Справа № 553/3116/23
Провадження № 2/553/374/2024
Іменем України
13.08.2024м. Полтава
Ленінський районний суд міста Полтави в складі:
головуючого - судді Грошової Н.М.
за участю секретаря судового засідання - Чемерис І.І.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 5213894372 від 27.05.2019 в розмірі 26028,66 та за кредитним договором № 901/6445030-СК від 27.05.2019 в розмірі 13 755,25 грн.,
22.11.2023 до Ленінського районного суду м. Полтави звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 5213894372 від 27.05.2019 в розмірі 26028,66 та за кредитним договором № 901/6445030-СК від 27.05.2019 в розмірі 13 755,25 грн., а також 2684,00 грн. сплаченого судового збору.
В обґрунтування позовний вимог позивач зазначає, що 27 травня 2019 ОСОБА_1 подала до ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» заяву про приєднання до умов отримання кредитів та інших послуг від ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та заяву № 5213894372 від 27 травня 2019 на отримання кредиту від ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень», підписанням якої підтвердила згоду, що ця заява разом з паспортом кредиту (включно з його наступними змінами) та з умовами отримання кредитів та інших послуг від ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» становлять кредитний договір між ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» та нею, як позичальником.
На підставі Договору про відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016 від 07.10.2016 укладеного між ТОВ «ФК «ЦФР» та Акціонерним товариством «ТАСКОМБАНК» Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору свої Права вимоги до Позичальників, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та Договорами забезпечення до них та сплачує Первісному кредитору за відступлення Права вимоги грошові кошти у сумі, до дорівнює Ціні договору у порядку та строки, встановлені цим Договором.
21.03.2023 між АТ «ТАСКОМБАНК» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір Факторингу №НІ/11/9-Ф від 21.03.2023, у відповідності до умов якого, ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов'язується передати (сплатити) АТ «ТАСКОМБАНК» суму фінансування, а АТ «ТАСКОМБАНК» зобов'язується відступити ТОВ «ФК «ЄАПБ» Права Вимоги за Кредитними Договорами, Договорами Поруки в обсязі та на умовах, що існують на Дату відступлення Прав Вимоги.
Відповідно до Додатку № 1 до Договору факторингу №НІ/11/9-Ф від 21.03.2023 Реєстру прав вимоги, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набув права грошової вимоги до відповідача в сумі 26028,66 грн., з яких: - 13283.62 грн. - загальна заборгованість по тілу кредиту; - 1.61 грн. - загальна заборгованість по відсоткам; - 12743.43 грн. - загальна заборгованість по комісії; - 0 грн. - пеня/штрафи.
Крім того, ОСОБА_1 уклала з АТ «ТАСКОМБАНК» Договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 901/6445030-СК від 27 травня 2019, підписанням якого акцептував Публічну пропозицію АТ "ТАСКОМБАНК", яка розміщена на веб-сайті Банку: www.tascombank.com.ua та беззастережно приєднався до умов Договору. Строк дії Кредитного ліміту за Кредитним договором становить 365 днів з моменту повідомлення Банком про факт встановлення Кредитного ліміту. При цьому після закінчення зазначеного періоду, строк дії Кредитного ліміту автоматично пролонгується, окрім випадків: - якщо Банк прийняв рішення не продовжувати строк дії Кредитного ліміту; - направлення Клієнтом до Банку письмової заяви про відмову від користування лімітом Кредитної лінії та/або про закриття Поточного рахунку.
21.03.2023 між АТ «ТАСКОМБАНК» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № НІ/11/9-Ф від 21.03.2023, у відповідності до умов якого, ТОВ «ФК «ЄАПБ» зобов'язується передати (сплатити) АТ «ТАСКОМБАНК» суму фінансування, а АТ «ТАСКОМБАНК» зобов'язується відступити ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги за кредитними договорами, договорами поруки в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги.
Відповідно до Додатку № 1 до Договору факторингу №НІ/11/9-Ф від 21.03.2023 Реєстру прав вимоги (витяг з Реєстру боржників додається), ТОВ «ФК «ЄАПБ» набув права грошової вимоги до Відповідача в сумі 13755.25 грн., з яких: - 7182.27 грн. - загальна заборгованість по тілу кредиту; - 6572.98 грн. - загальна заборгованість по відсоткам; - 0 грн. - загальна заборгованість по комісії; - 0 грн. - пеня/штрафи.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Полтави від 13 грудня 2023 року прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.
Ухвалою судді Ленінського районного суду міста Полтави Грошової Н.М. від 13.02.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.
Ухвалою судді Ленінського районного суду міста Полтави Грошової Н.М. від 01.03.2024 позовну заяву залишено без руху, надано строк позивачу для усунення недоліків.
08.03.2024 від представника позивача на виконання ухвали від 01.03.2024 надійшла заява про усунення недоліків, сформована в системі «Електронний суд» 08.03.2024.
Ухвалою судді Ленінського районного суду міста Полтави Грошової Н.М. від 14.05.2024 продовжено розгляд цивільної справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з викликом сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, у позовній заяві та заяві про усунення недоліків просить розглядати справу у його відсутність, не заперечує проти винесення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
Повідомлений про час та місце розгляду справи відповідач ОСОБА_1 , шляхом направлення судових повісток про виклик до суду за місцем реєстрації, в судове засідання повторно не з'явилася, причини неявки суду не повідомила. Клопотання про відкладення справи та відзив на позов до суду не надходили.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі письмових доказів та за згодою представника позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ч. 4 ст. 223, ст.ст. 280-281 ЦПК України.
Зважаючи на те, що всі учасники справи в засідання не з'явилися, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Щодо заявлених вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором № 5213894372 від 27.05.2019 в розмірі 26028,66 грн.
Судом встановлено, що 27.05.2019 ОСОБА_1 підписала заяву про приєднання до умов отримання кредитів та інших послуг від ТОВ «ФК «ЦФР» (ідентифікаційний код: 35725063) та заяву № 5213894372 від 27.05.2019 на отримання кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР», відповідно до п. 2 якого вона згодна з тим, що підписаний нею паспорт кредиту № 3894372 від 27.05.2019 містить умови укладеного нею кредитного договору, а ця заява разом з паспортом кредиту (включно з його наступними змінами) та з умовами отримання кредитів та інших послуг від ТОВ «ФК «ЦФР» - становлять кредитний договір між ТОВ «ФК «ЦФР», як кредитодавцем, та нею як позичальником. Умови кредитного договору, зокрема умови про сукупну вартість кредиту/ кредитів їй роз'яснені та зрозумілі. Вона ознайомилася з кредитним договором до його укладення і згодна з усіма його умовами. Її примірник цієї заяви і паспорт кредиту отримала, умови отримання кредитів від ТОВ «ФК «ЦФР» згодна отримати шляхом роздрукування з веб-сайта кредитодавця www.kreditmarket.ua.
Крім того, 27.05.2019 року ОСОБА_1 підписано паспорт кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР» № 3894372, відповідно до якого основні умови кредитування з урахуванням побажань позичальника: тип кредиту - кредит, сума/ліміт кредиту - 21209 грн., строк, на який надається кредит - 48, мета отримання кредиту - будь-які законні цілі, спосіб та строк надання кредиту - безготівковим шляхом, протягом 3 (трьох) банківських днів від дня укладення договору, процентна ставка при наданні кредиту - 3,00 %, щомісячні проценти - 3,00 %, тип процентної ставки - ставка щодо кожного виду процентів є фіксованою, загальні витрати за кредитом - 31046,53 грн., орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за весь строк користування кредитом - 51754,53 грн., реальна річна процентна ставка - 68,41 %.
Паспорт споживчого кредиту відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» є інформацією, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, який повинен відповідати формі, визначеній ст. 13 цього Закону.
