Справа № 500/3928/24
22 серпня 2024 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючої судді Подлісної І.М. розглянув у письмовому провадженні з особливостями визначеними статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Бережанського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Козівської селищної ради Тернопільського району Тернопільської області про визнання протиправною та скасування постанови
24 червня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до Тернопільського окружного адміністративного суду із позовом до Бережанського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 груд ня 2020 року (справа № 500/1316/20) повністю задоволено позов і зобов'язано Будилівську сільську раду тодішнього Козівського району в установленому порядку здійс нити обмір її присадибної земельної ділянки, розташованої в с. Будилові на вул. Івана Франка, 12 (далі - Рішення № 1). Для примусового виконання Рішення № 1 ви даний виконавчий лист від 30 квітня 2021 року. У травні 2022 року цей виконавчий лист позивач подала в Козівський відділ ДВС.
Державний виконавець 05.05.2022 р. відкрив виконавче провадження та приступив до примусового виконання рішення, а саме «Зобов'язати Будилівську сільську раду Козівського району Тернопільської області в установленому порядку здійснити обмір присадибної земельної ділянки ОСОБА_1 » яку скеровано сторонам ВП до відома та виконання.
02.11.2022 р. держаним виконавцем винесено постанова про закінчення виконавчого провадження на підставі п.9 ч.І. ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Стягувач ОСОБА_1 не погодившись з постановою державного виконавця про закінчення виконавчого провадження, звернулась до Тернопільського окружного адміністративного суду який прийняв рішення та залишив постанову про закінчення державного виконавця в силі.
Стягувач не погодився з рішенням суду першої інстанції звернувся з апеляційною скаргою до Восьмого апеляційного адміністративного суду так 13.04.2023 року Восьмий апеляційний адміністративний суд виніс постанову про скасування постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження.
15.06.2023 року начальником Козівського ВДВС скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження.
15.06.2023 року державним виконавцем винесено постанову про відновлення виконавчого провадження.
30.05.2024 р. обміри присадибної земельної ділянки проведено про що підтверджує акт державного виконавця від 30.05.2024 р. та схема обміру присадибної земельної ділянки.
04.06.2024 р. державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, яку скеровано сторонам до відома.
Позивач вважає, що стягувач неодноразово піднімає питання про встановлення межі однією із прилеглих сусідніх ділянок в сторону її ж сусідньої ділянки на три метра, тому виконання вимог виконавчого документу вже вдруге не задовольняє інтереси стягувана. Просила позов задовольнити.
Ухвалою суду від 01 липня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Призначено судове засідання у справі на 11 липня 2024 року о 10:30 год. в залі судових засідань Тернопільського окружного адміністративного суду за адресою: вул. Кн. Острозького, 20, м. Тернопіль, 46006.
09 липня 2024 року відповідач подав у в порядку та у строк, визначений ухвалою суду, відзив на позов, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Заперечуючи щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, відповідач посилається на те, що у зв'язку з тим, що стягувач ОСОБА_1 не погоджувалась з обмірами присадибної земельної ділянки державний виконавець повторно здійснив виїзд за вказаною у виконавчому документі адресою та засвідчив актом державного виконавця від 08.09.2022 р., що боржник здійснив обмір земельної ділянки про що підтверджує план схема земельної ділянки.
02.11.2022 р. держаним виконавцем винесено постанова про закінчення виконавчого провадження на підставі п.9 ч.І. ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Стягувач ОСОБА_1 не погодившись з постановою державного виконавця про закінчення виконавчого провадження, звернулась до Тернопільського окружного адміністративного суду який прийняв рішення та залишив постанову про закінчення державного виконавця в силі.
Стягувач не погодився з рішенням суду першої інстанції звернувся з апеляційною скаргою до Восьмого апеляційного адміністративного суду так 13.04.2023 р. Восьмий апеляційний адміністративний суд виніс постанову про скасування постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження.
15.06.2023 р. начальником Козівського ВДВС скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження.
15.06.2023 р. державним виконавцем винесено постанову про відновлення виконавчого провадження.
23.06.2023 р. згідно наказу Міністерства юстиції України від 27.02.2023 року реорганізувати Козівський відділ державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції реорганізувати шляхом злиття до Бережанського відділу державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Встановити, що Бережанський відділ державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції є правонаступником відповідного реорганізованого шляхом злиття відділу державної виконавчої служби, а також на підставі Наказу № 56906/0/23 від 29.05.2023 року Про затвердження нової редакції Переліку населених пунктів в межах відповідних районів Тернопільської області, на які поширюється компетенція відділів державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, розташованих на території Тернопільської області виніс постанову про передачу виконавчого провадження в Бережанський ВДВС.
Після відновлення виконавчого провадження 06.07.2023 р. державним виконавцем уже Бережанського ВДВС на адресу боржника скеровано вимогу з метою повторного обміру присадибної земельної ділянки.
26.07.2023 р. у присутності стягувана ОСОБА_1 , представника стягувана (адвокат) Зварич О.Б., представника боржника членів комісії у складі 5 осіб проводились обміри присадибної земельної ділянки, про що підтверджує план схема земельної ділянки однак у зв'язку з відсутністю в стягувана правовстановлюючих документів які визначають розмір і конфігурацію присадибної земельної ділянки стягувачки заміри присадибної земельної ділянки не вбачається за можливе здійснити. На усні прохання державного виконавця надати документи що підтверджуюсь право та правовстановлюючих документів, які визначають розмір і конфігурацію присадибної земельної ділянки стягувачка ОСОБА_1 та представник за довіреністю ОСОБА_2 не надали.
На вимогу державного виконавця 20.09,2023р., 17.10.2023р. надати правовстановлюючі документи на право власності на присадибну земельну ділянку якої слід здійснити обмір стягувач не надав підтверджуючі документи, а натомість вимагав здійснити обмір присадибної земельної ділянки в сторону прилеглої сусідньої земельної ділянки на три метри, однак в виконавчому документі суд чітко зазначає, що саме повинен зробити боржник «Зобов'язати Будилівську сільську раду Козівського району Тернопільської області в установленому порядку здійснити обмір присадибної земельної ділянки ОСОБА_1 ». Тобто резолютивна частина виконавчого документу зазначає, що слід здійснити обмір присадибної земельної ділянки стягувана, а не знести паркан, та встановити в сторону однієї із сусідніх присадибних земельних ділянок на умовно три метри, п'ять , десять метрів.
Представник відповідача звернув увагу на те, що державний виконавець вправі виконувати рішення суду в порядок та строк встановлені законом та не може міняти резоулютивну частину рішення, тобто виконує чітко в рамках виконавчого документу.
Стягувач так і представник стягувана неодноразово звертались до начальника Управління ДВС на що отримували відповідь про рух виконавчого провадження.
Державний виконавець керуючись ч. 10. ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» 14.11.2023 р. та 23.11.2023 звернувся з поданням в Тернопільський окружний адміністративний суд для роз'яснення вимог виконавчого документа, так як у виконавчому документі чітко зазначено, «Зобов'язати Будилівську сільську раду Козівського району Тернопільської області в установленому порядку здійснити обмір присадибної земельної ділянки ОСОБА_1 », а стягувач вимагає змістити (огорожу) здійснити обмір в сторону сусідньої земельної ділянки на три метри.
Ухвалами Тернопільського окружного адміністративного суду повернуто подання без розгляду.
08.02.2024 р. державний виконавець повторно звернувся з поданням в Тернопільський окружний адміністративний суд для роз'яснення вимог виконавчого документа, так як у виконавчому документі чітко зазначено про зобов'язання Будилівської сільської ради Козівського району Тернопільської області в установленому порядку здійснити обмір присадибної земельної ділянки ОСОБА_1 , а стягувач вимагає змістити (огорожу) здійснити обмір в сторону сусідньої земельної ділянки на три метри.
