Єдиний унікальний номер 142/687/24
Номер провадження 2-з/142/8/24
22 серпня 2024 року с-ще Піщанка
Піщанський районний суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді Нестерука В.В.,
при секретарі судового засідання Яворській О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Піщанка Вінницької області
заяву представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Конякіна Михайла Сергійовича, відповідач ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України, про забезпечення позову до подання позовної заяви, -
21 серпня 2024 року на адресу суду надійшла заява представника заявника ОСОБА_1 , - адвоката Конякіна Михайла Сергійовича, відповідач ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення ІНФОРМАЦІЯ_1 виплат платежів ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , що пов'язані з отриманням одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби, право на яку виникло у нього в зв'язку з смертю сина ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
В обгрунтування зазначає, що ОСОБА_1 , враховуючи вимоги статті 152 Цивільного процесуального кодексу України має намір та зобов'язується протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову пред'явити позов до ОСОБА_2 про усунення від отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби. Вказує, що заявник ОСОБА_1 та ОСОБА_2 являються батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , прізвище якого в подальшому було змінено на " ОСОБА_5 ". 22 липня 2004 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано, а ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, оскільки він добровільно свій обов'язок по утриманню дитини не виконував. Проте рішення суду про стягнення аліментів ОСОБА_2 не виконував та аліменти на утримання сина не сплачував та не приймав участі у вихованні дитини. Також зазначає, що ОСОБА_2 протягом тривалого часу вживає алкогольні напої та має хронічну залежність у зв'язку з чим перебуває на обліку у лікаря -нарколога. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 загинув під час виконання обов'язків військової служби, що підтверджується повідомленням ІНФОРМАЦІЯ_5 №369 від 29.04.2022 та свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 від 03.05.2022 року. У зв'язку з загибеллю сина у батьків з'явилося право на отримання одноразової допомоги в порядку ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» яка встановлює, що право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого).
ОСОБА_2 скористався своїм правом та звернувся в установлений законом строк до держави з заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги як члену сім'ї загиблого військовослужбовця. Згідно відповіді ІНФОРМАЦІЯ_6 на адвокатський запит комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, у зв'язку із загибеллю 28.04.2022 старшого солдата ОСОБА_3 призначено одноразову грошову допомогу ОСОБА_1 (матері) та ОСОБА_2 (батьку) у рівних частинах кожному. Ці кошти отримує людина, яка ухилялася за життя утримувати свою дитину і після його смерті користується недобросовісно своїми правами. Отримуючи одноразову грошову допомогу, пов'язану зі смертю військовослужбовця ОСОБА_2 , відповідач державну допомогу не поверне, буде переховуватися від органів державної влади. Враховуючи те, що відповідач веде аморальний спосіб життя, перебуває на обліку у лікаря-нарколога існує загроза, що ОСОБА_2 може нераціонально розпорядитися даними коштами, позбавивши при цьому позивача, як матір померлого сина, на отримання вказаної грошової допомоги в повному обсязі. Майна в ОСОБА_2 немає, що також унеможливить повернення отриманих коштів. Для захисту свого порушеного права на отримання одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 має намір подати позов про усунення від отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби. Але для підготовки позову потрібен час, і якщо не зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_7 зупинити виплати одноразової грошової допомоги ОСОБА_2 це може призвести до неможливості виконання рішення суду в подальшому та обмежить права ОСОБА_1 . Виплата одноразової грошової допомоги в даному випадку здійснюється ІНФОРМАЦІЯ_1 . Посилаючись на ч.2 ст. 1184 Кодексу цивільного захисту, яка передбачає, що у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги може бути відмовлено або її виплата припинена чи призупинена особі, щодо якої рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено факт ухиляння від виконання обов'язку щодо утримання загиблої (померлої) особи за її життя, а за наявності спору між особами, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, або між особами і органами, уповноваженими призначати та здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, щодо права на її призначення та отримання та/або її розміру орган, уповноважений здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, призупиняє її виплату до вирішення спору в судовому порядку та набрання судовим рішенням законної сили, представник вказує, що закон та судова практика передбачає можливість припинення виплати одноразової грошової допомоги особі що ухилялася від виконання обов'язку щодо утримання загиблої особи за життя. Також вказує, що оскільки позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії ймовірність можливих збитків, які спричинені забезпеченням позову, якщо судом буде відмовлено у задоволенні позову відсутня, а також враховуючи, що за своєю суттю спір є немайновим, ОСОБА_1 вважає, що немає необхідності до застосування судом зустрічного забезпечення.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 серпня 2024 року вказану заяву про забезпечення позову було передано на розгляд судді Нестеруку В.В.
Згідно ст. 152 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається до подання позовної заяви - за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для відповідного позову, або до суду за місцезнаходженням предмета спору - якщо суд, до підсудності якого відноситься справа, визначити неможливо; одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом; після відкриття провадження у справі - до суду, у провадженні якого перебуває справа.
Відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Ухвалою суду від 21 серпня 2024 року було призначенодо розгляду заяву представника заявника ОСОБА_1 - адвокатаКонякіна Михайла Сергійовича, відповідач ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України, про забезпечення позову до подання позовної заяви, у відкритому судовому засіданні без повідомлення учасників справи на 22 серпня 2024 року на 15 годину 00 хвилин
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Вивчивши подані матеріали заяви про забезпечення позову, суддя вважає, що в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до вимог п. п. 4 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання;
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, наскільки він співмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.
Згідно частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу позивача та відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Також судом враховується правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 20 травня 2020 року у справі №640/13156/18 (провадження №61-7314св19), що обґрунтованою підставою для забезпечення позову має бути існування очевидної загрози порушення законних прав та інтересів позивача у справі в разі невжиття заходів забезпечення позову. Відповідно, звертаючись із заявою про забезпечення позову, особа має довести належність їй таких прав та що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду, при цьому існування загрози порушення прав позивача повинно мати очевидний та об'єктивний характер. Під час оцінки такої співмірності суду необхідно враховувати безпосередній зв'язок заяви про забезпечення позову з предметом позову, співвідношення заявленій вимозі, необхідність вжиття забезпечувальних заходів. При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Як вбачається зі змісту заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви, остання має намір звернутися з позовом до ОСОБА_2 про усунення від отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця під час виконання ним обов'язків війської служби. В свою чергу представник заявник ОСОБА_1 - адвокат Конякін М. С. просить суд забезпечити позов шляхом зупинення ІНФОРМАЦІЯ_1 виплат платежів ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , що пов'язані з отриманням одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби, право на яку виникло у нього в зв'язку з смертю сина ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Завдання органів військового управління, військових частин, установ, військових навчальних закладів щодо оформлення документів для призначення та виплати одноразової грошової допомоги, передбаченої пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - ОГД), алгоритм її призначення та виплати, перелік необхідних документів, визначені в Порядку та в умовах призначення та виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) військовослужбовців Збройних Сил України в період дії воєнного стану, затверджених Наказом Міністерства оборони України від 25 січня 2023 року № 45.
В пункті 1.7 вказаного Порядку ОГД призначається і виплачується рівними частками всім особам, які мають право на її призначення та отримання, за їх особистою заявою чи заявою їх законних представників. Заява (додаток 1) подається до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - ТЦКСП) незалежно від місця реєстрації заявника. Призначення і виплата ОГД не здійснюються у випадках, визначених статтею 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Зокрема, в ч. 2 ст. 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги може бути відмовлено або її виплата припинена чи призупинена особі, щодо якої рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлено факт ухиляння від виконання обов'язку щодо утримання загиблої (померлої) особи за її життя.
За наявності спору між особами, які мають право на призначення і виплату одноразової грошової допомоги, або між особами і органами, уповноваженими призначати та здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, щодо права на призначення і виплату одноразової грошової допомоги та/або її розміру орган, уповноважений здійснювати виплату одноразової грошової допомоги, призупиняє її виплату до вирішення спору у судовому порядку та набрання судовим рішенням законної сили.
Таким чином, аналіз вказаних норм вказує, що платежі, пов'язані з отриманням одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця здійснюються обласним ТЦКСП та їх виплата має бути призупинена відповідно до вимогу Закону вказаним органом до вирішення спору, який пов'язаний із правом на призначення і виплату одноразової грошової допомоги або її розміром у судовому порядку та набрання судовим рішенням законної сили, адже є його не правом, а обов'язком, який виникає у разі наявності у провадженні суду відповідного спору, та не вимагає окремого рішення суду для цього.
Крім того, в абзаці 1 частини 10 статті 150 ЦПК України встановлено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Проте вимога заяви про забезпечення позов шляхом заборони здійснювати платежі ОСОБА_2 , що пов'язані з отриманням одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця, право на яку виникло у нього у зв'язку зі смертю сина ОСОБА_3 у є тотожною з позовною вимогою про усунення ОСОБА_2 від отримання одноразової грошової допомоги у разі загибелі військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби, намір заявити яку заявник має шляхом пред'явлення позову.
Верховний Суд у постанові від 15 грудня 2021 року у справі № 758/2776/21 наголосив, що забезпечення позову шляхом задоволення тотожних позову вимог є грубим порушенням положень частини десятої статті 150 ЦПК України.
Окрім іншого, у заяві про забезпечення позову позивачем не зазначено, які законні права та інтереси заявника буде порушено в разі невжиття заходів забезпечення позову, оскільки зі змісту заяви про забезпечення позову та долучених до неї документів слідує, що ОСОБА_1 як матері ОСОБА_3 призначено одноразову грошову допомогу у відповідній частині.
Також не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову призведене до утруднення чи неможливості виконання майбутнього рішення суду.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.
Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.
При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Окрім того, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.
Заявником не надано належних та достатніх доказів на підтвердження того, що невжиття такого заходу забезпечення позову може дійсно істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася.
Суд звертає увагу, що мета забезпечення позову в збалансованості інтересів сторін, при цьому забезпечення не може за своїм змістом вирішувати спір по суті.
У зв'язку із вище викладеним, суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити оскільки вона є безпідставною та необґрунтованою.
Згідно ч. 6 ст. 153 ЦПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст. 149-153, 259-261, 353-355 ЦПК України, суд -
У задоволенні заяви представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Конякіна Михайла Сергійовича, відповідач ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України, про забезпечення позову до подання позовної заяви, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним судом.
Суддя: