Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відкриття провадження у справі
23 серпня 2024 року Справа №200/5757/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Голошивець І.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до відповідача 1: Військової частини НОМЕР_2 (адреса: 57286, Миколаївська область, ЄДРПОУ: НОМЕР_3 ), до відповідача 2: Військової частини НОМЕР_4 (адреса: АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ: НОМЕР_5 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом: до відповідача 1: Військової частини НОМЕР_2 , до відповідача 2: Військової частини НОМЕР_4 , в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , яка полягала в нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення позивачу за період проходження військової служби з 01 грудня 2015 року по 30 жовтня 2020 року (включно) в неповному розмірі;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по 28 лютого 2018 року (включно), обчислену з врахуванням січня 2008 року місяцем підвищення доходу, в сумі 85 927,87 грн. з відрахуванням військового збору і податку на доходи фізичних осіб з компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію - різницю відповідно до абз. абз. 3, 4, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, в сумі 4 465,15 гривень щомісячно за період з 01 березня 2018 року по 30 жовтня 2020 року (включно) в сумі 142 676,83 грн. з відрахуванням військового збору і податку на доходи фізичних осіб з компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб відповідно до п.2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 , які полягали в визначенні позивачу розміру підйомної допомоги в 2015 році, грошової допомоги на оздоровлення в 2015-2020 роках та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в 2015-2020 роках, виходячи з місячного грошового забезпечення, у складі якого не врахована індексація;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити позивачу перерахунок підйомної допомоги, виплаченої в 2015 році, грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої в 2015-2020 роках, та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, виплаченої в 2015-2020 роках, з врахуванням індексації у складі місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір таких допомог, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 , яка полягала в нарахуванні та виплаті позивачу в період з 29 січня 2020 року по 30 жовтня 2020 року (включно) грошового забезпечення, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлено законом на 01.01.2018 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, тобто без врахуванням положень пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (в редакції чинній з 29.01.2020 року);
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити позивачу перерахунок грошового забезпечення (щомісячні основні види грошового забезпечення, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, одноразові додаткові види грошового забезпечення) за період з 29 січня 2020 року по 30 жовтня 2020 року (включно), визначивши його розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року на відповідні тарифні коефіцієнти згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_4 , яка полягала в не нарахуванні та невиплаті позивачу індексації - різниці відповідно до абз. абз. 3, 4, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, за період з 31 жовтня 2020 року по 31 грудня 2022 року включно;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_4 нарахувати та виплатити позивачу індексацію - різницю відповідно до абз. абз. 3, 4, 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, в сумі 4 465,15 гривень щомісячно за період з 31 жовтня 2020 року по 31 грудня 2022 року (включно) в сумі 116 185,87 грн. з відрахуванням військового збору і податку на доходи фізичних осіб з компенсацією сум податку на доходи фізичних осіб відповідно до п. 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 січня 2004 року № 44;
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_4 , які полягали в визначенні позивачу розміру підйомної допомоги в 2020 році, грошової допомоги на оздоровлення в 2020-2022 роках, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в 2020-2022 роках, виходячи з місячного грошового забезпечення, у складі якого не врахована індексація;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_4 здійснити позивачу перерахунок підйомної допомоги, виплаченої в 2020 році, грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої в 2020-2022 роках, та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, виплаченої в 2020-2022 роках, з врахуванням індексації у складі місячного грошового забезпечення, з якого визначається розмір таких допомог, та провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Щодо строку звернення, позивач у своїй позовній заяві зазначила, що до позовних вимог в частині, які стосуються періоду по 18 липня 2022 року включно належить застосовувати норму ч.2 ст. 233 КЗпП України, в редакції до внесення змін Законом №2352, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин і передбачала, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної їй заробітної плати без обмеження будь- яким строком. До позовних вимог, які стосуються періоду з 19 липня 2022 року належить застосовувати тримісячний строк звернення до суду, відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України в редакції Закону №2352.
Позивач зазначила, що її виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення військової частини НОМЕР_4 - з 07 червня 2023 року, проте письмового повідомлення або інших документів, які б свідчили про нараховане та виплачене йому грошове забезпечення за період проходження військової служби при виключенні зі списку особового складу військової частини, відповідачем 2 надано не було.
27.07.2024 року позивач із запитом на отримання інформації звернулася до відповідача 2 з проханням надати інформацію про нараховане та виплачене їй грошове забезпечення за час проходження військової служби у військовій частині НОМЕР_4 . Вказаний запит отриманий відповідачем 2 01.08.2024 року, що підтверджується трекінгом поштового відправлення «Укрпошта» № 8420578098672, проте у визначений законодавством термін відповідь ним надана не була.
