Справа №: 148/1359/24
Провадження № 3/148/665/24
19 серпня 2024 року суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Дамчук О.О. розглянувши матеріали, які надійшли від Тульчинського РВП ГУНП у Вінницькій області, про адміністративне правопорушення відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , громадянки України, з середньою освітою, пенсіонерки, раніше притягувалася до адміністративної відповідальності за ст. 156 ч. 1 КУпАП,
за ст. 156 ч. 4 КУпАП,
04.06.2024 близько 10:30 години, ОСОБА_1 , в м. Тульчині по вул. Спартака 2 на території ПСК «Тульчинський ринку», здійснювала продаж сигарет, а саме: «Прима класична» 2 пачки вартістю 30 грн. за одну пачку, без марок акцизного збору, порушивши ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», вчинивши повторно протягом року, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 156 КУпАП.
У судові засідання, призначені на 02.07.2024, 12.07.2024 та 19.08.2024 року особа, відносно якої розглядається справа про адміністративне правопорушення на прибула, про причини неявки суд не повідомила, про день та час слухання справи повідомлялась своєчасно та належним чином. Клопотань про відкладення слухання справи до суду не надала.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 277 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються протягом 15 діб.
Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Згідно ч. ст. 277-2 КУпАП України, повістка особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Із довідки про причини повернення поштової кореспонденції вбачається, що адресат відсутній за вказаною адресою. Адресою проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено АДРЕСА_1 .
Верховний Суд не одноразово зазначав, що у тому випадку, якщо судова повістка повертається до суду з причин того, що «адресат відмовився» чи «адресат відсутній за вказаною адресою», то судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки, а особа вважається повідомленою належним чином.
Отже, у разі, якщо судову повістку направлено судом за належною адресою і повернуто поштою у зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, враховуючи те, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що розгляд справи відбудеться за викликом Тульчинського районного суду, то вважаю, що адресат повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи.
Звертаю увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 18.03.2021 по справі № 911/3142/19, відповідно до яких направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).
Таким чином, сам лише факт неотримання поштової кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав судову повістку за належним адресом та яка повернулася в суд у зв'язку з відмовою від її отримання або відсутністю адресата за вказаною адресою, вважається належним повідомленням, оскільки зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка повідомила таку адресу проживання під час складання матеріалів про адміністративне правопорушення.
Крім цього враховуючи, що правопорушник знала про розгляд протоколу відносно неї відбудеться у Тульчинському районному суді, оскільки надавала заяву про перенесення розгляду у зв'язку з находженням у лікарні, але доказів до суду не надала, таким чином суд розцінює таку поведінку правопорушника, як намагання уникнути відповідальності та затягнути строки розгляду справи.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях (у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року, у справі «Олександр Шевченко проти України» від 26 квітня 2007 року та «Трух проти України» від 14 жовтня 2003 року) неодноразово зазначав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 156 КУпАП без обов'язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Таким чином, як встановлено у судовому засіданні, своїми діями ОСОБА_1 вчинила правопорушення передбачене. 4 ст. 156 КУпАП, приймаючи дане рішення, суд керується принципом "поза розумним сумнівом", зміст якого сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України". Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Із визначення акцизного податку вбачається, що акциз - це різновид поширеного державного непрямого податку на певні продукти споживання. Зобов'язання заплатити акцизний збір виникає при виробництві або продажу / реалізації підакцизної продукції. Тобто, підакцизні товари - це товари, до ціни яких включається акцизний збір - непрямий податок. Відповідно до пункту 215.1 статті 215 Податкового Кодексу України до підакцизних товарів належать: … тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; тютюнова сировина, тютюнові відходи; … .
За змістом ст. 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» встановлено, що тютюнові вироби повинні мати маркування, що відповідає затвердженому зразку та містить штриховий код.
Згідно абзацу 4 п. 20 «Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів і рідин, що використовуються в електронних сигаретах» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 р. № 1251 прирівнюються до таких, що немарковані, алкогольні напої, тютюнові вироби, тютюновмісні вироби для електричного нагрівання (ТВЕН) за допомогою підігрівача з електронним управлінням і рідини, що використовуються в електронних сигаретах, у випадках, визначених пунктом 226.9 статті 226 Податкового кодексу України.
