Справа №:755/3908/23
Провадження №: 2/755/1736/24
"02" серпня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
Головуючого судді: Гончарука В.П.
при секретарі Гриценко О.І
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), про визнання батьківства та зобов'язання вчинити дії, суд, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить суд визнати факт батьківства ОСОБА_1 стосовно дітей- ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
Зобов'язати Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м.Києві ЦМУ Міністерства юстиції ( м.Київ) поновити актові записи про народження дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 складений 16.01.2018 року Консульським відділом посольства рф в Україні серія ІХ-МЮ №603755 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 складений 16.01.2018 року Консульським відділом посольства рф в Україні серія ІХ-МЮ №603754;
Зобов'язати Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м.Києві ЦМУ Міністерства юстиції ( м.Київ) внести до актових записів про народження дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 складений 16.01.2018 року Консульським відділом посольства рф в Україні серія НОМЕР_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 складений 16.01.2018 року Консульським відділом посольства рф в Україні серія ІХ-МЮ №603754 зміни, вказавши батьком дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1
Вимоги позивача обґрунтовані тим, що влітку 2009 р. позивач познайомився з ОСОБА_2 , після чого між ними виникли стосунки та з 2011 р. позивач з відповідачем ОСОБА_2 стали проживати в м. Києві однією сім'єю без реєстрації шлюбу.
16.09.2012 року на території України, в м. Киеві, у позивача (на той час ОСОБА_5 ), та відповідача ОСОБА_2 народився син - ОСОБА_3 .
Згодом, ІНФОРМАЦІЯ_3 на території України у сторін народилася донька - ОСОБА_4 .
Як вбачається зі змісту свідоцтва про народження ОСОБА_4 cepii НОМЕР_2 від 16.01.2018 року та свідоцтва про, народження ОСОБА_3 cepii НОМЕР_3 від 16.01.2018 року, діти зареєстровані, як ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (по-батькові за ім'ям ОСОБА_1 ).
Оскільки між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , не було зареєстровано офіційний шлюб при народженні дітей, та була відсутня спільна заява батьків, відомості про батька у свідоцтві про народження дитини були внесені відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України. Так, запис про дітей у Книзі реєстрації народжень проводився за прізвищем матері - ОСОБА_2 , а ім'я та по батькові батька дитини записано за ii вказівкою. В свою чергу, запис про батька у свідоцтвах про народження відсутній.
18 вересня 2018 року між ОСОБА_5 , який в послідуючому змінив прізвище та ім'я на ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 було укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб cepii НОМЕР_4 від 18.09.2018 року, спільне прізвище після реестрації шлюбу - « ОСОБА_8 »
01.07.2020 року позивач - ОСОБА_9 здійснив державну реєстрацію зміни імені на ОСОБА_1 , що підтверджусться Свідоцтвом про зміну імені серія НОМЕР_5 від 01.07.2020 року.
Станом на даний час, позивач ОСОБА_2 близько 11 років проживає на території України однією сім'єю разом з дітьми, з яких 7 років у громадянському шлюбі та 4 роки у офіційному шлюбі спільно виховують дітей з моменту ix народження, діти завжди жили в повній сім'ї та знають позивача ОСОБА_1 , як свого батька. Позивач утримує та виховує ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
У листопаді 2022 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 хотіли подати до Дніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві ЦМУ Міністерства юстиції спільну заяву про визнання батьківства. Але через те, що свідоцтва про народження дітей були видані Консульським відділом посольства pocii в Україні, в органі державної реєстрації актів цивільного стану останніх було проінформовано про те, що відповідно до Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, ix поновлення та анулювання, він позбавлений можливості здійснити внесення змін до свідоцтв про народження щодо запису батьком ОСОБА_1 , що здійснюється за результатами розгляду заяви про визнання батьківства. Відмова у внесенні змін до свідоцтв про народження, зокрема, була мотивована тим, що свідоцтва про народження були видані Консульським відділом посольства pocii в Україні, відповідно, саме консульська установа має вносить зміни до актового запису.
При цьому відповідача та позивача також було проінформовано про те, що в такому випадку потрібно визнавати батьківство лише в судовому порядку.
24 лютого 2022 року Указом Президента України № 64/2022 на території України у зв'язку з військовою агресією російської федерації, введено воєнний стан, дію якого продовжено й на час розгляду справи.
Через повномасштабне вторгнення російської федерації на територію України Консульства pocii в Україні зупинили свою роботу. У зв'язку з цим, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були позбавлені можливості звернутись до консульської установи, як до органу, яким видано свідоцтва про народження дітей із заявою про визнання батьківства, за результатами розгляду якої, консульською установою має бути внесені зміни до актових записів про народження дітей.
У зв'язку з постійними ракетними обстрілами, 09.11.2022 ОСОБА_2 разом з дітьми вимушено виїхала за межі України, а саме до Ізраїлю, для забезпечення ix безпеки, а 09.02.2022 виїхала до Казахстану на час розгляду справи в суді перебуває в Турецькій Республіці, що підтверджується скріншотами посадкових квитків на літак.
При цьому, повернутись в Україну ОСОБА_2 позбавлена можливості з наступних причин:
09.11.2022 на пункті пропуску «Могилів-Подільський» на ОСОБА_2 було накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 203 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки остання перевищила встановлений термін перебування на території України, а саме: перебувала в Україні більше ніж 90 діб, чим порушила п. 2 п.п. 2 Порядку продовження строку перебування та продовження aбo скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2012 року № 150
Крім цього у ОСОБА_2 було вилучено посвідку на тимчасове проживания в Украіні № НОМЕР_6 , видану 30.04.2021 року, 8011 на ім'я ОСОБА_2 / ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , термін дії якої закінчився 29.04.2022 року.
20.11.2022 року ОСОБА_2 було сплачено штраф за вчинене адміністративне правопорушення .
22 квітня 2021 року ОСОБА_2 було подано до Управління з питань тимчасового та постійного проживання іноземців та осіб без громадянства управління Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Києві та Київській області заяву на отримання дозволу на імміграцію в Україну, яку зареєстровано за № 400027189, що підтверджується Пам'яткою для іноземця та особи без громадянства, які перебувають у процедурі оформлення дозволу на імміграцію в Україну від 22.04.2021 року .
19 вересня 2022 року ОСОБА_2 отримала Рішення Управління з питань тимчасового та постійного проживання іноземців та осіб без громадянства управління Центрального міжрегіонального управління ДМС у м. Киеві та Київській області від 24 червня 2022 року про відмову у наданні дозволу на імміграцію в Україну, яке оскаржується в межах справи N 640/17361/22 Київського окружного адміністративного суду.
В Республіці Казахстан, де ОСОБА_2 перебуває станом на дату подання заяви, після отримання 21.02.2023 дозволу на тимчасове проживання в Республіці Казахстан, ОСОБА_2 може отримати візу форми D для в'їзду в Україну (з метою возз'єднання сім'ї). Разом з тим, відповідно до вимог пункту 9 Правил, візова заява подається не paнiшe ніж за три місяці до початку запланованої поїздки.
Таким чином, у ОСОБА_2 нині відсутні законні підстави для в'їзду в Україну.
03 лютого 2023 року ОСОБА_1 було подано до Дніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві ЦМУ Міністерства юстиції заяву про поновлення актових записів цивільного стану про народження дітей. Дана Заява була мотивована п. 2.28 розділу II Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, ix поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5 , яким передбачено, що у разі якщо актовий запис цивільного стану, до якого необхідно внести зміни у зв'язку з усиновленням, скасуванням усиновлення, визнанням усиновлення недійсним, визнанням та встановленням факту батьківства, материнства, а також доповненням i виправленням відомостей, що в ньому містяться, було складено компетентним органом іноземної держави, з якою Україною не укладено договору про правову допомогу та правові відносини у цивільних i сімейних справах, a6o якщо законодавством іноземної держави встановлено інший порядок внесення змін, відмінний від передбаченого законодавством України, a6o неможливості його направлення органами іноземної держави (стихійне лихо, військові дії тощо), що підтверджується відповідними документами, актовий запис цивільного стану попередньо поновлюється відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника. Про поновлення актового запису цивільного стану та внесення до нього відповідних змін повідомляється компетентному органу іноземної держави.
23.12.2022 року набрав чинності Закон України «Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу i правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу i правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року» № 2783-IX від 01.12.2022 року, яким зупинено у відносинах з російською федерацією та республікою Білорусь дію за наявної Конвенції та протоколу до неї.
Таким чином, законодавством України передбачено можливість внесення змін у актові записи про народження дітей, складені компетентними органами іноземної держави у зв'язку з визнанням батьківства, що здійснюється шляхом попереднього поновлення актового запису цивільного стану про народження дітей з подальшим внесенням у них змін в частині запису особи батьком.
Разом з тим, 07 лютого 2023 року ОСОБА_1 було отримано відповідь Дніпровського відділу реєстрації актів цивільного стану у м. Києві ЦМУ Міністерства юстиції щодо надання відмови у поновленні актових записів про народження Відмова була мотивована наступним: «Для вирішення даного питання ОСОБА_1 з дружиною мають особисто звернутись до будь-якого відділу державної реєстрації актів цивільного стану та подати відповідну заяву на визнання батьківства та на поновлення актового запису про народження, маючи при собі оригінали свідоцтв про народження дітей засвідчені апостилем та перекладені на українську мову засвідчені нотаріально. У разі неможливості подати таку заяву ви можете звернутись до суду для вирішення питання внесення змін до актового запису про народження у зв'язку із визнанням батьківства на підставі рішення суду».
Відповідно до я. я. 1 та 2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою ВРУ № 789-XII від 27 лютого 1991 року та в силу положень статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства, в ycix діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист i піклування, які необхідні для iї благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки ii батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
В статті 18 Конвенції про права дитини проголошено, що батьки несуть основну відповідальність за виховання i розвиток дитини. Рівності прав i обов'язків батьків стосовно дітей необхідно дотримуватися незалежно від наявності a6o відсутності шлюбу між ними. Найкращі інтереси дитини с предметом ix основного піклування.
Згідно зі ст.27 Конвенції про права дитини, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального i соціального розвитку дитини. При цьому, батько (-ки) a6o інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей i фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
З врахуванням викладеного позивач просить задовольнити його вимоги визнавши його батьком малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та внести відповідні зміни до свідоцтв про їх народження.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя достатній для ii фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Згідно зі ст.ст. 141, 150, 153, 155 СК України, мати i батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини. Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, ii фізичний, духовний та моральний розвиток. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та iї людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Отже, наведеними нормами закріплено основоположний принцип забезпечення найкращих інтересів дитини, якого необхідно дотримуватися.
За змістом статті 121, частини 1 статті 122 СК України права та обов'язки матері, батька i дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстраціі актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини, за рішенням суду.
Так, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 існують стосунки ще з 2009 року. При цьому, з 2011 до 2018 року між ними існували стосунки як чоловіка та дружини без реєстраціі шлюбу, під час яких у 2012 та 2014 році народились спільні діти - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Згодом, в 2018 році між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було офіційно зареєстровано шлюб.
Згідно з ст. 135 СК України, при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька a6o рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень проводиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за ii вказівкою.
Частиною 1 ст. 126 СК України передбачено, що походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так i після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 СК України, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства е будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
23 вересня 2023 р. по даній справі було відкрито провадження за правилами загального позовного провадження.
В судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні заяви з обставин викладених в позові, вказуючи на той факт, що позивач та відповідач проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 2011 р по 18.09.2018 р. та під час фактичних шлюбних стосунків у сторін народилися син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Діти були народжені в м.Києві , а так - як відповідач ОСОБА_2 є громадянкою рф то реєстрація про народження вказаних вище дітей відбувалася в консульстві рф та у відповідності до законів рф, тобто відомості про батька дітей були записані зі слів матері
Реєстрація про народження вказаних вище малолітніх дітей за законами рф була здійснена для того, щоб отримати відповідні соціальні виплати .
З моменту народження дітей до фактичного виїзду відповідача разом з дітьми ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та донька - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 за межі території України внаслідок повномасштабного військового вторгнення рф в Україну позивач повністю займався вихованням, утриманням забезпеченням своїх дітей та з врахуванням того, що на даний час діти фактично є громадянами іншої країни та не мають змоги в'їхати в Україну позивач фактично позбавлений можливості в спілкуванні зі своїми дітьми.
Те, що позивач є біологічним батьком малолітніх ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 ніким не оспорюється.
З врахуванням викладеного представник позивача просить задовольнити позовні вимоги з вказаних обставин.
В подальшому представник позивача подав до суду заяву в якій просив здійснювати розгляд справи за його відсутності та прийняти рішення на підставі доказів долучених до матеріалів справи.
Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю, повністю підтвердивши обставини, що викладені в позовній заяві та в поясненнях представника позивача, та також подав до суду заяву про подальше слухання справи в його відсутність та прийняття рішення , яким задовольнити позовні вимоги.
Представник третьої особи в зал судового засідання не з'явився, просив здійснювати розгляд справи у його відсутність та прийняти рішення у відповідності до вимог чинного законодавства.
Суд, заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи дійшов наступного, що статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно із ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється у порядку іншого судочинства.
Суд заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи дійшов наступного, що за приписами ч.ч 1-4 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
При цьому за положеннями ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Як було встановлено в судовому засіданні, що 18 вересня 2018 року між ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_2 5.12.1077 року народження Дніпровським районним у м.Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції ( м.Київ) було зареєстровано шлюб, актовий запис №2509.
Після розірвання шлюбу позивач взяв прізвище « ОСОБА_8 ».
Відповідно до свідоцтва про зміну імені від 1.07.2020 р. актовий запис №62, виданим Дніпровським районним у м.Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції ( м.Київ ) позивач змінив ім'я на " ОСОБА_11 " та його ПІБ стало " ОСОБА_1 ".
Як убачається з матеріалів справи, відповідач ОСОБА_2 є громадянкою рф, що підтверджується копією її паспорта.
Відповідно до довідок про реєстрацію місця проживання позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , в свою чергу відповідач ОСОБА_2 зареєстрована з 23.07.2020 р. за адресою: АДРЕСА_2 .
Як убачається у відповідача ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 в м.Києві народився син ОСОБА_3 , реєстрація про народження сина була здійснена в Консульському відділі посольства росії в Україні, відомості про батька ОСОБА_3 не вказані.
ІНФОРМАЦІЯ_3 в м.Києві у відповідача ОСОБА_2 народилася донька ОСОБА_4 , реєстрація про її народження також була здійснена в Консульському відділі посольства росії в Україні, відомості про батька ОСОБА_12 - Ніколь не вказані.
Як убачається з матеріалів справи, що актовий запис про народження ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в Відділах державної реєстрації актів цивільного стану МЮ України не здійснювався.
Представником позивача до суду надано висновок молекулярно - генетичного експертного дослідження №40730 від 26.12.2023 р. складений ТОВ Медико-генетичним центром «Мама Папа», відповідно до якого слідує, що ймовірність того, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 є біологічним батьком дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , матір'ю якого є ОСОБА_2 в рамках проведеного дослідження складає 99,999999 %.
Ймовірність того, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 є біологічним батьком дитини ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір'ю якої є ОСОБА_2 в рамках проведеного дослідження складає 99,999999 %.
З даного висновку можна зробити висновок, що позивач ОСОБА_1 є біологічним батьком ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , матір'ю яких є ОСОБА_2 .
Крім того в позовній заяві позивач ставить вимоги до Дніпровського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м.Києві ЦМУ Міністерства юстиції ( м.Київ), відповідно до яких просить зобов"язати поновити актові записи про народження дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 складений 16.01.2018 року Консульським відділом посольства рф в Україні серія ІХ-МЮ №603755 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 складений 16.01.2018 року Консульським відділом посольства рф в Україні серія ІХ-МЮ №603754;
Зобов'язати Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м.Києві ЦМУ Міністерства юстиції ( м.Київ) внести до актових записів про народження дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 складений 16.01.2018 року Консульським відділом посольства рф в Україні серія ІХ-МЮ №603755 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 складений 16.01.2018 року Консульським відділом посольства рф в Україні серія ІХ-МЮ №603754 зміни, вказавши батьком дітей ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 .
В той же час Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м.Києві ЦМУ Міністерства юстиції ( м.Київ) визначений позивачем як третя особа.
Разом з тим, суд вказує на те, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).
Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦПК України).
Пред'явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.
Статтею 128 СК України передбачено, що За відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.
Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.
Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
За відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.
Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.
Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.
Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.
Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 135 СК України визначено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Як слідує з матеріалів справи, що при реєстрації про народження ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що була здійснена в Консульському відділі посольства росії в Україні та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстрація про народження також була здійснена в Консульському відділі посольства росії в Україні, відомості про батька не вказані.
За приписами ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.ст. 12, 81ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору ( ст. 94 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).
Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.
Питання судовий витрат суд вирішує у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, Конвенцією про права дитини, Декларацією прав дитини, Законом України «Про охорону дитинства», статями 128,135 СК України статтями 7, 10, 76, 81, 133, 244-245, 259, 263-265, ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), про визнання батьківства та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_5 ІПН НОМЕР_7 батьком дітей - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 матір'ю яких є ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_7 ІПН НОМЕР_8 .
В іншій частині задоволення позову - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 2.08. 2024 р.
Суддя: