Справа № 136/1588/24
23 серпня 2024 року м. Липовець
Суддя Липовецького районного суду Вінницької області Іванець О.Д., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови,
19.08.2024 позивач ОСОБА_1 , через свого представника, звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Разом із позовом, представник позивача подав до суду клопотання про продовження строку на оскарження постанови, оскільки стверджує, що 16.08.2024 ОСОБА_1 ознайомився з матеріалами справи та йому стало відомо, що 30.07.2024 відносно нього була винесена постанова серії ЕНА №2718054. В обґрунтування клопотання представник зазначає, що процесуальний строк на звернення до суду для оскарження постанови був пропущений з поважної причини. На підтвердження вказаного факту, надав копію заяви від 16.08.2024 щодо надання для ознайомлення та зняття копій матеріалів справи.
Суд надаючи оцінку поважності наведених у клопотанні причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, зазначає наступне.
Частиною 1 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмежено, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду з відповідним позовом.
Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.
Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина 6 статті 161 КАС України).
Згідно з частиною 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Зокрема, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді.
Дана позиція суду узгоджується з постановою Верховного Суду від 31 березня 2020 року по справі № 807/235/16 (адміністративне провадження № К/9901/49805/18).
При цьому, з наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Позивач, оспорює постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №2718054 від 30.07.2024, відповідно до якої ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 та накладено стягнення у розмірі 510 грн. за порушення ПДР, а саме керування транспортним засобом з непристебнутим ременем безпеки.
Однак вказана постанова містить відомості, що ОСОБА_1 отримав особисто 30.07.2024 копію даної постанови, про що свідчить його особистий підпис.
Позов подано до суду 19.08.2024, тобто поза межами десятиденного строку звернення до адміністративного суду з дня винесення постанови, в порядку передбаченому ст.ст. 287-289 КУпАП.
Суд також звертає увагу на те, що позивачем не надано в якості доказів відомостей про отримання вищевказаної постанови поштою.
Крім того, слід зазначити, що поважність причин пропуску строку звернення до суду суд може встановити виключно внаслідок оцінки обставин, повідомлених позивачем, підтверджених належними доказами.
Щодо посилання скаржника про отримання оскаржуваної постанови при ознайомлені з матеріалами справи про адміністративне правопорушення його захисником 16.08.2024, не є підставою для поновлення процесуального строку.
Слід також зазначити й те, що наразі законодавцем максимально спрощено процедуру звернення до адміністративного суду та надано особам, права яких порушено, декілька альтернативних способів звернення до суду для захисту своїх прав, що надає можливості звернення до суду з позовною заявою за допомогою поштового відправлення, засобами електронного зв'язку, також з використанням доступу до Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Проте, до суду не надано жодних доказів, які б підтверджували об'єктивну неможливість виконання позивачем вимог процесуального закону щодо своєчасного звернення до суду.
Водночас, причини пропуску строку звернення до суду з вказаними позовними вимогами, повідомлені позивачем, є неповажними. Належних доказів на підтвердження існування обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду, позивач суду не надав.
За приписами частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з частиною 2 статті 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
З наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України,позовна заява повертається позивачеві в випадках, передбачених ч. 2 ст. 123 цього Кодексу.
Зважаючи на викладене, суд дійшов до висновку, що підстави, вказані представником позивача у клопотанні про поновлення пропущеного строку звернення до суду, слід визнати неповажними, у зв'язку з чим позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачеві строку для зазначення інших підстав для поновлення строку звернення до суду.
Керуючись ст.ст.123, 169, 248, 256 КАС України, суддя,
Причини пропуску строку звернення до суду, що викладені преставником ОСОБА_1 - адвокатом Щавінським С.К. у клопотанні про поновлення строків - визнати неповажними.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області про визнання протиправною та скасування постанови ЕНА №2718054 від 30.07.2024, - залишити без руху, надавши позивачеві десятиденний строк з дня вручення ухвали для зазначення інших підстав для поновлення строку звернення до суду
Копію ухвали надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.
Роз'яснити позивачеві, що у разі не усунення недоліків у встановлений судом строк, позовна заява буде вважатись неподаною та повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О.Д. Іванець