Відповідно до п. 226.5. ст. 226 Податкового Кодексу України, маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється марками акцизного податку, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Згідно з п. 226.8 ст. 226 Податкового Кодексу України, кожна марка акцизного податку на тютюнові вироби повинна мати окремий номер та позначення про квартал і рік випуску марки. На марку акцизного податку на сигарети, цигарки та сигари, додатково наноситься кількість штук у пачці (упаковці). Виробники та імпортери тютюнових виробів ведуть облік та звітують про використання марок акцизного податку за видами марок (ТІ - "тютюн імпортний", ТВ - "тютюн вітчизняний") у кількісному виразі.
Статтями 9 та 10 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Виходячи зі змісту статей 7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється лише щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення.
Також відповідно до ч.6 ст. 283 КУпАП постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі.
Факт вчинення адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 032253 від 04.06.2024, рапортом відповідального працівника РВП про те, що під час патрулювання ринку в м. Тульчині було виявлено факт торгівлі тютюновими виробами без марок акцизного податку, поясненнями ОСОБА_2 , яка безпосередньо здійснювала купівлі сигарет у правопорушника без марок акцизного збору, квитанцією від 04.06.2024 про вилучення речей під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення № 11, постановою про притягнення правопорушника до адміністративної відповідальності за с. 156 ч. 1 КУпАП протягом року.
При призначенні адміністративного стягнення прийнято до уваги, а також враховано характер та ступінь тяжкості скоєного правопорушення, перевіривши існування обтяжуючих та пом'якшуючих обставин, дані про особу щодо якої розглядається справа про адміністративне правопорушення, яка протягом року вчинила аналогічне правопорушення, її ставлення до вчиненого, майновий та сімейний стан, а тому адміністративне стягнення необхідно накласти в межах санкції у вигляді адміністративного штрафу з конфіскацією вилучених предметів торгівлі, що на розсуд суду є достатнім та необхідним для виправлення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення.
В силу ст. 40-1 КУпАП, на підставі ч.5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності підлягає стягненню судовий збір, в розмірах встановлених законодавством України.
З огляду на зазначене, керуючись ст.ст. 33-35, 40-1, 156 ч.4 , 221, 268, 283, 287 КУпАП, суддя,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч.4 ст. 156 КУпАП і накласти на неї адміністративне стягнення у вигляді адміністративного штрафу в розмірі 800 (вісімсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 13600 (тринадцять тисяч шістсот) гривень (Рахунок UA368999980313090106000002568, Отримувач коштів УК у Тульч.р-н./ Тульчинськ. р-н./21081100, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37979858, Банк отримувача - Казначейство України (ел.адм.подат.) (ЕАП)) з конфіскацією вилучених предметів торгівлі.
Вилучені предмети торгівлі відповідно до квитанції від 04.06.2024 про вилучення речей під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення № 11, а саме: 19 пачок сигарет з них: «KENT» - 10 пачок; «Прима» - 4 пачки; «Ritm» - 4 пачки; «Marlboro» - 1 пачка - знищити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,, (РНОКПП- НОМЕР_1 ) судовий збір на користь держави (отримувач коштів : ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, код класифікації доходів бюджету 22030106, рахунок UA 908999980313111256000026001, банк отримувача Казначейство України (ЕАП)) у розмірі 605,60 (Шістсот п'ять) грн 60 коп.
Штраф підлягає сплаті у 15-денний строк з дня вручення постанови або залишення апеляційної скарги без задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП, у разі несвоєчасного сплачення штрафу і виконання постанови в примусовому порядку, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений у відповідній статті КУпАП, та витрати на облік зазначеного правопорушення.
Копії платіжних документів подаються до органу, від імені якого накладено стягнення, у триденний строк з дня сплати.
Своєчасно несплачений штраф буде примусово стягнутий у порядку, встановленому законодавством.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду через Тульчинський районний суд Вінницької області.
Суддя О.О. Дамчук