27.05.2019 ОСОБА_1 підписала повідомлення про відступлення прав вимог, відповідно до якого права вимоги за кредитним договором № 5213894372 від 27.05.2019, укладеним між нею та ТОВ «ФК «ЦФР» будуть відступлені АТ «ТАСКОМБАНК» на підставі договору про відступлення права вимог № ТАСЦФР-10-2016 від 07.10.2016 року. Відступлення прав вимоги відбудеться у звичайному процесі діяльності та у межах визначених законом і не призводить до жодної зміни обсягу прав і зобов'язань за кредитним договором.
Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованість за Кредитним договором № 5213894372 від 27.05.2019 за період з 21.03.2023 по 31.10.2023, станом на 31.10.2023 не погашено, залишок заборгованості складає 26028,66 грн., з яких: 13283,62 - залишок заборгованості по основному боргу, 1,61 - залишок заборгованості по процентам, 12743,43 - залишок заборгованості по комісії.
Суд звертає увагу, що у долученому до позовної заяви розрахунку заборгованості за укладеним між відповідачем та ТОВ «ФК «ЦФР» кредитним договором № 5213894372 від 27.05.2019 лише зазначено розмір заборгованості за тілом кредиту, відсотками та комісією. Проте, позивачем не вказано за який конкретно період нараховано заборгованість за відсотками за вказаним договором, яку просить стягнути позивач на свою користь, що унеможливлює перевірити їх нарахування в межах строків дії договору та відповідно до узгодженої сторонами відсоткової ставки.
07.10.2016 року між ПАТ «ТАСКОМБАНК» (новий кредитор) та ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» (первісний кредитор) укладено Договір про відступлення права вимог № ТАСЦФР-10-2016, відповідно до п. 2.1 -2.2 якого у відповідності до умов цього Договору Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредитору свої Права вимоги до Позичальників, а Новий кредитор набуває Права вимоги Первісного кредитора за Кредитними договорами та Договорами забезпечення до них та сплачує Первісному кредитору за відступлення Права вимоги грошові кошти у сумі, що дорівнює Ціні договору у порядку та строки, встановлені цим Договором. Сторони погодили, що Первісний кредитор мас право щоденно передавати (відступати) Новому кредитору свої Права вимоги до Позичальників, а Новий кредитор зобов'язаний набувати такі Права вимоги, шляхом підписання відповідних Реєстрів прав вимог (зразок якого наведено у Додатку 1 до цього Договору) із зазначенням Ціни договору та розміру Заборгованостей Позичальників. Підписані Сторонами відповідні Реєстрі прав вимог є невід'ємною частиною цього Договору. Передача Кредитних справ та іншої Документації за Кредитом регламентується окремим Договором зберігання, що укладається між Сторонами. Розмір Заборгованостей Позичальників, Права вимоги до яких відступається згідно Реєстру прав вимог, вказується у кожному окремому Реєстрі до цього Договору. Реєстр прав вимог складається Сторонами в паперовому та електронному вигляді (у форматі .xls). Реєстр прав вимог на паперовому носії (з основною інформацією за Кредитними договорами) підписується уповноваженими представниками Сторін і скріплюється печатками Сторін. Реєстр прав вимог на електронному носії (з додатковою інформацією за Кредитними договорами) передається Первісним кредитором Новому кредитору і повинен повністю відповідати Реєстру прав вимог на паперовому носії в частині основної інформації за Кредитними договорами, підписаному Сторонами. У випадку розбіжностей між інформацією, що наведена у Реєстрі прав вимог на паперовому носії та Реєстру прав вимог на електронному носії перевагу має інформація Реєстру прав вимог на паперовому носії.
Пунктом 9.2 даного договору визначено, що цей договір діє протягом 1 (одного) календарного року, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за Договором.
21.03.2023 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № НІ/11/9-Ф, у відповідності до п. 2.1, 2.3 якого в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі, Фактор зобов'язується передати (сплатити) Клієнту Суму Фінансування, а Клієнт зобов'язується відступити Факторові Права Вимоги за Кредитними Договорами в обсязі та на умовах, що існують на Дату відступлення Прав Вимоги. Перелік Позичальників, підстави виникнення Права Вимоги до Позичальників, суму Боргу та інші дані зазначаються в Реєстрі Прав Вимог, який формується згідно Додатку № 1 та є невід'ємною частиною цього Договору. Відступлення Права Вимоги і всіх інших прав, належних Клієнту за Кредитними Договорами та їх перехід від Клієнта до Фактора відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Прав Вимог згідно Додатку №2, але не раніше здійснення оплати Фактором згідно п. 3.1 цього Договору, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Позичальників стосовно Боргу та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Прав Вимог - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Боргу та є невід'ємною частиною цього Договору.
Пунктом 3.1 Договору визначено, що Фактор зобов'язаний в день укладення Сторонами цього Договору сплатити Клієнту Суму Фінансування шляхом безготівкового перерахування грошових коштів у сумі грн. ( ) на банківський рахунок Клієнта № НОМЕР_1 , код банку 339500, код за ЄДРПОУ 09806443.
З акту прийому - передачі реєстру прав вимоги за Договором факторингу № НІ/11/9-Ф від 21.03.2023, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та АТ «ТАСКОМБАНК», уклали даний акт про те, що на виконання п. 2.1. Договору факторингу № НІ/11/9-Ф від «21» березня 2023 року, укладеного між Клієнтом та Фактором, Клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр Прав Вимоги кількістю 2656 шт., після чого, з урахуванням пункту 2.1. Договору факторингу факторингу № НІ/11/9-Ф від «21» березня 2023 року, від Клієнта до Фактора переходять Права Вимоги Боргу від Позичальників і Фактор стає кредитором по відношенню до Позичальників стосовно їх Боргів. Загальна сума заборгованості складає грн. ( ) Реєстр Прав Вимоги передано в повному обсязі відповідно до умов Договору факторингу № НІ/11/9-Ф від «21» березня 2023 року, будь-яких зауважень до зазначеного Реєстру немає.
У витягу з реєстру прав вимоги до Договору факторингу № НІ/11/9-Ф від 21.03.2023 від 21.03.2023 зазначений боржник ОСОБА_1 , номер кредитного договору 5213894372 від 27.05.2019 загальна вартість по тілу кредиту - 13283,62 грн., загальна заборгованість по відсоткам 1,61 грн., загальна заборгованість по комісії - 12743,43 грн., загальна сума боргу - 26028,66 грн.; боржник ОСОБА_1 .
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор (частина 1 статті 510 ЦК України).
Положеннями ст. 512 ЦК України визначені підстави заміни кредитора у зобов'язанні, серед яких передбачено передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Частиною 1 ст. 514 ЦК України, визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом зазначених норм права кредитора у зобов'язанні переходять до іншої особи (набувача, нового кредитора), якщо договір відступлення права вимоги з такою особою укладений саме кредитором. Отже, якщо такий договір був укладений особою, яка не володіє правом вимоги з будь-яких причин (наприклад, якщо право вимоги було раніше відступлене третій особі або якщо права вимоги не існує взагалі, зокрема у зв'язку з припиненням зобов'язання виконанням), тобто якщо ця особа не є кредитором, то права кредитора в зобов'язанні не переходять до набувача.
Особа не може відступити право вимоги, яке їй не належить. За загальним правилом пункту 1 частини 1 статті 512, статті 514 ЦК України у цьому разі заміна кредитора у зобов'язанні не відбувається.
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 вересня 2022 року у справі № 910/12525/20, який апеляційний суд враховує на підставі частини 4 статті 263 ЦПК України при застосуванні наведених норм права до спірних правовідносин.
За змістом ч.1 ст.517 ЦК України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч. 1 ст. 519 ЦК України.
Передати можливо лише дійсне право вимоги, тобто таке, що виникає із зобов'язання, яке не припинилось на момент передачі прав новому кредитору.
