Справа № 487/7155/24
Провадження № 1-кс/487/4478/24
19.08.2024 року місто Миколаїв
Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва клопотання старшого слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Херсоні) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, відомості про яке 23.07.2024 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024080200001129 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України,
Слідчий другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Херсоні) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі, ОСОБА_5 , за погодженням з прокурором Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді з клопотанням у кримінальному провадженні, відомості про яке 23.07.2024 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024080200001129 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України. Викладені обставини щодо суті повідомленої ОСОБА_6 підозри у вчиненні кримінальних правопорушень в повній мірі обґрунтовуються отриманими стороною обвинувачення в порядку, визначеному КПК України, доказами. В ході досудового розслідування встановлення наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Більш м'який запобіжний захід не зможе забезпечити належної процесуальної поведінки та виконання обов'язків підозрюваним. Таким чином, на даний час є достатні підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити.
У судовому засіданні захисник просив вирішити клопотання на розсуд суду з дотриманням вимог чинного законодавства.
Розгляд клопотання було проведено слідчим суддею в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази, заслухавши думку сторін кримінального провадження, слідчий суддя вважає, що вказане клопотання підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч.1 ст. 177 КПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Пунктом 4 ч. 2 ст. 183 КПК України встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчим суддею встановлено, що другим слідчим відділом (з дислокацією у м. Херсоні) ТУ ДБР у м. Мелітополі здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №62024080200001129, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.07.2024 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України.
Наказом Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Херсонській області № 308 від 30.06.2021 ОСОБА_6 призначено на посаду начальника 3 державного пожежно-рятувального загону Головного Управління ДСНС України в Херсонській області.
Після окупації військами російської федерації м. Херсона, будівель ГУ ДСНС у Херсонській області, не пізніше липня 2022 ОСОБА_6 (більш точні дата, час та місце у ході досудового розслідування не встановлені) добровільно перейшов працювати у незаконно створену так звану « ІНФОРМАЦІЯ_1 », на посаду «начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , чрезвычайным ситуациям и ликвидации последствий стихийных бедствий Херсонской области Военно-гражданской администрации Херсонской области» (мовою оригіналу - російською).
Тобто, ОСОБА_6 , будучи обізнаним про введення воєнного стану в Україні, розуміючи факт наявності збройного конфлікту на території країни та ведення РФ агресивної війни проти України, захоплення та подальшого утримання РФ території Херсонської області, зокрема, м. Генічеськ, з розташованими на ній державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та іншими об'єктами, усвідомлюючи проведення активної підривної діяльності проти України представниками спецслужб, правоохоронних та інших органів державної влади РФ, з метою утворення, функціонування та утримання на території Херсонської області та, зокрема, м. Генічеськ, окупаційною адміністрацією РФ системи органів державної влади РФ, у тому числі правоохоронної, задля становлення і зміцнення окупаційної влади та недопущення контролю української влади, у порушення вимог ст. 65 Конституції України, якою передбачено обов'язок громадян України щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, перебуваючи на тимчасово окупованій території м. Генічеськ Херсонської області, у період тимчасової окупації території Херсонської області, але не пізніше липня 2022 (більш точні дата, час та місце у ході досудового розслідування не встановлені) добровільно обійняв посаду «начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 » (мовою оригіналу - російською).
Обійнявши вищевказану посаду ОСОБА_6 виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, здійснював загальне керівництво незаконним органом влади, добір кадрів для призначення у незаконний орган влади, а також вчиняв інші дії щодо функціонування на тимчасового окупованій території Херсонської області незаконно створеного « ІНФОРМАЦІЯ_3 » (мовою оригіналу - російською).
Допомога ОСОБА_6 іноземній державі та її представникам у переході правоохоронних органів, що здійснюють свою діяльність по ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій та забезпечення пожежної безпеки відповідно до законодавства іноземної держави - Російської Федерації, сприяння окупаційним органам влади у поширенні авторитету незаконно створених органів серед місцевого населення, призвели до забезпечення належного функціонування незаконно створених органів та посилили заходи тимчасової окупації територій Херсонської області.
Таким чином, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 111 КК України - державна зрада, тобто діяння, умисно вчинене громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності, державній, економічній та інформаційній безпеці України, а саме: перехід на бік ворога в період збройного конфлікту, вчинене в умовах воєнного стану.
Крім того, з 24.02.2022 і до теперішнього часу місто Генічеськ Херсонської області захоплено військовослужбовцями збройних сил російської федерації і перебуває під тимчасовою окупацією держави-агресора, що визначено Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 (зі змінами від 31.05.2023 №164).
З метою встановлення контролю на тимчасово окупованій території Херсонської області та м. Генічеськ, службові особи окупаційної військово-цивільної адміністрації Херсонської області у травні 2023 року створили незаконний правоохоронний орган - «Главное управление Министерства Российской Федерации по делам гражданской обороны, чрезвычайным ситуациям и ликвидации стихийных бедствий по Херсонской области», скорочена назва - «Главное управление МЧС России по Херсонской области» (мовою оригіналу - російською).
ОСОБА_6 , будучи обізнаним про введення воєнного стану в Україні, розуміючи факт наявності збройного конфлікту на території країни та ведення РФ агресивної війни проти України, захоплення та подальшого утримання РФ території Херсонської області, зокрема, м. Генічеськ, з розташованими на ній державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та іншими об'єктами, усвідомлюючи проведення активної підривної діяльності проти України представниками спецслужб, правоохоронних та інших органів державної влади РФ, з метою утворення, функціонування та утримання на території Херсонської області та, зокрема, м. Генічеськ, окупаційною адміністрацією РФ системи органів державної влади РФ, у тому числі правоохоронної, задля становлення і зміцнення окупаційної влади та недопущення контролю української влади, у порушення вимог ст. 65 Конституції України, якою передбачено обов'язок громадян України щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, перебуваючи на тимчасово окупованій території м. Генічеськ Херсонської області, у період тимчасової окупації території Херсонської області, але не пізніше травня 2023 (більш точні дата, час та місце у ході досудового розслідування не встановлені) добровільно обійняв посаду в незаконному правоохоронному органі, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, а саме «заместителя начальника (по ГПС) Главного управления Министерства чрезвычайных ситуаций России по Херсонской области».
Обійнявши вищевказану посаду в незаконному правоохоронному органі, ОСОБА_6 , у межах своїх повноважень керував роботою підпорядкованих підрозділів по ліквідації наслідків затоплення територій Херсонської області внаслідок підриву Каховської ГЕС, приймав участь як представник «Главного управления МЧС России по Херсонской области» у масових заходах щодо святкування державних свят російської федерації, інших чином здійснював сприяння окупаційним органам влади у поширенні авторитету незаконно створених органів серед місцевого населення, що призвело до забезпечення належного функціонування незаконного створеного органу та посилило заходи тимчасової окупації територій Херсонської області.
Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 7 ст. 111-1 КК України - колабораційна діяльність, а саме добровільне зайняття громадянином України посади в незаконному правоохоронному органі, створеному на тимчасово окупованій території.
12.07.2024 року у кримінальному провадженні складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженцю м. Херсон, громадянину України, одруженому, з вищою освітою, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України, яке відповідно до вимог ст.ст. 111, 135, 136, 278 КПК України направлено підозрюваному, оскільки не встановлено місце перебування останнього, у зв'язку з чим, орган досудового розслідування позбавлений можливості особисто вручити йому зазначене повідомлення про підозру.
У зв'язку з цим, повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень опубліковано в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження (Державне підприємство редакція газети «Урядовий кур'єр») та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Так, у рішенні Європейського суду з прав людини «Мюррей проти Сполученого Королівства» 14310/88, 28 жовтня 1994 р. наголошено, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.
Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, викладені та підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження доказами, зокрема: протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 21.06.2024 року; протокол пред'явлення особи ОСОБА_6 для впізнання за фотознімком від 21.06.2024 року; протокол огляду телеграм каналу «Таврія Херсон» від 20.06.2024 з додатками; протокол огляду за участю свідка ОСОБА_7 від 21.06.2024 ; протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 21.06.2024; протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 09.05.2024; протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 09.05.2024; протокол огляду за участю свідка ОСОБА_8 від 09.05.2024; протокол огляду за участю свідка ОСОБА_9 від 09.05.2024; протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 09.05.2024; протокол допиту свідка ОСОБА_9 від 09.05.2024; протокол пред'явлення особи ОСОБА_6 для впізнання за фотознімком від 09.05.2024; протокол пред'явлення особи ОСОБА_6 для впізнання за фотознімком від 09.05.2024.
Ці дані здатні переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_6 міг вчинити кримінальне правопорушення, а отже підтверджують наявність обґрунтованої підозри.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання (§ 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000).
Згідно ч. 2 ст. 111 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк п'ятнадцять років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна.
Згідно ч. 7 ст. 111-1 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від дванадцяти до п'ятнадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.
