Справа № 148/1786/24
Провадження №1-кп/148/157/24
23 серпня 2024 року Тульчинський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Тульчина кримінальне провадження №12024020180000269, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.07.2024, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Мізяків Калинівського району Вінницької області, українця, громадянина України, не одруженого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , не судимого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
встановив:
В провадження Тульчинського районного суду Вінницької області на розгляді перебуває вказане вище кримінальне провадження.
Згідно обвинувального акту ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що 17.07.2024, близько 14.30 год., маючи умисел на заволодіння чужим майном, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, прийшов до домогосподарства за адресою: АДРЕСА_2 , де проживає ОСОБА_6 . Зайшовши на територію вказаного домогосподарства, діючи умисно, шляхом вільного доступу ОСОБА_4 проник до гаражного приміщення, де на підлозі помітив занурювально дренажний насос торгової марки "Дніпро-М" моделі "НДН-1". Розуміючи, що вчиняє протиправні дії, ОСОБА_4 , діючи в умовах воєгнного стану, таємно з корисливих спонукань, шляхом вільного доступу викрав занурювально дренажний насос торгової марки "Дніпро-М" моделі "НДН-1" вартістю 1843,24 грн., належний ОСОБА_6 . В подальшому викрадений насос ОСОБА_4 передав ОСОБА_7 в якості плати за послуги з перевезення, тим самим розпорядився викраденим майном на власний розсуд. Своїми умисними діями ОСОБА_4 спричинив потерпілій ОСОБА_6 матеріальну шкоду в сумі 1843, 24 грн.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану, поєднана з проникненням до сховища.
Захисник обвинуваченого, адвокат ОСОБА_5 звернувся в суд з клопотанням про закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч.1 ст. 284 КК України, у зв'язку з декриміналізацією інкримінованого його підзахисному ОСОБА_4 правопорушення.
Обвинувачений ОСОБА_4 клопотання захисника підтримав в повному обсязі та просив закрити відносно нього кримінальне провадження у зязку з декриміналізацією діяння, яке ставиться йому в провину.
Потерпіла ОСОБА_6 в судове засідання не зяивлася. Від неї надійшла письмова заява, в якій вона просить здійснювати судовий розгляд кримінального провадження у її відсутність, не заперечує щодо закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_4 на підставі п. 4-1 ч.1 ст. 284 КК України. Також не бажає, щоб його було притягнуто до відповідальності за ст. 162 КК України.
Прокурор вважав, що є всі підстави для задоволення клопотання обвинуваченого та закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд доходить такого висновку.
09.08.2024 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» №3886-ІХ від 18.07.2024 року, яким підвищено суму для визнання крадіжки кримінально караним діянням, зокрема якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно п.п. 169.1.1 статті 169 Податкового кодексу, податкова соціальна пільга (для кваліфікації правопорушення), дорівнює 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» сума прожиткового мінімуму для працездатної особи на 1 січня 2024 рік становить 3028 гривень, тобто 50% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи становить 1514 гривень на 2024 рік, та відповідно 2 неоподатковуваних мінімумів становлять 3028 гривень.
Тобто, з 09.08.2024 змінився «розмір крадіжки», який визначає кримінальну відповідальність за такі дії (раніше для кримінальної відповідальності вартість викраденого майна перевищувала 302,8 грн.).
Отже, з урахуванням вищевикладеного, крадіжка майна вартістю до 3028 гривень 00 копійок, наразі, відноситься до адміністративного правопорушення, та не є кримінально караним діянням.
Велика Палата Верховного Суду у постанові №0306/7567/12 вказала, що за загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК України раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності.
Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності.
Зазначений підхід закріплено у частині першій статті 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти, що пом'якшують або скасовують відповідальність, мають зворотну дію в часі.
Зміст цієї конституційно-правової норми деталізовано у статті 5 КК. Згідно із частиною першою цієї статті закон про кримінальну відповідальність, що скасовує злочинність діяння, пом'якшує відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили діяння до набрання законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Таким чином, внесені законодавцем зміни про кримінальну відповідальність призвели до часткової декриміналізації діяння, і дія Закону «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18 липня 2024 року № 3886-IX, який набрав чинності 09.08.2024 року, має зворотну дію у часі, тому скасовує кримінальну відповідальність у разі заподіяння злочином меншої шкоди, ніж встановлено нормою закону.
Відповідно до п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Відповідно до ч. 3 ст. 479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме у скоєнні крадіжки майна на загальну суму 1843 гривні 24 копійок.
З огляду на викладене, виходячи із загальних засад кримінального провадження, зокрема, верховенства права, рівності перед законом і судом, та законності, суд вважає, що клопотання захисника в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 , якому роз'яснено наслідки закриття провадження з нереабілітуючих підстав, який добровільно надав свою згоду на закриття кримінального провадження, у зв'язку із втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, підлягає задоволенню.
Приймаючи до уваги, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, а саме крадіжці майна на загальну суму 1843 грн. 24 коп., у зв'язку з набуттям чинності Закону, який скасовує кримінальну відповідальність за вказану дію, кримінальне провадження стосовно останнього підлягає закриттю, на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_4 згідно ухвали Тульчинського районного суду Вінницької області від 19.07.2024 року у вигляді тримання під вартою, підлягає скасуванню.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Судові витрати по кримінальному провадженню слід віднести на рахунок держави.
Питання щодо речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ЗУ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024, ст.58 Конституції України, ст.4, 5 КК України, п.4-1 ч.1 ст.284,ч.2 ст.284, 372, 479-2 КПК України, суд, -
постановив:
Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження, задовольнити.
Кримінальне провадження № 12024020180000269 від 17.07.2024 року за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Запобіжний захід, застосований до ОСОБА_4 згідно ухвали Тульчинського районного суду Вінницької області від 19.07.2024 року у вигляді тримання під вартою, скасувати та звільнити його з-під варти в залі суду.
Судові витрати покласти на рахунок держави.
Речові докази: - дренажний насос марки «Дніпро-М» 2750 Вт, який знаходиться на зберіганні у кімнаті речових доказів Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області, - повернути потерпілій ОСОБА_6 , скасуваши з нього арешт накладений згідно ухвали слідчого судді Тульчинського районного суду Вінницької області від 23.07.2024;
- запаховий слід, вилучений з поверхні навісного замка, який розташований на дерев'яних дверях гаражного приміщення, сліди пальців рук, вилучені з глянцевої поверхні коробки, яка знаходилась всередині гаражного приміщення, які зберігаються у кімнаті речових доказів Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області, - знищити, скасуваши з них арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Тульчинського районного суду Вінницької області від 23.07.2024;
Ухвала може бути оскаржена протягом семи днів з дня її оголошення до Вінницького апеляційного суду.
Повна ухвала складена 23.08.2024.
Суддя ОСОБА_1