Дата документу 15.08.2024 Справа № 333/6454/24
ЗАПОРІЗЬКИЙ Апеляційний суд
Провадження №11-кп/807/985/24 Головуючий у 1-й інстанції - ОСОБА_1
Єдиний унікальний №333/6454/24Суддя-доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_2
15 серпня 2024 року м.Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участі секретаря ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 30 липня 2024 року про продовження строку тримання під вартою
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Запоріжжя, зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,
Вказаною ухвалою районного суду до 27.09.2024 року включно продовжено строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 .
В апеляційній скарзі захисник просив ухвалу суду скасувати, постановити нове судове рішення, яким клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_7 залишити без задоволення, застосувати до обвинуваченого запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за місцем його реєстрації та проживання. Свої вимоги мотивував тим, що вказану ухвалу винесено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт посилається на необґрунтованість підозри та відсутність доказів винуватості ОСОБА_7 у вчиненні передбаченого ч.1 ст.115 КК кримінального правопорушення. Зазначає, що передбачені ст.177 КПК ризики відсутні, недостатність застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу не доведено. Вказані обставини, на переконання захисника, унеможливлюють подальше тримання ОСОБА_7 під вартою.
Прокурор у кримінальному провадженні та обвинувачений були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду. Клопотання про забезпечення їх участі в апеляційному розгляді не надходило. Тому колегія суддів, з огляду на положення ч.4 ст.422-1 КПК, вважає за можливе здійснити апеляційний розгляд без участі прокурора та обвинуваченого.
Заслухавши доповідь судді про сутність судового рішення та аргументи скарги; з'ясувавши позицію захисника, який повністю підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні; перевіривши матеріали провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
В провадженні Комунарського районного суду м.Запоріжжя перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні передбаченого ч.1 ст.115 КК кримінального правопорушення.
Прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження обвинуваченому ОСОБА_7 строку тримання під вартою.
Суд першої інстанції, продовжуючи строк тримання під вартою обвинуваченого, виходив з того, що у справі існують ризики того, що обвинувачений, перебуваючи на волі, може переховуватися від суду та незаконно впливати на свідків, тому необхідно продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого. При цьому, інші більш м'які запобіжні заходи не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та запобігти встановленим ризикам.
Колегія суддів погоджується із таким рішенням суду першої інстанції виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст.177 КПК підставою для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому він обвинувачується.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти передбаченим ст.177 КПК ризикам.
За змістом ст.199 КПК, розглядаючи клопотання про продовження строку тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд має з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для застосування цього запобіжного заходу та умови, за яких таке продовження можливе.
Під час вирішення питання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою суд, крім наявності зазначених у ст.177 КПК ризиків, зобов'язаний оцінити та врахувати й передбачені ст.178 КПК обставини, зокрема тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому в разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, міцність його соціальних зв'язків, наявність у обвинуваченого постійного місця роботи та дані, які його характеризують.
На переконання колегії суддів, рішення суду про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_7 ґрунтується на зазначених вимогах процесуального закону.
Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності передбачених ст.177 КПК ризиків, суд першої інстанції правильно встановив, що заявлені ризики переховування від суду та незаконного впливу на свідків об'єктивно існують, і для їх запобігання необхідно продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_7 .
На підтвердження існування передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК ризику свідчать ті обставини, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи, який становить підвищений ступінь суспільної небезпеки, і за його вчинення передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 15 років.
Вказані обставини, на переконання судової колегії, дають достатні підстави для висновку, що обвинувачений, будучи обізнаним про суворість покарання, яке може бути йому призначено у разі визнання його винуватим, опинившись на волі, потенційно може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності за інкримінований йому злочин.
З матеріалів провадження вбачається, що кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 наразі перебуває на стадії підготовки до судового розгляду. А тому з огляду на конкретні обставини вчинення інкримінованого злочину, який поставлено у провину обвинуваченому, існують достатні підстави стверджувати про існування ризику незаконного впливу свідків, які ще не допитані у даному кримінальному провадженні.
Зазначений ризик підвищується ще й тим, що ОСОБА_7 відомі анкетні дані та адреси проживання свідків, які до того ж мешкають в одному районі м.Запоріжжя з обвинуваченим.
З урахуванням конкретних обставин даного кримінального провадження, колегія суддів, усупереч доводам апеляційної скарги захисника, вважає, що прокурором доведено обставини, які виправдовують подальше обмеження права ОСОБА_7 перебувати на волі, а районний суд дійшов правильного висновку про відсутність підстав для застосування до обвинуваченого більш м'яких запобіжних заходів.
Гарантувати запобігання встановленим ризикам та належну процесуальну поведінку обвинуваченого без застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , на переконання колегії суддів, не вбачається можливим.
Судова колегія відхиляє заперечення захисника проти обґрунтованості підозри, оскільки під час апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції про продовження строку тримання особи під вартою, ухваленого під час судового розгляду, апеляційний суд, перевіряє лише наявність передбачених ст.177 КПК ризиків та необхідність продовження застосування запобіжного заходу.
Разом з тим, апеляційний суд критично ставиться до посилання сторони захисту щодо недоведеності пред'явленого ОСОБА_7 обвинувачення, оскільки такі твердження є передчасними. Вказані питання безпосередньо стосуються доказування винуватості чи невинуватості особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, і підлягають оцінці під час розгляду місцевим судом кримінального провадження по суті пред'явленого цій особі обвинувачення.
Інші наведені у апеляційній скарзі обставини, які характеризують особу обвинуваченого, не можуть бути беззаперечними підставами для зміни запобіжного заходу за відсутності достатніх та вагомих підстав для прийняття такого рішення.
На переконання колегії суддів, рішення суду про продовження строку тримання ОСОБА_7 під вартою відповідає характеру і особливої тяжкості інкримінованого діяння, даним про особу обвинуваченого та не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя, а також відповідає практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Даних, які би безумовно унеможливлювали подальше утримання ОСОБА_7 під вартою, матеріали провадження не містять.
Отже, колегія суддів, виходячи з наведених в апеляційній скарзі захисника мотивів, не знаходить законних та обґрунтованих підстав для скасування оскаржуваної ухвали чи зміни запобіжного заходу обвинуваченому за наслідками апеляційного розгляду.
Істотних порушень кримінального процесуального закону, що тягнуть за собою безумовне скасування ухвали суду першої інстанції, під час апеляційного розгляду не встановлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.407, 418, 419 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 30 липня 2024 року про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_7 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддяСуддяСуддя
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4