Справа № 309/3410/23
Іменем України
09 серпня 2024 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в особі судді Фазикош Г. В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Хустського районного суду від 25 вересня 2023 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Постановою судді Хустського районного суду від 25 вересня 2023 року гр. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік.
Відповідно до постанови, - 09 липня 2023 року близько 19 год. 40 хв. в м. Хуст, по вул. Духновича, гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 21043», р/н НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння очей). Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись з даною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. Апелянт вказує на незаконність винесеної постанови, просить її скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Апелянт зазначає, що правил дорожнього руху він не порушував, а працівники поліції безпідставно склали на нього адміністративні матеріали. Доданий до справи відеозапис вважає неналежним доказом, оскільки такий не є безперервним та не підписаний за допомогою електронного цифрового підпису. При складанні протоколу працівники поліції не роз'яснили апелянту його прав, у тому числі право на адвоката.
У судове засідання в апеляційній інстанції ОСОБА_1 у черговий раз не з'явився, хоча був повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином.
Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 р. у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Дослідивши зібрані у справі матеріали, апеляційний суд прийшов до наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. ст. 251, 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, для чого дослідити і дати оцінку зібраним у справі доказам.
Вказані вимоги закону судом першої інстанції при розгляді даної справи про адміністративне правопорушення дотримано.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Ці положення повністю кореспондуються з положеннями п.2.5 Правил дорожнього руху України, згідно з якими водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суд першої інстанції належним чином дослідив матеріали справи, вірно прийшов до висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Такий висновок судді ґрунтується на повно і всебічно досліджених у суді доказах, а саме:
- протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 045260 від 09.07.2023 р., який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП та в якому викладено обставини вчинення адміністративного правопорушення (а.с.1);
- копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАД № 264358 від 09.07.2023 р., згідно якої до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. за адміністративне порушення, передбачене ч.5 ст.121, ч.2 ст.122 КУпАП (а.с.6);
- відеозаписі з нагрудної камери (відеореєстратора) працівників патрульної поліції, який додано до матеріалів протоколу, та на якому зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в закладі охорони здоров'я (а.с.7).
Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 045260 - 09 липня 2023 року близько 19 год. 40 хв. в м. Хуст, по вул. Духновича, гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 21043», р/н НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з ротової порожнини, почервоніння очей). Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.
Зазначений протокол про адміністративне правопорушення складено за встановленою формою з урахуванням вимог, передбачених ст.256 КУпАП, а також Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395.
Під час складання адміністративного матеріалу застосовувалася відеозйомка, диск додано до матеріалів справи.
Із відеозапису слідує, що водій ОСОБА_1 відмовився проходити огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, а також в лікарні. Вказує, що не пив. На це, працівники поліції у черговий раз йому пропонують пройти огляд на стан сп'яніння, однак відмова категорична.
Наявний відеозапис події правопорушення дає повне уявлення про подію, підстав сумніватися у його достовірності не має.
Дії працівників поліції щодо можливої незаконної зупинки транспортного засобу апелянт не оскаржував. Так само ним не оскаржувалася постанова серії БАД № 264358 від 09.07.2023 р., згідно якої до ОСОБА_1 застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. за адміністративне порушення, передбачене ч.5 ст.121, ч.2 ст.122 КУпАП. Доказів такого оскарження в матеріалах справи не має.
Отже, дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а висновок суду першої інстанції про керування ним автомобілем у стані алкогольного сп'яніння та про відмову від проходження огляду на стан сп'яніння не спростовано.
Зупинка транспортного засобу була проведена у відповідності до вимог закону, протилежне судом не встановлено. Ознаки алкогольного сп'яніння були виявлені працівниками поліції, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння водій ОСОБА_1 відмовився.
За цих обставин рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстав для його зміни чи скасування не має.
Керуючись статтею 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову судді Хустського районного суду від 25 вересня 2023 року у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.
Постанова є остаточною, оскарженню не підлягає.
Суддя: Фазикош Г. В.