Справа № 930/1176/24
Провадження №2/930/493/24
"ЗАОЧНЕ"
24.07.2024 року м. Немирів
Немирівський районний суд
Вінницької області в складі :
головуючого - судді Науменка С.М.,
за участю секретаря судового засідання - Андрущак Л.П.
учасників справи: позивача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Немирів, в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання , -
Позивач ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що відповідач є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Немирівський районний суд Вінницької області видав Виконавчий лист у справі № 2/217/1066/2012 від 30 січня 2013 року присуджено стягувати з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 500 гривень, щомісячно, з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.
28.02.2013 року постановою про відкриття виконавчого провадження № 36753881 було змінено розмір аліментів утримуваних з ОСОБА_4 за рішенням Немирівського районного суду від 19.07.2007 року на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з 250,00 грн. щомісячно на 500,00 грн., щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 28.08.2012 року.
13.05.20221 року Немирівським районним судом було винесене рішення про зміну розміру аліментів в твердій сумі 1500 грн., щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку з урахуванням індексу інфляції, до досягнення повноліття.
На даний час їхня донька, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є повнолітньою однак продовжує навчатися у Державному університеті інформаційно-комунікаційних технологій на 1 курсі денної форми навчання Навчально-наукового інституту менеджменту та підприємства спеціальність «Економіка» освітня програма «Економіка», з фінансуванням навчання за рахунок коштів фізичної особи.
Саме по собі перебування на денній формі навчання свідчить про неможливість їхньої дочки працевлаштуватись впродовж часу навчання. Необхідність отримання належної освіти позбавляє її можливості працевлаштуватися та заробляти кошти на власне утримання. Навчання в учбовому закладі потребує значних матеріальних витрат на придбання навчального обладнання, комп'ютерної техніки, підручників та інших навчальних посібників, витрат на проїзд, придбання для дочки одягу, взуття та продуктів харчування. Загальна вартість платної освітньої послуги на рік навчання становить 27 350 (двадцять сім тисяч триста п'ятдесят гривень). Термін навчання в даному закладі закінчується 20.06.2027 року.
Враховуючи вищенаведене та з посиланням на норми ст. ст. 182, 199 СК України просить стягувати з відповідача аліменти на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання в розмірі частки з усіх видів його заробітку (доходу) до досягнення дочкою 23-х років за умови, що вона буде продовжувати навчання.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 , позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, відзив відносно позовних вимог не подав, будь-яких клопотань до суду від останнього не надходило.
Як визначено у частині першій статті 280 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, однак не з'явився в судове засідання, відзиву на позов не подав та враховуючи, що позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд заслухавши пояснення, позивача, дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 , є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , рішенням Немирівського районного суду Вінницької області від 13.05.2021 р.н. ( а.с.8-12).
З копії довідки Державного Університету інформаційно-комунікаційних технологій від 15 березня 2024 року № 2266 вбачається, що ОСОБА_3 , навчається на 1 курсі денної форми навчання Навчально-наукового інституту менеджменту та підприємства спеціальності 051 «Економіка» освітня програма «Економіка», термін закінчення навчання - 30.06.2027 року.
Відповідно до Договору про оплату освітніх послуг між Державним університетом інформаційно-комунікаційних технологій та фізичною особою від 01.03.2023 № 9.3/44 Ек-к-к/Д-ДВ загальна вартість навчання становить 109400 грн., у тому числі: 2023-2024 н.р. - 27 350 грн. 2024-2025 н.р. - 27350 грн. 2025-2026 н.р. - 27350 грн., 2026-207 н.р. - 27 350 грн. ( а.с. 13).
Із матеріалів справи вбачається, що у дочки сторін не існує будь-якого доходу, вона не має можливості працювати у зв'язку із денною формою навчання.
Згідно ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Відповідно до частини восьмої та дев'ятої статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності відповідно до моральних засад суспільства.
Згідно з ч.2 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Частинами 1, 2 ст. 155 СК України визначено, що здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а у випадках, передбачених статтями 198, 199 цього Кодексу, - і своїх повнолітніх дочку, сина.
