Україна
Донецький окружний адміністративний суд
23 серпня 2024 року Справа№200/3772/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Стойки В.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління пенсійного фонду України в Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління пенсійного фонду України в Львівській області, в якому просив:
визнати таким, що не відповідає Конституції України та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області від 03.06.2024 № 056650010260 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.05.2024 про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV та зарахувати до стажу його роботи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах періоди: з 01.09.1984 року по 15.07.1987 року- навчання в професіонально-технічному училищі №38 м.Красноармійська; з 24.07.1987 року по 12.11.1987 року - роботу електрозварником в цеху металоконструкцій заводу «Стройдеталь» тресту «Красноармейскшахтострой»; з 19.11.1987 року по 05.12.1989 року - службу у Збройних силах СРСР; з 17.01.1990 року по 22.01.1992 року - работу електрогазозварником в котельні №8 підприємстві теплових мереж «Красноармійськтепломережа»; з 03.02.1992 року по 05.07.1995 року - роботу електрозварником ручної зварки в Донецькому ССМУ-6 треста «Донецкмонолитспецстрой»); з 12.07.1995 року по теперішній час (час звернення до ПФУ 27.05.2024) - роботу електрогазозварником котельні №2 кп «Красноармійськтепломережа».
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням відповідача від 03.06.2024 № 056650010260 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 було відмовлено через відсутність необхідного пільгового стажу, натомість позивач вважає, що його пільговий стаж є достатнім та просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою від 24.06.2024 прийнято до розгляду позовну заяву і відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.
08.07.2024 року відповідачем надано відзив по справі, згідно змісту якого зазначено, що до пільгового стажу не зараховано періоди з 12.07.1995 по 19.04.2024 згідно довідки № 02/07 від 24.05.2024 про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, виданої КП “Покровськтепломережа”, оскільки зазначена у довідці посада відсутня у переліку професій, що передбачені постановою, чинною на момент роботи позивача (постанова Кабінету Міністрів України № 461 від 24.06.2016).
Відповідач звертає увагу, що у трудовій книжці та пільговій довідці не зазначено структурний підрозділ, у якому працював позивач.
Також відповідач зауважує, що, згідно з витягами з наказів про результати атестації робочих місць за умовами праці встановлено наступне: до наказу № 21 від 01.02.1994 надано додаток № 1 (Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад працівників, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення), у якому відсутні дані про наказ, до якого він належить. Також не зазначено структурний підрозділ, в якому працював позивач (котельна і номер). Вказана у пільговій довідці № 02/07 посада відсутня у переліку атестованих місць; у Переліках робочих місць, виробництв, професій і посад працівників, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення, до наказів № 90 від 20.05.1999, № 241 від 29.12.2004, № 282 від 21.12.2009 зазначено посади електрогазозварників та номери котельних, в яких атестовано робочі місця; до витягів з наказів про результати атестації робочих місць № 241 від 29.12.2004 та № 90 від 20.05.1999 надано додатки № 1, у яких відсутнє посилання на наказ, якого документ стосується; до наказів № 253 від 19.12.2014 та № 329 від 16.12.2016 не надано Переліки робочих місць, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення.
Відтак відповідач наголошує, що функції щодо розгляду заяви про призначення пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області вичерпано. Для зарахування до пільгового стажу зазначених вище періодів роботи слід надати документи, що підтверджують факт такої роботи.
У тому числі відповідач вважає, що для зарахування до пільгового стажу періодів навчання та строкової служби у Збройних силах СРСР відсутні правові підстави. Оскільки щодо періоду роботи з 24.07.1987 по 12.11.1987 на посаді електрозварника в цеху металоконструкцій заводу “Стройдеталь” тресту “Красноармейскшахтострой” позивачем не надано підтверджуючих документів, тому періоди навчання та проходження строкової служби не підлягають зарахуванню до пільгового стажу особи.
На підставі визначеного відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог.
Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.
27.05.2024 позивач звернувся до органу ПФУ із заявою № 3610 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV.
Відповідно диплому серії НОМЕР_2 , з 01.09.1984 по 15.07.1987 позивач навчався у професійно-технічному училищі №38 м.Красноармійська за спеціальністю електрозварювальник ручної зварки, що також підтверджується записом у трудовій книжці НОМЕР_3 .
Як вбачається з військового квитка серії НОМЕР_4 , з 19.11.1987 року по 05.12.1989 року позивач проходив військову службу в складі Збройних сил СРСР.
