Провадження № 11-сс/821/302/24 Справа № 712/9196/24 Категорія: ст.181 КПК України Головуючий у І інстанції Чапліна Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_1
21 серпня 2024 року Черкаський апеляційний суд в складі суддів:
суддя-доповідач ОСОБА_1
судді ОСОБА_2 , ОСОБА_3
секретар ОСОБА_4
за участі:
прокурора ОСОБА_5
підозрюваного ОСОБА_6
адвоката ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 01.08.2024, якою відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України,
уродженця с. Телепине Кам'янського р-ну Черкаської області, не працюючого, має
середню освіту, не одруженого, на утриманні неповнолітніх, малолітніх дітей не має,
зареєстрованого за адресою:
АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою:
АДРЕСА_2 ,
раніше судимий: 06.02.2009 Кам'янським районним судом Черкаської області за ч.3
ст.185, 76 КК України, 26.01.2015 Черкаським районним судом Черкаської області за ч.1
ст.122 КК України; 05.07.2017 Черкаським районним судом Черкаської області за ч.2 ст.
289 КК України, який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК
України у кримінальному провадженні №12024250310002563 від 30.07.2024,
застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 діб в межах досудового розслідування до 28.09.2024 включно з покладенням обов'язків, передбачених ст.194 КПК України,
ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 01.08.2024 у задоволенні клопотання слідчого відділення розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого відділу Черкаського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області лейтенанта поліції ОСОБА_8 , погодженого прокурором Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_5 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 відмовлено. Застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою проживання: АДРЕСА_1 строком на 60 діб в межах строку досудового розслідування, тобто до 28.09.2024 включно.
Мотивуючи прийняте ним рішення, слідчий суддя вказав на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення та наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, проте враховуючи вимоги з п. 2 ч. 2 ст. 183 КПК України, згідно до яких запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину. Однак прокурором жодної із вказаних обставин не доведено, навіть не зазначено про такі обставини у клопотанні та під час його розгляду, у зв'язку з чим запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного застосований бути не може.
Не погоджуючись з такою ухвалою слідчого судді, прокурор подав апеляційну скаргу, вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, просить скасувати вказану ухвалу через невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження та обрати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування до 30.09.2024.
В обґрунтування апеляційної скарги прокурор вказує, що ОСОБА_6 має не зняті та непогашені судимості, при затриманні органам досудового розслідування повідомив неправильну адресу, за якою проживає, інкримінований йому злочин вчинив у стані алкогольного сп'яніння. Прокурор вважає, що підозрюваний, усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину, суворість покарання, яке може бути йому призначене у разі доведеності його вини, може переховуватися від слідства та суду, без перешкоди залишити будь-яке місце проживання, впливати на свідків чим перешкоджатиме кримінальному провадженню, відтак інший запобіжний захід, окрім як тримання під вартою, не відповідає ступеню небезпеки інкримінованого підозрюваному злочину і не забезпечить його належну процесуальну поведінку.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який просив задовольнити апеляційну скаргу, пояснення підозрюваного та його захисника, які просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги прокурора, вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству.
Згідно зі ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Частинами 1, 2, 6 статті 181 КПК України передбачено, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При цьому наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано лише за наявності ознак того, що цього вимагають інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, слідчим відділом Черкаського РУ ГУНП в Черкаській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12024250310002563, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.07.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України.
31.07.2024 року о 04 годині 12 хвилин ОСОБА_6 було затримано в порядку статті 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 Кримінального кодексу (порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження), що карається позбавленням волі на строк до трьох років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від трьох до п'яти років.
31.07.2024 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України.
Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: даними протоколу огляду місця події від 31.07.2024 на ділянці проїзної частини вул. Піщана біля буд. №2 по вул. Шраменка в с. Руська Поляна Черкаського району, схемою та фототаблицею до протоколу, показаннями свідка ОСОБА_9 від 31.07.2024, показаннями свідка ОСОБА_10 від 31.07.2024, показаннями свідка ОСОБА_11 від 31.07.2024, показаннями потерпілого ОСОБА_12 від 31.07.2024, довідкою з КНП "Третя Черкаська міська лікарня ШМД" ЧМР від 31.07.2024 щодо виставленого діагнозу потерпілому ОСОБА_12 , поясненням ОСОБА_6 від 31.07.2024 року, показаннями тестування на алкоголь приладом "Drager mobile printer" № НОМЕР_1 від 31.07.2024 о 00:54 год.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали, слідчий суддя дослідив клопотання старшого слідчого про застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 разом з матеріалами, які його обґрунтовують, та правильно встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, приведених у клопотанні органу досудового розслідування та доданих до нього матеріалах.
Отже вимоги ч.2 ст.177 КПК України про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, як підстави для застосування запобіжного заходу, слідчим суддею виконано належним чином.
Також слідчим суддею встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість спроб переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілу, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.
При цьому цілком обґрунтованим є висновок слідчого судді, що прокурором жодної із вказаних обставин не доведено та не зазначено, що перебуваючи на волі, підозрюваний переховувався від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджав кримінальному провадженню або йому повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Так, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 за ч. 1 ст.286-1 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження та карається позбавленням волі на строк до трьох років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від трьох до п'яти років.
Відповідно до ст.12 КК України даний злочин є нетяжким.
З огляду на викладене та те, що слідчим суддею встановлено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_6 за яким йому повідомлено про підозру, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, слідчим суддею взято до уваги особу підозрюваного, зокрема, й те, що він має не зняті та не погашені судимості, проте слідчим у клопотанні та прокурором в судовому засіданні не доведено, що підозрюваний переховувався від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджав кримінальному провадженню або йому повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину, що є обов'язковою умовою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у розумінні п. 2 ч. 2 ст. 183 КПК України.
Відтак, доводи апеляційної скарги прокурора не є підставою для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, адже і апеляційна скарга таких доказів не містить.
При цьому, також варто взяти до уваги, що підозрюваний не переховувався від органів досудового розслідування, з'являється на виклики суду, відшкодовує потерпілій спричинену шкоду.
У зв'язку з чим апеляційний суд погоджується з висновком слідчого судді, що ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України, у даному кримінальному провадженні та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного можливо шляхом застосування до ОСОБА_6 обраного слідчим суддею запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із покладенням на підозрювану обов'язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.
Доводи апеляційної скарги прокурора зводяться до незгоди з прийнятим процесуальним рішенням, оскільки слідчим суддею об'єктивно встановлено існування обставин, які виправдовують застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу саме у вигляді цілодобового домашнього арешту в сукупності з матеріалами кримінального провадження, вчиненого кримінального правопорушення, даними про особу підозрюваного, вимогами Закону - п. 2 ч. 2 ст. 183 КПК України, й підтверджують на даному етапі кримінального провадження обґрунтованість застосованого запобіжного заходу та висновків слідчого судді не спростовують.
Проте, при визначенні строку застосування запобіжного заходу слідчий суддя помилково вказав про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 60 дів в межах строку досудового розслідування до 28.09.2024 включно.
Відповідно до ч. 6 ст.181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців, відповідно має визначатися судом в місяцях, а не добах .
Строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження (ч.1 ст.219 КПК України).
Згідно з п.4 ч.3 ст.219 досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину з дня повідомлення особі про підозру.
Отже, ОСОБА_6 повідомлено про підозру 31.07.2024, строк досудового розслідування закінчується 30.09.2024, тому строк застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту ОСОБА_6 слід рахувати 2 місяці в межах строку досудового розслідування, тобто до 30.09.2024.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
З врахуванням викладеного та керуючись вимогами ст.407 КПК України, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга прокурора підлягає до часткового задоволення, а ухвала слідчого судді має бути змінена в частині строку застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці, але в межах строку досудового розслідування, а саме: до 30.09.2024 включно, в решті - ухвала слідчого судді залишається без змін.
Керуючись ст.ст. 177, 181, 193, 194, 404, 405, 407, 422 КПК України, апеляційний суд,
апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 01.08.2024 про застосування запобіжного заходу у вигляді у вигляді цілодобового домашнього арешту змінити, в частині визначення строку застосування запобіжного заходу та застосувати відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці, але в межах строку досудового розслідування, а саме: до 30 вересня 2024 року.
В решті ухвалу слідчого судді - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач
Судді