23 серпня 2024 року ЛуцькСправа № 140/10393/23
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Лозовського О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся в суд з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач), в якому просить:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Волинській області нових довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2018, станом на 01.07.2020, станом на 01.12.2020, станом на 01.01.2023, станом на 01.02.2023, що враховується для перерахунку пенсій з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, та у наданні довідки про розмір грошового забезпечення від 21.03.2023 ХА-15241 із зазначенням відомостей щодо надбавки за особливості проходження служби у розмірі (1% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років) - 76,65 грн , премії (10% посадового окладу) - 389,00 грн., які обчислені із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 з урахуванням рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25.01.2023 по справі №140/6917/22, для здійснення обчислення та перерахунку 01.02.2020 основного розміру пенсії;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Волинській області нові довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії станом на 01.03.2018, станом на 01.07.2020, станом на 01.12.2020, станом на 01.01.2023, станом на 01.02.2023 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з повною інформацією за формою, передбаченою додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», для перерахунку та виплати пенсії з 01.01.2018, з 01.08.2020, з 01.01.2021, з 01.02.2023, з 01.03.2023 на підставі статей 8,10,43 та 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», рішення Міністра оборони України від 14.01.2020 №248/291, від 01.02.2023 №248/2683/з з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, та скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Волинській області нову довідку про розмір грошового забезпечення за нормами чинними станом на 01.01.2020, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262- XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 у редакції до внесення змін постановою Кабінету міністрів України від 21.02.2018 №103, рішення Міністра оборони України від 14.01.2020 №248/291 із зазначенням відомостей: про розмір посадового окладу - 3890,00 грн., окладу за військове звання (старший прапорщик) - 1220,00 грн., надбавки за вислугу років (50% від посадового окладу та окладу за військове звання) - 2555,00 грн., надбавки за особливості проходження служби у розмірі (65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років) - 4982,25 грн., премії (95% посадового окладу) - 3695,50 грн, які обчислені із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 з урахуванням рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25.01.2023 по справі №140/6917/22, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2020 основного розміру пенсії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон №2262-ХІІ). Зазначає, що звернувся до відповідача із заявами щодо надання до пенсійного органу довідки про розмір грошового забезпечення станом на 29.01.2020, на 01.01.2021, на 01.01.2022 та на 01.03.2018 відповідно до статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704), із зазначенням відомостей про розмір посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, премії, які обчислені із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 для здійснення обчислення та перерахунку основного розміру пенсії, однак, відповідь на вказану заяву не отримав. З урахуванням повторних заяв від 01.02.2023 від 06.02.2023, від 28.02.2023. Листом відповідача від 21.03.2023 №1331/1 відмовлено на заяву від 28.02.2023, відповідно на усі заяви також від 30.08.2022, від 01.02.2023, від 06.02.2023 та долучено лист відповідача відмовою від 14.02.2023 №675, від 21.09.2022 №1860, від 26.08.2022 №1594.
Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 22.05.2023 позовну заяву було залишено без руху, оскільки в частині позовних вимог про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у виготовленні і наданні довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2018, на 01.07.2020, на 01.12.2020, вона подана з пропуском строку звернення до суду та не подано заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
31.05.2023 на адресу суду надійшла заява про часткову відмову від позову щодо відмови у виготовленні і наданні довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.07.2020 та станом на 01.12.2020.
Ухвалою судді від 05.06.2023 позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії в частині позовних вимог про визнання протиправними дій щодо відмови у виготовленні та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Волинській області нових довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2018, станом на 01.07.2020, станом на 01.12.2020, що враховується для перерахунку пенсій з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення; зобов'язання скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Волинській області нові довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсії станом на 01.03.2018, станом на 01.07.2020, станом на 01.12.2020, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з повною інформацією за формою, передбаченою додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», для перерахунку та виплати пенсії з 01.01.2018, з 01.08.2020, з 01.01.2021 на підставі статей 8,10,43 та 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», рішення Міністра оборони України від 14.01.2020 №248/291, з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, та скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Волинській області нову довідку про розмір грошового забезпечення за нормами чинними станом на 01.01.2020, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 у редакції до внесення змін постановою Кабінету міністрів України від 21.02.2018 №103, рішення Міністра оборони України від 14.01.2020 №248/291 із зазначенням відомостей: про розмір посадового окладу - 3 890,00 грн., окладу за військове звання (старший прапорщик) - 1 220,00 грн., надбавки за вислугу років (50% від посадового окладу та окладу за військове звання) - 2 555,00 грн., надбавки за особливості проходження служби у розмірі (65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років) - 4 982,25 грн., премії (95% посадового окладу) - 3 695,50 грн, які обчислені із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 з урахуванням рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25.01.2023 по справі №140/6917/22, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2020 основного розміру пенсії повернуто позивачеві.
Не погодившись із прийнятою ухвалою, її оскаржив позивач, який із покликанням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного від 28.09.2023 №140/10393/23 апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 05.06.2023 про повернення позовної заяви в частині позовних вимог у справі №140/10393/23 без змін.
Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм процесуального права, ОСОБА_1 , звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12.02.2024 ухвалу Волинського окружного адміністративного суду від 05.06.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28.09.2023 скасовано, а справу №140/10393/23 направлено до Волинського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного від 01.03.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
14.03.2024 від позивача надійшла заява про зупинення провадження справі до набрання законної сили рішенням у справі №380/19324/23.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного від 18.04.2024 клопотання про зупинення провадження у справі задоволено. Провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до - ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії, зупинено до набрання чинності рішенням Великої Палати Верховного Суду у зразковій справі №380/19324/23.
27.05.2024 та 24.06.2024 від позивача на адресу суду надійшли заяви про поновлення провадження у справі, оскільки постанова Великої Палати Верховного Суду у справі №380/19324/23 набрала законної сили 23.05.2024.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного від 26.06.2024 провадження в даній адміністративній справі поновлено.
11.07.2024 ОСОБА_1 подав заяву у якій вирішив відмовитись від заяви від 29.05.2023, відповідно позовні вимоги про визнання протиправними дій ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо відмови у виготовленні та наданні довідок до ГУ ПФУ в Волинській області про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.07.2020, та станом на 01.12.2020 заявлені позивачем повторно.
Перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини.
Позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1 .
06.02.2023 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 із заявою, в якій просив на виконання наказів Міноборони від 14.08.2014 №530, від 31.12.2014 №937, від 01.03.2018 №90, від 07.06.2018 №260 телеграм Міністра оборони України щодо встановлення збільшеного розміру грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України, та про розміри щомісячної премії за відповідним тарифним розрядом, постанови правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 №3-1, Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік» з урахуванням вимог постанови КМУ від 30.08.2017 №704, вимог ст.43 і 63 Закону №2262- XII ст.9 Закону №2011-XII та шляхом множення з 1 липня 2020 - 2197 гривень, з 1 грудня 22 - 2270 гривень, прожиткового мінімуму для працездатних осіб на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови №704 здійснити обчислення за ч.3 ст.43 Закону №2262-XII видів та розмірів грошового забезпечення станом на 01.07.2020, та станом на 01.12.2020 та оформити нові довідки за формою згідно з додатком 2 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-ХІ затвердженого постановою КМУ від 13.02.2008 №45, з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри усіх основних, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій за аналогічною посадою (п.6 Порядку 45), яку я займав на час звільнення зі служби, та на підставі вимог загального розділу V та 4.18 ст.43 Закону №2202-хоформити довідки станом на 01.07.2020, та станом на 01.12.2020 та надати їх до Головного управління Пенсійного фонду України в Волинській області згідно вимог Порядку №3-1 на виконання ст 49 та ст.63 Закону №2262-XII, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії позивача.
Листом від 14.02.2023 №675 ІНФОРМАЦІЯ_3 відмовив у вчиненні дій, вказаних у такій заяві. При цьому, повідомив, що на виконання рішення суду №140/9326/20 від 16.11.20 довідку, встановленого Постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.08 №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відповідного зразку, про розмір грошового забезпечення, який обчислено з врахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.17 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» станом на 05.03.19 надіслано на адресу Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (вих. №71 від 20.11.20)
На даний час, враховуючи вимоги чинного законодавства рішення про збільшення розмірів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців Урядом, не встановлено. Так, з 01.03.18, як військовослужбовцям, які проходять службу, так і колишнім військовослужбовцям. яким призначено пенсію, розміри посадових окладі, окладів за військовим званням визначено шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 01.01.18 на відповідний тарифний коефіцієнт в розмірі 1 762,00 грн.
Отже, норми нарахування основних видів грошового забезпечення застосовано на законних підставах: як до звільнених військовослужбовців так і до військовослужбовців, які перебувають на військовій службі, тому підстав для перерахунку не має.
Крім того, листом від 21.03.2023 №1331/1 у відповідь на заяву від 07.03.2023 відповідач повідомив, що перерахунок грошового забезпечення з 01.03.18 проведено згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.18 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», яка набула чинності 26.02.18, якою передбачено перерахувати пенсії. призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб особам звільненим з військової служби по 01.03.18 з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби, що визначені станом на 01.03.18 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.17 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», тому підстав про надання повторної довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.18 не має.
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон № 2262-ХІІ). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-XII усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджено постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13.02.2008.
Пунктом 1 Порядку № 45 визначено, що перерахунок раніше призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
З врахуванням вищевикладеного, підставою для проведення перерахунку пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, проведена у порядку та розмірах, передбачених суб'єктом владних повноважень, якому надано таке право.
Згідно з пунктом 5 Порядку №45 під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як: 1) посадовий оклад, 2) оклад за військовим (спеціальним) званням, 3) відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704, яка набула чинності 01.03.2018, затверджено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Відповідно до п. 2 Постанови №704 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії») та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 2 Постанови №704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання установлювати: надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років; здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
На підставі Постанови №704 Міністерством оборони України визначено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам якій затверджено наказом Міноборони від 07.06.2018 року № 260, який набирає чинності з дня його офіційного опублікування та застосовується з дня набрання чинності Постановою №704.
Як передбачено положеннями п.4 Порядку №260, грошове забезпечення військовослужбовців із числа осіб офіцерського складу, в тому числі слухачів (ад'юнктів, докторантів), рядового, сержантського та старшинського складу (крім військовослужбовців строкової служби), включає: посадовий оклад; оклад за військовим званням; надбавку за вислугу років; підвищення посадового окладу під час проходження військової служби на території населених пунктів, яким надано статус гірських, та на острові Зміїний; надбавки за особливості проходження служби, за службу в Силах спеціальних операцій Збройних Сил, кваліфікацію, кваліфікаційну категорію, виконання функцій державного експерта з питань таємниць, роботу в умовах режимних обмежень, безперервний стаж на шифрувальній роботі, почесні та спортивні звання; доплати за науковий ступінь та за вчене звання; премію; морську винагороду, винагороди за стрибки з парашутом, за розшук, піднімання, розмінування та знешкодження вибухових предметів, тралення і знешкодження мін, за водолазні роботи та за бойове чергування; одноразові грошові допомоги після укладення першого контракту, для оздоровлення, для вирішення соціально-побутових питань, у разі звільнення з військової служби; інші виплати, які здійснюються відповідно до чинного законодавства України.
Відповідно до положень Розділу XI Порядку №260 військовослужбовцям, яким надано доступ до державної таємниці та які виконують службові обов'язки в умовах режимних обмежень у зв'язку з роботою, що передбачає доступ до державної таємниці відповідно до функціональних обов'язків, займаються розробкою, виготовленням, обліком, зберіганням і використанням документів, виробів та інших матеріальних носіїв секретної інформації, приймають рішення з цих питань або здійснюють постійний контроль за станом охорони державної таємниці, виплачується надбавка до посадових окладів.
Розмір надбавки військовослужбовцям, які працюють в умовах режимних обмежень, установлюється у відсотках до посадових окладів залежно від ступеня секретності інформації: відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «особливої важливості», - 20 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «цілком таємно», - 15 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «таємно», - 10 відсотків.
Згідно із положеннями Розділу XVI Порядку №260 розмір щомісячної премії, але не менше 10 відсотків посадового окладу, встановлює Міністр оборони України для відповідних категорій військовослужбовців виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, та особливостей проходження військової служби.
Також, Розділом VI Порядку №260 визначено порядок виплати надбавки за особливості проходження служби.
У подальшому, положеннями п.1 постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103 від 21 лютого 2018 року затверджено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Як передбачено приписами п.2 постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103 від 21 лютого 2018 року виплату перерахованих відповідно до п.1 цієї постанови підвищених пенсій проводити з 01 січня 2018 року.
З врахуванням вищевикладеного слід дійти висновку, що з урахуванням змін в грошовому забезпеченні, передбачених постановами Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» № 103 від 21 лютого 2018 року та «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 року №704, у позивача виникло право на перерахунок пенсії з 01 січня 2018 року.
Відповідно до частини 1 статті 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» від 27 лютого 2014 року №794-VII Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов'язкові для виконання акти - постанови і розпорядження.
Враховуючи, що постановою Кабінету Міністрів України №103 при перерахунку пенсії не передбачалось врахування додаткових видів грошового забезпечення, які отримував позивач, на момент виникнення у нього права на призначення пенсії, останні не було включено до довідки про розмір грошового забезпечення.
Станом на момент складення такої довідки, Постанова №103 була чинною та не була скасована.
Як уже зазначалось, 21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанова № 103, з преамбули якої вбачається постановлення останньої на виконання частини четвертої статті 63 Закону № 2262-XII.
Пунктом 1 Постанови №103 встановлено перерахування пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-XII до 1 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 року, відповідно до Постанови №704.
Пунктом 2 Постанови № 103 визначено, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом)) проводити з 1 січня 2018 року в таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.
Постановою №103 внесено також зміни до Порядку № 45, а саме:
- пункт 5 викладено в такій редакції: Під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
- додаток 2 до Порядку №45 викладено в новій редакції, в якій довідка про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, не містить таких складових грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Статтею 43 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Порядок перерахунку пенсій врегульований розділом VIII Порядок перерахунку пенсій Закону № 2262-XII.
Перерахунок раніше призначених пенсій визначено частиною четвертою статті 63 цього Закону, за якою усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Отже, перерахунок раніше призначених пенсій визначено статтею 63 Закону №2262-XII. Кабінету Міністрів України лише надано право на встановлення умов, порядку та розміру для перерахунку пенсій, передбачених указаною статтею.
При цьому обчислення пенсії встановлюється статтею 43 Закону № 2262-XII, яка має загальний характер та визначає вихідні дані відносно визначення грошового забезпечення для встановлення розміру як призначуваних пенсій, так і для перерахунку останніх, що є однорідними правовідносинами виходячи зі змісту процитованого Закону
Законодавець делегував уряду повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.
Так, умовами слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів України необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії.
Під порядком розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.
Величина грошового забезпечення як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення розміру перерахунку пенсій. При цьому орган виконавчої влади не уповноважений та не вправі змінювати визначений Законом перелік складових грошового забезпечення, які встановлені статтею 43 Закону № 2262-XII.
До повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, натомість приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого (а не його складові) може змінюватись Кабінетом Міністрів України.
Абзац 3 статті 1-1 Закону № 2262-XII містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Конституційний Суд України у Рішенні від 13 травня 2015 року за №4-рп/2015 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_7 щодо офіційного тлумачення положень частини третьої статті 63 Закону № 2262-XII наголосив на тому, що виключно Верховна Рада України шляхом прийняття законів визначає види грошового забезпечення для обчислення та перерахунку пенсій військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом, а Кабінет Міністрів України вживає заходів щодо забезпечення права осіб на пенсійне забезпечення, керуючись Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 6 КАС передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).
