Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
22 серпня 2024 року справа № 520/23047/24
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Григоров Д.В., розглянувши позовну заяву та додані до неї документи ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить :
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не вчинення дій, передбачених Положенням про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України, затвердженим Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008 для розгляду Рапорту курсанта 199 Навчального центру Військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_1 від 15 березня 2024 року про звільнення з військової служби в Збройних силах України за контрактом у зв'язку з постійним доглядом за матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є інвалідом І групи, за абзацом 5 підпункту «г» пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу»;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 розглянути рапорт курсанта 199 Навчального центру Військової частини НОМЕР_1 старшого солдата ОСОБА_1 від 15 березня 2024 року про звільнення з військової служби за абзацом 5 підпункту «г» пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» у порядку та строки, передбачені пунктами 210, 225, 233, 242 “Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України", затвердженим Указом Президента України від 10.12.2008 № 1153/2008;
- компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, ОСОБА_1 , судові витрати на оплату судового збору та витрат на правову допомогу.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу. Крім того, при вирішенні питання про відкриття провадження у справі судом досліджується дотримання позивачем строку, передбаченого для звернення до адміністративного суду відповідно до приписів ст., ст. 122 КАС України.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Слід мати на увазі, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства , пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі ВАТ Нафтова компанія Юкос проти Росії ).
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011р. № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Також слід враховувати, що поважними причинами пропущення строку, передбаченого для звернення до адміністративного суду визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
За матеріалами позовної заяви позивач вказує, що 15 березня 2024 року подав рапорт про звільнення з військової служби в Збройних силах України за контрактом у зв'язку з постійним доглядом за матір'ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка є інвалідом І групи, що передбачено абзацом 5 підпункту «г» пункту 3 частини 5 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» з дати отримання даного рапорту. Станом на 03 квітня 2024 року ніякої відповіді на вищевказаний рапорт не було, тому на адресу 199 Навчального центру Військової частини НОМЕР_1 представником ОСОБА_1 адвокатом Бєлєвцовою О.О. було надіслано адвокатський запит поштовим відправленням № 6120206904086, у якому остання просила повідомити про результати розгляду рапорту.
Згідно позовної заяви 21 травня 2024 року поштовим відправленням № 0600919655639 адвокатом Бєлєвцовою О.О. було отримано відповідь командира Військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 вих. № 812/7371 від 09 травня 2024 року на її адвокатський запит від 03 квітня 2024 року щодо надання інформації стосовно розгляду рапорту військовослужбовця ОСОБА_1 про звільнення з військової служби. У даній відповіді зазначалося, що за результатом звернення ОСОБА_1 від 15 березня 2024 року позивачу була надана відповідь листом Військової частини НОМЕР_1 за вих. № 812/4948 від 05 квітня 2024 року. Копія вказаного листа була надана до відповіді командира ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_3 вих. № 812/7371 від 09 травня 2024 року.
Таким чином, судом вбачається, що позивач фактично не згоден з неналежним розглядом його рапорту від 15 березня 2024 року про звільнення з військової служби в Збройних силах України за контрактом та у відмові в його розгляді.
Оскільки про вказане позивач остаточно дізнався наприкінці травня 2024 року (21.05.2024р.), строк звернення до суду сплив 21.06.2024р. З адміністративним позовом позивач звернувся до суду лише 15.08.2024р., тобто з порушенням місячного строку звернення до суду, встановленого ч. 5 ст. 122 КАС України.
Відповідно до приписів частини 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Суд констатує, що позивачем разом з позовною заявою до суду не надано заяви про поновлення пропущеного ним строку для звернення до суду з адміністративним позовом.
Відповідно, адміністративний позов поданий з порушенням вимог ст. 122 КАС України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 241, 243, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність надати до суду:
- заяву про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку та наданням відповідних доказів.
Встановити позивачу термін для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з моменту отримання даної ухвали.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заява буде повернута заявнику з усіма доданими до неї документами, що не перешкоджає повторному зверненню до суду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Д.В. Григоров