Рішення від 23.08.2024 по справі 520/12263/24

Харківський окружний адміністративний суд

61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2024 року № 520/12263/24

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаєва А.І. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в м.Харкові справу за позовом ОСОБА_1 до начальника 85 військового представництва Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до начальника 85 військового представництва Міністерства оборони України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому з урахуванням уточнень просив суд:

- визнати протиправні дії (бездіяльність) відповідача, яка полягає у відмові в реалізації, законного права ОСОБА_1 на отримання та нарахування (виплати) матеріальної допомоги для вирішення соціально- побутових питань в розмірі місячного грошового забезпечення у зв'язку із порушення стану здоров'я військовослужбовця, а саме: безперервне перебування на лікуванні, реабілітації або у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою, які пов'язані із захистом Батьківщини (більше 30 днів поспіль), внаслідок захворювань серцево-судинної систем;

- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги для вирішення соціально- побутових питань в розмірі місячного грошового забезпечення у зв'язку із порушення стану здоров'я військовослужбовця, а саме: безперервне перебування на лікуванні, реабілітації або у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою, які пов'язані із захистом Батьківщини (більше 30 днів поспіль), внаслідок захворювань серцево-судинної систем;

- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 нарахувати і виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходу, у зв'язку із порушенням строку виплати частини грошового забезпечення за період з моменту звернення із рапортам позивача до відповідача 26.02.2024 р., по день фактичної виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в розмірі місячного грошового забезпечення з одночасною компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб, утриманої з виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідачем, на думку позивача, вчинено протиправні дії, які полягають у відмові в реалізації, законного права ОСОБА_1 на отримання та нарахування (виплати) матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань в розмірі місячного грошового забезпечення у зв'язку із порушення стану здоров'я військовослужбовця, а саме: безперервне перебування на лікуванні, реабілітації або у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою, які пов'язані із захистом Батьківщини (більше 30 днів поспіль), внаслідок захворювань серцево-судинної систем.

Відповідач, начальник 85 військового представництва Міністерства оборони України, подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.

Відзив на позовну заяву від ІНФОРМАЦІЯ_1 до суду не надійшов.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач проходив службу на посаді начальника групи контролю якості 85 військового представництва Міністерства оборони України.

Позивач звернувся до начальника 85 військового представництва Міністерства оборони України із рапортом від 26.02.2024 року, в якому просив виплатити підполковнику ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік в розмірі місячного грошового забезпечення відповідно до розділу XXIV “Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам”, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 та пункту 6 окремого доручення Міністра оборони України від 16.01.2024 № 183/уд у зв'язку з хворобою.

До вказаного рапорту додано виписку із медичної карти стаціонарного хворого від 23.02.2024 № 1342 та довідку військово-лікарської комісії від 14.02.2024 № 182.

Згідно рапорту провідного інженера групи контролю НОМЕР_1 військового представництва Міністерства оборони України від 04.03.2024 року в наданих позивачем документах не підтверджено безперервне перебування на лікуванні більше 30 днів поспіль, умова яка зазначена в абзаці 8 пункту 6 окремого доручення Міністра оборони України від 16.01.2024 № 183/уд. Зазначено, що підстав для виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік в розмірі місячного грошового забезпечення підполковник ОСОБА_1 не має.

Наказом директора Департаменту кадрової політики Міністерства оборони України за номером № 105 від 21.03.2024 року позивача відповідно до пункту третього частини п'ятої статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу” звільнено з військової служби у відставку за підпунктом “б” (за станом здоров'я).

Наказом начальника 85 військового представництва №46 від 04.04.2024 року позивача виключено із списків особового складу 85 військового представництва Міністерства оборони України.

Не погоджуючись з діями відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Відповідно до п.1 розділу XXIV Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260 (далі по тексту - Порядок) військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, один раз на рік надається матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення.

Згідно з п.9 розділу XXIV Порядку виплата матеріальної допомоги здійснюється за рапортом військовослужбовця на підставі наказу командира (начальника), а командиру (начальнику) - наказу вищого командира (начальника) за підпорядкованістю із зазначенням у ньому розміру допомоги.

Так, позивач звернувся до начальника 85 військового представництва Міністерства оборони України із рапортом від 26.02.2024 року, в якому просив виплатити підполковнику ОСОБА_1 матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік в розмірі місячного грошового забезпечення відповідно до розділу XXIV “Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам”, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 № 260 та пункту 6 окремого доручення Міністра оборони України від 16.01.2024 № 183/уд у зв'язку з хворобою.

