справа № 991/7174/24
провадження №11-сс/991/586/24
22 серпня 2024 року м.Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києві апеляційну скаргу представника ГО «НОН-СТОП» ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15 серпня 2024 року про відмову в задоволенні скарги,
Зміст оскаржуваного рішення і встановлені судом обставини.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15 серпня 2024 року відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_5 в інтересах ГО «НОН-СТОП» на бездіяльність уповноважених осіб Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП), яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР).
Висновки слідчого судді щодо відмови у задоволенні скарги мотивовані тим, що твердження скаржника про вчинення посадовими особами кримінальних правопорушень має абстрактний характер та ґрунтується виключно на припущенні про існування певних фактів, тобто його суб'єктивній оцінці певних подій, адже жодних конкретних відомостей з цього приводу, які могли б бути перевірені в ході досудового розслідування, заява ГО «НОН-СТОП» не містить. Позиція скаржника про безумовний обов'язок САП внести відомості про злочин до ЄРДР ґрунтується на хибному тлумаченні кримінального процесуального закону і не враховує практичні чинники реалізації правоохоронним органом своєї функції.
Вимоги апеляційної скарги і доводи особи, яка її подала.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, вважаючи його незаконним та необґрунтованим, представник ГО «НОН-СТОП» звернувся з апеляційною скаргою, за якою просив суд скасувати ухвалу слідчого судді від 15 серпня 2024 року та зобов'язати уповноважених осіб САП внести відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування за його заявою від 31 липня 2024 року.
В обґрунтування апеляційної скарги представник посилався на те, що вказана слідчим суддею відсутність конкретних відомостей щодо обставин вчинення кримінальних правопорушень посадовими та службовими особами контролюючих та правоохоронних органів, юрисдикція яких поширюється на місто Дніпро та Дніпропетровську область, не відповідає дійсності. В діях вказаних у заяві осіб вбачаються ознаки кримінальних правопорушень, які підслідні САП, обставини описані у заяві про вчинення кримінального правопорушення від 31 липня 2024 року.
Водночас, системний аналіз, зокрема, приписів ст.214 КПК та інших статей Кодексу, свідчить про те, що заявник, викривач або потерпілий не зобов'язаний надавати органу досудового розслідування чи прокурору конкретної суми шкоди. Оскільки кримінальні правопорушення вчиняються в умовах неочевидності та з додержанням заходів конспірації, що унеможливлює встановлення особами або організаціями, що не мають відповідних повноважень згідно з законом, конкретної суми шкоди, яка встановлюється судовою експертизою під час досудового розслідування.
У зв'язку з наведеними обставинами, порушеннями вимог ст.9, 214 КПК при постановленні оскаржуваної ухвали, остання є незаконною, необґрунтованою та підлягає скасуванню.
Позиції учасників судового провадження.
Представник ГО «НОН-СТОП» ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце апеляційного розгляду, у судове засідання не з'явився, в прохальній частині апеляційної скарги, посилаючись на введення в Україні воєнного стану, просив апеляційний розгляд проводити за його відсутності.
Прокурор, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце апеляційного розгляду, у судове засідання не з'явився, про поважні причини свого неприбуття суд не повідомив.
Ураховуючи зазначене і те, що КПК не передбачає вимог щодо обов'язкової участі сторін у судовому розгляді апеляційних скарг на ухвали слідчих суддів, зокрема щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності під час досудового розслідування, приймаючи до уваги значно скорочені у порівнянні із загальним порядком строки апеляційного перегляду таких ухвал (ч.2 ст.422 КПК), колегія суддів на підставі ч.4 ст.405 КПК вважала за можливе провести розгляд апеляційної скарги за відсутності учасників судового провадження.
Мотиви суду.
Відповідно до п.18 ч.1 ст.3 КПК слідчий суддя наділений повноваженнями судового контролю у кримінальному провадженні.
Частиною 1 ст.9 КПК визначено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
На досудовому провадженні згідно з п.1 ч.1 ст.303 КПК можуть бути оскаржені, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
При перегляді оскаржуваної ухвали колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду погоджується з мотивами та висновками слідчого судді, викладеними в оскаржуваній ухвалі від 15 серпня 2024 року щодо відмови у задоволенні скарги на бездіяльність уповноважених осіб САП, при цьому, оцінюючи обґрунтованість доводів апеляційної скарги, враховує наступне.
Чинним КПК закріплено процедуру початку досудового розслідування (без проведення дослідчої перевірки). Так, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР (ч.1 ст.214 КПК). Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР (ч.2 ст.214 КПК).
Проте така процедура не означає, що взагалі відсутні критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до ЄРДР. Її спрощеність виражається у тому, що для перевірки наявності зазначених вище критеріїв не потрібно проводити попередню перевірку викладених у заяві відомостей, а необхідно лише перевірити зміст самої заяви.
До ЄРДР серед іншого вносяться відомості про: 1) короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; 2) попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (п.4, 5 ч.5 ст.214 КПК).
Таким чином, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи причетні до його скоєння тощо). Ці обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами Єдиного реєстру досудових розслідувань такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК).
Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що викладені в ньому обставини не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення та не потребують для отримання зазначеного вище висновку перевірки засобами кримінального процесу, або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ані попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, затвердженим наказом Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298). Згідно з п.1 глави 2 розділу I цього Положення до реєстру вносяться, зокрема, відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела, попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п.4, 5 ч.5 ст.214 КПК.
Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення.
За правовою позицією, висловленою в постанові колегії суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 16 травня 2019 року (справа №761/20985/18, провадження №51-8007км18), якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин.
Колегія суддів також ураховує те, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2019 року в справі №818/15/18 зауважила, що у межах процедури за правилами п.1 ч.1 ст.303 КПК слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Перевіривши доводи апеляційної скарги щодо порушення вимог положень ст.214 КПК, колегія суддів вважає, що слідчим суддею обґрунтовано зазначено,що скерована, в тому числі до САП, заява голови ГО «НОН-СТОП» ОСОБА_5 від 31 липня 2024 року не містить викладу жодних обставин, які прямо чи опосередковано свідчили б про вчинення зазначених кримінальних правопорушень, а також обставин вчинення інших зазначених у ній кримінальних правопорушень, які могли б бути підсудні Вищому антикорупційному суду, заявником не конкретизовано, які саме дії посадових осіб, на його думку, містять ознаки наведених злочинів. Тому ці твердження скаржника про вчинення посадовими особами кримінальних правопорушень не можуть свідчити про те, що існує ймовірність вчинення злочинів і що описані в заяві факти потребують перевірки засобами кримінального процесу.
Відтак слідчим суддею правильно встановлено, щосамих лише тверджень заявника про існування кримінальних правопорушень, за відсутності таких відомостей, недостатньо для ініціювання досудового розслідування.
Таким чином, відомості за заявою про вчинені кримінальні правопорушення не підлягають внесенню до ЄРДР уповноваженими особами САП, оскільки зазначені у матеріалах скарги обставини не свідчать про вчинення будь-якого кримінального правопорушення, описані в скарзі факти не потребують перевірки засобами кримінального процесу, тому прийняте слідчим суддею рішення є правильним по суті.
В апеляційній скарзі містяться також інші аргументи, які не потребують детального аналізу колегії суддів та не мають будь-якого вирішального значення в цьому провадженні.
Відтак, під час постановлення оскаржуваної ухвали слідчим суддею повністю дотримано вимоги кримінального процесуального закону, порушень норм КПК, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, в тому числі за вимогами та обставинами, викладеними в апеляційній скарзі, колегією суддів не встановлено, у зв'язку з чим оскаржувана ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає залишенню без змін, а вимоги апеляційної скарги без задоволення.
На підставі викладеного, керуючись ст.404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК, колегія суддів
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15 серпня 2024 року про відмову в задоволенні скарги залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
_____________ ___________ ___________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3