Справа № 487/7285/24
Провадження № 3/487/1969/24
23.08.2024 суддя Заводського районного суду міста Миколаєва Лагода А.А., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з Управління патрульної в Миколаївській області у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсіонер, проживаючого: АДРЕСА_1 , зареєстрований: АДРЕСА_2 , РНОКПП: не відоме, про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, -
03.08.2024 близько 23:24 год гр. ОСОБА_2 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 умисно висловлював образи, спонукав до вживання наркотичних засобів, внаслідок сварки відбулася бійка, штовхання, кусання та царапання по відношенню до своєї дружини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у присутності дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що проживають разом, чим спричинив фізичне та психологічне насильство. Вказаним вчинив правопорушення, за яке відповідальність передбачена ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
Особа, що притягається до адміністративної відповідальності в судове засідання не з'явилась, повідомлялась своєчасно належним чином про час та місце розгляду справ. Крім того, на офіційному сайті Заводського районного суду м. Миколаєва (https://zv.mk.court.gov.ua/sud1412/), в розділі «Громадянам» у вкладці «Список судових справ, призначених до розгляду» з моменту призначення даної справи до розгляду було зазначено дату, час та місце розгляду справи. При цьому вона клопотання про відкладення судових засідань не подавала, причини неявки не повідомив.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП України, справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Потерпіла ОСОБА_3 надала письмову заяву згідно якої підтвердила факт конфлікту зі своїм співмешканцем однак заперечила щодо погроз в її бік з боку чоловіка, конфлікт був вичерпаний шляхом їх примирення та просила провадження по справі закрити.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Положеннями ст. 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень ст. 173-2 КУпАП вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису: тягнуть за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або адміністративний арешт на строк до десяти діб. Ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.
Відповідно до вимог ст.10 КУпАП, адміністративне правопорушення визначається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала їх настання.
Факт скоєння особою, що притягається до адміністративної відповідальності вказаного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №206920 від 03.08.2024, рапортом, поясненнями, заявою, ТЗП та іншими доказами.
При вирішенні питання про міру адміністративного стягнення суд приймає до уваги характер скоєного правопорушення, відомості про особу порушника, його відношення до вчиненого проступку та обставини за яких його було вчинено, той факт що раніше до адміністративної відповідальності не притягувався.
Відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Враховуючи обставини вчиненого правопорушення, обставини, які характеризують особу порушника, а саме, що його дії не призвели до негативних наслідків, потерпіла зазначає, що конфлікт вичерпано, вони примирились та просить закрити провадження по справі, суд дійшов висновку про необхідність застосування до особи ст. 22 КУпАП у зв'язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення та обмежитись усним зауваженням.
Керуючись ст. 22, ч.2 ст.173-2 КУпАП, суддя -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП та звільнити від адміністративної відповідальності за скоєння вищевказаного правопорушення, обмежившись усним зауваженням.
Провадження в справі - закрити.
Постанова може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд міста Миколаєва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя А.А. Лагода