ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про повернення позовної заяви
"22" серпня 2024 р. Справа № 300/5745/24
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Біньковська Н.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій,-
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 , відповідно до змісту якого просить: визнати протиправною бездіяльність щодо ненарахування та невиплати збільшеної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» в розмірі 100000 гривень, у зв'язку з безпосередньою участю в бойових діях та забезпеченням здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в період з вересня 2022 року по січень 2023 року в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах; зобов'язати нарахувати та виплатити збільшену додаткову грошову винагороду, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 100000 гривень у зв'язку з безпосередньою участю у бойових діях та забезпеченням здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів в період з вересня 2022 року по січень 2023 року в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Ухвалою суду від 29.07.2024 позовну заяву залишено без руху, позивачу надано десятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
У встановлений судом строк представником позивача надано суду докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заяву про поновлення строку звернення до суду. На обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду із цим позовом зазначає, що позивач проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_2 . Позивач як військовослужбовець втратив можливість вільно переміщуватися територією України та не мав можливості своєчасно скористатися правовою допомогою, оскільки не міг покинути територію Військової частини, а пізніше зону бойових дій.
Відповідно до частин 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зі змісту доданих до позову документів слідує, що ОСОБА_1 проходить військову службу в НОМЕР_3 прикордонному загоні (Військова частина НОМЕР_1 ).
Відповідно до частини 1 статті 233 Кодексу законів про працю України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Отже, строк звернення до суду із позовом, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Суд зазначає, що предметом спору у цій справі є нарахування та виплата додаткової щомісячної винагороди з вересня 2022 року по січень 2023 року відповідно до Постанови №168. Зазначена винагорода підлягала виплаті щомісячно, а тому про ймовірне порушення свого права щодо неотримання додаткової винагороди, передбаченої Постановою №168, за місяць вересень 2022 року позивач повинен був дізнатися при отриманні грошового забезпечення за вказаний місяць.
Надалі, позивач був обізнаний кожного місяця (жовтень - грудень 2022 року та січень 2023 року), у якому не отримував спірну винагороду за кожний попередній місяць окремо.
Щодо доводів позивача про те, що він втратив можливість вільно переміщуватися територією України та не мав можливості своєчасно скористатися правовою допомогою, оскільки не міг покинути територію Військової частини, а пізніше зону бойових дій, суд зазначає наступне.
За змістом довідки Військової частини НОМЕР_4 ОСОБА_1 проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 з 16.11.2018 по теперішній час.
Згідно довідки від 18.04.2023 №2615-70017644699 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_1 зареєстрував своє фактичне місце проживання 18.04.2023 у АДРЕСА_1 .
Зі змісту позову слідує, що місцем здійснення адвокатської діяльності представника позивача ОСОБА_2 є АДРЕСА_2 . 65062. Адресою для листування представником зазначено АДРЕСА_3 .
З наведеного слідує, що позивач мав можливість вільно переміщатися територією України з огляду на реєстрацію як внутрішньо переміщеної особи 18.04.2023 у м. Івано-Франківську та місце здійснення адвокатської діяльності адвокатом позивача (місто Київ та місто Одеса).
При цьому, реєстрація позивача як внутрішньо переміщеної особи в м.Івано-Франківську відбувалась 18.04.2023, тобто в межах визначеного законодавством строку на оскарження спірної бездіяльності відповідача.
Суд зауважує, що позивачем пропущено більше 1 року 8 місяців строку звернення до суду після завершення строку на виплату грошового забезпечення за вересень 2022 року, а за січень 2023 року - більше 1 року та 4 місяців.
Однак, позивачем не надано суду жодних доказів на підтвердження неможливості покинути територію Військової частини НОМЕР_1 (наприклад накази, розпорядження, довідки, тощо) протягом вказаних вище періодів та звернутися до суду у встановлений законодавством тримісячний строк.
Отже, вказана обставина є непідтвердженою належними і допустимими доказами і не є тією об'єктивною перешкодою для своєчасної реалізації права на звернення до суду у строк, встановлений процесуальним законом, та не може бути підставою для висновку про його поновлення.
До суду із цим позовом позивач звернувся 23.07.2024, пропустивши також тримісячний строк звернення до суду із цим позовом, обчислений з 30.06.2023 (дати скасування карантину постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 відмінено з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2).
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
На підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач не навів та не надав доказів наявності непереборних обставин, які перешкодили йому своєчасно звернутись до суду із заявленою позовною вимогою.
Наведені позивачем вище доводи не свідчать про пропущення ним строку звернення до суду з поважних причин та не можуть бути підставами для висновку про його поновлення.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Суд зазначає, що законодавче обмеження строку звернення до суду з позовом, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, зокрема, і встановленням строків на звернення до суду з відповідним позовом.
Отже, позивач звернувшись до суду 01.12.2023 пропустив встановлений частиною 2 статті 233 КЗпП України тримісячний строк звернення до суду із цим позовом.
Доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду позивачем не надано.
Відповідно до вимог пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві у випадку, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Частиною 2 статті 123 КАС України передбачено, зокрема, що у разі, якщо вказані у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
На підставі наведеного, керуючись ч.2. ст.123, п.1 ч.4,ч.5 ст.169, ст.241, ст.248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання до вчинення дій, - повернути позивачу.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя /підпис/ Біньковська Н.В.