Справа № 302/330/24
Провадження № 3/302/156/24
12.06.2024року смт.Міжгір'я
Суддя Міжгірського районного суду Закарпатської області Сидоренко Ю.В., за участю: захисника - адвоката Рішко С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал (протокол серії ААД № 657808 від 14.03.2024 року), який надійшов з ВП №2 Хустського РУП ГУНП України в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, розлученого, зі слів має на утриманні неповнолітню дитину: ОСОБА_2 , 2007 року народження, не працюючого, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , ІПН - НОМЕР_2 , м.т. НОМЕР_3 ,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 657808 від 14.03.2024, складеного інспектором СРПП ВП №2 Хустського РУП ГУНП України в Закарпатській області Скунць І.І., вбачається, що 14.03.2024 року біля 23:45 години в смт.Міжгір'я, по вул.О.Ігнатишина водій ОСОБА_3 керував транспортним засобом марки «Volkswagen Golf» державний номерний знак НОМЕР_4 . Від проходження тесту на визначення стану алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, на місці та в Міжгірській районній лікарні останній відмовився, чим порушив вимоги 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В судовому засіданні ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не визнав, проти фактичних обставин, викладених у складеному протоколі про адміністративне правопорушення заперечує та суду пояснив, що 14.03.2024 року він разом з ОСОБА_4 різали рейки, потім після роботі пішли у кафе « ІНФОРМАЦІЯ_2 », де вживали спиртні напої: пили пива (3 пляшки по 0,5 л) та горілку (близько 150 мл). Коли вийшли з кафе близько о 23-30 год., то побачили ОСОБА_5 , якого попросили підвезти їх додому, так як не хотіли йти пішки у такому стані сп'яніння. ОСОБА_6 погодився їх підвезти та вони сіли в автомобіль марки «Фольксваген». За кермо вказаного автомобіля сів ОСОБА_5 , а він та ОСОБА_4 були в якості пасажирів. Коли почали повертати на вул..Ігнатишина в смт.Міжгір'я, їх автомобіль зупинили працівники поліції. ОСОБА_6 вийшов з автомобіля, та хвилин п'ять поговорив з працівниками поліції і пішов геть, нічого не пояснивши, а він і ОСОБА_7 залишилися біля автомобіля, та вважали, що ОСОБА_8 невдовзі повернеться. Та коли він ( ОСОБА_3 ) присів на сидіння водія за сигаретами, працівники поліції підійшли до нього, повідомили, що відбувається відеофіксація подій та попросили його пред'явити документи на автомобіль та посвідчення водія. На що він почав категорично заперечувати, пояснюючи працівникам поліції, що він не був за кермом та не є водієм цього автомобіля, що просив підтвердити присутнього з ним на місці події свідка ОСОБА_4 , однак працівники поліції на його слова уваги не звертали, пропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, однак він пояснював, що не є водієм та проходити не буде, так як не керував цим автомобілем. Про те, що вживав спиртні напої, не заперечував, однак був пасажиром. На його телефонні дзвінки ОСОБА_8 на відповідав. Та, незважаючи на його заперечення, працівник поліції склав відносно нього протокол про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП. Вважає себе невинуватим у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення. Просить провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Свідок ОСОБА_5 , будучи попередженим судом про кримінальну відповідальність за ст.ст.384,385 КК України, в судовому засіданні пояснив, що біля 23-30 годин 14.03.2024 року він побачив ОСОБА_3 біля кафе «Піраміда» та той попросив його разом з ОСОБА_4 відвезти додому, на що він погодився та всі втрьох сіли в автомобіль «Фольксваген» синього кольору, який стояв на узбіччі біля кафе. Він ( ОСОБА_5 ) сів за кермо цього автомобіля, а ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були в якості пасажирів. Коли він повернув на вулицю Ігнатишина смт.Міжгір'я, автомобіль зупинили працівники поліції. Він ( ОСОБА_5 ) вийшов з автомобіля, декілька хвилин поспілкувався з працівниками поліції та його відпустили, сказали, щоб звідти йшов. Він пішов додому, нічого не пояснюючи ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які стояли біля автомобіля. Що відбувалося в подальшому, він повідомити не може, оскільки очевидцем тих подій він не був.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_4 , будучи попередженим судом про кримінальну відповідальність за ст.ст.384,385 КК України, пояснив, що 14.03.2024 року він допомагав ОСОБА_9 різати рейки та вже після роботи вирішили піти у кафе «Піраміда», де разом з ним вживали алкогольні напої: пили пиво, та трохи горілки. З приміщення кафе вийшли пізно, близько о 23-30 год., та ОСОБА_3 сказав, що залишає там автомобіль, оскільки вони вживали алкоголь. Однак ОСОБА_5 запропонував відвезти їх додому. Вони всі сіли в автомобіль марки «Фольксваген», що стояв неподалік від кафе, на узбіччі. За кермо автомобіля сів ОСОБА_5 , а він ( ОСОБА_4 ) та ОСОБА_3 сіли у салон автомобіля в якості пасажирів. ОСОБА_10 сів на пасажирське сидіння ззаду автомобіля, а він (Черепанинець) збоку, біля водія. Рухаючись автомобілем по центральній дорозі смт.Міжгір'я, їх зупинили працівники поліції, вони сиділи в автомобілі. Потім ОСОБА_6 вийшов з автомобіля, його покликали працівники поліції поодаль, хвилин п'ять вони про щось розмовляли, а потім поговоривши з працівниками поліції, ОСОБА_8 пішов, нічого не пояснивши. Його розмову з працівниками поліції він не чув. Потім він та ОСОБА_3 вийшли з автомобіля. До ОСОБА_3 підійшли працівники поліції у той час, коли той присів на сидіння водія, щоб дістати сигарети, попросили пред'явити документи на автомобіль. ОСОБА_3 почав пояснювати, що він не є водієм та за кермом не був, однак працівники поліції склали відносно ОСОБА_3 протокол про адміністративне правопорушення за ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні захисник адвокат Рішко С.І. факт вчинення ОСОБА_3 інкримінованого йому адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП заперечує, вказує, що зібрані працівниками поліції матеріали справи не підтверджують сам факт керування ОСОБА_3 транспортним засобом марки «Фольксваген», вважає що протокол складений з грубим порушенням чинної Інструкції та просить провадження у справі відносно ОСОБА_3 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити за недоведеністю вини.
Вислухавши в судовому засіданні пояснення ОСОБА_3 , захисника Рішко С.І., заслухавши в судовому засіданні показання свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , повно та всебічно дослідивши матеріали справи, відтворивши в судовому засіданні носій інформації у виді DVD-R диску з відеозаписом подій від 14.03.2024 року, приходжу до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_3 підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, з огляду на наступне.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Стаття 260 КУпАП встановлює заходи забезпечення провадження в справах про адміністративне правопорушення, зокрема з метою припинення правопорушення, встановлення особи, складення протоколу про адміністративне правопорушення, своєчасного і правильного розгляду справи, допускається тимчасове затримання транспортного засобу, відсторонення водіїв від керування транспортним засобом, огляд водія на стан алкогольного чи іншого сп'яніння, - у порядку, передбаченому КУпАП та іншими законами України. Відсторонення водія від керування транспортним засобом та огляд на стан алкогольного сп'яніння здійснюється в порядку, передбаченому ст.266 КУпАП та порядком, визначеним чинними нормативними актами.
Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст.251 КУпАП відеофіксація є одним із доказів в справі про адміністративне правопорушення, тому з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом було досліджено відеозапис з нагрудної відеокамери (відеореєстратора) поліцейського.
Зі змісту доданого до матеріалів справи відеозапису, який відтворений в судовому засіданні за участю ОСОБА_3 та захисника адвоката Рішка С.І., вбачається що ОСОБА_3 присів на сидіння водія в автомобілі марки «Volkswagen Golf» державний номерний знак НОМЕР_4 , в пошуках пачки сигарет, коли підводиться, працівники поліції просять надати документи на автомобіль та пред'явити посвідчення водія, на що ОСОБА_3 неодноразово пояснює, що він не є водієм даного транспортного засобу та факт керування оспорює, посилаючись на наявність свідків подій, які перебувають на місці зупинки. На вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_3 не погоджується з тих підстав, що не є водієм та неодноразово пояснюючи працівникам поліції, що він не керував даним автомобілем.
Інших відомостей відтворений в судовому засіданні відеозапис не містить, зокрема, на доданому до матеріалів справи відеозапису відсутня фіксація безпосереднього руху автомобіля Volkswagen Golf» державний номерний знак НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_3 . При цьому, доводи ОСОБА_3 про те, що він не керував транспортним засобом, жодними матеріалами справи не спростовані.
Витребуваний носій інформації з повним безперервним відеозаписом подій від 14.03.2024 року за участю ОСОБА_3 на запит суду (а.с.33) не наданий та іншими належними та достатніми доказами факт керування ОСОБА_3 вищевказаним транспортним засобом в суді не доведений.
Згідно п.6 розділу розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказу МВСУ та МОЗ №1452/735 від 09.11.2015 року вбачається, що огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Таким чином, відповідно до цих нормативних актів оглядові підлягають лише водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного сп'яніння, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
У п.4 Розділу І Інструкції вказано, що ознаками алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Відповідно до п.п.12 Розділу ІІ Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно зо ознаками, визначеними в п.4 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
При цьому з наявного в матеріалах справи відеозапису не вбачається, що ОСОБА_3 було зупинено під час керування ним автомобілем, оскільки керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу (руху транспортного засобу за допомогою двигуна), незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5 , ОСОБА_4 під присягою свідка підтвердили, що ОСОБА_3 не керував транспортним засобом марки «Volkswagen Golf» державний номерний знак НОМЕР_4 під час його зупинки о 23-45 год. 14.03.2024 року, а водієм був ОСОБА_5 .
Докази протилежного, суду не надано та матеріалами справи за складеним інспектором СРПП ВП №2 Скунць І.І. протоколом серії ААД № 657808 від 14.03.2024 року, не доведено.
Об'єктивною стороною адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ч.1 ст.130 КУпАП є: 1) керування транспортним засобом у стані сп'яніння (алкогольного, наркотичного чи іншого); 2) передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння; 3) відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суб'єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП коли особі інкримінується керування транспортним засобом у стані сп'яніння або відмова від проходження медичного огляду на стан сп'яніння, може бути будь-яка особа, що досягла шістнадцятирічного віку (ст.12 КУпАП), яка керувала транспортним засобом.
Тобто, доказуванню підлягають такі обставини: 1) керування особою транспортним засобом та 2) перебування цієї особи у стані сп'яніння (наркотичного, алкогольного чи іншого) або відмова від проходження медичного огляду на стан такого сп'яніння.
У постанові від 20 лютого 2019 по справі №404/4467/16-а Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування».
Враховуючи вищевикладене та відповідно до чинного законодавства України, усі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_3 також тлумачаться на його користь, а зважаючи на судову практику ЄСПЛ, відповідно до якої збір судом доказів на підтвердження винуватості особи за відсутності сторони обвинувачення у справах про адміністративне правопорушення, свідчить про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд, при відсутності достатніх та допустимих доказів на підтвердження вини ОСОБА_11 у вчиненні правопорушення, суд приходить до висновку, що наявними у справі доказами не доведений факт керування останнім транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння та порушення п. 2.5 ПДР.”
У рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ висловив свою позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпція факту. Тобто таких, які не залишають місця сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бочаров проти України» (остаточне рішення від 17.06.2011), суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпції щодо фактів.
Згідно п.2.5. Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти у встановленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.
Статтею 130 ч.1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Для того, щоб особа була притягнута до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання.
Отже в силу принципу презумпції невинуватості, діючого при розгляді справ про адміністративні правопорушення, всі сумніви у винності особи, що притягується до адміністративної відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.
Таким чином, досліджуючи та оцінюючи всі надані по справі докази в їх сукупності, суд не вбачає належним чином доведеної вини ОСОБА_3 у вчиненні правопорушення, перегаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.
Згідно ст.62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Вказаний протокол не відображає всі обставини справи, та не відповідає вимогам ст.130 КпАП України, ст.266 КпАП України, Постанови КМУ №1103 від 17.12.2008 "Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду спільного Наказу №400/666 МВС та МОЗ України від 09.09.2009 року "Про затвердження Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції".
На підставі вищевикладеного, відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КпАП України, суд вважає за необхідне закрити провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності у відношенні ст.251 КУпАП. за ст.130 ч.1 КУпАП, оскільки протокол складений із порушенням вищезазначених вимог Закону та нормативно-правових актів.
За таких обставин, в матеріалах справи відсутні допустимі та достовірні докази того, що ОСОБА_3 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або з іншими ознаками сп'яніння відповідно до обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, а тому недоведеним є факт, що ОСОБА_3 є суб'єктом відповідальності за вказане у протоколі адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 130 КУпАП,оскільки проходження ОСОБА_3 огляду на стан алкогольного сп'яніння без підтвердження факту, що останній керував транспортним засобом з явними ознаками такого сп'яніння, не утворюють склад правопорушення, передбаченого частиною 1 ст.130 КУпАП.
Повно та всебічно дослідивши та перевіривши в ході судового розгляду усі наявні в справі докази, вислухавши показання особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_3 , суд приходить переконання про відсутність в діях ОСОБА_3 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки належних, достовірних і допустимих доказів, яких було б достатньо для визнання його винуватим у вчиненні даного правопорушення в судовому засіданні встановлено не було.
При цьому, всі можливості для усунення сумнівів були вичерпані, а сукупність зібраних та проаналізованих по справі доказів не дозволяє їх спростувати у категоричній формі доводів та зробити беззаперечний і однозначний висновок про вчинення ОСОБА_3 інкримінованого йому адміністративного правопорушення.
Згідно з п.1 ст.247 КпАП України, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, коли відсутній склад адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, суддя вважає за необхідне, на виконання вимог п.1 ст 247 КУпАП, розпочате провадження у справі відносно закрити через відсутність складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, суд прийшов до висновку, що в матеріалах справи відсутні будь-які фактичні дані, які б доводили вину ОСОБА_3 у вчинені інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а тому враховуючи те, що фактичні обставини не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо винуватості тлумачаться на користь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, адміністративну справу відносно ОСОБА_3 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП слід провадженням закрити в зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 130 ч.1, п.1 ч.1 ст.247, ст.ст.251, 179, 283-285, 294 КУпАП, суд -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова судді в справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга подаються до Закарпатського апеляційного суду через Міжгірський районний суд Закарпатської області.
Постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя
Міжгірського районного суду Ю.В. СИДОРЕНКО
Закарпатської області