Справа № 953/7274/24
Провадження № 3/953/2245/24
22 серпня 2024 року м. Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі
головуючої судді Глос М.Л.,
за участю секретаря Сороченко М. О.,
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 ,
розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов із Департаменту патрульної поліції УПП у Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
26.07.2024 року о 09 год. 43 хв. у м. Харкові по вул. Г. Сковороди (Пушкінській) поблизу будинку № 2 водій ОСОБА_1 , всупереч вимогам п. 2.9 а) Правил дорожнього руху України, керував транспортним засобом DACIA SANDERO, державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Такий стан водія було встановлено за результатами огляду, проведеного у передбаченому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 6820, згідно з якими вміст алкоголю у крові ОСОБА_1 становив 0,68 проміле.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її відповідно до закону.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, серед іншого, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків (за наявності), документами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою винність у вчиненні адміністративного правопорушення визнав частково і повідомив суду, що 25.07.2024 року ввечері розпивав спиртні напої, а вранці 26.07.2024 року сів за кермо, оскільки працював водієм таксі і керівник вимагав виходити на роботу. Він на той час почувався нормально і вважав, що вживання алкоголю напередодні не впливало на його увагу та швидкість реакції. Підтвердив ті факти, що у вказані у протоколі час і місці його зупинили працівники поліції та, виявивши ознаки алкогольного сп'яніння, запропонували пройти огляд на місці зупинки, на що він добровільно погодився. У результаті огляду було отримано позитивний результат тесту і в подальшому складено протокол про адміністративне правопорушення, який він добровільно підписав. Водночас ОСОБА_1 у своїх свідченнях зазначив, що не впевнений у достовірності показників газоаналізатора.
Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, поставленого йому за провину, доводяться як його власними поясненнями, так і письмовими доказами, поданими органом поліції і дослідженими у судовому засіданні за участю правопорушника, в їх сукупності і взаємозв'язку.
Зокрема, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у нетверезому стані беззаперечно підтверджується даними: протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 899691 від 26.07.2024 року, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, чека алкотестера Drager 6820 і рапорта інспектора взводу № 2 роти № 6 батальйону № 4 департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Харківській області Андрющенка О. В. Цими матеріалами задокументовано виявлення у водія ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу явних ознак алкогольного сп'яніння у виді запаху алкоголю з порожнини рота, вираженого тремтіння пальців рук, різкої зміни забарвлення шкірного покриву обличчя, у зв'язку з чим водія за його добровільною згодою було оглянуто на місці з використанням спеціального технічного засобу Alcotest Drager 6820 ARHJ-0315 й об'єктивно встановлено стан алкогольного сп'яніння із вмістом алкоголю у крові 0,68 проміле (а. с. 1, 3-5). Хід, результати і документування огляду зафіксовано на відеозаписі з бодікамери поліцейського, переглянутому судом, достовірність якого ОСОБА_1 підтвердив у судовому засіданні (а. с. 6).
Оцінюючи наведені докази, суд керується положеннями статті 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015р. (зі змінами) (далі - Інструкція), якими унормовано правову процедуру огляду водіїв на стан сп'яніння, встановлено гарантії захисту прав і законних інтересів водія, а також процесуальні запобіжники можливим зловживанням з боку працівників поліції.
Зокрема, згідно з ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, які знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості їх застосування огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, на проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським з застосуванням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд відповідно до частини 3 цієї ж статті проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду на стан сп'яніння в інших закладах забороняється.
Відповідно до положень пунктів 2, 3 розділу І Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів та/або мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці).
Під час такого огляду, як передбачено пунктами 3, 4 розділу ІІ цього ж нормативно-правового акта, поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.
Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський, як унормовано пунктом 5 Інструкції, інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Дослідженими судом письмовими доказами підтверджено повне дотримання поліцейськими зазначеної правової процедури огляду водія на стан сп'яніння і конкретних обставин, які могли би свідчити про зворотне і викликали обґрунтовані сумніви у достовірності результатів огляду, не повідомляв у судовому засіданні і сам ОСОБА_1 .
Зокрема, на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 добровільно погодився на проведення огляду поліцейськими з застосуванням спеціального технічного засобу.
З проханням пред'явити сертифікат відповідності і свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки водій ОСОБА_1 до працівників поліції не звертався. Разом із тим, за даними Реєстру затверджених типів засобів вимірювальної техніки, який формується та ведеться ДП «Укрметртестстандарт» на підставі наказу Мінекономрозвитку від 13.07.2016 року № 1161, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03.08.2016 року за № 1081/29211, газоаналізатори Alcotest виробництва Drager Safety AG & Co (місцезнаходження: KGaA Revalstra?e 1, 23560 Lubeck, Germany), пройшли процедуру оцінки відповідності технічним регламентам засобів вимірювальної техніки і мають сертифікат повірки № UA.TR.001 101-17 строком дії з 05.10.2017 року до 05.10.2027 року.
Конкретних обставин, які могли би свідчити про порушення поліцейськими правил використання газоаналізатора під час проведення огляду, ОСОБА_1 у судовому засіданні не повідомляв. Твердження водія про те, що працівники поліції вказували йому сильніше дути у мундштук технічного засобу, не ставлять під сумнів дотримання вищезгаданих правил і достовірність результатів огляду. Навпаки, означені дії уповноважених службових осіб демонструють виконання вимог підпункту 3.3 Інструкції з технічної експлуатації приладу - Alcotest Drager 6820 попросити особу, що проходить огляд, якомога довше дути у мундштук рівномірно і без зупинок.
Водночас у разі незгоди з результатами огляду ОСОБА_1 мав гарантоване частиною 3 статті 266 КУпАП право наполягати на огляді його у закладі охорони здоров'я. Зазначеним правом водій не скористався і підписав протокол про адміністративне правопорушення без жодних зауважень і заперечень. У судовому засіданні правопорушник підтвердив добровільність підписання цього документа і зазначив, що будь-якого тиску поліцейські щодо нього не застосовували.
За наведених обставин голослівне твердження особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у судовому засіданні щодо незгоди з показниками застосованого поліцейськими спеціального технічного засобу не є підставою вважати результати огляду водія на стан сп'яніння на місці зупинки автомобіля недопустимими доказами.
Отже, на підставі аналізу й оцінки безпосередньо сприйнятих і досліджених у судовому засіданні доказів суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 своїми діями порушив установлену п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Зазначені дії, що полягали у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 130 КУпАП
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року акцентував увагу на тому, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання транспортних засобів несе потенційні ризики спричинення серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння тягне накладення на водіїв штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Отже, санкція даної правової норми є безальтернативною і не передбачає дискреційних повноважень судді щодо обрання виду, розміру і строку адміністративного стягнення, яке підлягає застосуванню щодо винної особи. Відтак обставини, зазначені у ч. 1 ст. 33 КУпАП, зокрема характер вчиненого правопорушення, дані про особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, на вид і міру стягнення за цією частиною статті не впливають.
Твердження ОСОБА_1 у судовому засіданні про те, що робота водієм таксі є джерелом доходу його сім'ї, не перешкоджає застосуванню щодо нього стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами. Адже, по-перше, сам правопорушник у судовому засіданні повідомив, що він не є професійним водієм і станом на зараз офіційно не працює. По-друге, факт здійснення водієм таксі пасажирських перевезень у нетверезому стані, що випливало зі змісту його власних пояснень у судовому засіданні, свідчив про грубе порушення ним порядку користування зазначеним вище спеціальним правом. Адже ОСОБА_1 своїми діями, нехтуючи встановленими законом правилами безпеки дорожнього руху, свідомо ставив під загрозу життя і здоров'я не лише власні, а і своїх пасажирів.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суд стягує з правопорушника у дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 грн. 60 коп.
Виходячи з наведеного та керуючись ч. 1 ст.130, ст. ст.13,16,401,283,284 КУпАП,Постановою Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. (Код бюджетної класифікації: 21081300, одержувач: ГУК Харківськ обл/Харківобл/21081300, розрахунковий рахунок: № UA168999980313020149000020001, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ одержувача: 37874947, код банку МФО банку: 899998, призначення платежу: сплата штрафу) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп. на рахунок - (отримувач коштів: ГУК Харків обл/мХар Київськ/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37874947; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: A578999980313161206000020654; код класифікації доходів бюджету: 22030101, у призначенні платежу платником повинно бути вказано: слова "судовий збір по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 )
Відповідно до ч. 1 ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі несплати ОСОБА_1 , штрафу у розмірі 17 000 грн. у строк, передбачений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, з нього підлягає стягненню подвійний розмір штрафу - 34 000 грн.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає чинності після закінчення строку на її оскарження та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Суддя М.Л. Глос