23 серпня 2024 року Справа № 160/22449/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Горбалінський В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
19.08.2024 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , в якій позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в періоди з 31.01.2020 року по 27.04.2022 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 здійснити ОСОБА_1 перерахунок грошового забезпечення за період з 31.01.2020 року по 27.04.2022 року грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» станом на 01.01.2020 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» станом на 01.01.2021 року, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 року, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44.
Одночасно з поданням позовної заяви до суду позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.
В обґрунтування вказаного клопотання позивач зазначив, що до спірних правовідносин не застосовуються строки звернення до суду, оскільки вказані правовідносини виникли до внесення змін до ч.1 ст.233 КЗпП України Законом України №2352-ІХ від 01.07.2022 року.
Вирішуючи вказану заяву по суті, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1, 5 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За приписами частин 1 та 2 статті 233 Кодексу законів про працю України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Верховний Суд у постанові від 07.02.2022 року по справі №420/7697/21 зазначив, що під заробітною платою, що належить працівникові, або, за визначенням, використаним у частині другій статті 233 КЗпП України, належною працівнику заробітною платою необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових відносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат. У разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.
Суд зазначає, що станом на момент звільнення позивача з військової служби (03.07.2017 року) частина друга статті 233 КЗпП України діяла в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому при звільненні заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком.
Отже на спірні правовідносини розповсюджуються положення частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній з 19.07.2022 року), оскільки право позивача на звернення до суду із цим позовом, відповідно до положень частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до 19.07.2022 року),
Означеної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 20.11.2023 року у справі №160/5468/23.
З означеного суд доходить висновку, що строк звернення до суду в даному випадку позивачем не пропущено, а отже заява позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду задоволенню не підлягає.
Позовна заява обґрунтована тим, що відповідачем протиправно не нараховано та виплачено позивачу індексацію грошового забезпечення.
Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, підсудна Дніпропетровському окружному адміністративному суду та підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження згідно частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Підстав для її повернення або відмови у відкритті провадження у справі не має.
В свою чергу суд звертає увагу на наступне.
Відповідно до ч.4 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Згідно ч.3,6,7,8 ст.80 Кодексу адміністративного судочинства України про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу.
Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
Враховуючи необхідність встановлення факту обізнаності позивача про порушення його прав, суд доходить висновку про необхідність витребування у Військової частини НОМЕР_2 :
- доказів нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 31.01.2020 року по 27.04.2022 року із зазначенням місяця, застосованого для обчислення індексу споживчих цін.
З метою недопущення обмеження прав відповідача стосовно подавання заяв та клопотань, надання пояснень суду, наведення своїх доводів, міркувань щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечень проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб, а також з метою належного повідомлення судом відповідача про хід розгляду справи, суд вважає за необхідне витребувати:
- у Міністерства оборони України інформацію стосовно адреси для листування Військової частини НОМЕР_2 .
Керуючись ст.122, 123, 171, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду - відмовити.
Відкрити провадження в адміністративній справі №160/22449/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Здійснювати розгляд адміністративної справи одноособово суддею Горбалінським В.В.
Витребувати у Міністерства оборони України інформацію стосовно адреси для листування Військової частини НОМЕР_2 .
Встановити Міністерству оборони України десятиденний строк з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі для подання витребуваної судом інформації.
Витребувати у Військової частини НОМЕР_4 :
- докази нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 31.01.2020 року по 27.04.2022 року із зазначенням місяця, застосованого для обчислення індексу споживчих цін.
Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов та витребуваних судом документів.
Встановити позивачу триденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив.
Встановити відповідачу триденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечень на відповідь на відзив.
Згідно ст.162, 163, 164 Кодексу адміністративного судочинства України, копія відзиву та доданих до нього документів, копія відповіді на відзив та доданих до неї документів та копія заперечень на відповідь на відзив та доданих до неї документів повинні бути надіслані іншим учасникам справи одночасно з надісланням відзиву, відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив до суду.
Роз'яснити, що клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має право подати в строк для подання відзиву, а позивач -не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Копію ухвали надіслати особам, які беруть участь у справі, разом з інформацією про їхні процесуальні права і обов'язки.
Інформацію щодо розгляду даної справи її учасники можуть отримати в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України -://adm.dp.court.gov.ua.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Горбалінський