Закон України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» установлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Так, відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.
Право на пенсію підпадає під сферу дії статті 1 Протоколу першого до Конвенції, якщо за національним законодавством особа має обґрунтоване право на отримання виплат в рамках національної системи соціального забезпечення та якщо відповідні умови дотримано, органи влади не можуть відмовити у таких виплатах доти, доки виплати передбачено законодавством.
Обмеження виплати пенсії, нарахованої особі в порядку, передбаченому Законом №2262-XII, не може бути встановлено постановою Кабінету Міністрів України.
Юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов'язує з ними принцип захисту законних очікувань (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід'ємними елементами принципу правової держави та верховенства права.
Так у справі Суханов та Ільченко проти України (заяви № 68385/10 та № 71378/10) ЄСПЛ вказав, що якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має законне сподівання, якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя: наприклад, коли є чинний Закон, який передбачає таке право, або є усталена практика національних судів, якою підтверджується його існування (пункт 35).
У справі Кечко проти України (заява № 63134/00) ЄСПЛ наголосив, що в межах свободи дій держави перебуває право визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідних для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23). Тобто коли соціальна чи інша подібна виплата закріплена законом, вона має виплачуватися на основі чітких і об'єктивних критеріїв, і якщо людина очевидно підходить під ці критерії - це породжує у такої людини виправдане очікування в розумінні статті 1 Першого протоколу.
Відповідно до статті 7 КАС суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС України загальні засади пріоритетності законів над підзаконними актами оскаржувані пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили.
Аналогічну правову позицію висловлювала і Велика Палата Верховного Суду, зокрема, у постанові від 13.01.2021 у зразковій справі №440/2722/20 (Пз/9901/14/20).
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі №160/1088/19).
Така ж правова позиція була неодноразово викладена й у постановах Верховного Суду України, зокрема у постанові від 10 лютого 2016 року у справі № 537/5837/14-а, де суд зазначив, що, керуючись принципом законності та виходячи із визначених у частині четвертій статті 9 КАС (у редакції, чинній на час прийняття судових рішень) загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2014 році слід застосовувати не постанову Кабінету Міністрів України, а закон.
Отже, з урахуванням вимог статті 7 КАС, а також того, що Верховний Суд постановою від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18 встановив, що пункти 1, 2 Постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку №45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, суди у період чинності цих норм постанови Кабінету Міністрів України повинні застосовувати Закон № 2262-ХІІ (безвідносно до того, чи скасовані ці норми судом), хоч ці норми й не були скасовані на момент спірних правовідносин.
Даний висновок суду викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.06.2022 у справі №520/2098/19.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем допущена протиправна бездіяльність щодо невиготовлення та ненаправлення до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області нової довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , що враховується для перерахунку пенсій з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення на підставі статей 8, 10, 43 та 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-XІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», за формою, передбаченою додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393, з урахуванням змін у грошовому забезпеченні, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб.
Порушене право позивача має бути відновлено шляхом зобов'язання відповідача скласти та направити до ГУ ПФУ у Волинській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , що враховується для перерахунку пенсії станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з повною інформацією за формою, передбаченою додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», для перерахунку та виплати пенсії на підставі статей 8, 10, 43, та 63 Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Стосовно позовної вимоги зазначеної у заяві від 11.07.2024 про видачу нових довідок про розмір грошового забезпечення станом на 01.07.2020, станом на 01.12.2020, що враховується для перерахунку пенсій з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, суд зазначає наступне.
Згідно із Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» вбачається, що дійсно з липня 2020 року та грудня 2020 року відбулося підвищення прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Однак, відповідно до пункту 4 Постанови №704 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, тому суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для виготовлення оновлених довідок про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.07.2020, станом на 01.12.2020.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання скласти та направити до ГУ ПФУ у Волинській області нову довідку про розмір грошового забезпечення за нормами чинними станом на 01.01.2020, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 №2262- XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 у редакції до внесення змін постановою Кабінету міністрів України від 21.02.2018 №103, рішення Міністра оборони України від 14.01.2020 №248/291 із зазначенням відомостей: про розмір посадового окладу - 3 890,00 грн, окладу за військове звання (старший прапорщик) - 1 220,00 грн, надбавки за вислугу років (50% від посадового окладу та окладу за військове звання) - 2 555,00 грн, надбавки за особливості проходження служби у розмірі (65% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років) - 4 982,25 грн, премії (95% посадового окладу) - 3695,50 грн, які обчислені із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2020 з урахуванням рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25.01.2023 по справі №140/6917/22, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2020 основного розміру пенсії, суд зазначає наступне.
Розмір грошового забезпечення військовослужбовців, зокрема, визначається постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», п.3 якої установлено, що виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації (далі - державні органи).
Відповідно до п.5 Постанови №704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання установлювати:
надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років.
Порядок та умови виплати такої надбавки визначати керівникам державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов'язків за посадою;
здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків (для військовослужбовців розвідувальних органів - не менш як 30 відсотків) посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.
Наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам.
Відповідно до пункту 3 розділу І Порядку №260 підставами для розрахунку та виплати основних і додаткових видів грошового забезпечення є: штат військової частини (установи, організації) (далі - військова частина); накази про призначення на посаду та зарахування до списків особового складу військової частини, про вступ до виконання обов'язків за посадою, в тому числі тимчасово, про зарахування в розпорядження; накази про встановлення та виплату основних і додаткових видів грошового забезпечення; накази про присвоєння військових звань; грошовий атестат або довідка про грошові виплати (за винятком осіб, призваних (прийнятих) на військову службу за контрактом, у тому числі під час проходження строкової військової служби).
Відповідно до п.1 розділу VI Порядку №260 військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) щомісячно виплачується надбавка за особливості проходження служби в розмірах до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років залежно від складності та важливості виконуваних обов'язків.
Виходячи з наявного фонду грошового забезпечення на відповідний рік надбавка за особливості проходження служби окремим категоріям військовослужбовців збільшується на відповідний коефіцієнт згідно з Переліком окремих категорій військовослужбовців, яким збільшується розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби відповідно до мінімального розміру залежно від складності та важливості виконуваних обов'язків (додаток), або може встановлюватися за окремим рішенням Міністра оборони України у фіксованому розмірі до 100 відсотків посадового окладу, окладу за військовим званням і надбавки за вислугу років.
Відповідно до п.2 розділу VI Порядку №260 розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби розраховується від мінімального розміру цієї надбавки, який встановлюється Міністром оборони України, у відсотках для осіб офіцерського складу та окремо для осіб рядового, сержантського та старшинського складу виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.
Мінімальний розмір щомісячної надбавки за особливості проходження служби не може перевищувати 65 відсотків.
Виплата надбавки за особливості проходження служби здійснюється на підставі наказу командира про встановлення цієї надбавки (п.5 розділу VI Порядку №260).
Пунктами 1, 2 розділу ХVI Порядку №260 передбачено, що командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право щомісяця здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби.
Розмір щомісячної премії, але не менше 10 відсотків посадового окладу, встановлює Міністр оборони України для відповідних категорій військовослужбовців виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, та особливостей проходження військової служби.
Виходячи з наведених норм в їх сукупності, враховуючи, що конкретний розмір надбавки за особливості проходження служби за відповідними посадами (категоріями) Кабінетом Міністрів України не установлений, суд апеляційної інстанції вважає, що розмір надбавки за особливості проходження служби та щомісячна премія для перерахунку пенсії враховуються у середньому розмірі, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.
При цьому саме Міністром оборони України встановлюється мінімальний гарантований розмір надбавки за особливості проходження служби та розмір щомісячної премії, виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, який своєю чергою, є підставою для визначення спірних виплат позивачу.
Така ж правова позиція викладена у рішенні Верховного Суду від 05.03.2024 у зразковій справі №380/19324/23, в межах якої розглянуто питання стосовно розміру надбавки за особливості проходження служби та премії, які зазначаються у довідках про грошове забезпечення військовослужбовців, які видаються особам, пенсію яким призначено відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» було предметом з'ясування в межах розглянутої Верховним Судом справи №380/19324/23 як зразкової.
Колегія суддів, переглядаючи справу, враховує, що ця справа є типовою справою по відношенню до вказаної вище зразкової справи №380/19324/23 (п.21, 22 ч.1 ст.4 КАС України).
Відповідно до ч.3 ст.291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
За результатом розгляду справи №380/19324/23 як зразкової, Верховний Суд дійшов висновку, що надбавка за особливості проходження служби та премія у довідках про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, які видаються особам, пенсію яким призначено відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» на виконання рішення суду, у справах щодо визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання, які обчислені шляхом множення відповідних коефіцієнтів, зазначених у Постанові №704, на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зазначаються у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію.
Зокрема, розміри надбавки за особливості проходження служби та премії у відповідності до положень абз.5 п.5 Порядку №45 у редакції, чинній до внесення змін Постановою №103, мали бути визначені у довідках про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою, з якої його було звільнено на пенсію.
Вказаним рішенням визначено, що висновки Верховного Суду в цій зразковій справі належить застосовувати в адміністративних справах щодо звернення до суду осіб, пенсія яким призначена відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з позовами до територіальних центрів комплектації та соціальної підтримки з вимогами щодо надання довідок про розмір грошового забезпечення, які видаються на виконання рішень судів у справах щодо визначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання, які обчислені шляхом множення відповідних коефіцієнтів, зазначених у Постанові №704, на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, із зазначенням відсоткових показників надбавки за особливості проходження служби та премії, які було визначено Міністром оборони України на відповідний рік.
З матеріалів адміністративної справи слідує, що на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25.01.2023 у справі №140/6917/22 відповідач підготував та скерував до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2020 від 21.03.2023 №ХА15241. У такій довідці визначено, серед іншого, розмір надбавки за особливості проходження служби 1% та розмір премії 10% (а. с. 23).
Оскільки, суд вважає, що розмір надбавки за особливості проходження служби та щомісячна премія для перерахунку пенсії враховуються у середньому розмірі, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію, то розмір надбавки за особливості проходження служби для обрахунку пенсії позивача повинен складати - 65 відсотків посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років з урахуванням відповідного коефіцієнта, премія - 95 % посадового окладу, відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення від 20.11.2020 №ХА-15241/12.
Суд, звертає увагу, що відповідачем належними та допустимими доказами не підтверджено наявності правових підстав для зменшення розмірів надбавки за особливості проходження служби та премії у довідці, що видана на виконання рішення суду у справі №140/6917/22, тому дану позовну вимогу слід задовольнити.
Стосовно частини позовної вимоги позивача про зобов'язання ІНФОРМАЦІЯ_4 скласти та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Волинській області нову довідку про розмір грошового забезпечення за нормами чинними станом на 01.01.2020 із зазначенням відомостей: про розмір посадового окладу - 3 890,00 грн, окладу за військове звання (старший прапорщик) - 1 220,00 грн, надбавки за вислугу років (50% від посадового окладу та окладу за військове звання) - 2 555,00 грн, суд зазначає, що відповідач обмежив позивачу надбавки за особливості проходження служби у розмірі (1% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років) - 76,65 грн, премії (10% посадового окладу) - 389,00 грн, однак зменшення даних у інших відомостях не було.
У такому випадку відсутні підстави вважати, що права позивача будуть порушені при складанні та направлені до Головного управління Пенсійного фонду України в Волинській області нову довідку про розмір грошового забезпечення за нормами чинними станом на 01.01.2020 відповідач зазначить у довідці про розмір грошового забезпечення хибні значення. Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, то питання щодо зазначення у оновлені довідці станом на 01.01.2020 відомостей щодо посадового окладу - 3 890,00 грн, окладу за військове звання (старший прапорщик) - 1 220,00 грн, надбавки за вислугу років (50% від посадового окладу та окладу за військове звання) - 2555,00 грн є передчасним, тому дана вимога задоволенню не підлягає.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Відповідно до частин першої, третьої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Отже, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 5 367,40 грн, сплачений квитанціями від 29.05.2023, від 31.10.2023, від 21.11.2023.
