Провадження № 33/803/2134/24 Справа № 192/826/24 Суддя у 1-й інстанції - Тітова О. О. Суддя у 2-й інстанції - Руденко В. В.
26 серпня 2024 року м. Дніпро
Суддя Дніпровського апеляційного суду Руденко В.В., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,-
на постанову судді Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 29 липня 2024 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі-КУпАП), -
Постановою судді Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 29 липня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 17000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605 грн. 60 коп.
У постанові суду зазначено, що ОСОБА_1 12 квітня 2024 року о 21 годині 15 хвилин в с.Аполлонівка по вул.Юбкіна керував моторолером Т9ZN-150, н.з. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився із застосуванням технічного приладу Drager 6810, результат позитивний -0.78%о тест №788, від керування транспортним засобом відсторонений шляхом блокування моторолеру, чим порушив вимоги п. 2.9А Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП. Подія зафіксована на камеру №797507.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 порушує питання про скасування постанови судді Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 29.07.2024, як незаконної та необґрунтованої.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що наявне в матеріалах провадження рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 21.06.2024, яким було скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 304823, винесену 12.04.2024 про застосування до ОСОБА_1 адміністративно стягнення у виді штрафу за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.121, ч.2 ст.126 КУпАП та закриття справи про адміністративне правопорушення, - виключає сам факт керування ним транспортним засобом та вказує на його недоведеність.
Тому доводи суд першої інстанції про те, що вказаним Рішенням не було встановлено, що ОСОБА_1 не керував моторолером - є незаконним, так як оскаржувана постанова суду від 29.07.2024 у повній мірі суперечить Рішенню цього ж суду від 10.07.2024, яке набрало законної сили.
Враховуючи, що протокол про адміністративне правопорушення є похідним від постанови серії ББА № 204823 від 12.04.2024 про накладення на нього адміністративного стягнення за ознаками адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 126, ч.5 ст.121 КУпАП - скасована Рішенням Солонянського районного суду від 21.06.2024, тому до Протоколу за ч.1 ст. 130 КУпАП суд повинен був застосувати правову позицію Верховного суду, викладену у постанові від 24.02.2021 по справі № 715/26/19 щодо застосування сформованої Європейським судом з прав людини доктрини “плодів отруєного дерева”.
На думку апелянта, цей єдиний факт, навіть не беручи до уваги, що у протоколі невірно зазначено його місце проживання, тобто належним чином не встановлено анкетні дані; не вказано району та області, де було скоєно правопорушення, оскільки с.Аполонівка мається у інших регіонах України, був підставою для закриття справи про адміністративне правопорушення на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено номеру технічного засобу “Drager Alkotest 6810”, що не дає змоги перевірити, чи відповідає він вимогам постанови КМУ від 02.10.2013 № 753 “Про затвердження Технічного регламенту щодо медичних виробів”, наказу МОЗ України від 10.02.2017 № 122, та чи зареєстрований він в державному реєстрі медичної техніки та виробів технічного призначення.
У той час, як відповідно до державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення, газоаналізатор “Drager Alkotest 6810” не містить оцінки відповідності та державної реєстрації. А відповідно до наказу МОЗ України від 10.02.2010 № 95, строк дії свідоцтва приладу “Drager Alkotest 6810” про державну реєстрацію №7261/2007 від 10.02.2020, вичерпаний та закінчився ще 10.02.2015.
Апелянт вважає, що його огляд на перебування у стані алкогольного сп'яніння за допомогою “Drager Alkotest 6810”, проведений із порушенням вимог Інструкції та положень ст. 266 КУпАП, у зв'язку з чим результати огляду не можуть бути використані, як доказ його вини.
Відеозапис, наданий працівниками поліції також не може братися до уваги, як доказ, оскільки він не являється безперервним та не відображає у повному обсязі усі події, які відбувалися 12.04.2024.
Відеозапис не фіксує факту керування ним транспортним засобом.
У протоколі відсутні відомості про відсторонення працівниками поліції ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, що також ставить під сумнів факт керування особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, транспортним засобом.
Факт визнання своєї вини у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП було зумовлено неправомірними діями з боку працівників поліції. Враховуючи, що поліцейськими не було надано повного безперервного відеозапису подій, які відбувалися при складання протоколу про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції не витребував повний (безперервний) відеозапис та ухвалив неправомірне рішення, при цьому не взявши до уваги правову позицію Верховного суду, викладену у постанові від 15.05.2019 року, відповідно до якого факт визнання особою вини у порушенні ПДР не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень і не звільняє останнього від доведення його правомірності. Аналогічні позиції ВС/КАС містять у постановах від 08.07.2020 у справі № 177/525/17 та від 18.07.2019 у справі № 216/5226/16-а.
На думку апелянта, посилання суду першої інстанції на письмові пояснення ОСОБА_2 щодо спільного вживання пива та про те, що він надав ОСОБА_1 свій моторолер і вони разом поїхали до магазину, але їх зупинили працівники поліції, не можуть братися до уваги, оскільки дані про свідка ОСОБА_2 не були зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення та його не було допитано судом. Вказує, що представниками поліції здійснюється тиск на свідків, тому про виклик свідка буде заявлено клопотання в ході розгляду апеляційної скарги із зазначенням підстав виклику.
Крім того, на відеозапису з нагрудних камер працівників поліції видно, що останніми не було роз'яснено особі, яка притягається до адміністративної відповідальності його процесуальні права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, у тому числі і право мати адвоката, не надавалося для огляду доказів порушення ПДР, у тому числі і керування транспортним засобом.
Про зазначені порушення свідчить і відсутність підпису апелянта у відповідній графі протоколу про роз'яснення прав. Свій підпис ОСОБА_1 поставив лише у графі про ознайомлення про дату та час слухання справи у суді.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просить:
- постанову Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 29.07.2024 скасувати та закрити справу на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення;
- витребувати від Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області повний відеозапис подій, які мали місце 12.04.2024 приблизно о 21.15 годин по вул. Юбкіна в с. Аполонівка Дніпровського району Дніпропетровської області за участю ОСОБА_1 .
В судовому засіданні апеляційної інстанції особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 підтримав доводи поданої апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні, просив апеляційний суд скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Додатково суду пояснив, що в той день він дійсно був разом зі своїм знайомим ОСОБА_3 , але з ним алкогольні напої не вживав, сам випив незначну кількість алкогольного пива. За кермом моторолера був не він, а саме ОСОБА_4 , коли їх зупинили працівники патрульної поліції. Під примусом він дав неправдиві письмові пояснення про те, що це він керував моторолером, бо побоювався, що у іншому випадку працівники поліції зроблять йому щось погане. Однак із скаргами на незаконні дії співробітників поліції нікуди не звертався. Не заперечує, що добровільно пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою алкотеста Драгер та у нього було встановлено - 0,78 % алкоголю. Після чого відносно нього був складений адмінпротокол за ч.1 ст.130 КУпАП.
Також додав, що за даних обставин відносно ОСОБА_5 також був складений адмінпротокл за ч.1 ст.130 КУпАП за передачу права керувати належним йому ТЗ особі, яка перебувала у стані алкогольного сп'яніння та на ОСОБА_5 був накладений адмінштраф 17.000 грн.
Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Згідно з положеннями ст.ст.245,252,280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Орган (посадова особа) приймає рішення на підставі досліджених доказів, оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно вимог ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до вимог ч.2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Апеляційний суд вважає, що наведених вимог закону місцевим судом дотримано у повному обсязі.
Як убачається з оскаржуваної постанови місцевий суд в повному обсязі виконав вимоги ст.280 КУпАП, всебічно дослідив матеріали справи та обґрунтовано дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, пославшись у своїй постанові на досліджені під час судового розгляду належні та допустимі докази, зокрема на: протокол про адміністративне правопорушення, рапорт, чек приладу Драгер, компакт-диском з відеозаписом, письмові пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Вказані докази були перевірені та досліджені під час апеляційного перегляду справи.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 492827 від 12.04.2024 року, складеного у відношенні ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП (а.с.1) вбачається, що 24.04.2024 о 21 годині 15 годин в с. Аполонівка, вул. Юбкіна а/д Р-80, ОСОБА_1 керував транспортним засобом Т-9ZN-150 (моторолер) д.н.з. НОМЕР_1 , будучи в стані алкогольного сп'яніння (запах з порожнини рота, почервоніння очіей). Огляд на стан сп'яніння за погодженням водія проводився за допомогою газоаналізатора Драгер Алкотест 6810, результат позитивний 0,78 проміле. Від керування транспортним засобом відсторонений шляхом блокування моторолеру. Дану подію зафіксовано на камеру № 797507. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 “а” ПДР, за що передбачена відповідальність ч. 1ст. 130 КУпАП.
У протоколі у графі пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності зазначено “на окремому аркуші”. Вказано, що було тимчасово документи не вилучалися, тимчасовий дозвіл на право керувати транспортним засобом не видавалось.
Особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, повідомлено місце та час розгляду справи, про що мається підпис ОСОБА_1 у відповідній графі.
Протокол про адміністративне правопорушення підписаний особою, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та поліцейським, який його складав.
Згідно пояснень ОСОБА_1 , наданих працівникам поліції 12.04.2024, останній вказав, що проживає в АДРЕСА_3 . Ввечері 12.04.2024 він перебував у свого знайомого ОСОБА_2 , з яким вони вживали алкоголь, а саме пиво “Жигулівське”, приблизно один літр на кожного. Близько 21.00 години спиртні напої закінчились і вони вирішили придбати ще, для цього взяли скутер ОСОБА_2 , ОСОБА_1 сів за кермо і вони виїхали з двору на вулицю Юбкіна, де їх зустріли та зупинили працівники поліції. За кермо мототранспорту ОСОБА_1 сів без відповідної на те категорії та в стані алкогольного сп'яніння. Свою вину визнає у повному обсязі (а.с.2).
Відповідно до пояснень ОСОБА_2 від 12.04.2024 (а.с.6), 12.04.2024 близько 20.00 годин до нього додому в АДРЕСА_4 прийшов знайомий ОСОБА_1 , з яким вони спільно вживали алкогольні напої, а саме пиво. Близько 21.00 години спиртне закінчилося і ОСОБА_1 запропонував поїхати на мотоциклі ОСОБА_2 марки Т-9ZN-150, д.н.з. НОМЕР_1 , до магазину. Оскільки ОСОБА_2 перебував у стані алкогольного сп'яніння, він запропонував сісти за кермо ОСОБА_1 , який випив пива менше. Про заборону передавати кермо особі, яка перебуває у стані алкогольного сп'яніння знав. По дорозі їх зупинили працівники поліції через те. Що водій ОСОБА_1 був без захисного шолома. Під час перевірки документів останньому було запропоновано пройти медичний огляд на перебування у стані алкогольного сп'яніння. Результат тесту позитивний. Свідок ОСОБА_2 свою провину визнав у повному обсязі.
Згідно Акту огляду водія на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, огляд проведений у зв'язку з виявленими ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: почервоніння очей, запах алкоголю з рота, млява мова. Огляд проведений за допомогою приладу Драгер Алкотест 6810 ARBN - 0574, результат огляду на стан сп'яніння позитивний - 0,78‰. Огляд було зафіксовано на бодікамеру №797507. З результатами огляду ОСОБА_1 згоден, про що свідчить його підпис у відповідній графі (а.с.5).
Відповідно до чеку Alkotest Drager 6810, тест № 788, 12.04.2024 року о 21:25 годин було проведено огляд водія ОСОБА_1 на перебування у стані алкогольного сп'яніння, результат склав 0,78‰ (а.с.3).
З рапорту інспектора СРПП ВП № 9 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області капітана поліції Івана Руденка, 24.04.2024 о 21.40 годин під час патрулюванні в с.Аполонівка по вул. Юбкіна Дніпровського району був зупинений моторолер ZN 150 T-9 д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 , який керував вищевказаним ТЗ без захисного мотошолома та не маючи права керування транспортним засобом. Окрім цього було встановлено, що останній перебуває в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законодавством порядку із застосуванням спеціального технічного приладу Alkotest Drager 6810 ARBN 0574. результат склав 0,78 проміле, тест 788. Від керування відсторонений шляхом блокування транспортного засобу. Також встановлено, що власником даного транспортного засобу є ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який знав, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння. Подію було зафіксовано на бодікамеру № 797507. Щодо ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП серії ААД №492827 та постанову про накладення адміністративного стягнення за ч.2 ст. 126, ч.5 ст. 121 КУпАП серії ББА 304823.
Відносно ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП серії ААД № 492828 (а.с.12).
Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію», поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:
1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;
2) забезпечення дотримання правил дорожього руху.
Судом апеляційної інстанції було відтворено відеозапис з нагрудних боді-камер працівників патрульної поліції, які містяться у одному безперервному файлі на одному DVD-R диску долученого до матеріалів справи (а.с.13)
Так, наявний на диску відеофайл “export-dyg3u” містить у собі поєднання з п'яти відеозаписів з нагрудної камери працівника поліції № 797507.
Перший відеозапис містить 3 відео з ID:
1) a8aaae99c6ca6f1a81290a7b235c3d14
2) 7ae5412fb081aadaf33185ff71058d9
3) ce3842bb83d83d872b2b285f9fd1f3718ed
Початок запису: 12 квітня 2024 21:21:25
кінець: 24 квітня 2024 21631653
Записано:0044815 ( ОСОБА_6 )
На відеозапису зафіксовано, що працівник поліції ОСОБА_6 підійшовши до водія представився та повідомив, що було зупинено транспортний засіб, оскільки водій під час руху не користувався захисним шоломом та попросив водія також назвати себе.
Водій вказав, що він ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , посвідчення водія відповідної категорії - А1 або А - не має.
На запитання працівника поліції про об'єм двигуна моторолера ОСОБА_1 вказав, що не знає, зараз підійде власник транспортного засобу.
Далі на відеозапису видно, як до працівника поліції, який перебуває поряд зі ОСОБА_1 , підійшов чоловік та надав своє посвідчення водія та реєстраційний талон на моторолер. Працівник поліції повідомив, що його посвідчення водія не потрібне, оскільки за кермом транспортного засобу перебував не він.
На запитання поліцейського до ОСОБА_1 , чи вживав він спиртні напої, останній відповів:”Так. Пиво.”.
Далі працівник поліції вказав, що окрім зізнання ОСОБА_1 , у нього маються ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: почервоніння очей та різкий запах алкоголю з порожнини рота. Потім запропонував ОСОБА_1 пройти медичний огляд на перебування у стані алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Драгер або у спеціальному медичному закладі.
ОСОБА_1 сказав:”Давайте Драгер”.
Потім на відеозапису зафіксовано, як проходить огляд водія ОСОБА_1 на перебування у стані алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора Драгер, результат тесту позитивний - 0,78 проміле.
Водію ОСОБА_1 повідомлено, що відносно нього будуть складені відповідні матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності.
ОСОБА_1 попросив працівника поліції відійти у бік та якось вирішити це питання. Далі, з'ясувавши у поліцейського, що ведеться запис з нагрудної камери вказав, що поки ведеться відеофіксація події, він не буде нічого вирішувати.
На запитання поліцейського чи визнає він свою вину та чи буде підписувати протокол про адміністративну відповідальність, ОСОБА_1 вказав:”Так.”
Другий відеозапис ID: fac17a8712c416db4b36e218c82c402
Початок запису: 12 квітня 2024, 22:16:11
Кінець: 24 квітня 2024, 22:19:20
Записано: 0044815 ( ОСОБА_6 )
ID реєстратора:787507
На відеозапису видно, що у приміщенні відділу поліції особа, яка представила як ОСОБА_2 .
Працівник поліції повідомив ОСОБА_2 , що у ОСОБА_1 було зупинено в с. Аполонівка під час керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння на скутері, який належить ОСОБА_2 та встановлено, що ОСОБА_1 після вживання алкогольних напоїв разом з ОСОБА_2 , вирішив поїхати за алкоголем у магазин та попросив у останнього скутер.
ОСОБА_2 підтвердив зазначені обставини.
На запитання працівника поліції, чи знав ОСОБА_2 , що передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані алкогольного сп'яніння заборонено, ОСОБА_2 сказав:”Знав. Він попросив, я дав. Разом ми поїхали в магазин за алкогольними напоями. Вину визнаю”.
Потім ОСОБА_2 повідомлено, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП за передачу права керування транспортним засобом особі, яка перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Третій відеозапис ID: 85205cd8b0321cf79082186b5fc6503d
Початок запису: 12 квітня 2024, 22:30:25
Кінець: 24 квітня 2024, 22:30:58
Записано: 0044815 ( ОСОБА_6 )
ID реєстратора:787507
На відео зафіксовано, як ОСОБА_2 у відділенні поліції назвав свої прізвище, ім'я, по батькові, дату народження, місце реєстрації та фактичне місце проживання.
Четвертий відеозапис ID: df7df2250719f1593badd7f63b08821a
Початок запису: 12 квітня 2024, 22:31:52
Кінець: 24 квітня 2024, 22:32:44
Записано: 0044815 ( ОСОБА_6 )
ID реєстратора:787507
Згідно відеозапису, ОСОБА_2 у відділенні поліції назвав себе, місце мешкання та повідомив, що ОСОБА_1 знає, це його друг.
П'ятий відеозапис ID: 992dfufe30740f66d0febaacd1ec8ea7
Початок запису: 12 квітня 2024, 22:33:45
Кінець: 24 квітня 2024, 22:36:40
Записано: 0044815 ( ОСОБА_6 )
ID реєстратора:787507
На відеозапису зафіксовано, що ОСОБА_2 підтвердив працівнику поліції у відділенні поліції обставини про те, що 12.04.2024 приблизно о 21.00 годині до нього додому прийшов його знайомий ОСОБА_1 , вони спільно вживали спиртні напої - пиво. Коли алкоголь закінчився, вирішили поїхати в магазин і придбати ще. ОСОБА_1 попросив у ОСОБА_2 дозволу сісти за кермо належного останньому мотоцикла, на що той погодився. Знаючи, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння, ОСОБА_2 надав згоду та передав ОСОБА_1 право керування транспортним засобом, а сам сів на заднє сидіння моторолеру та поїхали до магазину. По ходу руху їх зупинили працівники поліції за те, що ОСОБА_1 перебував без захисного шолому. Під час перевірки документів у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп'яніння та запропоновано пройти огляд на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Драгер. Тест якого виявився позитивним.
На запитання працівника поліції ОСОБА_2 підтвердив наведені обставини, вказав, що вину визнає, зауважень, доповнень не має. Про те, що відносно нього буде складено протокол про адміністративну відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП, йому зрозуміло.
Дослідивши докази, наявні в матеріалах провадження, апеляційний суд вважає, що в наявні докази у сукупності відображають усі обставини, які мають значення для повного та об'єктивного розгляду справи про адміністративне правопорушення та підтверджує факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом та не свідчать про помилковість висновків суду першої інстанції.
За нормативним визначенням ч.1 ст.130 КУпАП адміністративна відповідальність настає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 2.9 а ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже зазначені на цих відеофайлах фактичні обставини, а також зміст викладеної у протоколі про адміністративне правопорушення, акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, роздруківки чеку Драгер, поясненнях ОСОБА_1 та ОСОБА_2 інформації спростовують твердження апелянта про відсутність у справі доказів на підтвердження перебування його у стані алкогольного сп'яніння під час керування транспортним засобом.
При цьому апеляційний суд вважає, що хоча вказаний відеозапис і не містить руху транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та не фіксує обставини безперервно з моменту зупинки поліцейського транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 до складання протоколу про адміністративне правопорушення, на що звертає увагу апелянт, але в цілому відображає усі обставини, які мають значення для повного та об'єктивного розгляду справи про адміністративне правопорушення та підтверджує факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп'яніння.
Як убачається з наданого працівниками поліції відеозапису, ОСОБА_1 жодного разу не висловив заперечення щодо того, що він керував транспортним засобом, який належить ОСОБА_2 , що разом з останнім вживали алкогольні напої, а коли вони закінчилися, поїхали в магазин за алкоголем та були зупинені працівниками поліції. Більше того, на відеозапису зафіксовано, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнавали свою провину, добровільно розповідаючи про обставини вживання алкоголю та факт керування моторолером, який належить ОСОБА_2 , саме ОСОБА_1 . Зауважень чи доповнень також не було заявлено останніми. Жодного факту примусу з боку працівників поліції на ОСОБА_1 чи ОСОБА_2 наявний відеозапис не фіксує. Доказів звернення із заявою на неправомірні дії працівників поліції та здійснення будь-якого тиску на ОСОБА_1 чи ОСОБА_2 сторони захисту надано не було.
Крім того апеляційний суд звертає увагу на положення ст.251 КУпАП, відповідного до яких доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Таким чином твердження апелянта про те, що наданий працівниками поліції відеозапис є неналежним та про здійснення тиску з боку працівників поліції на свідків, є неспроможними.
Також не заслуговують на увагу і доводи ОСОБА_1 про те, що судом не можуть бути взяті до уваги письмові пояснення свідка ОСОБА_2 , надані ним працівникам поліції 12.04.2024 одразу після зазначених подій, оскільки судом не було безпосередньо допитано останнього.
Вимогами ст. 252 КУпАП передбачено, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Таким чином, суд зобов'язаний надати оцінки усім доказам, наявним в матеріалах провадження у сукупності з іншими доказами, і вимог визнання недопустимим доказом письмових пояснень свідка, якого не було допитано судом і клопотання про допит якого не було заявлено, законодавцем не передбачено.
Водночас суд апеляційної інстанції враховує той факт, що в поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 не оспорює сам факт його перебування у стані алкогольного сп'яніння, а лише оспорює наявність доказів на підтвердження факту його керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння та дотримання працівниками поліції вимог закону під час проведення огляду.
Згідно загальних положень, що містяться у п. 1.1. ПДР України, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.
Відповідно до п.2.9 «а» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Як зазначено у п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з п.п.1,2 розділу 1 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (далі- Інструкція), затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 №1452/735 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 за №1413/27858, ця Інструкція визначає процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), та оформлення результатів такого огляду.
Огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Порядок проходження огляду на стан сп'яніння на національному рівні закріплений у КУпАП, розділі ІХ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» (затверджена наказом МВС 07.11.2015 №1395, зареєстрована в Мінюсті України 10.11.2015 №1408/27853), розділах І-ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (затверджена спільним наказом МВС та МОЗ 09.11.2015 №1452/735 та зареєстрована в Мінюсті України 11.11.2015 за № 1413/27858) і «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (затверджений постановою КМУ 17.12.2008 № 1103, з наступними змінами).
З огляду на вищевикладене суд апеляційної інстанції вважає, що працівниками патрульної поліції було дотримано усіх приписів Інструкції щодо проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу.
Отже, аналіз досліджених під час судового розгляду та перевірених апеляційним судом доказів у їх сукупності дають підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння при обставинах встановлених постановою судді Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 29.07.2024, чим було порушено вимоги п.2.9 “а” ПДР України, тобто ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
У свою чергу апелянтом в поданій апеляційній скарзі не наведено жодних переконливих аргументів на спростування висновків місцевого суду про наявність належних та допустимих доказів його винуватості у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення.
З огляду на вищевикладене суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для виклику для допиту у якості свідка ОСОБА_2 та витребування з УПП повний відеозапис подій, які мали місце 12.04.2024, про що клопотав ОСОБА_1 під час апеляційного розгляду.
Суд апеляційної інстанції також відкидає, як аргументи невинуватості, доводи апелянта та його посилання на те, що рішенням Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 21.06.2024 виключено сам факт керування ним транспортним засобом та вказана на недоведеність цього факту.
Так, дійсно, рішенням Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 21.06.2024 було скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ББА № 304823, винесену 12.04.2024 про застосування до ОСОБА_1 адміністративно стягнення у виді штрафу за скоєння адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 121, ч.2 ст. 126 КУпАП (а.с.27-29).
Вказане рішення обґрунтовано тим, що при складанні оскаржуваної постанови працівниками поліції було допущено процесуальні порушення та не наданням доказів на підтвердження правомірності винесеної щодо ОСОБА_1 постанови.
Водночас, на переконання апеляційного суду, рішенням Солонянського районного суду від 21.06.2024 не встановлено факт відсутності керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння 12.04.2024 при обставинах, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 492827, а тому доводи останнього про протилежне, а також про те, що протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 492827 від 12.04.2024 є похідним від постанови про накладення адміністративного стягнення серії ББА № 204823 від 12.04.2024, а тому до протоколу має бути застосована доктрина “плодів отруєного дерева” - є необґрунтованими.
До такого ж висновку дійшов апеляційний суд і аналізуючи доводи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про неналежність протоколу про адміністративне правопорушення ААД № 492827 від 12.04.2024, оскільки у ньому не вірно зазначено місце проживання ОСОБА_1 , не вказано району та області, де було скоєно правопорушення, не зазначено номеру технічного засобу Драгер Алкотест 6810 та про відсутність відомостей про відсторонення водія від керування транспортним засобом.
Відповідно до ч.1 ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №492827 від 12.04.2024 року, він містить усі необхідні дані, передбачені положеннями ч.1 ст. 256 КУпАП, а не зазначення у протоколі району та області, де було вчинене правопорушення, невірного місця проживання (а саме невірного номеру будинку) особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та не зазначення номеру технічного засобу газоаналізатора Драгер, не свідчить про його неналежність, як доказу у даному випадку, враховуючи, що протокол містить усі необхідні дані для встановлення обставин вчинення правопорушення та особу, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Крім того, Законом України «Про метрологію, метрологічну діяльність», який набрав чинності 01.01.2016 року визначено, що засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, є законодавчо регульованими засобами вимірювальної техніки. До таких засобів вимірювальної техніки відносяться і вимірювачі вмісту алкоголю в крові в повітрі, що видихається. Періодична повірка засобів вимірювальної техніки - повірка, що проводиться протягом періоду експлуатації засобів вимірювальної техніки через встановлений проміжок часу (міжповірочний інтервал).
Згідно Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 року № 1747 «Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями» для вимірювачів вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається, до яких належить газоаналізатор «Drager Alcotest 6810», становить 1 рік.
У Державному реєстрі медичної техніки та виробів медичного призначення, дозволених для застосування на території України міститься інформація щодо особи, відповідальної за введення медичних виробів в обіг, а саме ТОВ "АТЗТ Компанія "Сатурн Дейта Інтернешенл", який є офіційним представником виробника, на медичні вироби "Газоаналізатори Drager Alсotest", зокрема газоаналізатор "Drager "Alcotest 6810". На офіційному сайті ТОВ "АТЗТ Компанія "Сатурн Дейта Інтернешенл", який надає послуги сервісного центру для гарантійного та післягарантійного обслуговування приладів алко- та наркодіагностики Drager зазначено, що для використання приладів у професійній діяльності у підрозділах Департаменту патрульної служби та Управління національної поліції, Міністерства охорони здоров'я та службах охорони праці та безпеки підприємств необхідне своєчасне проведення операцій "Сервісне технічне обслуговування", "Градуювання та "Повірка" принаймні 1 раз на 12 місяців.
Максимальний інтервал між "Сервісним технічним обслуговуванням", "Градуюванням" та міжповірочний інтервал вказаних приладів, у тому числі Drager Alcotest, становить 1 рік. У пам'яті приладу зберігається інформація про дату останнього градуювання (калібрування).
У матеріалах справи міститься роздруківка газоаналізатора приладу "Drager "Alcotest 6810", з якої вбачається, що останнє калібрування було 18.12.2023 (а.с. 3).
Отже, оскільки останнє калібрування даного приладу "Drager "Alcotest 6810" було проведено 18.12.2023, то станом на дату проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння з його використанням, інтервал калібрування даного приладу не закінчився.
За таких обставин апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги щодо невідповідності газоаналізатора "Drager "Alcotest 6810" вимогам постанови КМУ від 02.10.2013 № 753, про закінчення його державної реєстрації та про неналежність результатів огляду, проведеного за його допомогою.
Відсутність у протоколі про адміністративне правопорушення відомостей про відсторонення працівниками поліції ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, не є підставою для підтвердження факту того, що останній не керував моторолером, про що вказує апелянт в апеляційній скарзі. Крім того, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 492827 від 12.04.2024, складеного щодо ОСОБА_1 зазначено, що від керування транспортним засобом ОСОБА_1 відсторонено шляхом блокування моторолеру(а.с.1).
Не заслуговують на увагу й апеляційні доводи ОСОБА_1 про те, що йому не були роз'яснені його права, у тому числі і право на захист, оскільки, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення особі, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , було роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, повідомлено місце та час розгляду справи у суді, про що мається підпис останнього у відповідній графі протоколу (а.с.1).
Крім того, права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст.268 КУпАП, були відновлені у суді першої інстанції, де ОСОБА_1 безпосередньо приймав участь, а отже не був позбавлений можливості давати суду свої пояснення щодо обстав справи та надавати докази на підтвердження своєї версії подій. Поміж іншого ОСОБА_1 скористався своїх процесуальним правом на подання апеляційної скарги та надання йому можливості відстоювати свою позицію в апеляційному суді.
Разом з цим, на переконання апеляційного суду, є некоректними посилання апелянта на правові позиції КАС Верховного Суду, оскільки ці висновки стосуються правовідносин, що регулюються Кодексом адміністративного судочинства України, а отже є відмінними від правовідносин, які існують у нашій справі та які регулюються нормами КУпАП, зокрема, статтею 251 цього Кодексу.
Таким чином, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, дотримуючись принципу неупередженості та об'єктивності, з дотриманням вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, дав належну оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності та дійшов обґрунтованих висновків про доведеність вини ОСОБА_1 «поза будь-яким розумним сумнівом» у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому підстав для закриття провадження у справі, визначених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, на чому наполягає апелянт, суд апеляційної інстанції не вбачає.
Відповідно до положень ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Апеляційний суд вважає, що суддею місцевого суду при постановленні рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та при накладенні на винну особу адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, у повній мірі враховані загальні принципи та правила накладення стягнення, передбачені ст.23 та ст.ст.33-35 КУпАП, а також враховано підвищений рівень суспільної небезпеки скоєного винною особою адміністративного правопорушення.
Підсумовуючи вищенаведене апеляційний суд дійшов висновків, що доводи апеляційної скарги особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, а постанова судді Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 20 липня 2024 року є законною, обґрунтованою та належним чином мотивованою, підстав для її зміни або скасування не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП,-
Апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 29 липня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ В.В. РУДЕНКО