Справа № 646/372/23
№ провадження 2-а/646/40/2024
23.08.24 м.Харків
Червонозаводський районний суд м. Харкова у складі :
головуючої - судді Сіренко Ю.Ю.,
за участю секретаря судового засідання - Шарашидзе М.Г.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Харківській області, третя особа: заступник командира 4 роти 3 батальйону капітан поліції Управління патрульної поліції в Харківській області Гармаш Павло Юрійович про скасування постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення,
До Червонозаводського районного суду м. Харкова з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Харківській області, третя особа: заступник командира 4 роти 3 батальйону капітан поліції Управління патрульної поліції в Харківській області Гармаш Павло Юрійович, в якій просить суд: поновити строк на оскарження Постанови серія ЕАР №6374481 від 06.01.2023 р.; скасувати Постанову серія ЕАР №6374481 від 06.01.2023 р. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 126 КУпАП та застосування до нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 400 гривень і закрити справу про адміністративне правопорушення. Накладення адміністративного стягнення вважає незаконним, а вказану постанову такою, що підлягає скасуванню, виходячи із наступних міркувань.
Зі змісту оскаржуваної постанови 29.12.2022 року об 11 год 30 хв. по вулиці Клочківська, поблизу будинку № 109, в місті Харкові ОСОБА_1 керував транспортним засобом TOYOTA CAMRY, реєстраційний номер НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування транспортними засобами строком на один рік постановою Октябрського районного суду міста Полтави від 18.08.2022 року, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Позивач, викладені в постанові обставини вважає надуманими та не підтвердженими жодними достатніми, належними та допустимими доказами, так як дійсно ОСОБА_1 29.12.2022 року об 11 год 30 хв. по вулиці Клочківська, поблизу будинку № 109, в місті Харкові був зупинений співробітниками патрульної поліції. Перевіривши документи, патрульні поліцейські запропонували позивачу пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння. Позивач пересів в транспортний засіб патрульних поліцейських і поїхав з ними до наркотичного диспансеру на вул. Ахієзерів, 18 а, м. Харків. В наркотичному диспансері при первинному огляді, лікарі не виявили у позивача наркотичного сп'яніння і позивач надав інші аналізи, результат по яких був отриманий ним згодом, що підтверджується висновком № 1942. Після здачі позивачем аналізів, патрульні надали йому Повідомлення про запрошення до підрозділу патрульної поліції, в якому зазначили адресу наркотичного диспансеру вул. Ахієзерів, 18 а, м. Харків з пояснень поліцейських, позивач зрозумів, що йому необхідно з'явитись 06.01.2023 р. о 9 годині 00 хв., отримати результати аналізів і залежно від результатів буде вирішено питання, чи притягати його до адміністративної відповідальності чи ні. Позивач з'явився в зазначений час в зазначене місце, но там не знайшов співробітників патрульної поліції які надавали йому Повідомлення про запрошення до підрозділу патрульної поліції. Потім позивач ще почекав пів години і в 9.30 пішов. 17.01.2023 року на пошті позивачем було отримано листа, в якому знаходилась Постанова серія ЕАР №6374481 від 06.01.2023 року, тобто постанову було складено за його відсутністю та за адресою знаходження наркологічного диспансеру: м. Харків, вул. Ахієзерів, 18а, а не за місцем зупинки транспортного засобу. Також, 03.01.2023 року, позивачем було отримано постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 18.08.2022 року по справі № 643/2114/22, відповідно до якої позивача було позбавлено права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Після чого, на вказану постанову було подано апеляційну скаргу разом і з заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Октябрського районного суду м. Полтави по справі № 643/2114/22 від 18.08.2022 року. Постановою Полтавського апеляційного суду від 19.09.2023 року було скасовано Постанову Октябрського районного суду м. Полтави про позбавлення ОСОБА_1 права керувати транспортними засобами строком на 1 рік та застосування адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн. На підставі вищевикладеного, позивач просив скасувати Постанову серія ЕАР №6374481 від 06.01.2023 р. про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.4 ст.126 КУпАП та закрити провадження по справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП у зв'язку відсутністю в діях події і складу адміністративного правопорушення.
Ухвалою суду від 07.08.2023 року відкрито спрощене позовне провадження і мз викликом сторін та запропоновано відповідачу у справі подати до суду відзив на позовну заяву.
