22 серпня 2024 року
м. Київ
справа №420/3424/24
адміністративне провадження № К/990/32339/24
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Уханенка С.А.,
суддів: Соколова В.М., Мартинюк Н.М.,
перевірив касаційну скаргу Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2024 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної казначейської служби України у м.Одесі Одеської області, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Одеської міської ради, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
У лютому 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Управління ДКСУ у м.Одесі Одеської області, за участю третьої особи: Одеської МР, в якому просив:
- визнати протиправними дії Управління ДКСУ у м.Одесі Одеської області, викладені в листі №04-15-06/70від 10 січня 2024 року «Про повернення документів» стосовно повернення без виконання виконавчого листа, виданого Приморським районним судом м. Одеси від 20 лютого 2023 року у справі №522/2891/20;
- зобов'язати Управління ДКСУ у м.Одесі Одеської області вжити заходів, направлених на виконання виконавчого листа, виданого Приморським районним судом м.Одеси від 20 лютого 2023 року у справі №522/2891/20.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2024 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2024 року, адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними дії Управління ДКСУ у м.Одесі Одеської області, викладені в листі №04-15-06/70 від 10 січня 2024 року «Про повернення документів» стосовно повернення без виконання виконавчого листа, виданого Приморським районним судом м. Одеси від 20 лютого 2023р. по справі №522/2891/20. Зобов'язано Управління ДКСУ у м.Одесі Одеської області вжити заходів, направлених на виконання виконавчого листа, виданого Приморським районним судом м. Одеси від 20 лютого 2023 року у справі №522/2891/20.
09 серпня 2024 року засобами поштового зв'язку Одеська міська рада надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на судові рішення у цій справі.
Предметом спору у цій справі є правомірність повернення без виконання виконавчого листа, виданого Приморським районним судом м. Одеси від 20 лютого 2023 року у справі №522/2891/20.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Зазначена конституційна норма кореспондується з положеннями частини першої статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Наведене означає, що положеннями пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України передбачено можливість перегляду, як виняток, судового рішення, що не підлягає касаційному оскарженню судом касаційної інстанції у разі, якщо заявником зазначені випадки, передбачені підпунктами "а" - "г" цієї норми та викладені підстави, визначені частиною четвертою статті 328 КАС України.
Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, справа розглянута Одеським окружним адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.
Оскаржуючи судові рішення у справі, яка розглянута в порядку спрощеного позовного провадження, скаржник у касаційній скарзі послався на підпункт «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Скаржник зазначає, що виняткове значення цієї справи для Одеської міської ради полягає в тому, що у цій справі суд зобов'язав Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області вжити заходів, направлених на виконання виконавчого листа щодо сплати коштів безпосередньо Одеською міською радою, водночас ці дії знаходяться поза межами бюджетного законодавства, оскільки міська рада як представницький орган місцевого самоврядування не є розпорядником бюджетних коштів.
Перевіривши викладені доводи та надавши їм оцінку, Суд зазначає, що для кожної із сторін справа, в якій він є учасником, має особливе значення, оскільки спірні правовідносини, що склались, потребують судового втручання.
Разом з тим, скаржник повинен довести особливу важливість чи специфічність значення цієї справи для цього.
Суд відхиляє твердження скаржника, що справа має виняткове значення для нього, оскільки вони не підтверджені належними доказами та не обґрунтовані обставинами, які б виділяли вимоги скаржника у цій справі в якусь особливу категорію спорів, є винятковими та такими, що без судового захисту можуть призвести до незворотних наслідків.
Отже, Верховний Суд відхиляє посилання скаржника на підпункт «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України.
Відтак, Суд дійшов висновку, що у касаційній скарзі скаржником не наведено обґрунтованих підстав можливості допуску касаційної скарги до перегляду судових рішень, прийнятих за наслідками розгляду справи за правилами спрощеного провадження.
З огляду на відхилення Верховним Судом зазначеної заявником виняткової обставини, передбаченої пунктом 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, що є передумовою для перевірки вмотивованості підстав касаційного оскарження цих рішень, встановлених пунктами 1, 2, 3, 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу, у відкритті касаційного провадження у цій справі необхідно відмовити.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження за поданою касаційною скаргою необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, 328, 333 КАС України, Суд
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2024 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної казначейської служби України у м.Одесі Одеської області, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача - Одеської міської ради, про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
2. Копію цієї ухвали у вигляді електронного документу направити заявнику до електронного кабінету, а у разі його відсутності - рекомендованим листом з повідомленням про вручення, а касаційну скаргу та додані до неї матеріали - у спосіб їхнього надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
СуддіС.А. Уханенко В.М. Соколов Н.М. Мартинюк