21 серпня 2024 р. Справа № 902/283/24
Господарський суд Вінницької області у складі : головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Полотнянко Б.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали у справі
за заявою: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
Представники учасників справи в судове засідання не з'явилися
В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа №902/283/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 07.05.2024 року відкрито провадження у справі № 902/283/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 . Введено процедуру реструктуризації боргів боржника. Призначено керуючим реструктуризацією у справі арбітражного керуючого Белінську Н.О..
Також, 08.05.2024 року оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
21.05.2024 року до суду від АТ "Укрсиббанк" надійшла заява № 27-1-01/310 від 20.05.2024 року (документ сформовано в системі "Електронний суд", вх. № 01-36/528/24) про визнання кредиторських вимог до боржника в розмірі 45 178,38 грн у справі №902/283/24.
Ухвалою суду від 23.05.2024 року призначено заяву АТ "Укрсиббанк" від 20.05.2024 року про визнання кредиторських вимог до боржника у справі № 902/283/24 до розгляду в судовому засіданні на 21.08.2024 року об 11:00 год..
При цьому, ухвалою суду від 09.08.2024 року ухвалено забезпечити участь арбітражного керуючого Белінської Н.О. у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яке призначено на 21.08.2024 року об 11:00 год. у справі №902/283/24, в приміщенні Господарського суду Вінницької області з використання підсистеми відеоконференцзв'язку ЄСІТС.
На визначену - 21.08.2024 року в судове засідання представники учасників справи не з'явилися.
Водночас, судом встановлено, що 05.06.2024 року до суду від арбітражного керуючого Белінської Н.О. надійшла відомість б/н від 05.06.2024 року про результати розгляду вимог кредиторів по справі № 902/283/24, до якої долучено повідомлення № 02-358/2561 від 05.06.2024 року про результати розгляду вимог АТ "Укрсиббанк" у цій справі.
Принагідно, суд зауважує, що відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін учасників справи, а неможливість вирішення справи у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).
Так, згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати заяву АТ "Укрсиббанк" про визнання кредиторських вимог до боржника за наявними матеріалами справи та за відсутності представників учасників цієї справи.
Суд, розглянувши подану кредиторську заяву та дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
За змістом заяви АТ "Укрсиббанк" № 27-1-01/310 від 20.05.2024 року, між Акціонерним товариство "Укрсиббанк" (надалі - Банк, Кредитор) та ОСОБА_1 (надалі - Клієнт, Боржник), укладено договір про надання споживчого кредиту №98709034000 від 05.08.2022 року типу "Б" (надалі - кредитний договір).
Підписуючи цей договір, Боржник погодилася з викладеними у договорі та у Правилах (договірних умовах) споживчого кредитування позичальників AT "Укрсиббанк" з можливістю відкриття і розрахунково-касового обслуговування карткових рахунків, які оприлюднені у офіційному виданні "Урядовий кур'єр" № 105 від 09.06.2017 року та розміщені на сайті банку www.my.ukrsibbank.com/ua/personal/credits (п. 1.1. кредитного договору). Правила є невід'ємною частиною кредитного договору, не підлягають додатковому підписанню сторонами і вступають в силу для сторін одночасно із підписанням цього кредитного договору. Сторони, підписавши договір, стверджують, що досягли згоди за усіма істотними умовами договору та Правил.
Відповідно до умов кредитного договору, Банк надав Боржнику кредит (грошові кошти) в сумі 61 828,55 грн на погашення суми заборгованості Позичальника за кредитом, наданим Позичальнику Банком на підставі Договору про надання споживчого кредиту №94736849000, шляхом перерахування в безготівковій формі на поточний рахунок позичальника № НОМЕР_2 .
Разом з цим, Боржник зобов'язався щомісячно повертати кредит у повному обсязі та сплачувати проценти шляхом сплати до 05 числа кожного місяця ануїтетних платежів у розмірі 2 649,00 грн, але у будь - якому випадку повернути кредит та сплатити проценти та комісії у повному обсязі не пізніше 05.08.2026 року (п. п. 3.5 - 3.7 кредитного договору).
За користування кредитними коштами Боржник зобов'язався сплатити проценти у розмірі 0,00001 % річних, а за користування кредитними коштами понад встановлений договором термін у розмірі 7,00001 % річних. Нарахування процентів здійснюється у порядку, встановленому Правилами (п.п. 3.9, 3.10 кредитного договору).
Також, Позичальник зобов'язаний сплачувати Банку комісії відповідно до умов цього Договору та Додатку № 1 до Договору, який є його невід'ємною частиною, у тому числі - щомісячну комісію за управління кредитом у розмірі 2,2% від суми наданого кредиту (включається до суми ануїтетного платежу), що складає 1 360,23 грн (61828,55 х 2.2% = 1360,23) (п. 3.11 кредитного договору, додаток № 1 до договору, графік платежів).
Станом на 07.05.2024 року існує заборгованість Боржника перед Банком за вказаним кредитним договором у загальному розмірі 45 178,38 грн, з яких: 39 737,46 грн - за кредитом; 5 440,92 грн - за комісією за управління кредитом за період з 26.01.2024 по 06.05.2024 року.
Вказана заборгованість залишається не погашеною і станом на день пред'явлення вимог.
На підставі викладеного, Заявник просить визнати вимоги кредитора - Акціонерного товариства "Укрсиббанк" до ОСОБА_1 , що виникли за договором про надання споживчого кредиту № 98709034000 від 05.08.2022 року у загальному розмірі 45178,38 грн, з яких : 39 737,46 грн. - за кредитом, 5 440,92 грн - за комісією за управління кредитом за період з 26.01.2024 по 06.05.2024 року; а також судові витрати у розмірі 6 056,00 грн.
Наведені у заяві обставини підтверджені відповідними письмовими доказами.
Згідно повідомлення арбітражного керуючого Белінської Н.О. № 02-358/2561 від 05.06.2024 року про результати розгляду вимог АТ "Укрсиббанк" у справі № 902/283/24, стосовно договору про надання споживчого кредиту № 98709034000 від 05.08.2022 р., укладеного між АТ "Укрсиббанк" та ОСОБА_1 , керуюча реструктуризацією (арбітражний керуючий) фізичної особи ОСОБА_1 , Белінська Наталія Олександрівна , визнає вимоги АТ "Укрсиббанк" в розмірі 45 178,38 грн в повному обсязі.
З врахуванням встановлених обставин, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частина 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачає, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ст. 113 КУзПБ, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
За змістом ст. 1 КУзПБ, грошове зобов'язання (борг) - зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України.
Кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника.
Частина 1 ст. 122 КУзПБ передбачає, що подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Згідно ч. 1 ст. 45 КУзПБ, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Як вказувалось вище, 08.05.2024 року оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 та встановлено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника: протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Відповідно до матеріалів справи, заява АТ "Укрсиббанк" № 27-1-01/310 від 20.05.2024 року про визнання кредиторських вимог до боржника у справі № 902/283/24 (сформована в системі "Електронний суд" - 20.05.2024 року), надійшла до суду 21.05.2024 року за вх. № 01-36/528/24, тобто подана в межах визначеного ч. 1 ст. 45 КУзПБ строку.
Частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За змістом постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 31.07.2024 року у cправі № 910/1246/21, заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов'язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);
- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);
- покладення обов'язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов'язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанова від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18, від 01.03.2023 у справі №902/221/22);
- розглядаючи кредиторські вимоги, суд в силу норм статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (постанова від 21.10.2021 у справі № 913/479/18).
- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18).
Розглядаючи кредиторські вимоги, суд має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з'ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов'язання (див.висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі № 918/99/19, від 29.03.2021 у справі № 913/479/18, постанова Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 15.03.2023 у справі № 904/10560/17).
У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов'язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17).
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 05.08.2022 року між Акціонерним товариством "Укрсиббанк" (Банк) та ОСОБА_1 (Позичальник) укладено договір про надання споживчого кредиту № 98709034000 (договір типу "Б").
Пунктами 1.1., 1.2. цього договору обумовлено, що підписуючи цей Договір, Позичальник погоджується з викладеними у Правилах (договірних умовах) споживчого кредитування позичальників AT "УКРСИББАНК" з можливістю відкриття і розрахунково-касового обслуговування карткових рахунків (далі - Правила), які розміщені для ознайомлення на сайті www.ukrsibbank.com/ua/personal/credits та на інформаційних стендах у приміщеннях установ Банку та оприлюднені у газеті "Урядовий кур'єр" № 105, 09.06.2017 р. (із усіма змінами і доповненнями) : умовами надання споживчого кредиту Позичальнику, його обслуговування і погашення; умовами відкриття та розрахунково-касового обслуговування поточних карткових рахунків.
Правила після підписання Сторонами Договору, стають його невід'ємною частиною. Підписуючи Договір, Сторони підтверджують, що досягли згоди за усіма істотними умовами Договору, які викладені в цьому Договорі та в Правилах. Підписи Сторін під цим Договором вважаються одночасно підписами під Правилами, при цьому, після підписання Сторонами цього Договору, Правила не підлягають додатковому підписанню Сторонами і вступають в силу для Сторін одночасно із підписанням цього Договору.
Згідно п. 2.1. договору, Банк надає Позичальнику кредит, а Позичальник зобов'язується повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього Договору та Правил.
Відповідно до пунктів 3.1., 3.4., 3.5. 3.11 договору, сума кредиту за Договором становить 61 828,55 (шістдесят одна тисяча вісімсот двадцять вісім грн 55 коп.) гривень. Кредит надається Позичальнику без застави.
Повернення кредиту, плати за кредит, інших платежів здійснюється у відповідності з Правилами на рахунок № НОМЕР_3 в AT "УКРСИББАНК", код ЄДРПОУ 09807750 або на умовах договірного списання, передбаченого цим Договором та Правилами.
Позичальник зобов'язується повертати кредит, плату за кредит, інші платежі шляхом внесення ануїтетних платежів відповідно до Графіка платежів, що викладений у Додатку №1 до Договору, але в будь-якому випадку кредит повинен бути повернений не пізніше 05.08.2026 року.
Позичальник сплачує Банку комісії відповідно до умов цього Договору та Додатку №1 до Договору, який є його невід'ємною частиною.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).
Згідно п. 1-1, п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про споживче кредитування", договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов'язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
Загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування", до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Отже, Законом України "Про споживче кредитування" безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту, що й було домовлено сторонами у договорі про надання споживчого кредиту № 98709034000 від 05.08.2022 року та в Додатку № 1 до цього договору.
Також, в силу ч. 1 ст. 13 Закону України "Про споживче кредитування", договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Судом встановлено, що Банком було надану Позичальнику кредитні кошти в розмірі 61828,55 грн, що підтверджується випискою за кредитом від 05.08.2022 року та меморіальним ордером № 0609110220 від 05.08.2022 року із призначенням платежу : надання кредиту згідно угоди № 98709034000 від 05.08.2022 року.
Водночас, згідно виписки за кредитом від 07.05.2024 року (копія долучена до заяви), основний борг Клієнта - ОСОБА_1 складає 39 737,46 грн.
Також, згідно долучених до заяви довідок-розрахунків заборгованості за кредитом ОСОБА_1 станом на 13.05.2024 року за кредитним договором №98709034000 від 05.08.2022 року, заборгованість складає в загальному розмірі 45 178,38 грн, з яких : 39 737,46 грн. - за кредитом та 5 440,92 грн - за комісією за управління кредитом за період з 26.01.2024 по 06.05.2024 року.
Згідно приписів ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших нормативно-правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Приписами ст. 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Приписами ч. 1 ст. 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що станом момент розгляду поданої кредиторської заяви, доказів щодо погашення Боржником заборгованості перед АТ "Укрсиббанк" в загальній сумі 45178,38 грн не надано.
Відповідно до ч. 6 ст. 45 КУзПБ, заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення, може бути оскаржена у встановленому цим Кодексом порядку та є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.
Згідно ч. ч. 2, 4 ст. 133 КУзПБ, витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; 3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Враховуючи викладене та встановлені обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення заяви АТ "Укрсиббанк" № 27-1-01/310 від 20.05.2024 року (вх. № 01-36/528/24) про визнання кредиторських вимог до боржника у справі № 902/283/24 у повному обсязі, та визнання вимог в розмірі 45 178,38 грн, як такі, що підтверджені наданими доказами, з віднесенням їх до другої черги задоволення.
Крім того, визнанню підлягають вимоги в розмірі 6 056,00 грн - судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів).
Керуючись ст.ст. 1, 2, 9 (ч. 4), 45, 113, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 3, 13, 18, 42, 73, 74, 76-79, 86, 232-236, 242, 326 ГПК України, суд -
1. Задоволити заяву АТ "Укрсиббанк" № 27-1-01/310 від 20.05.2024 року (вх. № 01-36/528/24) про визнання кредиторських вимог до боржника у справі № 902/283/24, повністю.
2. Визнати вимоги кредитора - Акціонерного товариства "Укрсиббанк" (ідентифікаційний код 09807750, місцезнаходження: вул. Андріївська, буд. 2/12, м. Київ, 04070) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), що виникли за договором про надання споживчого кредиту № 98709034000 від 05.08.2022 року у загальному розмірі 45178,38 грн, з яких : 39 737,46 грн - за кредитом, 5 440,92 грн - за комісією за управління кредитом за період з 26.01.2024 по 06.05.2024 року; а також 6 056,00 грн - витрат на сплату судового збору за подання кредиторської заяви (підлягають відшкодуванню позачергово до задоволення вимог кредиторів) у справі № 902/283/24.
3. Арбітражному керуючому (керуючому реструктуризацією) Белінській Н.О. внести відповідні кредиторські вимоги до реєстру вимог кредиторів Боржника по справі №902/283/24.
4. Копію ухвали суду надіслати учасникам справи до електронних кабінетів ЄСІТС та на електронні поштові адреси : ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; представнику ОСОБА_1 - адвокату Соньку В.В. - ІНФОРМАЦІЯ_2 ; арбітражному керуючому Белінській Н.О. - ІНФОРМАЦІЯ_3 ; АТ "Укрсиббанк" - office@ukrsibbank.com; представнику АТ "Укрсиббанк" адвокату Останковій В.О. - ІНФОРМАЦІЯ_4
Згідно ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, ухвала господарського суду набирає законної сили негайно після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 ГПК України.
Суддя Тісецький С.С.
Віддрук. прим.: 1 - до справи.