При вирішенні питання про стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача витрат, пов'язаних з правничою допомогою, в сумі 11 000,00 грн, суд виходить з таких приписів статей 134, 139 КАС України.
Частинами першою, другою статті 134 КАС України обумовлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Згідно із частинами третьою - п'ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частин сьомої, дев'ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Виходячи з аналізу вищевказаних правових норм, слід дійти висновку про те, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі. Сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором.
На підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду надано такі документи: договору про надання правової допомоги від 20.04.2023, укладеного між ОСОБА_1 та адвокатським бюро Губара Володимира, акт виконаних робіт за договором дання правничої допомоги від 20.04.2023, ордер серії ВК №1122603.
Зокрема, з акту виконаних робіт за договором дання правничої допомоги від 20.04.2023 при представництві позивача у суді першої інстанції були надані наступні послуги: складання позовної заяви у справі №140/10393/23 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, формування доказової бази, групування доказів, додатків до позовної заяви, їх роздруківка 4 години - 4 000 грн.
Суд зауважує, що при визначенні суми відшкодування витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, суд має виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру залежно від конкретних обставин справи. Надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто повинно бути доведено доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справ.
Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу даної справи, суд зауважує, що вивчення нормативної бази при підготовці адміністративного позову, збирання відомостей про факти, які були використані як докази по справі є єдиним комплексом дій, що охоплюються загальною діяльністю адвоката та мають на меті складання позовної заяви і подання її до суду, а визначення суми гонорару за кожну з зазначених дій не є виправданим, а тому підлягає зменшенню.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини щодо присудження судових витрат на підставі статті 41 Конвенції, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року, заява №19336/04, пункт 268). У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia,заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов'язково понесені та мають розумний розмір.
Верховний Суд в постановах від 22 грудня 2020 року у справі №520/8489/19, від 07 травня 2020 року у справі №320/3271/19, від 10 березня 2020 року у справі №520/8489/19 зазначив, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об'єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Також, при визначенні суми відшкодування суд має враховувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19.
Таким чином, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі її витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.
На думку суду, виходячи із критеріїв, визначених частинами третьою, п'ятою статті 134, частиною дев'ятою статті 139 КАС України, з урахуванням заперечень відповідачів щодо обґрунтованості та співмірності розміру витрат на правничу допомогу, враховуючи незначну складність справи заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною із заявленими вимогами немайнового характеру, а тому справедливим розміром відшкодування позивачу фактично понесених витрат на професійну правничу допомогу у цій справі за рахунок бюджетних асигнувань відповідача є сума 2 000 грн. Решту витрат на професійну правничу допомогу повинен понести позивач.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, задовольнити частково.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо відмови ОСОБА_1 у видачі нової довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 березня 2018 року, що враховується для перерахунку пенсій з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , що враховується для перерахунку пенсії станом на 1 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з повною інформацією за формою, передбаченою додатком 2 до постанови Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», для перерахунку та виплати пенсії на підставі статей 8, 10, 43, та 63 Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо зменшення ОСОБА_1 в довідці від 21.03.2023 №ХА-15241 станом на 01 січня 2020 року про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25.01.2023 по справі №140/6917/22, розміру надбавки за особливості проходження служби з 65% до 1% та премії з 95% до 10%.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 , на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25.01.2023 по справі №140/6917/22, скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області на ОСОБА_1 довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2020 року, в яких на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року №260, вказати розміри: надбавки за особливості проходження служби - 65% посадового окладу, окладу за військове звання та надбавки за вислугу років; премії - 95% посадового окладу.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 5 367 (п'ять тисяч триста шістдесят сім) гривень 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.А. Лозовський