Справа № 638/6669/23
Провадження № 1-кп/638/841/24
26 серпня 2024 року м. Харків
Дзержинський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засіданні ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника обвинуваченої ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у залі судових засідань Дзержинського районного суду міста Харкова на підставі обвинувального акту у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023221070000498, у відношенні:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, українки, уродженки м. Ізюм Харківської області, раніше не судимої, не працюючої, маючої на утриманні трьох неповнолітніх дітей: 2011 р.н., 2015 р.н., та 2018 р.н., зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення-злочину передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, -
встановив:
27.06.2023 р. до Дзержинського районного суду м. Харкова з Ізюмської окружної прокуратури Харківської області надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню, зареєстрованому в ЄРДР 01.04.2023 року №12023221070000498 за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення-злочину передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 27.06.2023 року було призначено підготовче судове засідання у даному кримінальному провадженні.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 29.06.2023 року призначено справу до судового розгляду.
У судовому засіданні прокурор подав клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обвинувачена та її захисник при розгляді клопотання прокурора не заперечували проти клопотання.
Заслухавши думку учасників кримінального провадження, заслухавши заперечення захисника, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішення питання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з даних матеріалів кримінального провадження, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати обґрунтованими посилання прокурора на наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, судове провадження не закінчено, а навпаки, лише розпочате, строк обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , закінчується 04.07.2024 року.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 08 липня 2003 року № 14-рп/2003, тяжкість злочину не є єдиною підставою для обрання виключного запобіжного заходу, як тримання під вартою, а враховується разом з іншими обставинами по справі.
Оцінивши обставини, визначені ст. 178 КПК України, враховуючи, що ОСОБА_5 , обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років, застосований до неї раніше запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не порушувала у зв'язку з відсутністю об'єктивної можливості такого порушення, що не залежало від її волі, не заміжня, раніше не судима, постійного місця роботи не має, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, перебуваючи на волі має реальну можливість переховуватись від суду; незаконно впливати на потерпілу, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, що не надасть можливості забезпечити виконання процесуальних рішень, суд прийшов до висновку, що клопотання прокурора є обґрунтованим і підлягає задоволенню та обраний відносно ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою слід залишити на строк шістдесят днів з моменту постановлення ухвали, тобто до 30.08.2024 року.
Суд приходить до висновку, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були підставою для застосування відносно ОСОБА_5 такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, не зменшилися та не перестали існувати, обставини, що були враховані при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою також існувати не перестали.
У справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Тримання під вартою є виправданим якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи (Рішення «Лабіта проти Італії»).
Об'єктивних даних щодо зменшення встановлених при застосуванні запобіжного заходу до обвинуваченої ризиків суду не надано.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що сторонами кримінального провадження не надано нових відомостей, які б свідчили про зменшення ризиків, які слугували підставою для застосування обвинуваченій запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Керуючись ст. ст. 3, 31, 42, 177, 178, 183, 291, 314-316, 369-372 КПК України, суд,
постановив:
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, строком на 60 (шістдесят) днів, до 23.10.2024 року включно.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення, а обвинуваченим в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.
Суддя