Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
23 серпня 2024 року Справа №200/5711/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Духневич О.С., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 (адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-
19 серпня 2024 року через систему «Електронний суд» до Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 середнього заробітку за час затримки розрахунку при виключені зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 за період з 27.10.2023 по 28.04.2024 рік, включно;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 , середній заробіток за час затримки розрахунку при виключені позивача зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 за період з 27.10.2023 по 28.04.2024 рік в сумі 317 613,44 грн.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.08.2024, зазначена вище справа була розподілена та передана судді Духневичу О.С.
Ознайомившись із позовною заявою та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень цих норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам Закону.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону № 3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону № 3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем судовий збір сплачується в розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 01.01.2024 встановлено у розмірі 3028,00 гривні.
Позивачем заявлено одну вимогу майнового характеру. Відтак розмір належного до сплати судового збору за подання позову становить (317 613,44 грн. х 1 %) 3176,13 грн.
Частиною 3 статті 4 Закону № 3674-VI передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З огляду на викладене, за подання до суду цього позову позивач повинен був сплатити судовий збір у розмірі 2540,90 грн. = (3176,13 грн. х 0,8).
Проте до позовної заяви не долучено документу про сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі або документу, який підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Долучене до позовної заяви посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_4 від 20.07.2023 не береться до уваги, з огляду на таке.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Правовий статус ветеранів війни регулюється Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.93 № 3551-XII (далі Закон № 3551-XII).
Статтею 22 Закону № 3551-XII передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту (в тому числі учасники бойових дій), отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначений у ст. 12 Закону № 3551-XII. Серед наданих Законом пільг, відсутнє право на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами до військових частин у правовідносинах пов'язаних із нарахуванням середнього заробітку за час затримки розрахунків при звільненні.
При цьому, конструкція п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI, в якому йдеться про "справи, пов'язані з порушенням їхніх прав", вказує на категорію справ, в яких учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору. Якби лише наявність в особи такого статусу надавало у цій частині пільгу, то відпадала б необхідність у формулюванні другої частини зазначеної норми закону про уточнення характеру порушених прав.
Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.
Враховуючи, що вирішення спору пов'язане із статусом позивача як колишнього військовослужбовця та не стосується порушення прав заявника на соціальний захист, як учасника бойових дій, то він не звільнений від сплати судового збору на підставі положень п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI, тому судовий збір має бути сплачений на загальних підставах.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в ухвалах від 27.03.2020 по справі № 9901/83/20, від 29.04.2020 по справі № 420/6866/19, від 09.01.2022 по справі № 280/910/21, від 02.08.2023 по справі № 380/1139/23, від 19.02.2024 по справі № 620/8774/23 в постанові від 05.11.2020 по справі № 855/83/20.
Таку ж оцінку процесуальному питанню пов'язаному із застосуванням пільг із сплати судового збору учасниками бойових дій надавала Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 06.05.2020 по справі № 9901/70/20, в постанові від 12.02.2020 справа № 545/1149/17 та у постанові від 09.10.2019 по справі № 9901/311/19, а також Верховний Суд у постанові від 19.10.2020 по справі № 240/934/20 (предмет позову тотожний тому, що заявлений позивачем у цій справі).
При цьому суд також враховує висновок щодо застосування норм права, наведений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 по справі № 910/4518/16, згідно з яким середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за своєю правовою природою є спеціальним видом відповідальності роботодавця, спрямованим на захист прав звільнених працівників щодо отримання ними в передбачений законом строк винагороди за виконану роботу (усіх виплат, на отримання яких працівники мають право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій), який нараховується у розмірі середнього заробітку та не входить до структури заробітної плати.
Тому, пільга щодо сплати судового збору, передбачена п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI, згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі також не поширюється на вимоги позивача про нарахування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.
Таким чином, з метою виконання вимог Закону № 3674-VI, та приведення позовної заяви у відповідність із вимогами КАС України, позивачу необхідно надати до суду докази сплати судового збору у розмірі 2540,90 грн. сплаченого на наступні реквізити:
Отримувач коштів Донецьке ГУК/Слов'янська МТГ/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37967785
Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA308999980313111206084005658
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу*;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України, після одержання позовної заяви суддя з'ясовує, зокрема, чи подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про його поновлення.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Інститут строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою спонукання учасників адміністративного судочинства до своєчасного вчинення ними процесуальних дій. Регламентування строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Крім цього, строки звернення до суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого правовідносини можуть вважатися спірними.
Нормами ст. 122 КАС України передбачено диференційований підхід до регулювання тривалості строків звернення до адміністративного суду в залежності від статусу позивача та від категорії публічно - правового спору.
Тому, передумовою вирішення питання про дотримання позивачем строків звернення до суду є оцінка характеру спірних правовідносин з метою визначення категорії спору.
Як вбачається із матеріалів позовної заяви предметом позову є вимога про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при виключені зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 за період з 27.10.2023 по 28.04.2024 рік, включно.
Суд зазначає, що військова служба є різновидом публічної служби.
Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
У цій категорії справ законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 11.02.2021 у справі № 240/532/20 сформулював правовий висновок, згідно із яким строк звернення до суду за вирішенням публічно-правового спору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, як і у цьому випадку, охоплюється спеціальною нормою ч. 5 ст. 122 КАС України, а саме строк звернення до суду обмежується місячним строком.
Аналогічного висновку щодо звернення до суду у місячний строк дійшов Верховний Суд у постановах від 31.10.2023 по справі № 240/15141/22, від 02.11.2023 по справі № 420/10372/23, від 23.11.2023 по справі № 420/10397/23.
Такого ж висновку дійшов Перший апеляційний адміністративний суд в постанові від 21.03.2024 по справі № 360/1108/23.
При цьому для обрахування строку звернення до суду, береться до уваги як момент початку його перебігу саме день остаточного розрахунку.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 22.01.2020 по справі № 620/1982/19.
Позивач у позовній заяві зазначає, що остаточний розрахунок з ним проведено 29.06.2024. Отже, перебіг строку звернення до суду з позовом у цій справі розпочався 30.06.2024 - на наступний день за днем остаточного розрахунку, а сплив зазначений строк 30.07.2024, проте позивач звернувся до суду із цією позовною заявою через систему «Електронний суд» лише 19.08.2024, тобто із пропущенням місячного строку для звернення до суду.
При цьому позивачем не подано заяви про поновлення пропущеного процесуального строку з доказами поважності причин його пропуску.
Як зазначалося, згідно ч. 6 ст. 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску
При цьому, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені належними, допустимими та достатніми доказами.
Згідно ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху із встановленням позивачу строку для усунення вказаних в цій ухвалі недоліків позовної заяви.
Керуючись ст. 122, 123, 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 (десяти) днів, з моменту отримання копії даної ухвали, шляхом надання до суду:
- документа про сплату судового збору в розмірі 2540,90 грн. сплаченого на наступні реквізити:
Отримувач коштів Донецьке ГУК/Слов'янська МТГ/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37967785
Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA308999980313111206084005658
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу*; 101;_____ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа);
- заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням поважності причин його пропуску, разом із доказами в їх обґрунтування.
Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя О.С. Духневич