Справа № 147/1069/24
Провадження № 2/147/360/24
22 серпня 2024 року с-щеТростянець
Тростянецький районний суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Почкіної О.М.,
із участю секретаря Бабчук В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження, у приміщенні Тростянецького районного суду Вінницької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
07 серпня 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 зареєстрований 01 липня 2015 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби по Тростянецькому району Тростянецького міськрайонного управління юстиції у Вінницькій області.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначила, що 01.07.2015 вона уклала шлюб з ОСОБА_2 , який вони зареєстрували 01 липня 2015 року у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби по Тростянецькому району Тростянецького міськрайонного управління юстиції у Вінницькій області. Від шлюбу сторони мають дітей: сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після офіційної реєстрації шлюбу стосунки складалися нормально, однак під час спільного проживання стало зрозуміло, що кожен з подружжя має різні погляди на сімейне життя і подружні стосунки загалом. З липня 2023 року сім'я фактично припинила своє існування, подальше спільне життя та подальше збереження шлюбу є неможливим та суперечить інтересам позивачки та інтересам дітей. Сторони спільне господарство не ведуть, шлюбні стосунки припинились, тому просить розірвати шлюб.
Ухвалою Тростянецького районного суду Вінницької області від 08.08.2024 дану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено справу до судового засідання в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивачка у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Подала заяву про розгляд справи без її участі, клопотання про надання строку для примирення перед судом не заявляла.
Відповідач у судове засідання не з'явився. Судом вживалися заходи для повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи шляхом скерування судової повістки за місцем його реєстрації, однак судова повістка повернулася на адресу суду без вручення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», та скеровувалася телефонограма.
22.08.2024 року відповідач через канцелярію суду подав заяву, у якій просив розгляд даної справи призначеної на 22.08.2024 о 10.30 год проводити без його участі, позовні вимоги про розірвання шлюбу визнав у повному обсязі та не заперечував проти їх задоволення, клопотання про надання строку для примирення перед судом не заявив.
З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що відповідач обізнаний як з позовом, так і з часом і місцем розгляду даної справи судом.
Згідно з частиною третьою статті 211 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності; якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання з допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, ознайомившись з матеріалами справи і оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні, дійшов наступного висновку.
Згідно з частинами першою, четвертою статті 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві; у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову; якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 01.07.2015 зареєстрували шлюб у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби по Тростянецькому району Тростянецького міськрайонного управління юстиції у Вінницькій області, про що 01.07.2015 складено відповідний актовий запис за №24, та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с.3).
Подружжя має двох дітей: сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 (а.с. 9) та доньку ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 (а.с. 10).
Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Згідно частини 1 статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Таке положення національного законодавства України відповідає статті 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Частинами третьою, четвертою статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з частиною другою статті 104, частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 СК України.
За змістом частини третьої статті 109 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Відповідно до частини першої статті 110, статті 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення..
Позивачка в позовній заяві вказала, що шлюбні відносини фактично припинені.
Відповідач у заяві визнав позовні вимоги в повному обсязі, а отже підтвердив, викладені в позовній заяві обставини.
Суд вважає, що визнання відповідачем позову в частині розірвання шлюбу не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому вбачає можливим прийняти визнання позову відповідачем.
З огляду на викладене, суд виходить з того, що шлюб має добровільний характер та ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка і припиняється внаслідок його розірвання, що засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків і позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Незгода лише будь-кого зі сторін продовжувати шлюбні стосунки є підставою для визнання її права вимагати розірвання шлюбу.
За таких обставин суд дійшов висновку, що сім'я сторін по справі розпалася і подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б їх інтересам. За таких обставин, позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.
Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом з цим, позивачка просила судові витрати, що складаються із судового збору та витрат на правову допомогу залишити за нею.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
У зв'язку з наведеним вище, суд вирішив задовольнити таке клопотання позивачки та не стягувати з відповідача судові витрати, а залишити їх за позивачкою.
Керуючись ст. ст. 2, 141, 259, 264, 265, 280-281, 354 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби по Тростянецькому району Тростянецького міськрайонного управління юстиції у Вінницькій області 01.07.2015 року - розірвати.
Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянка України, РНОКПП - НОМЕР_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянин України, РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя О.М. Почкіна