вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
13.08.2024м. ДніпроСправа № 904/1859/24
Господарський суд Дніпропетровської області у складі:
судді Колісника І.І.
за участю секретаря судового засідання Серостанова В.О.
та представників:
від позивача: Золотарьова М.К. - адвокат;
від відповідача: не з'явився
розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП Бест Лайн", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "КВМШ Плюс", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення 2 363 970,62 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "НВП Бест Лайн" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "КВМШ Плюс" заборгованості у сумі 2363970,62 грн, з яких: 954886,00 грн - основний борг, 1000000,00 грн - пеня, 344884,89 грн - інфляційні втрати, 64199,73 грн - 3% річних.
Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 35459,56 грн позивач просить покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати робіт, виконаних позивачем у межах договору № 21/08/10-01 на надання послуг від 10.08.2021, з урахування угоди про погашення заборгованості від 25.12.2023.
Ухвалою суду від 01.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито підготовче провадження у справі та призначено підготовче засідання на 04.06.2024 з викликом сторін, сторонам запропоновано подати у визначений судом строк заяви по суті справи.
03.06.2024 представник позивача адвокат Золотарьова М.К. подала клопотання про відкладення підготовчого засідання у зв'язку з неможливістю прибути в засідання суду.
Ухвалою суду від 04.06.2024 підготовче засідання за клопотанням представника позивача відкладено на 18.06.2024 з викликом сторін у засідання суду.
Ухвалою суду від 18.06.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.07.2024.
Ухвалою суду від 30.07.2024 у судовому засіданні оголошено перерву до 13.08.2024, проведення якого з представником позивача адвокатом Золотарьовою М.К. призначено в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце засідання суду повідомлявся належним чином відповідно до вимог статей 6, 120, 242 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідач про причини неявки свого представника суд не повідомив, відзиву на позов у встановлений судом строк не надав.
Факт належного повідомлення відповідача про призначені у справі засідання суду підтверджується довідками, сформованими системою діловодства ("ДСС") про доставлення до його електронного кабінету ухвал суду від 01.05.2024, 06.05.2024, 04.06.2024, 18.06.2024, 30.07.2024 (а.с. 45, 54, 66, 74, 82) і свідчить про обізнаність останнього із судовим провадженням у справі.
Частиною четвертою статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частини дев'ятої статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. При цьому, за змістом частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
За таких обставин суд розглядає справу за відсутності представника відповідача та за наявними у справі матеріалами.
Під час розгляду справи по суті представник позивача надала пояснення по суті спору.
За результатом судового засідання 13.08.2024 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "КВМШ Плюс" (далі - замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "НВП Бест Лайн" (далі - виконавець, позивач) 10.08.2021 укладено договір № 21/08/10-01 на надання послуг (далі - договір).
Згідно з цим договором виконавець зобов'язується провести роботи з надання послуг промислового характеру згідно з Додатком до договору, далі "Специфікація", іменовані надалі "роботи", а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи за актом і сплатити згідно з умовами договору (п. 1.1 договору).
За умовами пункту 1.2 договору до початку виконання робіт замовник зобов'язується передавати виконавцю за актом прийому-передачі ремонтний фонд, щодо якого виконавцем виконуються роботи (далі - ремонтний фонд).
Вартість робіт становить грошову суму, виражену в національній валюті України, зазначену в специфікаціях (п. 2.1 договору).
Відповідно до пункту 2.2 договору терміни оплати за виконані роботи вказуються в специфікаціях до цього договору.
Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця (п. 2.3 договору).
Пунктом 3.2 договору передбачено, що замовник надає виконавцю ремонтний фонд для виконання робіт шляхом доставки ремонтного фонду на виробничі площі виконавця (вказуються в специфікаціях) на умовах, зазначених у специфікаціях, не менше ніж за 1 (один) день.
Термін виконання виконавцем робіт визначається сторонами у специфікаціях до цього договору (п. 3.4 договору).
Після виконання робіт виконавець зобов'язаний повернути замовникові залишок відповідного ремонтного фонду та основні відходи шляхом їх передачі разом із замовленням та підписати акт прийому-передачі продукції після обробки та залишків ремонтного фонду після виконання робіт (п. 3.6 договору).
Пунктом 3.7 договору визначено, що приймання виконаних робіт проводиться відповідно до діючих норм і технічної документації. При цьому видається наступний пакет документів: рахунок-фактура; акт виконаних робіт.
В акті вказується: найменування виконаних робіт; вартість виконаних робіт (п. 3.8 договору).
За змістом пункту 3.9 договору фактом приймання робіт за цим договором є підписання сторонами акта приймання виконаних робіт.
У пункті 8.2 договору сторонами погоджено, що за порушення термінів оплати за виконані роботи (за винятком 100% передоплати) замовник зобов'язується сплатити виконавцю пеню у розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожен день прострочення, а у разі порушення термінів оплати за виконані роботи більше 10-ти календарних днів замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі 5% від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2021, але не може бути припинений раніше повного виконання зобов'язань обома сторонами (п. 10.1 договору).
До договору сторонами підписано специфікацію № 1 від 10.08.2021 (Додаток № 1), згідно з якою виконанню підлягають зварювальні роботи корпусу грохота ГА-41.МВ2.2.01.000 у кількості 5 шт за ціною 167481,00 грн (без ПДВ) за одиницю на загальну суму 1004886,00 грн (з ПДВ).
Також специфікацією № 1 від 10.08.2021 визначені умови оплати - протягом 15 календарних днів після підписання актів виконаних робіт (п. 1) та термін виконання робіт виконавцем - 10 календарних днів (п. 2).
Позивач виконав, а відповідач прийняв передбачені договором та специфікацією до нього роботи на загальну суму 1004886,00 грн, що підтверджується підписаними сторонами без будь-яких зауважень актами здачі-приймання робіт (надання послуг) № 29 від 11.08.2021 на суму 200977,20 грн, № 30 від 13.08.2021 на суму 200977,20 грн, № 31 від 16.08.2021 на суму 200977,20 грн, № 33 від 18.08.2021 на суму 200977,20 грн, № 34 від 20.08.2021 на суму 200977,20 грн (а.с. 10, 11, 12, 13, 22).
Відповідач свої зобов'язання з оплати прийнятих робіт виконав частково в сумі 50000,00 грн, що підтверджується платіжним документом № 211 від 02.12.2022 (а.с. 86).
Позивач 12.12.2023 звернувся до відповідача з претензією № 96 від 01.12.2023, в якій просив погасити наявну за договором заборгованість у сумі 954886,00 грн (100486,00 - 50000,00 = 954886,00).
Після розгляду претензії між сторонами 25.12.2023 укладено угоду про погашення заборгованості (далі - угода), відповідно до пункту 1 якої боржник визнає і підтверджує наявність основного боргу перед кредитором за договором на надання послуг № 21/08/10-01 від 10.08.2021 станом на день укладення цієї угоди в сумі 954886,00 грн, в тому числі ПДВ.
Пунктом 2 цієї угоди передбачено, що боржник бере на себе зобов'язання сплатити наявний основний борг регулярними щомісячними частковими платежами та у строки за наступним графіком: 154886,00 грн - до 31.01.2024; 200000,00 грн - до 29.02.2024; 200000,00 грн - до 31.03.2024; 200000,00 грн - до 30.04.2024; 200000,00 грн - до 31.05.2024.
За умовами пункту 4 угоди, у разі порушення боржником зобов'язань, визначених у пункті 2 цієї угоди, боржник зобов'язується сплатити на користь кредитора крім суми основного боргу за договором також інфляційні втрати в розмірі 344884,89 грн, 3% річних - 64199,73 грн та пеню у сумі 8737206,90 грн.
Порушенням боржником зобов'язань, визначених у пункті 2 цієї угоди, є невиконання та/або неналежне (в тому числі часткове та/або несвоєчасне) виконання боржником зобов'язання сплатити наявний основний борг у порядку та у строки, визначені пунктом 2 цієї угоди.
Утім, заборгованість за договором у cумі 954886,00 грн відповідачем погашена не була, що й стало причиною виникнення спору.
Предметом доказування є обставини щодо виконання/невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором на надання послуг № 21/08/10-01 від 10.08.2021 в частині оплати прийнятих робіт з урахуванням угоди про погашення заборгованості від 25.12.2023.
Правовідносини сторін у цій справі характерні для договору підряду, який підпадає під правове регулювання норм глави 61 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Факт прийняття відповідачем виконаних позивачем робіт (наданих послуг) на суму 1004886,00 грн підтверджується наявними у справі доказами та не спростований відповідачем.
За таких обставин суд доходить висновку, що у відповідача виникло зобов'язання з оплати цих робіт (послуг), яке виконане ним лише частково в сумі 50000,00 грн.
Згідно з частиною першою статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Сторони у пункті 1 специфікації до договору № 1 від 10.08.2021 (Додаток № 1) передбачили поетапну оплату робіт (послуг) протягом 15 календарних днів після підписання актів виконаних робіт.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За таких обставин та з урахуванням вимог статей 253, 254 Цивільного кодексу України щодо початку й закінчення перебігу строків, відповідач зобов'язаний був повністю оплатити вартість виконаних позивачем робіт (наданих послуг) у такі строки: за актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 29 від 11.08.2021 на суму 200977,20 грн - не пізніше 26.08.2021, за актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 30 від 13.08.2021 на суму 200977,20 грн - не пізніше 30.08.2021, за актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 31 від 16.08.2021 на суму 200977,20 грн - не пізніше 31.08.2021, за актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 33 від 18.08.2021 на суму 200977,20 грн - не пізніше 02.09.2021, за актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 34 від 20.08.2021 на суму 200977,20 грн - не пізніше 06.09.2021.
Отже, строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати виконаних позивачем робіт (наданих послуг) є таким, що настав.
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до положень статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
На момент розгляду справи відповідачем не надано суду доказів погашення перед позивачем заборгованості за виконані роботи (надані послуги) в сумі 954886,00 грн. Тому, позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 954886,00 грн є законними та обґрунтованими.
Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами частини першої статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною першою статті 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України). При цьому за приписом пункту 7 Прикінцевих положень Господарського кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Аналогічні приписи містяться у частині другій статті 343 Господарського кодексу України.
Позивачем заявлено до стягнення пеню в сумі 1000000,00 грн із розрахованої ним пені на суму 8737206,90 грн за загальний період з 01.06.2023 по 01.12.2023 із заборгованості за виконані роботи в сумі 954886,00 грн, виходячи із ставки 5% від суми заборгованості за кожен день прострочення (п. 8.2 договору).
Перевіркою здійсненого позивачем розрахунку пені судом встановлено, що її розмір перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у визначений позивачем період.
За результатом здійсненого судом перерахунку пеня із заборгованості в сумі 954886,00 грн за період з 01.06.2023 по 01.12.2023, з урахуванням подвійної облікової ставки Національного банку України, фактично становить 205051,96 грн.
Тому, заявлена позивачем до стягнення пеня підлягає зменшенню на 794948,04 грн (1000000,00 - 205051,96 = 794948,04).
Наслідки прострочення грошового зобов'язання, коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх, також урегульовані статтею 625 Цивільного кодексу України.
Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Заявлені позивачем до стягнення 3% річних у сумі 64199,73 грн та інфляційні втрати в сумі 344884,89 грн розраховані за період з 05.09.2021 по 01.12.2023 із заборгованості за виконані роботи в сумі 954886,00 грн.
Перевіркою наданих розрахунків 3% річних та інфляційних втрат судом встановлена їх невідповідність вимогам чинного законодавства, оскільки на початкову дату цих розрахунків - 05.09.2021 у відповідача була відсутня заборгованість у сумі 954886,00 грн.
Зважаючи на граничні строки розрахунків за виконані за договором роботи, прострочення відповідачем його грошових зобов'язань по 06.09.2021 включно мало місце в сумі 803908,80 грн (200997,20х4=803908,80), а з 07.09.2021 до 01.12.2022 включно - в сумі 1004996,00 грн. Нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат до 01.12.2022 включно на заборгованість в сумі 954886,00 грн, яка фактично виникла 02.12.2022 після сплати відповідачем 50000,00 грн, є правом позивача.
Після здійсненого судом перерахунку 3% річних фактично становлять 64174,92 грн, з яких: 132,15 грн із заборгованості в сумі 803908,80 грн за період з 05.09.2021 по 06.09.2021 та 64042,77 грн із заборгованості в сумі 954886,00 грн за період з 07.09.2021 по 01.12.2023.
Відтак, заявлена до стягнення сума 3% річних підлягає зменшенню на 24,81 грн (64199,73 - 64174,92 = 24,81).
Здійснюючи перевірку розрахунку інфляційних втрат, суд також враховує таке.
Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 905/21/19 наведено формулу за якою можна розрахувати інфляційні втрати: "Х" * "і-1" - 100 грн. = "ЗБ", де "Х" - залишок боргу на початок розрахункового періоду, "і-1" - офіційно встановлений індекс інфляції у розрахунковому місяці та 100 грн - умовна сума погашення боргу у цьому місяці, а "ЗБ" - залишок основного боргу з інфляційною складовою за цей місяць (вартість грошей з урахуванням інфляції у цьому місяці та часткового погашення боргу у цьому ж місяці). При цьому зазначено, що за наступний місяць базовою сумою для розрахунку індексу інфляції буде залишок боргу разом з інфляційною складовою за попередній місяць ("ЗБ" відповідно до наведеної формули), який перемножується на індекс інфляції за цей місяць, а від зазначеного добутку має відніматися сума погашення боржником своєї заборгованості у поточному місяці (якщо таке погашення відбувалося).
У випадку якщо погашення боргу не відбувалося декілька місяців підряд, то залишок основного боргу з інфляційною складовою за перший розрахунковий місяць такого періоду ("ЗБ") перемножується послідовно на індекси інфляції за весь період, протягом якого не відбувалося погашення боргу, та ділиться на 100%.
Зазначена правова позиція також викладена у постанові Верховного Суду від 20.08.2020 у справі № 904/3546/19.
Крім того, об'єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20 листопада 2020 року у справі № 910/13071/19 надала роз'яснення, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:
- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;
- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
За наслідком здійсненого судом перерахунку інфляційних втрат, із урахуванням меж позовних вимог, підстав для їх зменшення судом не встановлено.
Отже, законними й обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у загальній сумі 1568997,77 грн, з яких: 954886,00 грн - основний борг, 205051,96 грн - пеня, 64174,92 - 3% річних, 344884,89 грн - інфляційні втрати.
Щодо розподілу судових витрат судом враховується сплата позивачем судового збору в сумі 35459,56 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 2871 від 24.04.2024 (а.с. 21). Проте, належним до сплати, з урахуванням приписів частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" та висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 16.11.2022 у справі № 916/228/22 (провадження № 12-26гс22), про застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору у разі подання до суду процесуальних документів в електронній формі, є судовий збір у сумі 28367,65 грн (2363970,62 х 1,5% х 0,8 = 28367,65).
Тож, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у сумі 18827,97 грн пропорційно задоволеним позовним вимогам (1568997,77 х 28367,65/2363970,62 = 18827,97).
Надмірно сплачений позивачем судовий збір у сумі 7091,91 грн (35459,56 - 28367,65 = 7091,91) може бути повернутий платнику з державного бюджету за його клопотанням відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір", згідно з яким сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Керуючись статтями 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП Бест Лайн" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КВМШ Плюс" про стягнення 2 363 970,62 грн, з яких: 954886,00 грн - основний борг, 1000000,00 грн - пеня, 344884,89 грн - інфляційні втрати, 64199,73 грн - 3% річних - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КВМШ Плюс" (ідентифікаційний код 32410750; місцезнаходження: 50006, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Степана Тільги, буд. 5) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "НВП Бест Лайн" (ідентифікаційний код 37890639; місцезнаходження: 50053, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Конституційна, буд. 15) основний борг у сумі 954886,00 грн, пеню в сумі 205051,96 грн, 3% річних у сумі 64174,92 грн, інфляційні втрати в сумі 344884,89 грн, судовий збір у сумі 18827,97 грн.
У решті позову - відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 23.08.2024.
Суддя І.І. Колісник