Україна
Донецький окружний адміністративний суд
23 серпня 2024 року Справа №200/18371/21
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Крилової М.М, розглянувши в порядку письмового провадження звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про виконання судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії,-
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні з 01.07.2021 року в повному розмірі доплати до пенсії згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб”.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: Донецька область, м. Слов'янськ, площа Соборна, буд. 3; код ЄДРПОУ 13486010) нарахувати та виплатити з 01.07.2021 року щомісячну доплату у розмірі 1548,94 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб” ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), з урахуванням раніше виплачених сум.
В решті позовних вимог відмовлено.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року набрало законної сили 28 березня 2023 року.
20 червня 2023 року видано виконавчі листи по справі.
20 листопада 2023 року до Донецького окружного адміністративного суду від ОСОБА_1 (надалі - заявник) надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, шляхом зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надати в місячний строк звіт суду про повне виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02.02.2022 року по справі №200/18371/21.
Ухвалою суду від 22 листопада 2023 року приятно заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії, витребувано копії та докази.
Ухвалою суду від 04 грудня 2023 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області було повторно витребувано копії та докази.
Ухвалою суду від 11 грудня 2023 року зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подати до Донецького окружного адміністративного суду протягом 30 (тридцяти) днів з моменту набрання ухвалою законної сили звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02.02.2022 року у справі №200/18371/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою суду від 15 січня 2024 року зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подати до суду звіт про виконання судового рішення до 15 лютого 2024 року.
Ухвалою суду від 26 лютого 2024 року в прийнятті звіту Головного управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02.02.2022 року по справі № 200/18371/21 відмовлено. Встановлено новий строк 3 місяці для подання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області звіту про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02.02.2022 року по справі № 200/18371/21 з дня отримання даної ухвали.
Ухвалою суду від 23 травня 2024 року визнано звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 14 травня 2024 таким, що не підтверджує виконання в повному обсязі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року у справі №200/18371/21. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подати звіт про виконання рішення суду у тримісячний строк з дня постановлення цієї ухвали. У задоволенні заява ОСОБА_1 про накладення штрафу відмовлено.
19 серпня 2024 року Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подало звіт про виконання судового рішення, в якому зазначило, що означене рішення суду виконано в повному ообсязі в межах функціональних повноважень та діючого законодавства
Крім того, відповідач зазначив, що з метою забезпечення своєчасних розрахунків по боргових зобов'язаннях та виділення коштів на означені цілі Головним управлінням впродовж 2023 - 2024 років було спрямовано до Пенсійного фонду України 4 звернення з проханням виділити кошти на проведення передбачених у поточному бюджетному році розрахунків. від 06 червня 2023 року №0500-0508-5/47926; від 04 грудня 2023 року №0500-0508-5/104708; від 09 травня 2024 року №0500-0508-5/46184; від 11 липня 2024 року №0500-0508-5/70837. Станом на теперішній час отримані відповіді від Пенсійного фонду України щодо виплати заборгованості в межах бюджетних асигнувань: від 04 липня 2023 року № 2800-030203-9/37272; від 10 червня 2024 року №2800-030203-9/35175.
Доказів виплати заборгованості позивачу до суду не надано.
Дослідивши доводи звіту відповідача, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України.
Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Статтею 370 КАС України встановлено, що відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Таким чином, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначені статтею 129-1 Конституції України, а також статтями 14 а 370 КАС України.
Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 23 квітня 2020 року у справі №560/523/19, від 1 лютого 2022 року у справі 420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справа №140/279/21.
Згідно позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 1 лютого 2022 року у справі №420/177/20 та ухвалах від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, від 7 лютого 2022 року у справі №200/3958/19-а, в адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов'язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення.
Водночас відсутність відповідного фінансування Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області з боку розпорядника бюджетних коштів вищого рівня не свідчить про виконання рішення суду в повному обсязі, а тільки підтверджує, що таке невиконання судового рішення обумовлено об'єктивними обставинами, незалежними від посадових осіб відповідача.
У пункті 40 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Горнсбі проти Греції» № 18357/91, Суд зазначив, що, право на судовий захист було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.
У пункті 28 рішення Європейського суду з прав людини від в справі «Антонюк проти України» (заява № 17022/02) вказано, що відповідальність держави за виконання судових рішень щодо приватних осіб зводиться до участі державних органів у виконавчому провадженні.
Також, Європейський суд з прав людини у пункті 33 рішення у справі «Бакалов проти України» (заява №14201/02) зазначив, що державні органи не можуть довільно посилатись на брак коштів як на виправдання невиконання рішення, затримка у виконанні судового рішення може за певних обставин бути виправдана, але не за рахунок звуження суті права, яке захищається статтею 6 Конвенції.
Таким чином, суд дійшов висновку, що невиконання рішення суду у цій справі має ознаки порушення прав позивача, яке гарантується ст. 6 Конвенції.
Статтею 382КАС України передбачено дві форми судового контролю за виконанням судового рішення:
- зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання рішення суду;
- накладення на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штрафу в сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 382 КАС України Суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.
Підпунктом 4 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, визначено, що Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює страхові виплати та надає соціальні послуги відповідно до Закону України«Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та інші виплати, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, в межах обсягів фінансування цих виплат.
Таким чином, виплату заборгованості по пенсії на виконання рішення суду здійснює Головне управління Пенсійного фонду України винятково за рахунок коштів Фонду та з інших джерел, визначених законом.
З матеріалів адміністративної справи № 200/18731/21 суд встановив, що відповідач вжив конкретні заходи з метою повного виконання рішень суду, проте фактична невиплата заборгованості обумовлена недостатністю бюджетних коштів, що виділяються на виконання судових рішень, боржником в яких є Пенсійний фонд України, а також виконанням таких рішень у порядку черговості, що виключає виконання конкретного рішення суду до виконання рішень, які були ухвалені раніше, отже цей процес затягується у часі на невизначений термін.
До того ж, в ухвалі від 04 липня 2023 року у справі №200/3958/19-а Верховний Суд зазначив, що переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, адміністративні суди мають зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, а саме: встановлювати дійсні причини виникнення затримки у виконанні судового рішення, аналізувати акти законодавства, враховувати здійснені відповідною посадовою особою дії, спрямовані на виконання судового рішення, та їх відповідність вимогам законодавства, встановлювати наявність та форму вини такої посадової особи, а також зазначати про співмірність розміру штрафу та доходів (фінансової спроможності) такої посадової особи. Це не повинно зумовлювати порушення основоположних засад адміністративного судочинства, зокрема, пропорційності, необхідності дотримання оптимального балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо. Такі засоби не можуть бути надмірними за визначених умов та не мають призводити до порушення прав, гарантованих Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що невиконання судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду в Донецькій області в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
В постанові Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі №704/1547/17, суд дійшов висновку, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту можна, зокрема, встановити новий строк подання звіту. Тобто, суд вправі вжити заходів реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту. Для підтвердження мотивації такого підходу потрібно керуватися абзацом першим підпункту 3.2 пункту 3, абзацу другого пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 червня 2009 року №16-рп/2009, де зазначено, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини, а виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.
Ураховуючи викладене, суд вважає за необхідне у прийнятті звіту про виконання рішення суду відмовити та встановити відповідачу новий строк для подання звіту про виконання означених рішень суду в частині виплати позивачу коштів належних йому на підставі цього судового рішення.
Керуючись ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Визнати звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 19 серпня 2024 таким, що не підтверджує виконання в повному обсязі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року у справі №200/18371/21.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області подати звіт про виконання рішення суду у тримісячний строк з дня постановлення цієї ухвали.
Попередити керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про можливість накладення штрафу у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб за наслідками розгляду звіту або у разі неподання звіту про виконання рішення суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя М.М. Крилова