Провадження № 11-сс/821/278/24 Справа № 703/3807/24 Категорія: ст.181 КПК України Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
21 серпня 2024 року Черкаський апеляційний суд в складі суддів:
суддя-доповідач ОСОБА_2
судді ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретар ОСОБА_5
за участі:
прокурора ОСОБА_6
підозрюваного ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу начальника Кам'янського відділу Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 18.07.2024, якою відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця
м. Кам'янка Черкаської області, громадянина України, українця, з середньою освітою,
одруженого, що має на утриманні малолітніх дітей, непрацюючого, зареєстрованого та
проживаючого за адресою:
АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний час доби строком на 60 діб з 20 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв., з 18.07.2024 по 15.09.2024, з покладенням обов'язків, передбачених ст.194 КПК України,
ухвалою слідчого судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 18.07.2024 у задоволенні клопотання слідчого СВ відділу поліції Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області, погодженого начальником Кам'янського відділу Смілянської окружної прокуратури ОСОБА_9 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовлено. Застосовано до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний час доби строком на 60 діб. в період часу з 20 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв., з 18.07.2024 по 15.09.2024, з покладенням обов'язків, передбачених ст.194 КПК України.
В обґрунтування прийнятого рішення, слідчий суддя вказав на наявність ризиків, передбачених п.3 ч.1 ст.177 КПК України, особу підозрюваного, який раніше не судимий, має зареєстроване та постійне місце проживання за місцем знаходження органу, який проводить досудове розслідування, підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину та те, що прокурором не доведено можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею враховано необхідність підозрюваного у здійсненні заробітку коштів на проживання та придбання товарів для його життєдіяльності. Крім того, ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні нетяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк, відтак, відповідно до вимог п.3 ч.2 ст.183 КПК України, до нього може бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою при цьому слідчим у клопотанні та прокурором в судовому засіданні не доведено, що ОСОБА_7 переховувався від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджав кримінальному провадженню або йому повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Не погоджуючись з такою ухвалою слідчого судді прокурор подав апеляційну скаргу, вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною, просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою застосувати до ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів в межах строку досудового розслідування.
В обґрунтування апеляційної скарги прокурор вказує на те, що злочин вчинено підозрюваним у стані алкогольного сп'яніння та після виявлення злочину не було ним припинено, що вказує про можливість переховування від органу досудового розслідування і перешкоджання кримінальному провадженню, так як під час затримання ОСОБА_7 намагався втекти на викраденому ним транспортному засобі від правоохоронних органів, на подані команди для зупинки не реагував.
Прокурор вважає, що підозрюваний намагатиметься тиснути на потерпілу, свідків та очевидців у кримінальному провадженні, як особисто так і за допомогою інших осіб, шляхом залякування, погроз або навіть тілесних ушкоджень та під тягарем відповідальності може вчинити інші кримінальні правопорушення.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який просив задовольнити апеляційну скаргу, пояснення підозрюваного та його захисника, які просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги прокурора, вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Згідно з ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Частинами 1, 2, 6 статті 181 КПК України передбачено, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно зі ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
При цьому наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано лише за наявності ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
У справі «Маккей проти Об'єднаного Королівства» Європейський суд з прав людини зазначив, що основна мета статті 5 Конвенції полягає у запобіганні свавільного або безпідставного позбавлення волі особи.
Європейський суд з прав людини під час вирішення справи «Медведев та інші проти Франції» зауважив, що право на свободу і особисту недоторканість має першочергове значення у «демократичному суспільстві» у значенні, передбаченому Конвенцією.
Відповідно до пункту «с» статті 5 Конвенції, законними є арешт або затримання, здійснені з метою допровадження особи до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
У той же час, Європейський суд зазначає, що національний суд, який вирішує питання про взяття особи під варту, повинен визначити, чи виправдовують інші підстави, наведені органом досудового розслідування, позбавлення особи свободи.
Суд у рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголосив, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, у СВ відділу поліції №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області перебувають матеріали досудового розслідування, №12024250350000606 від 16.07.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України, в ході проведення досудового слідства у якому встановлено, що 16.07.2024 року близько 19 год.15 хв., невідома особа, вільним доступом, в умовах воєнного стану, перебуваючи в АДРЕСА_2 , здійснила незаконне заволодіння мопедом марки «Сузукі», д.н.з. НОМЕР_1 , таким чином спричинивши матеріальних збитків ОСОБА_10 .
16.07.2024 о 20 годині 20 хвилин ОСОБА_7 було затримано в порядку ст.208 КПК України.
17.07.2024 ОСОБА_7 , з врахуванням зібраних у кримінальному провадженні доказів, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом.
Причетність ОСОБА_7 до вчинення вказаного злочину підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, зокрема: витягом з ЄРДР від 16.07.2024 за №12024250350000606; рапортом старшого інспектора-чергового ЧЧ СМ відділу поліції №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_11 від 16.07.2024, зареєстрований в Журналі єдиного обліку за №10413; протоколу прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 16.07.2024; протоколом огляду місця події від 16.07.2024; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_10 від 17.07.2024; тимчасовим реєстраційним талоном серії НОМЕР_2 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 17.07.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 17.07.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 17.07.2024; рапортом ДОП СПД №2 відділу поліції №2 Черкаського РУП ГУНП в Черкаській області ОСОБА_15 від 16.07.2024; висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16.07.2024; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, від 16.07.2024; протоколом огляду місця події від 16.07.2024; протоколом огляду предметів від 17.07.2024; постановою про визнання і приєднання до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 17.07.2024; протоколом огляду предметів від 17.07.2024; постановою про визнання і приєднання до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 17.07.2024.
Висновки слідчого судді в цій справі відповідають приписам п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув'язнення особи до засудження її компетентним судом.
Крім того, як вірно зазначено слідчим суддею, ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст.12 КК України, класифікується як нетяжкий злочин, за яке законом передбачено покарання, згідно санкції ч.1 ст.289 КК України, у виді обмеженням волі на строк від трьох до п'яти років або позбавленням волі на той самий строк.
Відповідно до вимог п.3 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка обвинувачується або підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на трок до п'яти років - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 КПК України, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
При цьому органом досудового розслідування не надано доказів, що ОСОБА_7 переховувався від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджав кримінальному провадженню або йому повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Посилання прокурора в апеляційній скарзі на те, що інкримінований підозрюваному злочин, вчинений підозрюваним у стані алкогольного сп'яніння та після виявлення злочину не було ним припинено, що вказує про можливість переховування від органу досудового розслідування і перешкоджання кримінальному провадженню, не приймаються до уваги, адже підозрюваний на виклики слідчого та суду з'являється, вину у вчиненні злочину визнає, ОСОБА_7 у вчиненні іншого кримінального правопорушенні повідомлено не було.
При цьому ризикам, на які вказує прокурор в апеляційній скарзі, зокрема, що підозрюваний намагатиметься тиснути на потерпілу, свідків та очевидців у кримінальному провадженні, та під тягарем відповідальності може вчинити інші кримінальні правопорушення на думку апеляційного суду можливо запобігти шляхом застосування запобіжного арешту у вигляді домашнього арешту в нічний час доби з покладенням обов'язків у вигляді заборони спілкування із зазначеними вище особами.
Слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу обґрунтовано враховано, що ОСОБА_7 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнає, має зареєстроване та постійне місце проживання, де на даний час хоча і проживає самостійно, внаслідок виїзду, як біженців, його дружини з трьома неповнолітніми дітьми, батьком яких є ОСОБА_7 .
З врахуванням викладеного та керуючись вимогами ст.407 КПК України, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга прокурора підлягає до відхилення, а ухвала слідчого судді має бути залишена без змін.
Керуючись ст.ст. 181, 193, 194, 405, 407, 422 КПК України, суд , -
апеляційну скаргу - відхилити .
Ухвалу слідчого судді Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 18.07.2024 про застосування відносно ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у певний час доби строком на 60 діб з 20 год. 00 хв. до 07 год. 00 хв., з 18.07.2024 по 15.09.2024, з покладенням обов'язків, передбачених ст.194 КПК України, - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач
Судді