Представник відповідача УПП в Харківській області ДПП області Федюк Д. подав до суду відзив на позовну заяву відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечував, та зазначив, що 29.12.2022 року о 10 год. 09 хв. на вулиці Клочківська, поблизу будинку № 109, в місті Харкові, було виявлено транспортний засіб TOYOTA CAMRY, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Вищевказаний транспортний засіб було зупинено інспектором. Інспектор підійшов до Позивача, представився, пояснив причину застосування превентивних поліцейських заходів, а також довів до відома позивача нормативно-правові акти, на підставі яких застосовуються такі заходи. Поліцейським, на підставі пункту другого статті 32 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон) було висунуто вимогу про пред'явлення документів, що посвідчують особу та відповідне право, тобто посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію. Але на дану вимогу позивач повідомив, що для встановлення його особи, на даному етапі буде достатньо пред'явлення паспорту громадянина України та пред'явив вищевказаний документ. Перевіривши позивача за базою осіб, які позбавлені права керування, було встановлено, що позивач позбавлений права керування постановою Октябрського районного суду міста Полтави строком на один рік у справі № 643/2114/22 від 18.08.2022 року. Таким чином, рішення суду набрало законної сили 28.08.2022 року.
За приписами статті 317-1 КУпАП, особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.
Отже, позивач, під час руху транспортного засобу, порушив пункт 2.1 а) Правил дорожнього руху, що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001 (далі - ПДР України). Інспектор, встановивши, що дана подія має цілісний склад адміністративного правопорушення, у відповідності до статті 278 КУпАП, розпочав підготовку до розгляду справи. В ході даної підготовки позивачеві в повному обсязі роз'ясненні його права, передбачені статтею 63 Конституції України та статтею 268 КУпАП. Після завершення підготовки до розгляду справи, інспектор керуючись статями 279, 280 КУпАП розпочав відносно позивача розгляд справи про адміністративне правопорушення за частиною четвертою статті 126 КУпАП.
В ході розгляду справи позивачем були надані усні пояснення та заявлено клопотання про перенесення розгляду справи на іншу дату та час. Інспектором було перенесено розгляд справи на 06.01.2023 року на 09 год. 00 хв. Але на вище визначений час позивач не з'явився, тому, враховуючи, що він був належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, така справа була розглянута без його участі.
За результатом розгляду справи, згідно з вимогами статей 251, 252, 268, 278, 279, 280 КУпАП, інспектором встановлений факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 126 КУпАП, тому була винесена постанова серії ЕАР № 6374481. При винесенні цієї постанови, інспектор керувався положеннями ПДР, КУпАП та Законом України «Про дорожній рух», в постанові чітко описане правопорушення, яке було скоєне позивачем, а тому він діяв в межах своїх повноважень і не порушував норм матеріального та процесуального права.
Таким чином, маючи персональні дані позивача, поліцейські скористалися базою з переліком осіб, що позбавлені права керування, яка є складовою інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» та переглянули наявність діючої санкції у вигляді позбавлення права керування у позивача.
Отже, на момент винесення оскаржуваної постанови, поліцейські мали беззаперечні фактичні дані, що свідчать про керування позивачем транспортного засобу, будучи позбавленим права керування. Отже, постанова ЕАР № 6374481 від 06.01.2023 року складена законно та обґрунтовано.
Дослідивши матеріали справи, а також матеріали відзиву з прикріпленими файлами відеозапису, приходить до наступних висновків.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст. 5 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним та неупередженим судом.
Одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, що визначено ст. 245 КУпАП.
За вимогами ст. 280 КУпАП, посадова особа при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, діючим законодавством про адміністративні правопорушення передбачена певна процедура притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно постанови серії ЕАР № 6374481 від 06.01.2023 року, позивач ОСОБА_1 29.12.2022 року об 11 год 30 хв. по вулиці Клочківська, поблизу будинку № 109, в місті Харкові керував транспортним засобом TOYOTA CAMRY, реєстраційний номер НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування постановою Октябрського районного суду міста Полтава від 18.08.2022 року, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Зокрема, постановою Октябрського районного суду міста Полтава від 18.08.2022 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Разом з тим, на момент винесення оскаржуваної постанови серії ЕАР № 6374481 від 06.01.2023 року, постанова Октябрського районного суду міста Полтава від 18.08.2022 року набрала законної сили, відомостей щодо оскарження вказаної постанови не було.
