Справа № 132/337/23
Ухвала
22 серпня 2024 року Калинівський районний суд Вінницької області у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , з участю: прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Калинівка Хмільницького району Вінницької області, клопотання прокурора Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_6 про відмову від допиту свідка обвинувачення під час розгляду кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022020000000440 від 22 липня 2022 року відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України,
На розгляді Калинівського районного суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022020000000440 від 22 липня 2022 року відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України.
Прокурор ОСОБА_8 в судовому засіданні заявив клопотання про недоцільність допиту свідка обвинувачення ОСОБА_9 , оскільки даний свідок не був прямим очевидцем вчиненого злочину та йому не відомі обставини, які мають істотне значення для справи.
Обвинувачений ОСОБА_10 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 проти задоволення клопотання прокурора не заперечували та не наполягали на виклику зазначеного свідка в судове засідання для допиту.
Розглянувши заявлене прокурором клопотання, суд приходить до наступних висновків.
Частиною першою статті 92 КПК України визначено, що обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Положеннями частини 3 статті 23 КПК України регламентовано, що сторона обвинувачення зобов'язана забезпечити присутність під час судового розгляду свідків обвинувачення з метою реалізації права сторони захисту на допит перед незалежним та неупередженим судом.
Сторона обвинувачення від допиту свідка обвинувачення, зазначеного в реєстрі матеріалів досудового розслідування, а саме від допиту свідка ОСОБА_9 , відмовилася.
Сторона захисту на виклику та допиту вищезазначеного свідка не наполягала.
Згідно частини другої статті 349 КПК України, обсяг доказів, які будуть досліджуватися, та порядок їх дослідження визначаються ухвалою суду і в разі необхідності можуть бути змінені.
Відповідно до частини третьої статті 349 КПК України, суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
За приписами статті 350 КПК України, клопотання учасників судового провадження розглядаються судом після того, як буде заслухана думка щодо них інших учасників судового провадження, про що постановляється ухвала. Відмова в задоволенні клопотання не перешкоджає його повторному заявленню з інших підстав.
На підставі викладеного, керуючись ст.23, 92, 349, 372 КПК України, суд, -
Прийняти відмову прокурора від допиту свідка обвинувачення ОСОБА_9 .
У зв'язку з відмовою прокурора від допиту свідка обвинувачення ОСОБА_9 , визнати недоцільним її допит під час кримінального провадження.
Покази зазначеного свідка, надані в ході досудового розслідування, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, не можуть бути визнані доказами в кримінальному провадженні.
Відповідно до визначеного судом порядку дослідження доказів, перейти до наступної її стадії.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя