Ухвала від 22.08.2024 по справі 640/13346/20

УХВАЛА

22 серпня 2024 року

м. Київ

справа №640/13346/20

адміністративне провадження №К/990/28123/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Єресько Л.О.,

суддів: Білак М.В., Соколова В.М.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження як суд касаційної інстанції без повідомлення сторін клопотання Кабінету Міністрів України про передачу справи №640/13346/20 на розгляд палати/об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду,

УСТАНОВИВ:

У червні 2020 року Соснівська сільська рада Конотопського району Сумської області (далі - позивач) звернулася до суду з позовом до Кабінету Міністрів України (далі - відповідач, КМ України), в якому просила визнати протиправним та скасувати розпорядження КМ України "Про затвердження перспективного плану формування територій громад Сумської області" від 20.05.2020 № 598-р в частині внесення до Перспективного плану формування територій громад Сумської області, включення Соснівської сільської ради Конотопського району Сумської області до переліку сільських рад, що входять до Попівської об'єднаної територіальної громади Конотопського району Сумської області.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 січня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 червня 2023 року, позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано розпорядження Кабінету Міністрів України "Про затвердження перспективного плану формування територій громад Сумської області" від 20 травня 2020 року №598-р в частині внесення до Перспективного плану формування територій громад Сумської області, включення Соснівської сільської ради Конотопського району Сумської області до переліку сільських рад, що входять до Попівської об'єднаної територіальної громади Конотопського району Сумської області.

Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, КМ України звернувся до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з вказаною касаційною скаргою.

14.08.2023 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено склад колегії суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Єресько Л.О., судді: Білак М.В., Соколов В.М.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 01.09.2023 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

10.10.2023 КМ України подав клопотання про передачу цієї справи на розгляд палати/об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Клопотання обґрунтовано наявністю підстав для відступлення (відмови) від правової позиції Верховного Суду щодо застосування статті 11 Закону України «Про добровільне об'єднання територіальних громад» у подібних правовідносинах, викладеної в постанові від 31.10.2022 у справі №640/14698/20 в частині того, що «Затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України Перспективний план формування територій громад відповідної області мав бути обов'язково погоджений із органами місцевого самоврядування», оскільки відповідач уважає цей висновок неясним, неузгодженим, необґрунтованим та помилковим.

Колегія суддів, дослідивши доводи заявленого клопотання про передачу справи №640/13346/20 на розгляд палати/об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, вважає що у задоволені такого клопотання необхідно відмовити.

Так, відповідно до частини першої статті 346 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, передає справу на розгляд палати, до якої входить така колегія, якщо ця колегія вважає за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї самої палати або у складі такої палати.

Питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи (частина перша статті 347 КАС України).

Колегія суддів зауважує, що Конституцією України (статті 8, 129 та 147) гарантовано визнання та застосування в Україні принципу верховенства права. При цьому, загальновизнано, що його базовим елементом є принцип правової визначеності, який, крім іншого, означає стабільність та єдність судової практики, а також можливість відступу судом від своєї попередньої правової позиції лише за наявності вагомих підстав.

Єдність системи судоустрою забезпечується єдністю судової практики (пункт 4 частини четвертої статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Єдність судової практики відіграє надважливу роль у забезпеченні однакового правозастосування в адміністративному судочинстві, що сприяє правовій визначеності та передбачуваності стосовно вирішення спірних ситуацій для учасників судового процесу.

Згідно із частиною п'ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Причинами для відступу можуть бути вади попереднього рішення чи групи рішень (їх неефективність, неясність, неузгодженість, необґрунтованість, незбалансованість, помилковість); зміни суспільного контексту.

З метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Суд повинен мати ґрунтовні підстави: його попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання.

Відступленням від висновку слід розуміти або повну відмову Верховного Суду від свого попереднього висновку на користь іншого або ж конкретизацію попереднього висновку із застосуванням відповідних способів тлумачення юридичних норм (пункт 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі №823/2042/16, провадження №11 377апп18).

У справі № 640/14698/20 від якої просить відступити заявник, предметом оскарження були, окрім рішення КМ України, дії Львівської обласної державної адміністрації (ЛОДА) під час розроблення перспективного плану формування територій громад Львівської області, затвердженого розпорядженням КМУ від 27.05.2020 №624-р, в частині включення Малехівської територіальної громади до Львівської територіальної громади з адміністративним центром у м. Львові та зобов'язання ЛОДА вчинити певні дії, що свідчить про відмінність змісту спірних правовідносин від тих, що маємо у цій справі, у межах якої відповідна обласна державна адміністрація має статус третьої особи, а не відповідача, а тому її діям (рішенням) правова оцінка судом не надавалася. Наведене дозволяє дійти висновку про неподібність правовідносин у справі № 640/14698/20 та у справі № 640/13346/20. З огляду на зазначене, колегія суддів констатує про відстуність підстав для передачі справи на розгляд палати, до якої входить ця колегія.

Оцінивши наведені у клопотанні доводи, колегія суддів вважає, що підстав для передачі справи №640/13346/20 на розгляд палати/об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду немає, оскільки аргументи щодо потреби відступу від висновків, викладених у постанові від 31 жовтня 2022 року у справі №640/14698/20, фактично зводяться до незгоди із висновками суду касаційної інстанції у вказаній справі, що не може бути самостійним свідченням необхідності відступу від них.

З урахуванням вищезазначеного, клопотання відповідача про передачу справи №640/13346/20 на розгляд палати/об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 344, 346, 347, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Кабінету Міністрів України про передачу справи №640/13346/20 на розгляд палати/об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.О. Єресько

М.В. Білак

В.М. Соколов

Судді Верховного Суду