Частиною першою статті 199 СК України передбачено, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 серпня 2018 року у справі № 748/2340/17 зроблено висновок щодо застосування статті 199 СК України, який полягає в тому, що «обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: походження дитини від батьків або наявність між ними іншого юридично значущого зв'язку (усиновлення); досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу (батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину)».
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
Згідно зі статтею 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
При визначенні розміру аліментів мають бути враховані вартість навчання, вартість підручників, проїзду до навчального закладу, проживання за місцем його знаходження. СК України ґрунтується на принципі рівності прав та обов'язків батьків: брати участь у матеріальних витратах зобов'язані обоє з батьків, незалежно від того, з ким із них проживає дитина.
При встановленні потреби в утриманні повнолітньої дитини суд повинен враховувати всі джерела, що утворюють її дохід, обов'язок обох батьків із надання відповідної матеріальної допомоги та спроможність останніх її надавати.
Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Суд вважає встановленим той факт, що у зв'язку з навчанням ОСОБА_3 потребує матеріальної допомоги, яку мають надавати як позивач, так і відповідач.
Вирішуючи питання щодо спроможності відповідача надавати матеріальну допомогу на повнолітню доньку, яка продовжує навчатися, суд враховує, що відповідачем не надано доказів, які б перешкоджали йому у виконанні його батьківських обов'язків стосовно повнолітньої доньки, відповідач є працездатним, та не надав суду будь-яких доказів на підтвердження своєї неспроможності сплачувати аліменти на повнолітню дитину.
Судом встановлено, що позивач (мати) сплачує за навчання ОСОБА_3 . Проте, доказів на підтвердження вартості інших витрат, пов'язаних з навчанням (вартості підручників, посібників для навчання, вартості іншого приладдя, проїзду до навчального закладу) позивач не надала.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи вищенаведені обставини, обов'язок обох батьків утримувати повнолітню доньку, яка продовжує навчання і у зв'язку з цим потребує матеріальної допомоги, виходячи із реалій сьогодення та забезпечення балансу інтересів як одержувача, так і платника аліментів, суд, виходячи з принципів розумності та справедливості, дійшов до висновку про те, що право ОСОБА_3 , яка є повнолітньою, але продовжує навчання, на утримання з боку батька підлягає захисту, слід стягувати з відповідача на користь позивача аліменти на утримання повнолітньої доньки ОСОБА_3 , в розмірі 1/5 частки з усіх видів його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 25.04.2024 року і до досягнення ОСОБА_3 23-х років за умови продовження навчання, а пред'явлений позивачем позов про стягнення аліментів підлягає частковому задоволенню.
Аліменти стягуються судом саме на час навчання, тривалість якого може змінюватися (зокрема у випадку відрахування з ВНЗ чи інших підстав) та буде контролюватися в межах процедури виконавчого провадження, а встановлений судом період стягнення аліментів до 23-річчя дитини, є преклюзивним та має на меті захист прав відповідача у випадку продовження навчання дитини після досягнення нею вказаного віку (постанова Верховного Суду від 08.02.18 у справі № 205/1302/16-ц).
Згідно із ч. 1 ст. 79 СК України, аліменти присуджуються за рішенням суду від дня подання позовної заяви.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішення суду у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
У зв'язку з тим, що позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1ст. 5 Закону України "Про судовий збір", тому судовий збір в сумі 1211,20 грн. слід стягнути з відповідача на користь держави.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 77, 81, 89, 141, 263, 264, 265, 280,430 ЦПК на підставі ст.ст. 182, 191, 198, 199, 200 СК України, суд,-
Позов задовольнити - частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителя: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , жительки: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у розмірі 1/5 частки його заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з 25.04.2024 року і до досягнення ОСОБА_3 , 23-х років за умови продовження навчання.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , жителя: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 на користь держави судовий збір у розмірі - 1211,20 грн.
Рішення суду у межах суми платежу за один місяць, допустити до негайного виконання.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене удень його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Вінницького апеляційного суду.
Суддя С.М.Науменко