Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» звернулось до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 30.05.2024 (вх. № 01-05/1548/24 від 30.05.2024) у якій просить рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.05.2024 у справі № 909/210/24 в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 7 299,61 грн пені, 1 199,10 грн інфляційних втрат та 438,12 грн 3% річних скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог в цій частині.
Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідач має контролювати власне газоспоживання, умовами Договору чітко визначена ціна природного газу, а обсяги зазначені в Інформаційній платформі (до якої відповідач має доступ) та актах розподілу природного газу (який укладається між відповідачем та Оператором ГРМ), а отже відповідач був обізнаний про наявність заборгованості та строки її оплати, відтак відсутні підстави для відмови в стягненні пені, інфляційних втрат та 3% річних, що призвело до порушення статті 232 ГК України та статті 610, 612, 625, 629 ЦК України.
Таким чином, на переконання апелянта, при ухваленні оскаржуваного рішення місцевим господарським судом порушено норми статей 236 та 238 ГПК України, що стало підставою для ухвалення незаконного рішення в частині перерахунку сум пені, 3% річних та інфляційних втрат, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Через систему «Електронний суд» 30.07.2024 від відповідача надійшли додаткові пояснення у справі.
За вимогами частини тринадцятої статті 8 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) господарського судочинства відповідно до п.10 ч.3 ст.2 ГПК України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте, розумним вважається строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
При цьому, Європейський Суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Європейського Суду з прав людини у справах Савенкова проти України, №4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, №№32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07 від 15.03.2012).
Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) від 04.09.2018 № 962, здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.
04.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (постачальник) та Бурштинською міською радою (споживач) укладено договір № 08-1070/21-БО-Т постачання природного газу.
Відповідно до п. 1.1 договору, постачальник зобов'язався поставити споживачеві природний газ, споживач зобов'язався прийняти його та оплатити на умовах цього договору.
Згідно з п. 2.1 договору, постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з жовтня 2021 року по грудень 2022 р. (включно) в кількості 26,5 тис. куб.м.
Згідно з п. 3.5.3 договору, споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.
У випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього Договору (п. 3.5.4 договору).
Відповідно до пункту 5.1 договору, оплата за природний газ за розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому відповідач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 5.5 цього Договору.
За змістом п. 7.1 договору, за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність у випадках передбачених законодавством і цим договором.
В п. 7.2 договору сторони визначили, що у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно з пунктом 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Відповідно до п. 13.1 договору, даний договір набирає чинності з дати його укладення і діє в частині поставки газу до 31.12.2022 включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання.
На підтвердження поставки відповідачу природного газу в листопаді - грудні 2021 року та лютому - червні 2022 року на загальну суму 112 942 грн 22 коп., позивач надав суду підписані та скріплені печатками обох сторін акти приймання-передачі природного газу №1 від 22.12.2021 на суму 9 179 грн 36 коп., б/н від 31.12.2021 на суму 28 859 грн 57 коп., б/н від 28.02.2022 на суму 31 629 грн 89 коп., б/н від 31.03.2022 на суму 32 749 грн 43 коп., б/н від 30.04.2022 на суму 10 539 грн 86 коп., б/н від 31.05.2022 на суму 6 грн 79 коп., б/н від 30.06.2022 на суму 6 грн 79 коп. та корегуючий акт б/н від 25.04.2022, відповідно до якого сума корегування становить - 29 грн 47 коп.
На підтвердження поставки відповідачу природного газу в січні 2022 року та в липні-грудні 2022 року на суму 85 195 грн 89 коп., позивач надав суду акти приймання-передачі природного газу б/н від 31.01.2022 на суму 47081 грн 39 коп., б/н від 31.07.2022 на суму 6 грн 46 коп., б/н від 31.08.2022 на суму 5 грн 96 коп., б/н від 30.09.2022 на суму 5 грн 96 коп., б/н від 31.10.2022 на суму 5 грн 96 коп., б/н від 30.11.22 на суму 6 070 грн 64 коп., б/н від 31.12.2022 на суму 32 019 грн 52 коп., які не підписані зі сторони відповідача.
Вищевказані акти приймання-передачі природного газу за січень, липень-грудень 2022 року, згідно з описом вкладення та фіскальним чеком №215600426655 від 15.06.2023, направлені позивачем на адресу Бурштинської міської ради 15.06.2023 та вручені їй 22.06.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0411638881578.
Відповідно до наданої АТ «Ощадбанк» інформації про надходження коштів на рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» за період 04.11.2021 по 30.06.2023, відповідач здійснив часткову оплату отриманого природного газу згідно з договором №08-070/21-БО-Т від 04.11.2021 в розмірі 160 010 грн 03 коп.