Відповідно до п.6 окремого доручення Міністра оборони України від 16.01.2024 № 183/уд матеріальна допомога для вирішення соціальнопобутових питань виплачується військовослужбовцям в розмірі місячного грошового забезпечення зокрема у разі безперервного перебування на лікуванні, реабілітації або у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою, які пов'язані із захистом Батьківщини (більше 30 днів поспіль), внаслідок травм, захворювань нервової, серцево-судинної систем, опорно-рухового апарату та інших захворювань органів і систем з тяжким перебігом або наслідками, що потребують проведення багатоетапного хірургічного лікування, протезування втраченої кінцівки (кінцівок), ендопротезування, трансплантації органів, індивідуального догляду, протирецидивного лікування з довготривалим застосуванням дорогих лікарських засобів.

До вказаного рапорту додано виписку із медичної карти стаціонарного хворого від 23.02.2024 № 1342 та довідку військово-лікарської комісії від 14.02.2024 № 182.

Згідно довідки військово-лікарської комісії від 14.02.2024 № 182 захворювання позивача пов'язані із захистом Батьківщини.

При цьому, у вказаній довідці не зазначено, що строк перебування позивача на лікуванні, реабілітації або у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою склав більше 30 днів поспіль.

Відповідно до виписки з медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого №1342 від 23.02.2024 р. строк лікування позивача визначено з 31.01.2024 р. по 23.02.2024 р. Тобто, згідно вказаної виписки лікування позивача склало менше 30 днів поспіль.

За таких обставин, додані до рапорту позивача документи не підтвердили безперервного перебування на лікуванні, реабілітації або у відпустці для лікування у зв'язку з хворобою, які пов'язані із захистом Батьківщини (більше 30 днів поспіль).

Отже, у відповідача, під час розгляду рапорту позивача та доданих документів, були відсутні правові підстави визначені п.6 окремого доручення Міністра оборони України від 16.01.2024 № 183/уд для задоволення такого рапорту.

Крім того, позивач посилався на інформацію зазначену у виписці із медичної картки амбулаторного (стаціонарного) хворого №19643 та свідоцтві про хворобу №183 від 16.02.2024 р., як на підставу для виплати йому спірної матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

При цьому, медична картка амбулаторного (стаціонарного) хворого №19643 та свідоцтво про хворобу №183 від 16.02.2024 не додавались до рапорту позивача від 26.02.2024.

Таким чином, вказані документи не могли бути взяті до уваги під час прийняття рішення щодо виплати позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік з підстав передбачених абз. 8 п.6 окремого доручення Міністерства оборони України від 16.01.2024 р. за№183/уд.

У даній справі фактично оскаржується рішення відповідача щодо відмови у призначенні та виплати матеріальної допомоги на підставі рапорту позивача від 26.02.2024 р. та доданих до нього документів.

Враховуючи викладене, суд позбавлений можливості прийти до висновку про протиправність відмови відповідача.

Щодо позовних вимог звернутих до ІНФОРМАЦІЯ_1 , суд зазначає наступне.

Згідно з п.9 розділу XXIV Порядку виплата матеріальної допомоги здійснюється за рапортом військовослужбовця на підставі наказу командира (начальника), а командиру (начальнику) - наказу вищого командира (начальника) за підпорядкованістю із зазначенням у ньому розміру допомоги.

Так, у задоволенні рапорту позивача було відмовлено, а тому начальником 85 військового представництва не було винесено наказу щодо виплати позивачу матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2024 рік.

Отже, у ІНФОРМАЦІЯ_1 були відсутні правові підстави для виплати позивача спірної матеріальної допомоги для вирішення соціально- побутових питань.

Таким чином, суд вважає, що у спірних правовідносинах відповідачами не порушено прав позивача, протилежного судовим розглядом не встановлено, а позивачем не доведено.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Судовий збір підлягає розподілу відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до начальника 85 військового представництва Міністерства оборони України (61037, вул. Плеханівська, 126 (Георгія Тарасенко, 126), м. Харків), ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаєв А.І.

Попередній документ
121182905
Наступний документ
121182907
Інформація про рішення:
№ рішення: 121182906
№ справи: 520/12263/24
Дата рішення: 23.08.2024
Дата публікації: 26.08.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Харківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; звільнення з публічної служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (19.11.2024)
Дата надходження: 17.09.2024
Учасники справи:
головуючий суддя:
ЧАЛИЙ І С
суддя-доповідач:
БАБАЄВ А І
ЧАЛИЙ І С
суддя-учасник колегії:
КАТУНОВ В В
РАЛЬЧЕНКО І М