м. Вінниця
21 серпня 2024 р. Справа № 120/13818/23
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом головного управління ДПС у Вінницькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про: стягнення податкового боргу,-
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось головне управління ДПС у Вінницькій області (далі - позивач) з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач є платником податків і зборів і за ним рахується податкова заборгованість зі сплати єдиного податку з фізичних осіб в загальній сумі 28996,50 грн., яка в добровільному порядку не сплачена, у зв'язку із чим позивач звернувся з цим позовом до суду.
Ухвалою суду відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Даною ухвалою також встановлено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.
Ухвала суду про відкриття провадження в справі направлялась на зареєстровану адресу проживання відповідача та була отримала за вказаною адресою матір"ю відповідача, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, що міститься у матеріалах справи.
Згідно з приписами 4 ст. 126 КАС України вважається, що повістку вручено також у разі одержання її під розписку будь-яким повнолітнім членом сім'ї адресата, який проживає разом з ним. Особа, яка одержала повістку, зобов'язана негайно повідомити про неї адресата.
Таким чином відповідач вважається належним чином повідомленим про розгляд цієї справи.
Разом з тим, відповідач станом на дату постановлення рішення в справі своїм правом на подання відзиву на позов не скористався.
Відповідно до положень ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Також суд зауважує, що від відповідача на адресу суду не надходило заяв про неможливість вчасно подати відзив та продовження строків для його подачі.
Таким чином, суд приходить до висновку про можливість розгляду та вирішення даної справи на підставі наявних в ній доказів, в порядку письмового провадження.
З'ясувавши доводи адміністративного позову, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив наступні обставини.
Відповідач перебуває на обліку у головному управлінні ДПС у Вінницькій області як платник податків та зборів і згідно з інтегрованою карткою платника за ним рахується податкова заборгованість зі сплати єдиного податку з фізичних осіб в загальній сумі 28996,50 грн., з них 28656,50 грн. основного платежу та 340 грн. штрафних санкцій.
Зазначена заборгованість утворилась в результаті не сплати самостійно задекларованих сум грошового зобов'язання згідно з податковою декларацією платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця від 13.01.2023, а також на підставі застосованих податковим органом штрафних санкцій в сумі 340 грн, згідно з податковим повідомленням - рішенням від 22.05.2023 року № 7530/02-32-24-12/ НОМЕР_1 .
З урахуванням вказаного, податковим органом на виконання вимог ст.59 ПК України, сформовано податкову вимогу від 06.04.2023 № 0002234-1309-0232, якою визначено грошове зобов'язання в сумі 28656,50 грн.
У відповідності до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вказана податкова вимога отримана відповідачем 11.04.2023, проте залишилась без виконання.
Оскільки заборгованість добровільно відповідачем не сплачено, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Визначаючись щодо наявності підстав для стягнення суми податкового боргу, суд виходить з наступного.
В силу вимог ст. 67 Конституції України, пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України відповідач, як платник податків, зобов'язаний сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Згідно з п.п. 15.1-15.2 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.
Грошове зобов'язання платника податків відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України, це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Згідно з п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
Відповідно до п. 14.1.175 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В свою чергу, відповідно до п. 54.5 ст. 54 ПК України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Згідно з п. 57.3. ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1- 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до п. 294.1 ст. 294 ПК України податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої, другої та четвертої груп є календарний рік.
Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої групи та податкових агентів платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів) є календарний квартал (крім податкового періоду податкової звітності з податку на додану вартість, визначеного пунктом 202.1 статті 202 цього Кодексу).
Сплата єдиного податку платниками першої - третьої груп (крім електронних резидентів (е-резидентів) здійснюється за місцем податкової адреси (п. 295.4 ст. 295 ПК України).
Як вбачається із матеріалів справи, станом на дату звернення до суду за відповідачем рахується податковий борг зі сплати єдиного податку з фізичних осіб в загальній сумі 28996,50 грн., з них 28656,50 грн. основного платежу та 340 грн. штрафних санкцій.
Зазначена заборгованість утворилась в результаті не сплати самостійно задекларованих сум грошового зобов'язання згідно з податковою декларацією платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця від 13.01.2023, а також на підставі застосованих податковим органом штрафних санкцій в сумі 340 грн, згідно з податковим повідомленням - рішенням від 22.05.2023 року № 7530/02-32-24-12/ НОМЕР_1 .
Суду не надано доказів оскарження вказаного податкового повідомлення - рішення в адміністративному чи судовому порядку та його скасування, відтак грошові зобов'язання є узгодженими.
Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
За правилами, визначеними п. 59.5 ст. 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Судом встановлено, що позивач з метою погашення податкового боргу та відповідно до вимог ст.59 ПК України надіслав відповідачу на податкову адресу рекомендованим листом з повідомленням про вручення податкову вимогу №0002234-1309-0232 від 06.04.2023. У відповідності до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вказана вимога отримана відповідачем 11.04.2023, однак залишилась без виконання.
При цьому, станом на день розгляду справи, суду не надано доказів погашення відповідачем в добровільному порядку вказаної суми заборгованості.
Відповідно до п. 87.11 ст. 87 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
У відповідності до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 КАС України).
Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму податкового боргу відповідач у встановлені законодавством строки до бюджету не сплатив, наявність податкового боргу підтверджується матеріалами справи, відзиву із запереченнями щодо заявлених позовних вимог відповідачем не подано, відтак суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову.
Враховуючи вимоги ч. 2 ст. 139 КАС України судові витрати у цій справі у виді судового збору стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 кошти в рахунок погашення податкового боргу в сумі 28996,50 грн. (двадцять вісім тисяч дев'ятсот дев'яносто шість гривень п'ятдесят копійок).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028, код ЄДРПОУ ВП 44069150)
Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Суддя Заброцька Людмила Олександрівна