14.02.2024 р. ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду повернуто подання без розгляду.
15.05.2024 р. державним виконавцем скеровано на адресу боржника вимогу держаного виконавця, якою зобов'язує «Зобов'язати Будилівську сільську раду (Козівську селишну раду) Козівського району Тернопільської області в установленому порядку здійснити обмір присадибної земельної ділянки ОСОБА_1 ».
21.05.2024 р. на адресу відділу надійшло повідомлення від Козівської селищної ради, що 30.05.2024 р. будуть проводиться обміри присадибної земельної ділянки ОСОБА_1 .
30.05.2024 р. обміри присадибної земельної ділянки проведено, про що підтверджує акт державного виконавця від 30.05.2024 р. та схема обміру присадибної земельної ділянки.
04.06.2024 р. державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, яку скеровано сторонам до відома.
Беручи до уваги позовну заяву та оглянувши матеріали ВП Бережанський ВДВС дійшов до висновку, що стягувач неодноразово піднімає питання про встановлення межі однією із прилеглих сусідніх ділянок в сторону її ж сусідньої ділянки на три метра тому виконання вимог виконавчого документу вже в друге не задовольняє інтереси стягувана.
Повідомили суд про те, що стягувачці та пердставнику стягувана під час проведення обмірів в усній формі повідомлялось для того щоб перенести паркан в сторону одну із прилеглих земельних ділянок їм необхідно звернутись до суду для винесення іншого виконавчого листа, в якому буде зазначено про зобов'язати демонтувати, перенести, знести або вчинення тих чи інших дій. На підставі викладеного просив в задоволенні позову відмовити.
11 липня 2024 року в судове засідання представник третьої особи не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час, дату і місце розгляду справи, а представник позивача та представник відповідача в судовому засіданні не заперечили проти відкладення розгляду справи. Наступне судове засідання відкладено на 22.08.2024 року о 10:45 год.
Позивач подала письмове клопотання про розгляд справи у її відсутності в порядку письмового провадження.
Представник відповідача подав заяву про розгляд справи без його участі.
Відповідно до ч.3 ст. 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Згідно з ч.9 ст. 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Враховуючи положення ч.3 ст.194, ч.9 ст.205 та ч.4 ст. 229 КАС України, суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду даної справи в порядку письмового провадження, без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши подані до суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив наступне
Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні обставини та визначив зміст спірних правовідносин у справі.
На виконанні в Бережанському відділі державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавче провадження ВП № 68938770 з примусового виконання виконавчого листа № 500/1316/20 від 30.04.2021 р. виданого Тернопільським окружним адміністративним судом про «Зобов'язати Будилівську сільську раду Козівського району Тернопільської області в установленому порядку здійснити обмір присадибної земельної ділянки ОСОБА_1 ».
Державний виконавець 05.05.2022 р. відкрив виконавче провадження та приступив до примусового виконання рішення, а саме «Зобов'язати Будилівську сільську раду Козівського району Тернопільської області в установленому порядку здійснити обмір присадибної земельної ділянки ОСОБА_1 » яку скеровано сторонам ВП до відома та виконання.
25.03.2022 року боржником здійснено обмір присадибної земельної ділянки стягувана ОСОБА_1 , про що відповідно підтверджує акт про проведення обміру земельної ділянки та план схема земельної ділянки.
06.05.2022 року на адресу відділу надійшла копія акту про те, що 25.03.2021 року комісією Козівської селищної ради, яка є правонаступником Будилівської сільської ради згідно рішення сесії № 26 від 07.12.2020, проведено обміри присадибної земельної ділянки ОСОБА_1 згідно рішення суду № 500/1316/20, та викопіювання з проектного інституту «УКРЗЕМЛЕПРОЕКТ».
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів нерухомого майна за стягувачем ОСОБА_1 присадибна ділянка не зареєстрована.
05.07.2022 року на адресу селищної ради направлено вимогу щодо надання копії правовстановлюючих документів присадибної ділянки.
16.07.2022 року Козівська селищна рада надала відповідь про те, що правовстановлюючі документи як в раді так і в Будилівському старостинському окрузі відсутні.
22.08.2022 року у відділ надійшло звернення ОСОБА_1 , щодо проведення повторних обмірів.
08.09.2022 року державним виконавцем проведено повторний обмір земельної ділянки.
02.11.2022 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження та за вих № 12186 направлено сторонам.
Стягувач ОСОБА_1 не погоджувалась з обмірами присадибної земельної ділянки державний виконавець повторно здійснив виїзд за вказаною у виконавчому документі адресою та засвідчив актом державного виконавця від 08.09.2022 р. що боржник здійснив обмір земельної ділянки про що підтверджує план схема земельної ділянки.
02.11.2022 р. держаним виконавцем винесено постанова про закінчення виконавчого провадження на підставі п.9 ч.І. ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».
Стягувач ОСОБА_1 не погодившись з постановою державного виконавця про закінчення виконавчого провадження, звернулась до Тернопільського окружного адміністративного суду, який прийняв рішення та залишив постанову про закінчення державного виконавця в силі.
Стягувач не погодився з рішенням суду першої інстанції звернувся з апеляційною скаргою до Восьмого апеляційного адміністративного суду так 13.04.2023 р. Восьмий апеляційний адміністративний суд виніс постанову про скасування постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження.
15.06.2023 року начальником Козівського ВДВС скасовано постанову про закінчення виконавчого провадження.
15.06.2023 року державним виконавцем винесено постанову про відновлення виконавчого провадження.
23.06.2023 року згідно наказу Міністерства юстиції України від 27.02.2023 року реорганізувати Козівський відділ державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції реорганізувати шляхом злиття до Бережанського відділу державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Встановити, що Бережанський відділ державної виконавчої служби Тернопільського району Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції є правонаступником відповідного реорганізованого шляхом злиття відділу державної виконавчої служби, а також на підставі Наказу № 56906/0/23 від 29.05.2023 року Про затвердження нової редакції Переліку населених пунктів в межах відповідних районів Тернопільської області, на які поширюється компетенція відділів державної виконавчої служби Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, розташованих на території Тернопільської області виніс постанову про передачу виконавчого провадження в Бережанський ВДВС.
Після відновлення виконавчого провадження 06.07.2023 р. державним виконавцем уже Бережанського ВДВС на адресу боржника скеровано вимогу з метою повторного обміру присадибної земельної ділянки.
26.07.2023 року у присутності стягувана ОСОБА_1 , представника стягувана (адвокат) Зварич О.Б., представника боржника членів комісії у складі 5 осіб проводились обміри присадибної земельної ділянки, про що підтверджує план схема земельної ділянки однак у звязку з відсутністю в стягувана правовстановлюючих документів які визначають розмір і конфігурацію присадибної земельної ділянки стягувачки заміри присадибної земельної ділянки не вбачається за можливе здійснити. На усні прохання державного виконавця надати документи що підтверджуюсь право та правовстановлюючих документів, які визначають розмір і конфігурацію присадибної земельної ділянки стягувачка ОСОБА_1 та представник за довіреністю ОСОБА_2 не надали.
На вимогу державного виконавця 20.09,2023р., 17.10.2023р. надати правовстановлюючі документи на право власності на присадибну земельну ділянку якої слід здійснити обмір стягувач не надав підтверджуючі документи, а натомість вимагав здійснити обмір присадибної земельної ділянки в сторону прилеглої сусідньої земельної ділянки на три метри однак в виконавчому документі суд чітко зазначає що саме повинен зробити боржник «Зобов'язати Будилівську сільську раду Козівського району Тернопільської області в установленому порядку здійснити обмір присадибної земельної ділянки ОСОБА_1 ». Тобто резолютивна частина виконавчого документу зазначає, що слід здійснити обмір присадибної земельної ділянки стягувана, а не знести паркан, та встановити в сторону однієї із сусідніх присадибних земельних ділянок на умовно три метри, п'ять , десять метрів.
Державний виконавець керуючись ч. 10. ст. 18 ЗУ «Про виконавче провадження» 14.11.2023 р. та 23.11.2023 звернувся з поданням в Тернопільський окружний адміністративний суд для роз'яснення вимог виконавчого документа, так як у виконавчому документі чітко зазначено, «Зобов'язати Будилівську сільську раду Козівського району Тернопільської області в установленому порядку здійснити обмір присадибної земельної ділянки ОСОБА_1 », а стягувач вимагає змістити (огорожу) здійснити обмір в сторону сусідньої земельної ділянки на три метри.
Ухвалами Тернопільського окружного адміністративного суду повернуто подання без розгляду.
08.02.2024 року державний виконавець повторно звернувся з поданням в Тернопільський окружний адміністративний суд для роз'яснення вимог виконавчого документа, так як у виконавчому документі чітко зазначено, «Зобов'язати Будилівську сільську раду Козівського району Тернопільської області в установленому порядку здійснити обмір присадибної земельної ділянки ОСОБА_1 », а стягувач вимагає змістити (огорожу) здійснити обмір в сторону сусідньої земельної ділянки на три метри.
14.02.2024 року Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду повернуто подання без розгляду.
15.05.2024 року державним виконавцем скеровано на адресу боржника вимогу держаного виконавця якою зобов'язує «Зобов'язати Будилівську сільську раду (Козівську селишну раду) Козівського району Тернопільської області в установленому порядку здійснити обмір присадибної земельної ділянки ОСОБА_1 ».
21.05.2024 року на адресу відділу надійшло повідомлення від Козівської селищної ради, що 30.05.2024 р. будуть проводиться обміри присадибної земельної ділянки ОСОБА_1 .
30.05.2024 року обміри присадибної земельної ділянки проведено, про що підтверджує акт державного виконавця від 30.05.2024 р. та схема обміру присадибної земельної ділянки.
04.06.2024 р. державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, яку скеровано сторонам до відома.
Не погодившись із постановою державного виконавця про закриття виконавчого провадження позивач звернулася до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір суд застосовує до спірних правовідносин наступні норми права.
Однією з основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення (пункт 9 частини першої статті 129 Конституції України).
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. (ст. 14 КАС України).
Відповідно до розділу XIII прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження», за судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно та яке підлягає примусовому виконанню в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, чи прокурора, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, видається один виконавчий лист.
Відповідно по ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Як видно з матеріалів справи, в мотивувальній частині постанови про закінчення виконавчого провадження №68938770 від 04 червня 2024 року, державний виконавець покликається на п.9 ст. 39 ЗУ Про виконавче провадження. Дана правова норма передбачає: Виконавче провадження підлягає закінченню у разі: 9) фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Проте вищенаведені обставини свідчать, що боржник (Козівська селищна рада) не виконала фактично в повному обсязі рішення суду згідно з виконавчим документом.
Так, у постанові ДВС № 2 йдеться про обмір присадибної земельної ділянки позивача, розташованої в с. Будилові на вул. І. Франка, 12. Начебто це підтверджується АктомДВС та Схемою повторного обміру.
Однак в Акті ДВС зафіксовано, що 30 травня 2024 р. був здійснений обмір присадибної земельної ділянки, розташованої за іншою адресою: в с. Будилів на вул. І. Франка, 52. Насправді, позивач не має земельної ділянки на АДРЕСА_1 і її обмір не здійснювався у її присутності. В цій частині зміст Акта ДВС не підтверджує, а су перечить змісту Постанови ДВС № 2. Це було однією з причин того, що позивач відмовила ся підписати Акт ДВС.
Згідно з повною назвою Схеми повторного обміру такий обмір начебто здійснювався не однієї, а декількох земельних ділянок позивача, орієнтовною площею 0,32 га. Яка з таких ділянок є присадибною та яка її площа не вказано.
Позивач стверджує, що близько 18 років тому вона виявила, що її присадибна земельна ділянка, розташова на в АДРЕСА_2 , звузилася по всій довжині: з боку сусідки ОСОБА_3 - на 4 м, з боку сусідки ОСОБА_4 - на 2,8 м. Згідно з висновком № 765 від 31.08.2009 р. Тернопільського відділення Київського науково-дослідного Інституту судових експертиз три земельні ділянки, якими користуються позивач і її сусіди, фактично не відповідають їх розмірам та конфігурації, що значаться в картографічних матеріалах. Ділянка позивача зменшилася на 102 кв.м, а ділянки Лещишин та Ду бової - збільшилися відповідно на 54 та 48 кв.м. Межові знаки теж не співпадають.
Ні в Постанові ДВС № 2, ні в Акті ДВС, ні у Схемі повторного обміру не зга дується чи відповідають існуючі межі позивача і сусідніх ділянок тим їхнім межам, які значаться в картографічних матеріалах с. Будилів земельно-кадастровій книзі. Це дає додаткові підстави сумніватися в достовірності Постанови ДВС № 2, Акта ДВС і Схеми повторного обміру.
Натомість Відповідач у оскаржуваній постанові про закінчення виконавчого провадження №68938770 від 04 червня 2024 року, стверджує, що боржник повністю фактично виконав рішення суду, що не відповідає дійсності та закону.
Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. (ч.1 ст. 40 ЗУ Про виконавче провадження).
У разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. (ч.1 ст. 41 ЗУ Про виконавче провадження).
Згідно ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження " рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
У рішенні «Горнсбі проти Греції» (§ 40) ЄСПЛ наголосив, що відповідно до усталеного прецедентного права пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов'язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов'язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.
У справі «Глоба проти України» (заява № 15729/07, §§ 26, 27) ЄСПЛ зазначає, що саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності. Суд також повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia, захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (див. також рішення від 07.06.2005 у справі «Фуклев проти України», заява № 71186/01, § 84).
Таким чином, установлена обов'язковість судового рішення, яке набрало законної сили, не дозволяє ставити його виконання в залежність від волі боржника або будь-яких інших осіб, зокрема виконавця, на вчинення чи невчинення дій щодо його виконання, оскільки це б нівелювало значення самого права звернення до суду як засобу захисту та забезпечення реального відновлення порушених прав та інтересів. (п.8.21. Постанови ВП ВС від 16 листопада 2022 року, Справа № 910/7310/20).
Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, належним чином не заперечені відповідачем, а тому підлягають до задоволення в повному обсязі.
Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина перша статті 139 КАС України).
Оскільки, позов підлягає до задоволення, то до відшкодування позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає сплачена сума судового збору у розмірі 1211.20 грн. згідно квитанції від 24.06.2024.
Керуючись статтями 2, 5, 12, 132, 139, 143, 241-246, 250, 251, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 до Бережанського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову старшого дер жавного виконавця Бережанського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Яцини М.М. - про закінчення вико навчого провадження ВП №68938770 від 04 червня 2024 року, згідно з виконавчим листом № 500/1316/20, виданим 30 квітня 2021 року.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Бережанського відділу державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції судові витрати на суму сплаченого судового збору 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 копійок згідно із квитанцією № 15 від 24.06.2024 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини шостої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (місцезнаходження/місце проживання: АДРЕСА_3 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 );
відповідач:
- Бережанський відділ державної виконавчої служби у Тернопільському районі Тернопільській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місцезнаходження/місце проживання: вул. Банкова, 6,м. Бережани,Тернопільський район, Тернопільська область,47501 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_2 );
третя особа:
- Козівська селищна рада Тернопільського району Тернопільської області (місцезнаходження/місце проживання: вул. Грушевського, 38,смт Козова,Тернопільська обл., Тернопільський р-н,47601 код ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_3 ) .
Повний текст рішення виготовлено та підписано 22 серпня 2024 року.
Головуючий суддя Подлісна І.М.