Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
м. Харків
21 серпня 2024 р. справа № 520/12771/24
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Григорова Д.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом :
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Харківської міської ради (майдан Конституції, 7, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61003, код ЄДРПОУ: 04059243) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив :
- визнати протиправним та незаконним лист-відповідь Харківської міської ради, підписаний директором юридичного департаменту ХМР Лябах Ю.Ю. від 23.02.2024 № 297/9-24;
- визнати протиправною бездіяльність Харківської міської ради, яка полягає у несвоєчасному надання відповіді на скаргу Позивача від 25.01.2024;
- визнати протиправними дії Харківської міської ради, які полягають у порушенні вимог ст.7 Закону України "Про звернення громадян" (фактичних розгляд скарги на дії посадової особи юридичного департаменту ХМР цим же структурним підрозділом Харківської міської ради);
- зобов'язати Харківську міську раду в особі її уповноважених осіб повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 від 25.01.2024 з урахуванням висновків суду.
Також просив, в разі встановлення судом фальсифікації наданих відповідачем листів-відповідей постановити окрему ухвалу, яку направити до Харківської міської ради.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем було здійснено несвоєчасний розгляд скарги позивача поданої 25.01.2024р. та протиправно відмовлено у її задоволенні, чим порушено права позивача.
Ухвалою суду від 21.06.2024р. відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 257 КАС України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Відповідачем надано до суду відзив на адміністративний позов, у якому останній зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства, просив в задоволенні позовних вимог відмовити.
З урахуванням викладеного суд вважає можливим розгляд та вирішення справи на підставі наявних у ній доказів, які є достатніми та належними.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 25.01.2024р. звернувся до Голови Харківської міської ради зі скаргою на дії працівника Харківської міської ради ОСОБА_2 . Позивач вказує, що відповіді на вказану скаргу він не отримав, в зв'язку з чим 27.02.2024р. позивач повторно звернувся до Голови Харківської міської ради зі скаргою в якій просив здійснити заходи контролю по відношенню посадових осіб Харківської міської ради щодо надання відповіді на скаргу від 25.01.2024р. Відповідь на вказану скаргу, як зазначено позивачем, отримано не було, через що 14.03.2024р. ОСОБА_1 подав звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо порушення Харківською міською радою прав позивача на отримання відповіді на звернення.
Листом від 02.05.2024р. за №26868.4/П-9594.3/24/53 Представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Харківській області повідомив позивача, що відповідно до отриманої інформації від Харківської міської ради, виконавчими органами Харківської міської ради були розглянуті звернення від 25.01.2024р. та від 27.20.2024р. за результатами яких було направлено відповіді від 23.02.2024р. (вих. № вих/297/9-24) та від 27.03.2024р. (вих. № вих/548/9-24).
У зв'язку з чим, було повідомлено про відсутність підстав для вжиття додаткових заходів реагування та завершено провадження Уповноваженого у справах про порушення прав і свобод людини і громадянина.
Не погоджуючись з викладеним, та вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 24 Конституції України визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.
Відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб'єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ шляхом прийняття та виконання адміністративних актів визначає Закон України «Про адміністративну процедуру» № 2073-IX (надалі - Закон № 2073-IX).
Частиною 2 ст. 1 Закону № 2073-IX визначено, що дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час:
1) розгляду звернень осіб, що містять пропозиції, рекомендації щодо формування державної політики, вирішення питань місцевого значення, а також щодо врегулювання суспільних відносин;
2) конституційного провадження, кримінального провадження, судового провадження, виконавчого провадження (крім виконання адміністративних актів), оперативно-розшукової діяльності, розвідувальної діяльності, контррозвідувальної діяльності, вчинення нотаріальних дій, виконання покарань, застосування законодавства про національну безпеку і оборону, громадянство, надання притулку в Україні, захист економічної конкуренції (крім справ про надання дозволів та висновків на узгоджені дії, концентрацію суб'єктів господарювання);
3) державної служби, дипломатичної та військової служби, служби в органах місцевого самоврядування, служби в поліції, а також іншої публічної служби;
4) реалізації конституційного права громадян брати участь у всеукраїнському та місцевих референдумах, обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
5) оскарження процедур публічних закупівель;
6) нагородження державними нагородами та відзнаками;
7) здійснення помилування;
8) здійснення оцінки впливу на довкілля.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулює Закон України «Про звернення громадян».
Дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним, цивільним процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, Кодексом адміністративного судочинства України, законами України "Про судоустрій і статус суддів", "Про доступ до судових рішень", "Про запобігання корупції", "Про виконавче провадження", "Про адміністративну процедуру".
Якщо вирішення питань, порушених у заявах (клопотаннях) і скаргах громадян, належить до предмета регулювання Закону України "Про адміністративну процедуру", вони розглядаються в порядку, встановленому зазначеним Законом України. (стаття 12 Закону України «Про звернення громадян»).
Судом з наданих до матеріалів справи доказів встановлено, що звернення (скарга) позивача від 25.01.2024р. стосувалося відносин, що виникли під час судового провадження та, зокрема, скарга стосувалась незгоди позивача з несвоєчасним, на його думку, наданням представником Харківської міської ради до Орджонікідзевського районного суду м. Харкова, відзиву у цивільній справі, тобто суспільних відносин, на які не поширюється дія Закону України «Про звернення громадян».
Суд зазначає, що за приписами п. 4 ч. 1 ст. 45 Закону № 2073-IX, заява не підлягає розгляду, якщо вона стосується суспільних відносин, на які не поширюється дія цього Закону.
Таким чином, з огляду на те що звернення позивача від 25.01.2024р. стосується суспільних відносин, на які не поширюється дія Закону України «Про звернення громадян», його звернення не підлягало розгляду згідно цього Закону.
Таким чином, суд зауважує, що зміст листа Харківської міської ради від 23.02.2024р. (вих. № вих/297/9-24) цілком відповідає вказаним вимогам нормативних актів, з урахуванням чого суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправним та незаконним лист-відповідь Харківської міської ради від 23.02.2024 № 297/9-24.
Щодо несвоєчасного надання відповіді на скаргу ОСОБА_1 від 25.01.2024р., суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 34 Закон України «Про адміністративну процедуру», граничний строк вирішення окремих категорій справ встановлюється законом. Граничний строк вирішення справи може визначатися сукупністю строків, визначених законом для окремих етапів адміністративної процедури.
У разі якщо законом не визначено граничний строк вирішення окремої категорії справ, справа за заявою особи вирішується протягом розумного строку, але не більше тридцяти календарних днів після надходження заяви, а в разі проведення слухання у справі - не більше сорока п'яти календарних днів з дня реєстрації заяви адміністративним органом.
Строк перегляду справи за скаргою не повинен перевищувати тридцяти календарних днів.
З матеріалів справи судом встановлено, що за результатом розгляду скарги позивача поданої 25.01.2024р. реєстраційний №П-10-ЕП-1370/1-24, відповідач листом від 23.02.2024р. №вих/297/9-24 повідомив позивача про відмову у прийнятті заяви до розгляду.
Вказане також підтверджується листом від 02.05.2024р. за №26868.4/П-9594.3/24/53 Представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у Харківській області, згідно змісту якого було встановлено, що виконавчими органами Харківської міської ради було розглянуте звернення від 25.01.2024р. за результатами якого було направлено відповідь від 23.02.2024р. (вих. № вих/297/9-24).
Згідно наданих відповідачем доказів вказана відповідь отримала вихідний номер 23.02.2024р. та була направлена позивачу.
З урахуванням викладеного, а також відсутності доказів несвоєчасного надання відповіді на скаргу позивача, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в цій частині також.
Щодо вимог про порушення відповідачем вимог ст.7 Закону України "Про звернення громадян", а саме розгляд скарги на дії посадової особи юридичного департаменту ХМР цим же структурним підрозділом Харківської міської ради, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 займає посаду заступника начальника відділу - завідувача сектору правової роботи відділу з економічних, бюджетних та майнових питань Юридичного департаменту Харківської міської ради.
Згідно з п. 4.2. Положення про Юридичний департаменту Харківської міської ради (далі - Положення), затвердженого рішенням 1 сесії Харківської міської ради 8 скликання, до складу Юридичного департаменту входять відділи та сектори, які формуються за галузевим принципом.
Відповідно до п. 5.3.11. Положення директор Юридичного департаменту контролює стан трудової та виконавської дисципліни працівниками Юридичного департаменту.
Згідно з посадовою інструкцією заступника начальника відділу - завідувача сектору правової роботи відділу з економічних, бюджетних та майнових питань Юридичного департаменту Харківської міської ради безпосереднім керівником вказаної посадової особи є начальника відділу - завідувача сектору правової роботи відділу з економічних, бюджетних та майнових питань Юридичного департаменту Харківської міської ради.
Посилання позивача на те, що його скарга на дії ОСОБА_2 розглянута цим же структурним підрозділом Харківської міської ради, у якому працює ОСОБА_2 суд до уваги не бере, оскільки скарга позивача на дії ОСОБА_2 була розглянута керівником вищого рівня.
З огляду на викладені обставини, суд не знаходить підстав для задоволення вказаних вимог в цілому, а також підстав для постановлення окремої ухвали.
За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 19, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Д.В. Григоров