Справа № 127/27298/24
Провадження № 2/127/3905/24
про залишення позовної заяви без руху
21 серпня 2024 року м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Іщук Т. П., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Зазначена позовна заява не відповідає вимогам, встановленим ст. 177 ЦПК України, а тому є підстави для залишення її без руху відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України з метою усунення недоліків.
Так, у порушення ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ч.2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з 01 січня 2024 року розмір ставки судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви про розірвання шлюбу становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн).
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України. Якщо заявником не подано належних доказів сплати судового збору у встановленому законодавством порядку та розмірі або (за необхідності) документів, що підтверджують звільнення від його сплати, заява (скарга) залишається без руху. При цьому у відповідній ухвалі суду має бути зазначено правильний порядок сплати та/або розмір судового збору (п.п. 26, 27 вищевказаної постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №10).
Матеріали позову містять квитанцію до платіжної інструкції на переказ готівки від 19 серпня 2024 року №26 (банк платника АТ «Укрсиббанк») на суму 1211,00 грн, з якої слідує, що вказаний неповний розмір судового збору був сплачений на рахунок суду платником ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , тобто не учасником справи. Водночас, у розрахункових реквізитах цього документу, а саме в призначенні платежу за змістом платником не вказано інформації про те, що сплата ним судового збору здійснюється саме по цій справі, тобто за позовом ОСОБА_1 .
За наведених обставин, в розумінні ст. 2 Закону України «Про судовий збір», суд не може прийняти наданий платіжний документ як належний доказай сплати позивачем судового збору за подання до суду відповідної позовної заяви. Будь-які інші докази з інформацією про сплату позивачем судового збору та у повному розмірі, у т.ч. в її інтересах повноважним представником, в матеріалах позовної заяви відсутні.
У даному випадку щодо оцінки як належного доказу документу про сплату судового збору судом враховується правова позиція Верховного Суду, яка зазначена у постанові від 30 вересня 2024 року по справі №9901/144/20.
Позивачу слід сплатити судовий збір за подання позовної заяви у визначеному законом порядку та розмірі (1211,20 грн) та надати суду докази щодо цього.
Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору наступні:
отримувач коштів: ГУК у Він.обл./м.Вінниця/22030101; код ЄДРПОУ отримувача: 37979858; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку UA318999980313181206000002856.
При цьому, слід звернути увагу позивача, що за практикою ЄСПЛ вимога про сплату зборів судам у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (рішення від 19.06.2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (Case of Kreuz v. Poland), заява №28249/95, п. 60).
Відповідно до ч. 1,2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем ухвали.
На підставі викладеного та керуючись ст. 177, 185, 260, 261 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків не більше п'яти днів з дня отримання ухвали.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк заяву вважати неподаною та повернути заявникові зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя