1-кп/754/1060/24
Справа № 754/4465/24
Іменем України
21 серпня 2024 року
Деснянський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
провівши підготовче судове засідання по кримінальному провадженню відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця с.Королівка Макарівського р-ну Київської обл.,
громадянина України,
мешкає: АДРЕСА_1 ,
раніше судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.4 КК України,
за участю: прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
Обвинувальний акт з додатками відносно ОСОБА_3 за ст.185 ч.4 КК України надійшов до Деснянського районного суду м.Києва 13.08.2024р. з Київського апеляційного суду на новий розгляд у суді першої інстанції.
Прокурор просить постановити ухвалу про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акту, вважаючи, що обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, підстав для його повернення та закриття провадження немає.
Обвинувачений просить закрити кримінальне провадження відносно нього у зв'язку з тим, що втратив чинність закон, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння, а саме вчиненої ним крадіжки на суму, яка йому інкримінується.
Прокурор заперечив проти задоволення клопотання обвинуваченого, посилаючись на вимоги ст.4 КК України, згідно яких кримінальна протиправність визначається законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Вислухавши думку прокурора, обвинуваченого, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку про задоволення клопотання обвинуваченого та закриття кримінального провадження, виходячи з наступного.
Згідно вимог ст.314 ч.3 п.2 КПК України у підготовчому засіданні суд має право прийняти рішення про закриття провадження у випадку встановлення підстав, передбачених статтею 284 КПК України.
Згідно ст.284 ч.1 п.4-1 КПК України кримінальне провадження закривається у разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
09.08.2024р. набув чинності Закон №3886-ІХ від 18.07.2024р. «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким викладено нову редакцію статті 51 КУпАП, якою визначено, що викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З урахуванням зазначеного, викрадення чужого майна вважається дрібним, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, виходячи із того розміру неоподаткованого мінімуму доходів громадян, який діяв на момент вчинення діяння.
Відповідно до пункту 5 підрозділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації злочинів або порушень, для яких сума неоподаткованого мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 ПКУ для відповідного року.
Підпунктом 169.1.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України визначено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Згідно ст.7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2024 року установлено прожитковий мінімум для працездатної особи у розмірі 3028грн.
З урахуванням наведеного, сума соціальної пільги у 2024 році становить 1514грн., тобто для кваліфікації кримінального правопорушення неоподатковуваний мінімум у 2024 році становить 1514грн., відповідно два неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у 2024 році становить 3028грн.
Згідно обвинувального акту, ОСОБА_3 обвинувачується в тому, що 08.03.2024р. приблизно в 16.16 годин він, перебуваючи в торгівельній залі магазину «ФОРА» по вул.Бальзака, 85 в м.Києві, з метою повторного таємного викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, який введено з 05.30 годин 24.02.2022р. Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022р. «Про введення воєнного стану в Україні» та продовжено Указами Президента України, останній раз №49/2024 від 05.02.2024р. строком на 90 діб, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, з торгових стелажів магазину повторно таємно викрав чуже майно, яке належить ТОВ «ФОРА», а саме: 7 упаковок солодковершкового масла «Галичина 82,5% 180г» вартістю 88,99грн. за одну упаковку, 6 упаковок солодковершкового масла «Галичина Селянське 72,6% 180г» вартістю 69,90грн. за одну упаковку, а всього майно загальною вартістю 1042,33грн., яке заховав до свого рюкзака, пройшов повз касову зону, не розрахувавшись за товар, після чого з викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення зник.
Крім того, 10.03.2024р. приблизно в 15.42 годин ОСОБА_3 , перебуваючи в торгівельній залі магазину «ФОРА» по вул.Бальзака, 94 в м.Києві, з метою повторного таємного викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, який введено з 05.30 годин 24.02.2022р. Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022р. «Про введення воєнного стану в Україні» та продовжено Указами Президента України, останній раз №49/2024 від 05.02.2024р. строком на 90 діб, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, з торгових стелажів магазину повторно таємно викрав чуже майно, яке належить ТОВ «ФОРА», а саме: сир «Siеrрс Сметанковий 48%» вагою 3,662кг вартістю 942,97грн., яке заховав до свого рюкзака, пройшов повз касову зону, не розрахувавшись за товар, після чого з викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення зник.
Зазначені дії ОСОБА_3 кваліфіковані за ст.185 ч.4 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Тобто, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні повторного таємного викрадення чужого майна 08.03.2024р. на суму 1042,33грн., та 10.03.2024р. на суму 942,97грн., і кожна сума на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 1 ст.2 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
Статтею 3 КК України встановлено, що законодавство України про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. Кримінальна протиправність діяння, а також його караність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки цим Кодексом.
Згідно ст.4 КК України, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Відповідно до ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
За змістом ч.1 ст.5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Враховуючи наведене, Закон №3886-ІХ від 18.07.2024р. «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», із врахуванням положень ст.58 Конституції України та ст.5 КК України, має зворотну дію в часі, і як наслідок, поширюється на обвинуваченого ОСОБА_3 .
Також судом ураховується усталена практика Європейського суду з прав людини щодо поняття «якість закону» - національне законодавство повинне бути доступним і передбачуваним, тобто визначати достатньо чіткі положення, аби дати людям адекватну вказівку щодо обставин і умов, за яких державні органи мають право вживати заходів, що вплинуть на права осіб. Відповідальність за подолання недоліків законодавства, правових колізій, прогалин, інтерпретаційних сумнівів лежить, в тому числі, і на судових органах, які застосовують та тлумачать закони.
Європейський суд з прав людини вважає, що ст.7 «Ніякого покарання без закону» Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є важливою складовою принципу верховенства права. Він також підтвердив, що зазначена стаття Конвенції допускає принцип ретроспективності більш м'якого кримінального закону. На цьому принципі ґрунтується правило, згідно з яким за наявності відмінностей між чинним на час вчинення злочину кримінальним законом та законом, який набрав чинності перед винесенням остаточного судового рішення, суди мають застосовувати той із них, положення якого є більш сприятливими для обвинуваченого.
Враховуючи наведене, а також згоду обвинуваченого ОСОБА_3 на закриття кримінального провадження на цій підставі, кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.4 КК України, підлягає закриттю на підставі ст.284 ч.1 п.4-1 КПК України у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Зазначені прокурором заперечення щодо закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, з посиланням на ст.4 КК України, не ґрунтуються на вимогах норм Кримінального кодексу України, Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права.
Для закриття кримінального провадження у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння, КПК України передбачає наявність згоди обвинуваченого на це і наявність підстави для такого закриття кримінального провадження.
Зазначені прокурором заперечення щодо закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України,а саме визначення відповідно до вимог ст.4 КК України кримінальної протиправності законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння, не можуть бути підставою для відмови у закритті кримінального провадження з підстави, передбаченої п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України,оскільки відповідно до вимог ст.5 КК України, ст.58 Конституції України та усталеної практики Європейського суду з прав людини закон, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, і суди мають застосовувати той закон, положення якого є більш сприятливими для обвинуваченого.
Крім того, згідно ст.479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 чатсини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.
Для закриття кримінального провадження у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, КПК України передбачає тільки наявність згоди обвинуваченого на це і наявність підстави для такого закриття, а саме втрата чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Тому, враховуючи згоду обвинуваченого ОСОБА_3 на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, і наявність передбаченої ст.284 ч.1 п.4-1 КПК України для цього підстави, кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 за ст.185 ч.4 КК України підлягає закриттю у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
На підставі викладеного, керуючись ст.284 ч.1 п.4-1, 314, 370, 371, 372, 479-2, 376 ч.2 КПК України, суд
Закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.4 КК України на підставі ст.284 ч.1 п.4-1 КПК України у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м.Києва протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні ухвали - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Повний текст ухвали оголошений 23.08.2024р. в 12.00 годин.
Головуючий суддя: