Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про залишення позовної заяви без руху
21 серпня 2024 р. Справа № 520/23139/24
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Ширант А.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, 5, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61022, код ЄДРПОУ 14099344) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач просить суд зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу з 01.07.2021 щомісячну доплату в розмірі 2000,00 грн. в повному обсязі з урахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.
Вивчивши матеріали позовної заяви, суд встановив, що вона не відповідає вимогам вказаної статті, оскільки до позову не доданий документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від його відповідно до закону.
Згідно з п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" зазначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
У Законі України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2024 року - 3028,00 гривень. Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Як вбачається з позовних вимог, предметом позову у даній справі є вимога немайнового характеру, а отже ставка судового збору за подання даного позову з урахуванням вищевказаних норм становить 968,96 грн.
Також суд зазначає, що згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано у межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 6 ст. 160 КАС України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
За приписами ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові від 31.03.2021 (справа № 240/12017/19) Верховний Суд відступив від висновків, викладених у постанові від 25.02.2021 по справі № 822/1928/18 щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах. Зокрема зазначив, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави. У зв'язку з чим суд сформулював новий правовий висновок, згідно з яким, серед іншого, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Верховний Суд зазначив, що дата отримання позивачем листа відповідача у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права, і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду. При цьому поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.
У постанові від 09.06.2022 по справі № 1140/2132/18 Верховний Суд звернув увагу, що пенсію позивач отримує щомісяця, тому про порушення свого права мав бути обізнаний на кожне 1 число місяця, що настає за місяцем, у якому повинна здійснюватися така виплата (з першого до першого числа). Отже суду необхідно надати оцінку спірним правовідносинам та застосуванню норм матеріального права в межах 6-місячного строку.
Позивач в позові пов'язує порушення своїх прав з невиплатою йому з 01.07.2021 доплати до пенсії в сумі 2 000,00 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб".
Пенсія виплачується щомісячно, у зв'язку з чим позивач повинен був дізнатися про невиплату йому зазначеної доплати з 01.07.2021 не пізніше 31.07.2021. Шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду почав свій відлік з 01.08.2021.
До суду позивач звернувся 16.08.2024 (дата отримання позовної заяви судом), тобто з пропуском 6-місячного строку щодо позовних вимог починаючи з 01.08.2021 - отже частина вимог, перебувають поза межами 6-місячного строку звернення до адміністративного суду.
У зв'язку із вищевказаним позивачу належить надати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні причини його пропуску з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин.
Також позивач має право усунути недоліки позовної заяви, змінивши позовні вимоги, а саме: зазначивши дату, з якої він просить поновити його право, в межах шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.
Крім того, відповідно до п.1 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.
Згідно ч. 2 ст. 43 КАС України визначено, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Відповідно до ч. 9 ст. 171 КАС України про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, місце проживання (для фізичних осіб).
У рішенні за результатами розгляду позову також зазначається місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), про що зазначено у п.4 ч.5 ст.246 КАС України.
Таким чином, для підтвердження адміністративної дієздатності та задля виконання вимог ст. 160, 171 КАС України фізичним особам необхідно надавати, зокрема, документ, як правило паспорт (його належним чином засвідчені копії), який містити відомості про місце проживання особи та реєстраційний номер облікової картки платника податків (копію).
В позовній заяві зазначено місце проживання позивача, водночас до неї не доданий відповідний документ щодо підтвердження адреси проживання, зазначений РНОКПП, але не доданий відповідний документ, який підтверджує цей код.
За приписами ч. 2 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171, 248 КАС України,
1. Позовну заяву - залишити без руху.
2. Надати позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду:
- оригіналу документу про сплату судового збору у розмірі 968,96 грн за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, за наступними реквізитами: отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA678999980313141206084020661; код класифікації доходів бюджету 22030101, призначення платежу - "*;101; (код платника); судовий збір за позовом (ім'я/назва платника), Харківський окружний адміністративний суд" або
- документів, які підтверджують підстави звільнення позивача від сплати судового збору відповідно до закону;
- копію паспорта або іншого документу що посвідчують особу позивача;
- доказів реєстрації у встановленому законом порядку місця проживання (перебування, знаходження) позивача;
- копію ідентифікаційного коду позивача;
- заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з позовними вимогами за період з 01.08.2021 до 16.08.2024, в якій зазначити поважні причини його пропуску, тобто такі, що об'єктивно, незалежно від волі позивача, унеможливили звернення до суду з дотриманням установленого строку, з наданням доказів на підтвердження поважності цих причин.
3. Роз'яснити позивачу його право усунути недоліки позовної заяви уточнення позовних вимог, а саме: вказати дату, з якої він просить поновити його право, в межах шестимісячного строку звернення до адміністративного суду.
4. Копію ухвали надіслати позивачу.
5. Роз'яснити позивачеві, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Cуддя А.А. Ширант