Позивач вважає, що з даним позовом до суду вона має право звернутись в тримісячний строк з дня звернення до відповідача 2 з вимогою надати повідомлення або інші документи, які б свідчили про нараховане та виплачене їй грошове забезпечення за період проходження військової служби при виключенні зі списків особового складу військової частини, тобто у період з 27.07.2024 року до 27.10.2024 року. Враховуючи вищевикладене, у зв'язку із ненаданням відповідачем 2 07.06.2023 року при звільненні з військової служби та виключенні зі списків особового складу військової частини письмового повідомлення або інших документів, які б свідчили про нараховане та виплачене позивачу грошове забезпечення за період проходження військової служби, Позивач вважає, що строк звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог, які стосуються періоду з 19 липня 2022 року по 31 грудня 2022 року (включно), нею не порушено.
Суд, розглянувши зазначене позивачем щодо строку звернення з даним адміністративним позовом, зазначає наступне.
Частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Зміст наведеної норми свідчить про те, що КАС України є загальним законом, яким врегульовані строки звернення до адміністративного суду за захистом прав. Водночас відносини щодо строків звернення до адміністративного суду регулюються не тільки нормами КАС України, а й іншими законами України.
Як встановлено судом, позивач звернулася до суду із адміністративним позовом:
- до Військової частини НОМЕР_2 стосовно нарахування та виплати їй належного грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 30.10.2020 року, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 30.10.2020 року, виплати розміру підйомної допомоги в 2015 році, грошової допомоги на оздоровлення в 2015-2020 роках та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в 2015-2020 роках;
- до Військової частини НОМЕР_4 стосовно нарахування та виплати індексації грошового забезпечення у належному розмірі за період з 31.10.2020 по 31.12.2022 року та виплати розміру підйомної допомоги в 2020 році, грошової допомоги на оздоровлення в 2020-2022 роках та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в 2020-2022 роках у складі яких не врахована індексація.
Згідно з ч. 2 ст. 233 КЗпП України, у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Конституційний Суд України в п. 2.3 мотивувальної частини Рішення № 9-рп/2013 від 15 жовтня 2013 року вказав, що спір щодо стягнення не виплачених власником підприємства установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати є трудовим спором, пов'язаним з недотриманням законодавства про оплату праці.
В цьому ж Рішенні Суд також вказав, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків виплати як складових належної працівнику заробітної плати без обмеження будь- яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.
Як видно з цієї позиції, Конституційний Суд України при тлумаченні ст. 233 КЗпП України виходить з того, що право на отримання заробітної плати повинно бути гарантоване незалежно від строку. Таким чином у вказаній статті встановлена додаткова гарантія для осіб, що звертаються до суду з вимогами про стягнення заробітної плати.
Застосування до позову про нарахування та виплату належного грошового забезпечення військовослужбовцям лише ч. 2 ст. 122 КАС України, спричинить необґрунтоване обмеження їхніх прав.
Відповідно ж до ст. 24 Конституції України, громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
На підставі ч. 3 ст. 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду по справі №620/4218/18 від 21.09.2018 року, в якій зазначено, що спеціальним законодавством прямо не врегульовано питання строків звернення до суду у зв'язку з порушенням відповідачем законодавства про оплату праці (виплату грошового забезпечення), однак за змістом пункту 3 розділу XXXI Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року № 260 грошова компенсація виплачується за всі невикористані дні щорічної основної відпустки, а також дні додаткової відпустки, в тому числі за минулі роки. Отже, право на отримання таких виплат не обмежується жодним строком. Стягнення сум компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій не обмежені позовною давністю. На час відпустки, яка хоча і непов'язана з виконанням службових обов'язків, за особою зберігається заробітна плата (грошове забезпечення), такі виплати включаються до фонду заробітної плати і є невід'ємною його частиною. Це ж саме стосується і компенсації при звільненні за невикористані дні відпустки.
Таким чином, оскільки даний позов пов'язаний з порушенням законодавства про оплату праці (нарахування та виплата грошового забезпечення у належному розмірі, індексація грошового забезпечення та інші передбачені законодавством виплати), то подання такого не обмежується будь-яким строком.
В порядку частини другої статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, на підставі статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, у справі Delcourt v. Belgium Європейський суд зазначив, що у демократичному суспільстві у світлі розуміння Конвенції, право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало б меті та призначенню цього положення.