З метою недопущення порушення конституційних прав підозрюваного, органом досудового розслідування у загальнодержавному засобі масової інформації - газеті «Урядовий кур'єр», розміщувались повідомлення про підозру, повідомлення про необхідність прибуття ОСОБА_6 до слідчого для проведення за його участю необхідних слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні.
Аналогічно, повідомлення про підозру, повістки про виклик ОСОБА_6 до слідчого для проведення за його участю необхідних слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні, розміщувались на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора.
Однак, підозрюваний до слідчого та прокурора не з'явився та, станом на теперішній час, безпідставно не з'являється до слідчого, про причини неявки не повідомляв. На даний час підозрюваного оголошено у державний розшук, проведення якого доручено управлінню Служби безпеки України у Херсонській області.
Встановлено, що на даний час підозрюваний перебуває у м. Генічеську Херсонської області, яка є тимчасово окупованою, та продовжує незаконну діяльність.
Зазначені обставини свідчать про умисне ухилення підозрюваним від виконання своїх процесуальних обов'язків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством України, а також переховування від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду міста Миколаєва від 19.08.2024 року було надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування (in absentia) кримінального правопорушення.
Отже, з урахуванням наведених обставин обґрунтованої підозри за ч. 7 ст. 111-1, ч. 2 ст. 111 КК України, а також враховуючи тяжкість інкримінованих ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, даних про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає доведеним, що з метою уникнення кримінальної відповідальності підозрюваний може переховуватись від органів досудового слідства та суду, а тому наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також прокурором у судовому засіданні доведено існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ризик незаконного впливу ОСОБА_6 на свідків у даному кримінальному провадженні. При цьому слідчий суддя враховує, що за змістом ч. 1 ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, а відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. Тобто ризик впливу на свідків та потерпілих існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. За таких обставин заборона спілкуватися з певними визначеними особами як наслідок встановлення ризику впливу на них - це об'єктивна необхідність забезпечення недоторканості показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність. За таких умов слідчий суддя доходить висновку про достатню вірогідність ризику впливу на свідків, оскільки не будучи обмеженим у вільному спілкуванні з вказаними особами ОСОБА_6 може здійснювати на них вплив з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відповідно до положень ст. 178 КПК України слідчий суддя враховує встановлені обставини та вагомість наявних доказів, якими вони обґрунтовуються, а саме: ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, в разі визнання винуватим підозрюваному загрожує покарання у вигляді довічного позбавлення волі з конфіскацією майна. ОСОБА_6 народився у 1979 році у м. Херсоні, громадянин України, одружений, з вищою освітою, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (останнє відоме місце проживання), раніше не судимий.
Пунктом 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07р. - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Таким чином, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винуватим, суд приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки слідчий в клопотанні і прокурор в судовому засіданні в повному обсязі довели суду обставини, які виправдовують обмеження права підозрюваного на свободу.
Згідно ч. 6 ст. 193 КПК України, у такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Судом встановлено, що надані сторонами кримінального провадження докази доводять обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу до ОСОБА_6 для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні та забезпечення його належної процесуальної поведінки, оскільки ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 7 ст. 111-7, ч. 2 ст. 111 КК України. За вказаних вище обставин запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного та є достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантію його належної процесуальної поведінки на даній стадії кримінального провадження.
Обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не тотожне застосуванню такого, оскільки після затримання ОСОБА_6 питання можливості застосування до нього обраного запобіжного заходу або його зміну на більш м'який запобіжний захід буде розглядатися судом у встановленому законом порядку. Відтак розглядаючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на підставі ч. 6 ст. 193 КПК України суд позбавлений можливості застосувати відносно підозрюваного більш м'який запобіжний захід.
Більш того, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442 КПК України, за наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, застосовується запобіжний захід, визначений п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України - тримання під вартою (ч. 6 ст. 176 КПК України).
Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Слідчий суддя приходить до висновку, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, та відповідають меті досягнення дієвості кримінального провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 КПК України, строк дії такої ухвали не зазначається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 186, 193, 194, 197, 309, 376 КПК України,-
Клопотання старшого слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у місті Херсоні) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Мелітополі ОСОБА_5 задовольнити.
Обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 7 ст. 111-1 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про яке 23.07.2024 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62024080200001129.
Після затримання ОСОБА_6 , не пізніше як через сорок вісім годин з часу доставки до місця кримінального провадження, доставити до слідчого судді, суду для розгляду за його участю питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його заміну на більш м'який.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Повний текст ухвали оголошено 23.08.2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1