Згідно трудової книжки серії НОМЕР_3 (в частині спірних періодів) позивач:
з 01.09.1984 року по 15.07.1987 року навчався в професіонально-технічному училищі №38 м.Красноармійська за спеціальністю «електрозварювальник ручної зварки»;
з 24.07.1987 року по 12.11.1987 року працював електрозварником в цеху металоконструкцій заводу «Стройдеталь» тресту «Красноармейскшахтострой»;
з 19.11.1987 року по 05.12.1989 року - служба у Збройних силах СРСР;
з 17.01.1990 року по 22.01.1992 року працював електрогазозварником в котельні №8 підприємстві теплових мереж «Красноармійськтепломережа»;
з 03.02.1992 року по 05.07.1995 року працював електрозварником ручної зварки в Донецькому ССМУ-6 треста «Донецкмонолитспецстрой»);
з 12.07.1995 року на час подання заяви до ПФУ - 27.05.2024 працював електрогазозварником котельні №2 кп «Красноармійськтепломережа».
Відповідно довідки № 02/07 від 19.04.2024 р про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутністю трудової книжки, або відповідних записів у ній, позивач з 12.07.1995 року по 19.04.2024 року працював на посаді електрогазозварника та виконував роботу електрогазозварника (назва професії, посади), зайнятого різанням та ручним зварюванням (характер виконуваних робіт), що передбачена Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому Постановою КМУ № 461 від 24.06.2016 року.
Рішенням від 03.06.2024 ГУ ПФУ у Львівській області № 056650010260 у призначенні пільгової пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 ОСОБА_1 було відмовлено через відсутність необхідного пільгового стажу. Згідно спірного рішення, до пільгового стажу не зараховано період з 12.07.1995 р по 19.04.2024 р. згідно довідки № 02/07 від 24.05.2024 р. оскільки вказана посада у документі не передбачена переліком посад згідно списків затверджених Постановою КМУ № 461 від 24.06.2016. Крім цього, згідно рішення, вказана посада у довідці відсутня в переліку атестованих посад атестацій № 21 від 01.02.1994р, № 90 від 20.05.1999, № 282 від 21.12.2009. До наказів № 253 від 19.12.2014 та № 329 від 16.12.2016 не надано Переліки робочих місць, яким підтверджено право на пільгове забезпечення. В переліках доданих до наказів про атестацію № 90 від 20.05.1999, № 21 від 01.02.1994 не зазначено структурний підрозділ (котельну та номер).
Відповідно довідки РС-Право, періоди праці позивача, зараховані за Списком № 2, - відсутні.
З приводу спірних правовідносин суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
На підставі частин першої, другої статті 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Статтею 114 Закону № 1058-IV врегульовані питання щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Згідно з частиною 1 статті 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Згідно з пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Відповідно до п.2 Порядку застосування Списків N 1 і N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказ Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383 (далі Порядок № 383), під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
Пунктом 3 Порядку № 383 передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.
Комплексний аналіз норми дає підстави дійти висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах статті 114 Закону №1058 є досягнення особою відповідного віку, зайняття повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, з урахуванням проведеної атестації робочих місць за час виконання роботи після 21 серпня 1992 року.
Згідно зі статтею 62 Закону № 1788-ХІІ, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 10 Порядку № 383 встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 N 637 (далі Порядок № 637).
Згідно п.1 Порядку № 637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п.3 Порядку № 637 встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Пунктом 20 Порядку № 637 визначено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Аналіз зазначених нормативно-правових актів свідчить про те, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2018 року у справі № 234/13910/17 та від 7 березня 2018 року у справі №233/2084/17.
Щодо періодів роботи з 24.07.1987 року по 12.11.1987 року, з 17.01.1990 року по 22.01.1992 року, з 03.02.1992 року по 05.07.1995 року, з 12.07.1995 року по 27.05.2024, під час яких позивач працював електрогазозварником.
Класифікатор професій ДК 003:2010 (КП), затверджений Наказом Держспоживстандарту України № 327 від 28.07.2010, призначений для застосування центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, Федерацією роботодавців України, всіма суб'єктами господарювання під час запису про роботу у трудові книжки працівників.
Відповідно п.1.3 КП, професійні назви робіт, які наведені у цьому класифікаторі, рекомендовано застосовувати під час утворення нових назв професій та посад у зв'язку з розвитком нових видів економічної діяльності та технологій.
Структурно КП складається із кодів та назв класифікаційних угруповань (розділів, підрозділів, класів, підкласів та груп професій). У РОЗДІЛІ 5 під кодом 7212 зазначено професію «зварники та газорізальники». Додаток А містить Покажчик професійних назв робіт за кодами професій. За кодом №7212 зазначено назви робіт - газозварник, електрозварник ручного зварювання, електрогазозварник.
Відповідно до єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника робіт та професій робітників, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і ВЦРПС 16.01.1985 №17/2-54 професія зварника не визначена, як окрема професія, є загальною професією, яка об'єднує назви професій пов'язаних зі зварюванням металів і є загальним поняттям для електрозварника ручного зварювання, електрогазозварника, газозварника і електрозварника на напівавтоматичних і автоматичних машинах.
В період з 24.07.1987 року по 12.11.1987 року роботи електрозварником в цеху металоконструкцій заводу «Стройдеталь» тресту «Красноармейскшахтострой» діяла Постанова СРСР від 22.08.1956 N 1173 «Про затвердження Списку №2 виробництв, цехів, професій і посад з важкими умовами праці, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та у пільгових розмірах». Посада «газозварника, електрозварник» входить до Списку №2 розділу XXXII.
В розділі 23200000 XXXIII. Общие профессии Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими умовами праці, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому Постановою Кабінету міністрів СРСР від 26.01.1991 №10 зазначено посади 23200000-11620 «газосварщики, 23200000-19756, Электрогазосварщики, занятые на резке и ручной сварке, 23200000-19906 Электросварщики ручной сварки».
Посада «електрозварника, газозварника» входить до розділу XXXIII «Загальні професії» Списка №2 виробництв, цехів, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, , затвердженого Постановою КМУ від 11.03.1994 №162.
Відповідно до розділу XXXI11 «Загальні професії (у всіх галузях господарства)» Списку №2, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 №36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» до Списку №2 відносяться електрогазозварники, зайняті різанням та ручним зварюванням, на напівавтоматичних машинах, а також автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки.
Постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 №461 затверджений СПИСОК № 2. виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. В розділі XXXIII. ЗАГАЛЬНІ ПРОФЕСІЇ (У ВСІХ ГАЛУЗЯХ ГОСПОДАРСТВА) зазначено: «електрогазозварники, зайняті різанням та ручним зварюванням, на напівавтоматичних машинах, а також автоматичних машинах із застосуванням флюсів, що містять шкідливі речовини не нижче 3 класу небезпеки; електрозварники ручного зварювання».
На підставі викладеного суд вважає, що спірні періоди роботи позивача електрогазозварником, а саме: з 24.07.1987 року по 12.11.1987 року, з 17.01.1990 року по 22.01.1992 року, з 03.02.1992 року по 05.07.1995 року, з 12.07.1995 року по 27.05.2024 року повинні бути враховані відповідачем до Списку № 2.
Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації та підпунктом 1.5 пункту 1 Методичних рекомендацій періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.
Результати атестації використовуються при встановленні пенсій за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств та організацій, обґрунтуванні пропозицій про внесення змін і доповнень до списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, а також для розробки заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працюючих.
Згідно з підпунктами 4.1 - 4.2 Порядку № 383 при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.1992 р., відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.
Результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника.
За умовами п. 4.3 Порядку, у разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Доказів того, що впродовж всього часу на даному підприємстві змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідачем не надано.
Також суд зауважує, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його первинних документах. Помилки в заповненні первинних документів не може бути підставою для виключення спірного періоду роботи з трудового стажу позивача, оскільки працівник не може відповідати за неналежний порядок їх ведення та заповнення з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист. Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 у справі №677/277/17 провадження №К/9901/1298/17.
Відтак суд вважає, що позиція відповідача з приводу неповноти даних щодо атестації робочих місць є неприйнятною.
Щодо періоду служби у Збройних силах СРСР з 19.11.1987 року по 05.12.1989 року.
В період проходження позивачем служби діяло «Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій», затверджене постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 №590.
Підпунктом «к» частини першої пункту 109 вказаного Положення передбачено, що крім роботи в якості робочого або службовця в загальний стаж роботи зараховується, зокрема служба в складі Збройних сил СРСР.
При призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій за віком та інвалідності робочим та службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах зі шкідливими умовами праці та в гарячих цехах та на інших роботах зі шкідливими умовами праці (підпункти «а» та «б» пункту 16 Положення), та пенсії у зв'язку з втратою годувальника їх сім'ям, а також пенсії за віком робітницям підприємств текстильної промисловості (підпункт «в» пункту 16 Положення) періоди, зазначені в підпунктах «к» та «л», порівнюються за вибором особи, яка звернулась за призначенням пенсії або до роботи, що передувала даному періоду, або до роботи, яка слідувала по закінченню цього періоду.
Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно з статтею 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується військова служба незалежно від місця проходження служби.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та абзацу 2 пункту 1 статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та їх сімей» час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на час призову на строкову військову службу особа навчалась за фахом в професійно-технічному навчальному закладі та працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах.
За таких обставин, враховуючи вищезазначені висновки щодо належності періодів з 24.07.1987 року по 12.11.1987 року та з 17.01.1990 року по 22.01.1992 до Списку № 2, наявні правові підстави для зарахування до пільгового стажу за списком №2 періоду служби в складі Збройних сил СРСР з 19.11.1987 по 05.12.1989.
Щодо періоду навчання з 01.09.1984 року по 15.07.1987 року.
На період навчання позивача діяло «Положення про порядок призначення та виплати державних пенсій», затверджене постановою Ради Міністрів СРСР від 03.08.1972 №590.
Підпунктом «з» частини 1 пункту 109 вказаного Положення передбачено, що крім роботи в якості робочого або службовця в загальний стаж роботи зараховується, зокрема, навчання в училищах і школах системи державних трудових резервів і системи професійно-технічного навчання (в ремісничих, залізничних училищах, гірничопромислових школах та училищах, школах фабрично-заводського навчання, училищах механізації сільського господарства, технічних училищах, професійно-технічних училищах і т. д.) та в інших училищах, школах та на курсах з підготовки кадрів, підвищення кваліфікації та з перекваліфікації.
При призначенні на пільгових умовах або в пільгових розмірах пенсій за віком та інвалідності робочим та службовцям, які працювали на підземних роботах, на роботах зі шкідливими умовами праці та в гарячих цехах та на інших роботах зі шкідливими умовами праці (підпункти «а» та «б» пункту 16 Положення), та пенсії у зв'язку з втратою годувальника їх сім'ям, а також пенсії за віком робітницям підприємств текстильної промисловості (підпункт «в» пункту 16 Положення) періоди, зазначені в підпунктах «к» та «л», порівнюються за вибором особи, яка звернулась за призначенням пенсії або до роботи, що передувала даному періоду, або до роботи, яка слідувала по закінченню цього періоду. Період, зазначений у підпункті «з», прирівнюється до роботи, яка йшла за закінченням цього періоду.
Як вбачається з матеріалів справи, після навчання позивач працював електрозварником до цеху металоконстукцій заводу «Стройдеталь» тресту «Красноармейскшахтотрой» (запис №1 у трудовій книжці).
За таких обставин суд вважає, що наявні правові підстави для зарахування до пільгового стажу позивача за списком №2 періоду навчання з 01.09.1984 по 15.07.1987, так як позивач після навчання працював електрозварником за Списком №2.
Таким чином, враховуючи вищезазначені висновки суд вважає за належне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області від 03.06.2024 № 056650010260 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.05.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV та зарахувати до стажу його роботи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 періоди: з 01.09.1984 року по 15.07.1987 року, з 24.07.1987 року по 12.11.1987 року, з 19.11.1987 року по 05.12.1989 року, з 17.01.1990 року по 22.01.1992 року, з 03.02.1992 року по 05.07.1995 року, з 12.07.1995 року по 27.05.2024 року.
Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог саме у вказаний вище спосіб.
Відповідно до частини 1, 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодування або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Враховуючи вказане, суд вважає за належне стягнути з Головного управління пенсійного фонду України в Львівській області на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 1211,20грн.
Керуючись положеннями Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління пенсійного фонду України в Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Львівській області від 03.06.2024 № 056650010260 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах згідно із Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.05.2024 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV та зарахувати до стажу його роботи для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 періоди: з 01.09.1984 року по 15.07.1987 року, з 24.07.1987 року по 12.11.1987 року, з 19.11.1987 року по 05.12.1989 року, з 17.01.1990 року по 22.01.1992 року, з 03.02.1992 року по 05.07.1995 року, з 12.07.1995 року по 27.05.2024 року.
Стягнути з Головного управління пенсійного фонду України в Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в розмірі 1211 грн. 20коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів.
Суддя В.В. Стойка