Відповідно до листа №ТОВВИХ-23-18528 від 22.12.2023 ТОВ «Оператора газотранспортної системи України» наданого на відповідний адвокатський запит та роздруківки з Інформаційної платформи Оператора ГТС, обсяг природного газу використаного споживачем з ЕІС-кодом 56XS000049XCY00W (Бурштинська міська рада) становить:
з 08.11.2021 по 30.11.2021 - 554,51 м3; з 01.12.2021 по 31.12.2021 - 1 743,36 м3;
з 01.01.2022 по 31.01.2022 - 2 844,11 м3; з 01.02.2022 по 28.02.2022 - 1 910,71 м3;
з 01.03.2022 по 31.03.2022 - 1 978,34 м3; з 01.04.2022 по 30.04.2022 - 637,27 м3;
з 01.05.2022 по 31.05.2022 - 0,41 м3; з 01.06.2022 по 30.06.2022 - 0,41 м3;
з 01.07.2022 по 31.07.2022 - 0,39 м3; з 01.08.2022 по 31.08.2022 - 0,36 м3;
з 01.09.2022 по 30.09.2022 - 0,36 м3; з 01.10.2022 по 31.10.2022 - 0,36 м3;
з 01.11.2022 по 30.11.2022 - 366,72 м3; з 01.12.2022 по 31.12.2022 - 1 934,26 м3.
При винесенні постанови колегія суддів виходила з наступного.
Апелянт не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 7 299,61 грн пені, 1 199,10 грн інфляційних втрат та 438,12 грн 3% річних
Колегія суддів переглядає справу в межах доводів та вимог апеляційної скарги та вказує наступне.
З матеріалів справи встановлено, що позивач на виконання умов договору постачання природного газу в період з листопада 2021 року по грудень 2022 року поставив відповідачу природний газ на загальну суму 198 138 грн 11 коп., за який відповідач оплатив частково в розмірі 160 010 грн 03 коп.
За приписами ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст.611 ЦК України).
Як визначено в ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
В п. 7.2 договору сторони визначили, що у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно з пунктом 5.1 та/або строків оплати за пунктом 8.4 цього договору, споживач зобов'язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Крім того, у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З позовної заяви встановлено, що позивач просив суд стягнути з відповідача, зокрема 7 299 грн 61 коп. пені, 438 грн 12 коп. 3% річних та 1 199 грн 10 коп. інфляційних втрат, нарахованих за прострочення виконання грошового зобов'язання за спожитий природний газ, отриманий за актами приймання-передачі природного газу б/н від 31.01.2022, б/н від 31.07.2022, б/н від 31.08.2022, б/н від 30.09.2022, б/н від 31.10.2022, б/н від 30.11.22, б/н від 31.12.2022 за період з 16.09.2022 по 30.06.2023.
Згідно з п. 3.5.3 договору, споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов'язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.
У випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об'єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього Договору (п. 3.5.4 договору).
Відповідно до пункту 5.1 договору, оплата за природний газ за розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу - до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому відповідач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 5.5 цього Договору.
Колегія суддів вказує, що, акти приймання-передачі природного газу б/н від 31.01.2022, б/н від 31.07.2022, б/н від 31.08.2022, б/н від 30.09.2022, б/н від 31.10.2022, б/н від 30.11.22, б/н від 31.12.2022, , згідно з описом вкладення та фіскальним чеком №215600426655 від 15.06.2023, направлені позивачем на адресу Бурштинської міської ради 15.06.2023 та вручені їй 22.06.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0411638881578, відтак, відповідно до пунктів 3.5.3, 3.5.4 та 5.1 договору, обов'язок оплати природного газу за цими актами у відповідача виник 15.07.2023.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що за визначений позивачем період (з 16.09.2022 по 30.06.2023) підстави для нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов'язання за спожитий природний газ, отриманий за актами приймання-передачі природного газу б/н від 31.01.2022, б/н від 31.07.2022, б/н від 31.08.2022, б/н від 30.09.2022, б/н від 31.10.2022, б/н від 30.11.22, б/н від 31.12.2022, відсутні.
Доводи апеляційної скарги про те, що відповідач самостійно був обізнаний про спожиті обсяги природного газу та ціни природного газу, що визначена в Договорі, відтак мав можливість здійснити таку оплату не очікуючи відповідного акту приймання-передачі природного газу оцінюються колегією суддів критично, оскільки сторони в спірному договорі постачання природного газу самостійно визначили спосіб та строки розрахунків.
Підсумовуючи все вищевказане, колегія суддів зазначає, що доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують фактів, покладених в основу рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.05.2024 у справі №909/210/24.
За приписами частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов'язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
З огляду на вищевказане, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Судові витрати
З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 86, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» б/н від 30.05.2024 (вх. № 01-05/1548/24 від 30.05.2024) залишити без задоволення.
2.Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 16.05.2024 у справі №909/210/24 залишити без змін.
3.Судовий збір сплачений за апеляційну скаргу покласти на апелянта.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
Головуючий суддя О.С. Скрипчук
Суддя Н.М. Кравчук
Суддя О.І. Матущак