Отже, адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування, що накладене рішенням Октябрського районного суду міста Полтава у справі 643/2114/22 від 18.08.2022 року скасовано постановою Полтавського апеляційного суду від 19.09.2023 року. Однак, 29.12.2022 року, на день зупинки позивача та початку розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч. 4 ст. 126 КУпАП рішення суду, в якому позивач був позбавлений права керування набрало законної сили та не було оскаржено в апеляційному порядку.
Таким чином, патрульні поліцейські на момент зупинки позивача, усвідомлюючи, що постанова Октябрського районного суду міста Полтава у справі 643/2114/22 від 18.08.2022 року, якою ОСОБА_1 було позбавлено права керування транспортними засобами - набрало законної сили, строк на апеляційне оскарження пройшов, а тому вони не мали можливості передбачити, що позивач в майбутньому поновить строк на апеляційне оскарження постанови суду, та не могли діяти в інший спосіб.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно п. 2.1 а ПДР України - водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частиною 4 ст. 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 265-1 КУпАП України, у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, за яке відповідно до цього Кодексу може бути накладено адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, поліцейський тимчасово вилучає посвідчення водія до набрання законної сили постановою у справі про адміністративне правопорушення, але не більше ніж на три місяці з моменту такого вилучення, і видає тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами. Про тимчасове вилучення посвідчення водія робиться запис у протоколі про адміністративне правопорушення.
Суд звертає увагу й на той факт, що положенням ч. 3 ст. 291 КУпАП передбачено, що постанова про позбавлення права керування транспортним засобом набирає чинності з наступного дня після закінчення строку на її оскарження, визначеного цим Кодексом, а у випадку такого оскарження - з дня набрання законної сили рішенням за результатами такого оскарження, яке винесено за наслідками розгляду справи по суті, а судове рішення за наслідками апеляційного провадження в даному випадку винесено 19.09.2023 року.
Таким чином, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем, хоча був позбавлений права керування, отже, скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП, а твердження позивача свідчать про обраний ним спосіб захисту для уникнення відповідальності, оскільки відповідачем доведено правомірність винесення постанови, про що надано відповідні письмові докази, які жодним чином не спростовано.
У відповідності до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справ
За змістом ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото - і кінозйомки, відеозапису.
Так, відповідачем до відзиву долучено відеозапис «Розгляд справи», яким зафіксовано розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно позивача ОСОБА_1 , в якому позивачем були надані усні пояснення, з яких зрозуміло, що позивач був обізнаний про існування постанови Октябрського районного суду міста Полтави від 18.08.2022 року про застосоване до нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами та вказав, що ніби поновив строк на апеляційне оскарження та подав апеляційну скаргу на постанову від 18.08.2022 року. Однак, в позовній заяві ОСОБА_1 зазначає, що подав апеляційну скаргу лише 10.01.2023 року, тобто після складання постанови серії ЕАР № 6374481 від 06.01.2023 року.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» визначається Правилами дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету міністрів України від 10.10.2001 №1306 ( із змінами і доповненнями).
Згідно з вимогами п. 1.1 ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих правил.
Відповідно до п. 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Суд звертає увагу на те, що будь-яке формальне недотримання вимог законодавства про адміністративні правопорушення під час складання протоколу про адміністративне правопорушення та винесення постанови не тягне необхідність визнання доказів недопустимим. Натомість національне законодавство та практика ЄСПЛ зобов'язує суд дати оцінку доказу з точки зору його допустимості з урахуванням того, чи допущене порушення КУпАП є істотним та яким чином воно перешкоджало й забезпеченню та реалізації прав і свобод особи.
Судом не встановлено порушення фундаментальних прав і свобод ОСОБА_1 під час складання постанови про накладення адміністративного стягнення.
Як наслідок, в задоволенні позовних вимог слід відмовити, а оскаржувана постанова серії ЕАР № 6374481 від 06.01.2023 року є законною та такою, що не підлягає скасуванню.
На підставі ст. 19, 62 Конституції України, ст. ст. 245, 258, 268, 280, 286 КУпАП, керуючись статтями ст.ст. 139, 241-246, 286 КАС України,
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції в особі Управління патрульної поліції в Харківській області, третя особа: заступник командира 4 роти 3 батальйону капітан поліції Управління патрульної поліції в Харківській області Гармаш Павло Юрійович про скасування постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення - відмовити.
Постанову серії ЕАР № 6374481 від 06.01.2023 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, - залишити без змін.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя - Ю.Ю. Сіренко