Україна
Донецький окружний адміністративний суд
23 серпня 2024 року Справа№200/5180/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010)
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області щодо перерахунку з 01 грудня 2019 року ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , пенсії у розмірі 70% грошового забезпечення, відповідно до ст. ст. 13, 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 , перерахунок та виплату пенсії у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення відповідно до ст. ст. 13, 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», починаючи з 01.12.2019 року, та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії починаючи з 01.12.2019 року.
Ухвалою від 30 липня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху, позивачу був наданий строк 10 днів з дня отримання ухвали на усунення недоліків шляхом надання суду доказів надіслання листом з описом вкладення (квитанції про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету Користувача ЄСІТС) відповідачу у справі копії позовної заяви з додатками. Станом на 02 серпня 2024 року позивачем недоліки позовної заяви були усунені.
Ухвалою від 02 серпня 2024 року суд прийняв до розгляду позовну заяву позивача, відкрив провадження в адміністративній справі № 200/5180/24 за правилами спрощеного позовного провадження. Зазначеною ухвалою у відповідача витребувано докази у справі.
За правилами пункту 2 частини 1 статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином.
Згідно з нормами частини третьої статті 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що він з 1 червня 2008 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області як пенсіонер МВС України. Пенсія призначена за вислугу років довічно, відповідно до Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Позивач зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області листом № 18235-15914/К-0500/24 від 15.07.2024 року повідомило позивача, що у квітні 2018 року позивачу проведено перерахунок пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб» з 01.01.2018 року з урахуванням 70% відповідних сум грошового забезпечення. Крім того, на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28.12.2023 по справі № 200/6100/23, яке набрало законної сили 09.05.2024, у травні 2024 року проведено перерахунок пенсії позивача з 01.12.2019 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 07.08.2023 № 6884/Д та враховуючи, що будь-яких зобов'язань щодо проведення перерахунку пенсії позивача, виходячи з 90% сум грошового забезпечення рішенням на Головне управління не покладено, перерахунок проведено з урахуванням 70% сум грошового забезпечення. Позивач оскаржує дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо обмеження розміру його пенсії 70 відсотками грошового забезпечення при перерахунку його пенсії з 01.12.2019 року на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення № 6884/Д від 07.08.2023 року, здійсненого у травні 2024 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28.12.2023 по справі № 200/6100/23. Вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що не відповідають вимогам Конституції України, рішенням Європейського Суду та законодавству України. Зазначає, що на час призначення йому пенсії її розмір складав 90% грошового забезпечення. Вказує, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців, зокрема особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення їм пенсії. Внесені Законом № 1166-VII зміни до частини 2 статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення. Стаття 63 Закону № 2262-ХІІ, яка регламентує процедуру перерахунку пенсії, передбачає виключно зміну розміру грошового забезпечення пенсіонера. При цьому жодна норма законодавства не передбачає при здійсненні перерахунку пенсії перегляд або зміну відсоткового розміру пенсії, визначеного під час її призначення. Зазначає, що до його пенсії, що обчислена відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», не може бути застосовано обмеження її максимальним розміром 70% відповідних сум грошового забезпечення, оскільки відповідні обмеженні були введені Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року №1166-VII, в той час, як пенсія була призначена позивачу у 2008 році, та застосування такого обмеження суперечить конституційному принципу дії норми в часі. Позивач стверджує, що відповідачем допущено протиправні дії, які виразились у перерахунку його пенсії з 01 грудня 2019 року у розмірі 70% грошового забезпечення, замість 90 % грошового забезпечення.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволені позовних вимог позивача у повному обсязі. В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що основний розмір пенсії позивача на момент її призначення був визначений виходячи з грошового забезпечення на рівні 90%. Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08 липня 2011 року № 3668-VI, який набув чинності 01 жовтня 2011 року, було внесено зміни до низки актів, в тому числі статті 13 Закону № 2262 про розмір пенсії за вислугу років у відсотках. Враховуючи зміни до статті 13 Закону № 2262, внесені Законом України «Щодо внесення змін в деякі закони України по питання пенсійного забезпечення і соціального захисту військовослужбовців» № 3591-IV, максимальний розмір пенсії, що призначаються за вислугу років, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80% відповідних сум грошового забезпечення. Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року № 1166-VII внесено зміни до статті 13 Закону № 2262, згідно яких максимальний розмір пенсії за вислугу років, не повинен перевищувати 70 % сум грошового забезпечення за будь-якою із підстав зазначеною в статті 63 Закону № 2262. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21 лютого 2018 року №103 (чинної на момент виникнення спірних правовідносин) та постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» від 11 листопада 2015 року № 988 Позивачу здійснено перерахунок пенсії. У зв'язку зі збільшенням грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу (посадового окладу, окладу за військовим званням, тощо) змінився процент відповідних сум грошового забезпечення та на даний час складає 70% від грошового забезпечення. Слід зазначити, що вищезгадані зміни в законодавстві не призвели до зниження розміру пенсії, що унеможливлює порушення прав позивача. Відповідач зазначає, що в умовах воєнного стану держава зобов'язана мобілізувати всі доступні їй ресурси для посилення своєї обороноздатності та відсічі збройної агресії Російської Федерації проти України. Відтак усебічна підтримка військовослужбовців Збройних Сил України є одним із засобів розширення оборонних можливостей держави. Висновком Верховного Суду України, викладеного в постанові від 05 листопада 2013 року (справа № 21-293а13), який є обов'язковим для врахування в силу приписів частини п'ятої статті 242 КАС України, порядок та строки нарахування та виплати пенсій можуть бути змінені за умови іншого законодавчого регулювання. Крім того, нормами статті 8 Закону № 2262 передбачено, що виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. Відповідно до статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 , виданим Артемівським МВ ГУМВС України в Донецькій області 31 травня 2008 року, РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010) є суб'єктом владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію за вислугу років, призначену згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992 року, з 01.06.2008 року довічно. Основний розмір пенсії становить 90% грошового забезпечення (вислуга років 36). Вказані відомості підтверджуються протоколом за пенсійною справою № 0503002029 (МВС) від 01.06.2008.
Після здійснення перерахунку пенсії позивача на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» з 01.01.2016 року, основний розмір пенсії позивача був зменшений до 70% грошового забезпечення, що підтверджується витягом з пенсійної справи № 0503002029 (МВС) щодо перерахунку пенсії з 01 травня 2018 року.
Як вбачається з матеріалів пенсійної справи позивача, наданих Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, після здійсненого у квітні 2018 року перерахунку основний розмір пенсії позивача склав 70% грошового забезпечення та в подальшому не змінювався.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року у справі № 200/6100/23 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області» про розмір грошового забезпечення від 07.08.2023 року № 6884/Д. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 пенсію на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області» про розмір грошового забезпечення від 07.08.2023 року № 6884/Д з 01.12.2019 року, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року у справі № 200/6100/23 постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 09 травня 2024 року залишено без змін та набрало законної сили 09 травня 2024 року.
На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року у справі № 200/6100/23 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області у травні 2024 року здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 року на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Львівській області" про розмір грошового забезпечення від 07.08.2023 року № 6884/Д з 01.12.2019 року. При цьому, основний розмір його пенсії не змінився та залишився на рівні 70 % грошового забезпечення, що підтверджується витягом з пенсійної справи №0503002029 - МВС щодо перерахунку пенсії з 01 червня 2024 року на підставі рішення суду.
У відповідь на письмове звернення позивача від 18 червня 2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області листом від 15 липня 2024 року № 18235-15914/К-02/8-0500/24 повідомило, що у квітні 2018 року ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби. Та деяким іншим категоріям осіб» з 01.01.2016. Законом України від 08.07.2011 № 3668-VІ «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», який вступив у дію 01.10.2011, внесено зміни до ч. 2 ст. 13 Закону України № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо максимального розміру пенсії за вислугу років з 90 до 80 відповідних сум грошового забезпечення. Пунктом 23 Закону України від 27.03.2014 № 1166-VІ «Про запобігання фінансової катастрофи і створення передумов для економічного зростання в Україні» внесено зміни до ч. 2 ст. 13 Закону України № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», за якими максимальний розмір пенсії за вислугу років не повинен перевищувати 70 відсотків сум грошового забезпечення, передбаченого ст. 43 Закону № 2262. Отже, перерахунок пенсії проведено відповідно до постанови КМУ № 103 з урахуванням 70% відповідних сум грошового забезпечення. На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року у справі № 200/6100/23, яке набрало законної сили 09 травня 2024 року, у травні 2024 року проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 року на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 07.08.2023 № 6884/Д. Враховуючи, що будь-яких зобов'язань щодо проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 виходячи з 90% сум грошового забезпечення рішенням суду на Головне управління не покладено, перерахунок проведено з урахуванням 70% сум грошового забезпечення.
На даний час основний розмір пенсії позивача складає 70% відповідних сум грошового забезпечення, що підтверджується протоколом за пенсійною справою № 0503002029 (МВС) від 09.08.2024 року.
Щодо строку звернення позивача до суду з цим позовом, з огляду на встановлені судом обставини справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Судом встановлено, що пенсія позивачу була призначена 01 червня 2008 року в розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення.
Під час перерахунку пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» з 01.01.2016 року, здійсненого у квітні 2018 року, основний розмір пенсії позивача був зменшений до 70% грошового забезпечення та в подальшому не змінювався. Отже, порушення права позивача на належний розмір пенсії відбулось у квітні 2018 року.
Проте, у цій справі позивач оскаржує дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо здійснення відповідачем перерахунку його пенсії з 01.12.2019 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року у справі № 200/6100/23, виходячи з основного розміру пенсії 70% відповідних сум грошового забезпечення. Такий перерахунок відбувся у травні 2024 року. Відтак, строк звернення до суду з цим позовом, передбачений частиною 2 статті 122 КАС України не пропущений.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основи соціального захисту, форми та види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України (пункт 6 частини 1 статті 92 Конституції України).
Спеціальним законом, який регулює правовідносини в сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі є Закон України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі по тексту - Закон № 2262-ХІІ).
Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Державному бюро розслідувань, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.
Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII (в редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії) пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.
Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI, внесено зміни до частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII, яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 №1166-VII, внесено зміни у частину 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», згідно з якими цифри «80» замінено цифрами «70».
Згідно з пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI, обмеження пенсії максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія призначена до набрання чинності цим Законом.
Частиною 1 статті 58 Конституції України, встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Внесені Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27.03.2014 №1166-VII зміни до частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися виключно при призначенні нових пенсій.
Статтею 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до положень статті 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, статтею 63 Закону № 2262-ХІІ передбачено здійснення перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проте, норми цієї статті не передбачають при здійсненні перерахунку пенсії перегляд або зміну відсоткового розміру пенсії, визначеного на час її призначення.
Суд зазначає, що внесені Законом № 3668-VІ та Законом № 1166-VII зміни до статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії.
Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону № 2262-ХІІ, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону № 3668-VІ та Закону № 1166-VII не зазнала.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14 березня 2023 року у справі № 300/7785/21.
Верховний суд у постанові від 23 травня 2023 року у справі № 380/24477/21 зазначив: «14. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 у зразковій справі №240/5401/18 сформовано правовий висновок, згідно з яким при перерахунку пенсії відповідно до статті 63 Закону 2262-ХІІ на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 указаного Закону, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
15. Крім того, Верховний Суд у постанові від 28.01.2021 у справі №420/40/20 дійшов висновку, що правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 16.10.2019 у зразковій справі № 240/5401/18, містить дві обставини: при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення; відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним. Правильним є застосування цього правового висновку лише до правовідносин, у яких відсоткове значення розміру пенсії осіб не змінювалось від моменту призначення до перерахунку у бік зниження. Натомість, до правовідносин у цій справі (та всіх аналогічних) необхідно застосовувати лише першу частину зазначеного правового висновку «при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення». Верховний Суд розширив зазначений правовий висновок наступним чином: «у всіх випадках при перерахунку призначеної особі відповідно до Закону 2262-ХІІ пенсії Пенсійний орган повинен застосовувати відсоткове значення розміру пенсії по відношенню до грошового забезпечення у розмірі, який особа отримувала станом на момент здійснення такого перерахунку».
16. Колегія суддів не вбачає підстав для відступу від зазначеного висновку у справі, що розглядається, та який спростовує доводи апеляційного суду.
17. Окремо колегія суддів зазначає, що Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 30.11.2022 у цій справі звертався до Великої Палати Верховного Суду стосовно необхідності відступу від правової позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої у зразковій справі № 240/5401/18. Вказана ухвала була мотивована, зокрема, тим, що сформована Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16.10.2019 у зразковій справі №240/5401/18 правова позиція призводить до того, що особи, які мають право на пенсію відповідно до Закону № 2262-ХІІ, виходячи на пенсію у теперішній час, отримують виплати нижчі, аніж особи, яким пенсія виплачується на рівні 80-90%, але з оновленого грошового забезпечення. У зв'язку із чим у спірних правовідносинах слід сформувати практику, за якої до правовідносин щодо перерахунку пенсій особам за нормами Закону №2262-ХІІ пенсійному органу слід застосовувати чинну на момент здійснення перерахунку редакцію статті 13 Закону №2262-ХІІ в частині визначення відсотку грошового забезпечення, з якого розраховується пенсія (із законодавчо визначеним обмеженням, що у разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, розміри пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій).
18. Однак, ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2023 року постановлено повернути справу № 380/24477/21 до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для розгляду у відповідній колегії».
Враховуючи наведене, внесені Законами № 3668-17 та № 1166-VII зміни до частини 2 статті 13 Закону № 2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80 % та 70 % грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися лише виключно при призначенні нових пенсій.
Як встановлено судом, основний розмір пенсії позивача при її призначенні був встановлений на рівні 90% відповідних сум грошового забезпечення. Таким чином, дії відповідача, щодо здійснення перерахунку пенсії позивача з 01 грудня 2019 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року у справі № 200/6100/23 виходячи з основного розміру пенсії ОСОБА_1 - 70% грошового забезпечення є протиправними.
Крім того, відповідач у відзиві на позовну заяву вказує, що виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. Відповідно до статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України є порушенням бюджетного законодавства.
З цього приводу суд зазначає, що Верховний Суд України у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат, гарантованих державою (постанови Верховного Суду України від 22.06.2010 у справі № 21-399во10, від 07.12.2012 у справі №21-977во10, від 03.12.2010 у справі № 21- 44а10).
Така правова позиція підтримана Конституційним Судом України, зокрема, у рішеннях від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 17.03.2004 № 7-рп/2004, від 01.12.2004 № 20-рп/2004, від 09.07.2007 № 6-рп/2007, в яких зазначено про неможливість поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету.
Отже, посилання відповідача на відсутність бюджетних асигнувань, як підставу для зменшення розміру пенсії позивача, є необґрунтованими, оскільки гарантовані законом виплати, пільги, тощо неможливо поставити в залежність від видатків бюджету.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред'явленого позову, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Щодо обраного позивачем способу захисту порушених прав суд зазначає таке.
Нормами частини 2 статті 5 КАС України передбачено, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Позивач у позовній заяві просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області щодо перерахунку з 01 грудня 2019 року, його пенсії у розмірі 70% грошового забезпечення, відповідно до ст. ст. 13, 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Суд зазначає, що такі дії відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 до 70% відповідних сум грошового забезпечення відбулися при здійсненні перерахунку його пенсії з 01 грудня 2019 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року у справі № 200/6100/23.
Отже, враховуючи встановлені судом обставини справи, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні перерахунку пенсії з 01 грудня 2019 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року у справі № 200/6100/23 та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії з 01.12.2019 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» із застосуванням основного розміру пенсії 90% грошового забезпечення, та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії, починаючи з 01.12.2019 року по день проведення перерахунку.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивачем був сплачений судовий збір у сумі 1211,20 грн. відповідно до наявної в матеріалах справи квитанції. Докази інших судових витрат у справі відсутні.
Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області (адреса: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) щодо зменшення основного розміру пенсії ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 90% до 70% відповідних сум грошового забезпечення при здійсненні перерахунку пенсії з 01 грудня 2019 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2023 року у справі № 200/6100/23.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) здійснити ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) перерахунок та виплату пенсії з 01.12.2019 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» із застосуванням основного розміру пенсії 90% грошового забезпечення, та виплатити різницю між фактично отриманою та належною до сплати сумою пенсії, починаючи з 01.12.2019 року по день проведення перерахунку.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса: 84122, Донецька область, м. Слов'янськ, пл. Соборна, 3, ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення ухвалене та повне судове рішення складено 23 серпня 2024 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Смагар