Рішення від 22.08.2024 по справі 500/3530/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №500/3530/24

22 серпня 2024 року м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі: головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Тернопільського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.

Рішенням суду від 26.03.2024 позовні вимоги задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №UA403000/2024/000016/2 від 20.03.2024.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці судові витрати зі сплати судового збору на суму 968,96 грн.

12.08.2024 до суду від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення, в якій останній просить суд стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці на користь ОСОБА_1 понесені витрати на професійну правничу допомогу 5000,00 та 1870,00 витрат пов'язаних із перекладом документів.

В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що у зв'язку із розглядом справи №500/3530/24 позивачем отримано професійну правничу допомогу на суму 5000,00 грн, що підтверджується договором про надання правничої допомоги від 21.03.2024, платіжною інструкцією від 22.04.2024, Актом №1 виконаних робіт (наданих послуг) від 08.08.2024, детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом від 08.08.2024.

Крім цього позивачем понесені витрати, пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи, а саме понесені витрати на переклад документів з польської мови на українську мову в розмірі 1870,00 грн, що підтверджується актом виконаних робіт/надання послуг №12/04/24 від 12.04.2024, складеним ФОП ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , та фіскальним чеком від 12.04.2024.

Також вказано, що у порядку частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у позові представником повідомлено суд про те, що докази на підтвердження судових витрат позивача, пов'язаних з розглядом справи, будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду.

Ухвалою суду від 13.08.2024 визначено розгляд заяви про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі №500/3530/24 за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (письмове провадження).

Запропоновано відповідачу у строк до 23.08.2024 подати до суду обґрунтовані пояснення щодо заяви представника позивача про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.

22.08.2024 представник відповідача подав заперечення щодо заяви про ухвалення додаткового рішення у справі, аргументуючи тим, що витрати позивача пов'язаних з перекладом документів не підлягають до задоволення, оскільки понесені витрати не підтверджені належними та допустимими доказами.

Представником позивача 22.08.2024 до суду подано заяву в якій вказано, що у зв'язку із виявленням технічних помилок в документах, наданих суду на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу (помилки в номері рішення про коригування митної вартості товарів) сторонами договору були внесені відповідні виправлення до договору про надання правничої допомоги від 21.03.2024, Акту №1 виконаних робіт (наданих послуг) від 08.08.2024 та Детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом від 08.08.2024.

Просить приєднати до матеріалів справи вказані документи з виправленням, та прийняти рішення з їх врахуванням.

Згідно частини першої статті 252 КАС України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Рішення у справі ухвалено судом 07.08.2024. Заява про ухвалення додаткового рішення надійшла до суду 12.08.2024, тобто у строк встановлений частиною сьомою статті 139 КАС України.

Оскільки розгляд справи №500/3530/24 проводився у порядку письмового провадження, враховуючи приписи частини третьої статті 252 КАС України, суд розглянув заяву в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

Частиною першою статті 132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці на користь ОСОБА_1 понесених витрати на професійну правничу допомогу 5000,00 грн, суд зазначає наступне.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, з-поміж інших, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 132 КАС України).

Відповідно до частин першої - п'ятої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно частини сьомої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до частини дев'ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Як слідує з матеріалів справи, що між ОСОБА_1 та адвокатом Костовою Наталією Зіновіївною укладено Договір про надання правової допомоги від 21.03.2024.

Відповідно до пункту 1.1 розділу 1 даного договору адвокат надає правову допомогу клієнту з представництва та захисту його інтересів, іншу правову допомогу, що передбачена статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" з питань визнання протиправним та скасування рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №UA403000/2024/000016/2 від 20.03.2024.

Згідно з пунктами 4.1-4.2 розділу 4 договору, отримання винагороди адвокатом за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару. Клієнт зобов'язується оплатити адвокату гонорар за надання правової допомоги, з питань визначених пунктом 1.1 цього договору в суді першої інстанції (у Тернопільському окружному адміністративному суді) в розмірі 5000,00 грн.

Як слідує зі змісту акта виконаних робіт (наданих послуг) від 08.08.2024, в межах виконання договору про надання правової допомоги від 21.03.2024 станом на дату складання даного акту, адвокат надав, а клієнт прийняв роботи (послуги) з правової допомоги:

правнича допомога з питань визнання протиправним та скасування рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №UA403000/2024/000016/2 від 20.03.2024 в суді першої інстанції (Тернопільському окружному адміністративному суді, справа №500/3530/24) в сумі 5000,00 грн.

Згідно з детальним описом робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом Костовою Наталією Зіновіївною (до акта виконаних робіт (наданих послуг) від 08.06.2024, справа №500/3530/24) від 08.06.2024, в межах виконання договору про надання правничої допомоги від 21.03.2024 адвокат надав, а клієнт прийняв роботи (послуги) з правової допомоги з питань визнання протиправним та скасування рішення Тернопільської митниці про коригування митної вартості товарів №UA403000/2024/000016/2 від 20.03.2024 в Тернопільському окружному адміністративному суді, а саме:

ознайомлення з наданою клієнтом документацією, надання усних роз'яснень та консультацій з питань визнання протиправними та скасування рішень митного органу, узгодження правової позиції у справі;

підготовка та надіслання 31.05.2024 до Тернопільського окружного адміністративного суду адміністративного позову про визнання протиправним та скасування рішення з додатками;

підготовка заяви до Тернопільського окружного адміністративного суду про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №500/3530/24 з додатками.

Надання правової допомоги на суму 5000,00 грн оплачено ОСОБА_1 .

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону №5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону №5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону №5076-VI видами адвокатської діяльності є:

1) надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;

5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Поряд із цим, при визначенні суми відшкодування судових витрат на правничу допомогу необхідно виходити з критерію розумності їхнього розміру.

Суд зауважує, що особа має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов'язаний оцінити рівень витрат на правничу допомогу обґрунтовано у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

Наведене узгоджується із правовою позицією висловленою у постанові Верховного Суду від 07.08.2023 по справі №640/14930/20.

Отже, розмір правової допомоги повинен бути співмірним із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт.

У даному випадку, суд при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, надаючи оцінку співмірності заявленої до повернення суми коштів із критеріями, встановленими частиною п'ятою статті 134 КАС України, та беручи до уваги приписи частини дев'ятої статті 139 КАС України, виходить із того, що дана справа відноситься до справ незначної складності.

Разом з тим, предметом позовних вимог у справі було визнання протиправним та скасування рішення Тернопільської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості, що зумовило необхідність вивчення та опрацювання адвокатом значного масиву документів, опис, збір доказів та аналіз причин коригування митної вартості.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про співмірність заявленої до повернення суми коштів за надання правової допомоги із критеріями, встановленими частиною п'ятою статті 134 КАС України, у зв'язку з чим, заява представника позивача про ухвалення додаткового рішення в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цій справі у розмірі 5000,00 грн підлягає задоволенню.

Щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці на користь ОСОБА_1 понесених витрати пов'язаних з перекладом документів у розмірі 1870,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини п'ятої статті 137 КАС України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача чи експерта встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

При цьому частиною першою статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зміст наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на залучення перекладача підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

Суд звертає увагу на те, що при визначенні суми відшкодування судових витрат суд встановлює розмір витрат на залучення перекладача на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Витрати на залучення перекладача мають бути документально підтверджені та доведені договором, рахунками, платіжним документом про оплату таких послуг тощо.

Так, згідно наданого акта надання послуг №12/04/24 від 12.04.2024 виконавець ФОП ОСОБА_2 , на підставі основного договору №б/н, виконав роботи з перекладу документів з польської на українську мову.

На підтвердження оплати понесених витрат на переклад документів, представником позивача надана платіжна інструкція №brmBBc_u2a4 від 12.04.2024.

Аналізуючи все вищенаведене суд вказує на те, що з наданими доказами у повній мірі підтверджено судові витрати позивача за переклад документів у розмірі 1870,00 грн.

З огляду на доведеність позивачем фактичного розміру понесених витрат на залучення перекладача та здійснення ним перекладу документів наявних у матеріалах справи, суд дійшов до висновку щодо задоволення заяви про компенсацію судових витрат у цій частині в повному обсязі.

Керуючись статтями 134,139, 243, 252 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача задовольнити.

Ухвалити додаткове рішення по адміністративній справі №500/3530/24.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці 5000 (п'ять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Тернопільської митниці 1870 (одна тисяча вісімсот сімдесят) грн 00 коп. витрат на залучення перекладача (переклад документів).

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено і підписано 22.08.2024.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 );

відповідач:

- Тернопільська митниця (місцезнаходження: вул. Текстильна, 38, м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46004, код ЄДРПОУ: 43985576);

Головуючий суддя Мартиць О.І.

Попередній документ
121161544
Наступний документ
121161546
Інформація про рішення:
№ рішення: 121161545
№ справи: 500/3530/24
Дата рішення: 22.08.2024
Дата публікації: 26.08.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Тернопільський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо; митної справи (крім охорони прав на об’єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, у тому числі щодо; визначення митної вартості товару
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (31.10.2024)
Дата надходження: 06.09.2024
Предмет позову: визнання дії та бездіяльності протиправними
Учасники справи:
головуючий суддя:
ГІНДА ОКСАНА МИКОЛАЇВНА
суддя-доповідач:
ГІНДА ОКСАНА МИКОЛАЇВНА
МАРТИЦЬ ОКСАНА ІВАНІВНА
відповідач (боржник):
Тернопільська митниця
заявник апеляційної інстанції:
Тернопільська митниця
заявник про винесення додаткового судового рішення:
Костова Наталія Зіновіївна
позивач (заявник):
Куземчак Олександра Володимирівна
представник відповідача:
Гримало Андрій Петрович
суддя-учасник колегії:
МАТКОВСЬКА ЗОРЯНА МИРОСЛАВІВНА
НІКОЛІН ВОЛОДИМИР ВОЛОДИМИРОВИЧ