з питань роз'яснення рішення суду
Справа № 500/5839/23
22 серпня 2024 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Мірінович У.А., розглянувши заяву про роз'яснення рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якій із врахуванням заяви про уточнення позовних вимог просить:
визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області №192350007488 від 17.08.2023 про відмову у призначенні пенсії на пільгових умовах;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області зарахувати період роботи з 14.09.1992 по 31.05.1999, з 01.06.1999 по 30.07.1999, з 02.08.1999 по 23.04.2002 згідно з трудовою книжкою від 17.10.1983 серія НОМЕР_1 ;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах з 10 серпня 2023 року - дати звернення із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.12.2023 у справі №500/5839/23, яке залишено без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15.02.2024, позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області №192350007488 від 17.08.2023 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії на пільгових умовах. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області зарахувати період роботи ОСОБА_1 з 14.09.1992 по 31.05.1999, з 01.06.1999 по 30.07.1999, з 02.08.1999 по 23.04.2002 згідно з трудовою книжкою від 17.10.1983 серія НОМЕР_1 . Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 10.08.2023 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, та прийняти рішення з урахуванням висновків суду. В задоволенні решти позовних вимог, - відмовлено.
14.08.2024 на адресу суду надійшла заява представника позивача - адвоката Драус О.О., у якій вона просить суд роз'яснити рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.12.2023 у даній справі в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області зарахувати період роботи ОСОБА_1 з 14.09.1992 по 31.05.1999, з 01.06.1999 по 30.07.1999, з 02.08.1999 по 23.04.2002 згідно з трудовою книжкою від 17.10.1983 серія НОМЕР_1 .
В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що відповідачем на виконання судового рішення у цій справі, прийнято нове рішення №192350007485 від 23.02.2024, згідно якого заяву ОСОБА_1 від 10.08.2023 про призначення пенсії на пільгових умовах розглянуто повторно, та до його страхового стажу зараховано періоди роботи з 14.09.1992 по 31.05.1999, з 01.06.1999 по 30.07.1999, з 02.08.1999 по 23.04.2002 згідно з трудовою книжкою від 17.10.1983 серія НОМЕР_1 .
Разом з тим, представник позивача зазначає, що виконуючи рішення суду у цій справі відповідачем до «пільгового» стажу не зараховано період роботи позивача з 14.09.1992 по 31.05.1999, з 01.06.1999 по 30.07.1999, з 02.08.1999 по 23.04.2002 згідно з трудовою книжкою від 17.10.1983 серія НОМЕР_1 , з огляду на що повторно відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.
Відтак, представник позивача просить суд роз'яснити рішення суду в частині того, до якого стажу спірні періоди трудової діяльності позивача слід зарахувати, а саме: до пільгового (як про це вказано у мотивувальній частині рішення суду) чи до загального (як це зроблено відповідачем при виконанні рішення суду).
Ознайомившись із змістом заяви про роз'яснення, суд дійшов висновку, що у її задоволені слід відмовити повністю з огляду на таке.
Процесуальний правовий інститут роз'яснення судового рішення регламентовано положеннями статті 254 КАС України.
Згідно з частиною першою, другою статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Зі змісту наведеного у частині першій статті 254 КАС України законодавчого припису, суд доходить висновку, що роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом, та зумовлено нечіткістю судового рішення за змістом, коли таке є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.
При цьому суд наголошує, що в силу прямих приписів статті 254 КАС України, роз'яснення судового рішення допускається, зокрема, якщо воно ще не виконано.
Конкретного та вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить.
Водночас, ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду, а тому роз'ясненню підлягають рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення їх важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Таким чином, в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Тобто, процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть за умови подальшого виявлення правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Разом із тим, суд зазначає, що алгоритм дій відповідача під час та після виконання судового рішення, а також наслідки такого виконання не може охоплюватись інститутом роз'яснення судового рішення у розумінні частини першої статті 254 КАС України.
Суд враховує також постанову Верховного Суду від 20.12.2023 у справі №400/2839/22, в якій Верховний Суд, враховуючи імперативні положення статті 254 КАС України, визначив критерії встановлення судом можливості прийняття до розгляду заяви про роз'яснення відповідного судового рішення, а саме:
заява про роз'яснення судового рішення має бути подана особою, щодо якої воно ухвалене, або особою, якою буде здійснюватися його примусове виконання;
судове рішення має підлягати виконанню, але на момент подання відповідної заяви має бути ще не виконане;
заявником має бути доведено, що зміст резолютивної частини судового рішення є незрозумілим (об'єктивно ускладнює або робить неможливим виконання такого рішення).
Дослідивши зміст та підстави заяви про роз'яснення рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 06.12.2024, суд першочергово враховує, що воно виконано відповідачем про що зазначає і сторона позивача в заяві про роз'яснення судового рішення та підтверджує долученою копією рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Окрім цього суд вважає, що вказане судове рішення є зрозумілим за змістом, винесене у межах заявлених позовних вимог та додаткового роз'яснення судом не потребує. Резолютивна частина містить чіткі вимоги щодо зобов'язання вчинення певних дій відповідачем «з урахуванням висновків суду», які зокрема, зводяться до того, що «оскаржуване у справі рішення відповідача, є протиправним та підлягає скасуванню, а періоди роботи позивача з 14.09.1992 по 31.05.1999, з 01.06.1999 по 30.07.1999, з 02.08.1999 по 23.04.2002 на посаді електрозварника ручного зварювання підлягають зарахуванню до пільгового стажу», а тому не викликає труднощів для її розуміння та виконання.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що рішення суду у цій справі є зрозумілим, а тому розширеному тлумаченню шляхом його роз'яснення, не потребує, з огляду на що підстави для задоволення заяви представника позивача про його роз'яснення, - відсутні.
Керуючись статтями 248, 254, 256, 294 КАС України, суд
В задоволенні заяви представника позивача - адвоката Драус О.О. про роз'яснення рішення суду у справі №500/5839/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складено 22 серпня 2024 року.
Головуючий суддя Мірінович У.А.