Чинне законодавство не забороняє відступлення майбутніх вимог.
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2018 року у справі № 914/868/17, відступлення майбутніх вимог можливе тільки за умови їх визначеності, тоді як передача за правочином невизначених, позбавлених конкретного змісту вимог, у тому числі й на майбутнє, тягне за собою наслідки у вигляді неукладеності відповідного правочину, оскільки його сторонами не досягнуто згоди щодо предмета правочину або такий предмет не індивідуалізовано належним чином. Встановлюючи дійсність майбутньої вимоги, що переходить до нового кредитора необхідно з'ясовувати обсяг та зміст прав, які переходять до нового кредитора та чи існують ці права на момент переходу.
Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду України від 05 липня 2017 року у справі № 752/8842/14-ц.
Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.
Так, кредитний договір № 5213894372 між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» був укладений від 27.05.2019, при цьому договір про відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2016 між ПАТ «ТАСКОМБАНК» (новий кредитор) та ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» (первісний кредитор), на який посилається позивач як на підставу переходу права вимоги до боржника ОСОБА_1 , укладено 07.10.2016 року, тобто, на момент укладення Договору про відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016 ще не виникло зобов'язання між первісним кредитором та боржником.
Жодних доказів того, що договір про відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2016 від 07 жовтня 2016 року, укладений між ТОВ «ФК «ЦФР» та АТ «ТАСКОМБАНК», з терміном дії один рік, подовжувався, та діяв на час укладання 27 травня 2019 року кредитного договору між ТОВ «ФК «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 , та як наслідок цього у АТ «ТАСКОМБАНК» виникло право передачі вимоги за цим кредитним договором до позивача на підставі договір факторингу №НІ/11/9-Ф від 21 березня 2022 року, позивачем не надано та матеріали даної справи не містять.
Таким чином, передати право вимоги за зобов'язанням, яке взагалі не існувало на момент укладення договору про відступлення права вимоги неможливо. А тому право вимоги до боржника ОСОБА_1 в ПАТ «ТАСКОМБАНК» за договором про відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2016 від 07.10.2016 року не було набуто, а отже, не могло бути і передано в подальшому за договором факторингу № НІ/11/9-Ф від 21 березня 2022 року позивачу ТОВ «Європейська агенція з повернення боргів».
Також позивачем не надано суду реєстру боржників до вищезазначеного Договору про відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2016 від 07 жовтня 2016 року, підписаних уповноваженими особами ТОВ «ФК «ЦФР» та ПАТ «Таскомбанк», яким би підтверджувалося набуття ПАТ «Таскомбанк», а потім ТОВ «ФК «ЄАПБ» права вимоги за кредитним договором № 5213894372 від 27.05.2019, укладеним з ОСОБА_1 .
Крім того, в матеріалах справи відсутні докази щодо належної передачі до ПАТ «Таскомбанк» від ТОВ «ФК «ЦФР» прав вимоги до позичальника ОСОБА_1 у визначеному розмірі, згідно з вимогами п.2.2 вищевказаного Договору про відступлення права вимоги.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень.
У відповідності до положень ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, та кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно до пункту 4 частини 2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Положеннями ч.2 ст.78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до положень ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
Таким чином, з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов'язок подавати докази покладається на сторони процесу, а суд позбавлений можливості визначати коло доказів за власною ініціативою і зобов'язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів.
При цьому, згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Представник позивача, клопотання про долучення додаткових доказів не заявляв.
Звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не заявляв клопотання про вжиття заходів забезпечення доказів, та не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин, не подавав клопотання про їх витребування.
Отже, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.
Аналогічний висновок, викладений у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2020 року, справа 755/18920/18, провадження 61-17205ск19.
ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не наведено об'єктивних причин неможливості подання доказів.
Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази набуття ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» прав кредитора за кредитним договором № 5213894372 від 27.05.2019, а отже, останнє позбавлене права пред'являти вимоги за вказаним договором, укладеним між ТОВ «ФК «ЦФР» та ОСОБА_1 ..
Щодо заявлених вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором № 901/6445030-СК від 27.05.2019 в розмірі 13 755,25 грн.
Так, 27.05.2019 ОСОБА_1 підписала заяву-договір про приєднання до публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 901/6445030-СК на підставі якої ОСОБА_1 відкрито поточний рахунок у гривні, операції за яким можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів «Ощадний рахунок» у Гривні та оформлено платіжну картку «Велика п'ятірка» № НОМЕР_2 на її ім'я, тип: кредитка миттєва, MASTERCARD WORD PUDRA. Підписавши цю заяву-договір, вона акцентувала Публічну пропозицію АТ «ТАСКОМБАНК» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб (розміщені на сайті https://tascombank.ua, на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб, і беззастережно приєднується до умов договору, згодна, що дана Заява-договір, а також Тарифи Банку є невід'ємними частинами Договору.
27.05.2019 ОСОБА_1 підписала Паспорт споживчого кредиту за картою «Велика п'ятірка», згідно умов якого тип кредиту - кредитна лінія, строк кредитування 12 місяців, з автоматичною пролонгацією, мета отримання кредиту - споживчі цілі, тип процентної ставки пільгова 0,00001%, тип процентної ставки - фіксована, реальна річна процентна ставка - 44,70 %.
Паспорт споживчого кредиту відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» є інформацією, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, який повинен відповідати формі, визначеній ст. 13 цього Закону.
До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до Закону України «Про споживче кредитування», у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті (частина друга статті 9 Закону України «Про споживче кредитування», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами. Примірник укладеного в електронному вигляді договору про споживчий кредит та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит. Обов'язок доведення того, що один з оригіналів договору (змін до договору) був переданий споживачу, покладається на кредитодавця (стаття 13 Закону України «Про споживче кредитування», в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Тлумачення вказаних норм свідчить, що: під формою правочину розуміється спосіб вираження волі сторін та/або його фіксація; правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторони (сторін) та його змісту. Така фіксація здійснюється різними способами: першим і найпоширенішим з них є складання одного або кількох документів, які текстуально відтворюють волю сторін; зазвичай правочин фіксується в одному документі. Це стосується як односторонніх правочинів, (наприклад, складення заповіту), так і договорів (дво- і багатосторонніх правочинів). Домовленість сторін дво- або багатостороннього правочину, якої вони досягли, фіксується в його тексті, який має бути ідентичним у всіх сторін правочину; потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту.
Така правова позиція міститься у постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 травня 2022 року у справі № 393/126/20, яка в силу вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України підлягає врахуванню.
У зв'язку з чим, інформація зазначена у Паспорті споживчого кредиту не може бути взята судом до уваги як доказ підтвердження та узгодження конкретних умов кредитування.
Водночас, заява-договір про приєднання до публічної пропозиції АТ «Таскомбанк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 901/6445030-СК не містить відповідних істотних умов кредитного договору, у вказаній заяві відсутні будь-які дані стосовно оформлення кредиту, зазначення суми кредитного ліміту, строку повернення кредиту, визначення розміру процентів за користування кредитом та інших істотних умов, а зазначено лишено номер картки та сума бажаного кредитного ліміту.
Крім того, матеріали справи не містять доказів, яке рішення було прийнято Банком за заявою відповідача, а також доказів про розмір кредитних коштів/встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованість за Кредитним договором №
901/6445030-СК від 27.05.2019 за період з 21.03.2023 по 31.10.2023, станом на 31.10.2023 заборгованість за Кредитним договором № 901/6445030-СК від 27.05.2019 не погашене, залишок заборгованості складає 13755,25 грн., з яких: 7182,27 - залишок заборгованості по основному боргу, 6572,98 залишок заборгованості по процентам.
У долученому до позовної заяви розрахунку заборгованості за укладеним між відповідачем та АТ «Таскомбанк» кредитним договором № 901/6445030-СК від 27.05.2019 лише зазначено розмір заборгованості за тілом кредиту, відсотками. Проте, позивачем не вказано за який конкретно період нараховано заборгованість за відсотками за вказаним договором, яку просить стягнути позивач на свою користь, що унеможливлює перевірити їх нарахування в межах строків дії договору та відповідно до узгодженої сторонами відсоткової ставки.
21.03.2023 року між АТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № НІ/11/9-Ф, у відповідності до п. 2.1, 2.3 якого в порядку та на умовах, визначених в цьому Договорі, Фактор зобов'язується передати (сплатити) Клієнту Суму Фінансування, а Клієнт зобов'язується відступити Факторові Права Вимоги за Кредитними Договорами в обсязі та на умовах, що існують на Дату відступлення Прав Вимоги. Перелік Позичальників, підстави виникнення Права Вимоги до Позичальників, суму Боргу та інші дані зазначаються в Реєстрі Прав Вимог, який формується згідно Додатку № 1 та є невід'ємною частиною цього Договору. Відступлення Права Вимоги і всіх інших прав, належних Клієнту за Кредитними Договорами та їх перехід від Клієнта до Фактора відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Прав Вимог згідно Додатку №2, але не раніше здійснення оплати Фактором згідно п. 3.1 цього Договору, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Позичальників стосовно Боргу та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Прав Вимог - підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Боргу та є невід'ємною частиною цього Договору.
Пунктом 3.1 Договору визначено, що Фактор зобов'язаний в день укладення Сторонами цього Договору сплатити Клієнту Суму Фінансування шляхом безготівкового перерахування грошових коштів у сумі грн. ( ) на банківський рахунок Клієнта № НОМЕР_1 , код банку 339500, код за ЄДРПОУ 09806443.
З акту прийому - передачі реєстру прав вимоги за Договором факторингу № НІ/11/9-Ф від 21.03.2023, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» та АТ «ТАСКОМБАНК», уклали даний акт про те, що на виконання п. 2.1. Договору факторингу № НІ/11/9-Ф від «21» березня 2023 року, укладеного між Клієнтом та Фактором, Клієнт передав, а Фактор прийняв Реєстр Прав Вимоги кількістю 2656 шт., після чого, з урахуванням пункту 2.1. Договору факторингу факторингу № НІ/11/9-Ф від «21» березня 2023 року, від Клієнта до Фактора переходять Права Вимоги Боргу від Позичальників і Фактор стає кредитором по відношенню до Позичальників стосовно їх Боргів. Загальна сума заборгованості складає грн. ( ) Реєстр Прав Вимоги передано в повному обсязі відповідно до умов Договору факторингу № НІ/11/9-Ф від «21» березня 2023 року, будь-яких зауважень до зазначеного Реєстру немає.
У витягу з реєстру прав вимоги до Договору факторингу № НІ/11/9-Ф від 21.03.2023 від 21.03.2023 зазначений боржник ОСОБА_1 , номер кредитного договору 901/6445030-СК від 27.05.2019 загальна вартість по тілу кредиту - 7182,27 грн., загальна заборгованість по відсоткам 6572,98 грн., загальна сума боргу - 13755,25 грн.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з вказаною нормою Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо, безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
За змістом пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
У постанові від 30 січня 2018 року в справі №161/16891/15 Верховний Суд вказав, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
З наведених норм законодавства вбачається, що доказом надання кредитодавцем позичальнику кредитних коштів є саме первинні документи, вимоги до яких встановлені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Аналогічні за змістом висновки, викладені і у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2019 року по справі № 755/2284/16-ц, від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18-ц, від 14 квітня 2021 року по справі № 759/11453/20.
При цьому, у разі заміни первісного кредитора у зобов'язанні, останній повинен передати новому кредитору документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення, в тому числі і первинні документи, що підтверджують факт виконання свого обов'язку перед позичальником, тобто факт надання коштів у кредит.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17 зазначила, що обґрунтування наявності обставин повинно здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.
Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Частиною четвертою статті 10 ЦПК України і статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб'єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об'єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов'язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та з принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторін. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам доказів не збирає.
Принцип змагальності полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог (ст.ст. 12, 81 ЦПК України). Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторін. Тобто, сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс.
Кредитний договір, як і договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Разом із тим, позивачем ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» не було надано жодного первинного документу, який би засвідчив, що позикодавцем були перераховані грошові кошти відповідачу в розмірах, що передбачені договором позики, а відповідач ці кошти отримала.
Як вбачається з матеріалів справи, звертаючись до суду, позивач у позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовував свої вимоги, зазначив докази, що підтверджують вказані обставини, разом з тим, не заявляв клопотання про вжиття заходів забезпечення доказів, та не зазначав про докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою із поважних причин, не подавав клопотання про їх витребування.
Тобто, позивач на власний розсуд розпорядився своїми правами, а тому несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій.
ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не наведено об'єктивних причин неможливості подання доказів, які підтверджують факт отримання відповідачем грошових коштів за кредитним № 901/6445030-СК від 27.05.2019, укладеним між ОСОБА_1 та АТ «ТАСКОМБАНК».
Доданий до позовної заяви роздрукований розрахунок заборгованості за договорами не є належним доказом надання відповідачеві кредитних коштів, оскільки сам розрахунок заборгованості є внутрішнім документом фінансової установи та не містить відомостей, що дозволили б суду перевірити, чи передавалися в дійсності кошти позичальнику в кредит.
При цьому судом враховано правові позиції викладені Верховним Судом у постановах від 29 січня 2020 року у справі № 755/18920/18 та від 13 травня 2020 року у справі № 219/1704/17.
З урахуванням того, що у наданих до позовної заяви матеріалах відсутні виписки з особових рахунків відповідача та саме рух коштів відповідно, суд вважає, що позивач не довів належними та допустимими доказами факт того, що відповідач дійсно отримав грошові кошти за кредитним договором № 901/6445030-СК від 27.05.2019, укладеним між ОСОБА_1 та АТ «ТАСКОМБАНК», а також наявність у відповідача заборгованості у розмірі, вказаному у розрахунках, як про це зазначає позивач.
Розрахунки заборгованості в даному випадку не є первинними документами банку, отже є не належним доказом використання відповідачем кредитних коштів у межах кредитного ліміту.
За відсутності доказів про розмір наданого кредиту суд позбавлений законної можливості зробити висновок про належність, достовірність та достатність розрахунків, які є одностороннім документами позивача та не були погоджені з відповідачем.
Інформацію про рух коштів по рахунку позивачем не надано до суду.
За вказаних обставин, у зв'язку з не доведенням позивачем факту перерахування кредитних коштів, а отже і обставин видачі кредитних коштів, з метою доведення виконання умов договору позики, а також фактичного користування відповідачем кредитними коштами, суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення на користь позивача заборгованості за кредитним договором № 901/6445030-CК від 27.05.2019 у заявленому в позові розмірі.
З огляду на викладене, оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, а також належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, перевіривши всі доводи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 5213894372 від 27.05.2019 та кредитним договором № 901/6445030-CК від 27.05.2019 задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 133, 141, 258-259, 263- 265, 274, 279, 280-282 ЦПК України, суд,
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 5213894372 від 27.05.2019 в розмірі 26028,66 та за кредитним договором № 901/6445030-СК від 27.05.2019 в розмірі 13 755,25 грн. - відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Роз'яснити сторонам у справі, що згідно з вимогами ч.1 ст.284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Тобто суб'єктом подання заяви про перегляд заочного рішення є виключно відповідач, а не інші особи, які беруть участь у справі. Повторне заочне рішення сторони можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Повний текст рішення складено 23.08.2024.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 35625014.
Представник позивача: Кудіна Анастасія Вячеславівна, адреса: 07400, Київська обл, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, поверх 4 ,ел.пошта: А ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .
Головуючий: суддя Н.М. Грошова