У справі Bellet v. France Європейський суд зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
У той же час, рішенням Європейського Суду з прав людини по справі "Іліан проти Туреччини" визначено, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду, повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.
Отже, як свідчить позиція Європейського суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу, в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.
Враховуючи вищезазначені норми, доводи позивача викладені в позовній заяві щодо строку звернення, а також те, що строк звернення з цим позовом до суду не був обмежений будь-яким строком, суддя вважає, що в даному випадку позивачем строк звернення з порушенням його прав щодо зазначених нею позовних вимог які стосуються складових заробітної плати пропущений не був.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.
Відповідно до п.13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Враховуючи, що ОСОБА_1 є учасницею бойових дій, що підтверджується наявною в матеріалах позовної заяви копією посвідчення учасника бойових дій від 26.08.2021 року серії НОМЕР_6 виданого Командуванням Десантно-штурмових військ Збройних Сил України та позовними вимогами позивача є нарахування їй відповідного грошового забезпечення та складових заробітної плати за період проходження нею служби з 01.12.2015 по 31.12.2022 року - позивач звільнена від сплати судового збору за подання даного адміністративного позову.
Відповідно до положень статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником), відповідає позовна заява вимогам, встановленим статями 160, 161, 172 цього Кодексу, належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності, позов подано у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно правил ст. 19 КАС України (предметна юрисдикція) та ст. 25-27 КАС України (територіальна юрисдикція), справа підлягає розгляду Донецьким окружним адміністративним судом.
Позовна заява подана з додержанням вимог статей 159-161 КАС України. Відсутні підстави, визначені статтями 169-170 КАС України, для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження у справі. Тому позовну заяву слід прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі.
Частиною першою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Згідно приписів статті 12 та глави 10 КАС України, спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до приписів ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
Згідно положень ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 9, 12, 72, 160, 161, 171, 257-263 КАС України, -
Звільнити позивача від сплати судового збору.
Відкрити провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до відповідача 1: Військової частини НОМЕР_2 , до відповідача 2: Військової частини НОМЕР_4 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
Справа буде розглядатись одноособово суддею Голошивцем І.О. в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Встановити відповідачу 1 строк протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, для надання на адресу Донецького окружного адміністративного суду: відзиву на позовну заяву та усі наявні докази на підтвердження зазначеного у відзиві; довідку про нараховане грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з 03.09.2015 по 30.10.2020 року (включно); копії витягів із наказів про зарахування позивача та виключення зі списків особового складу військової частини; довідку виплаченої індексації позивачу за період з 01.12.2015 по 28.02.2018 року з зазначенням базового місяця який застосовувався для розрахунку індексації грошового забезпечення; довідку виплаченої індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2018 по 30.10.2020 року з зазначенням базового місяця який застосовувався для розрахунку індексації грошового забезпечення; довідку виплаченого грошового забезпечення позивача за лютий 2018 року та березень 2018 року; довідку з зазначенням в ній прожиткового мінімуму для працездатних осіб який приймався при нарахуванні та виплаті позивачу грошового забезпечення за 2020 рік; довідку розрахунок в якій зазначити складові заробітної плати, які були враховані при розрахунку розміру підйомної допомоги в 2015 році, грошової допомоги на оздоровлення в 2015-2020 роках та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в 2015-2020 роках.
Встановити відповідачу 2 строк протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, для надання на адресу Донецького окружного адміністративного суду: відзиву на позовну заяву та усі наявні докази на підтвердження зазначеного у відзиві; довідку про нараховане грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з 31.10.2020 по 31.12.2022 року (включно); копії витягів із наказів про зарахування позивача та виключення зі списків особового складу військової частини; довідку виплаченої індексації позивачу за період з 31.10.2020 по 31.12.2022 року з зазначенням базового місяця який застосовувався для розрахунку індексації грошового забезпечення; довідку розрахунок в якій зазначити складові заробітної плати, які були враховані при розрахунку розміру підйомної допомоги в 2020 році, грошової допомоги на оздоровлення в 2020-2022 роках та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в 2020-2022 роках.
Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) іншим учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду. До відзиву додаються: 1) докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем; 2) документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи (частини 3, 4 статті 162 КАС України).
Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Позивач має право подати до суду відповідь на відзив протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву, а відповідач - заперечення протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив. До відповіді на відзив та заперечень застосовуються правила, встановлені частинами другою - четвертою статті 162 КАС України.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет (веб-адреса сторінки: http://court.gov.ua/).
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту постановлення.
Суддя І.О. Голошивець