Справа №760/17155/24
3/760/5818/24
14 серпня 2024 року м.Київ
Суддя Солом'янського районного суду міста Києва Воронкін О.А., розглянувши матеріали справи про адміністративні правопорушення, які надійшли з Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП):
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, РНОКПП НОМЕР_1 , працюючого директором дитячо-юнацької спортивної школи №5 м. Києва, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 101769 від 09.07.2024 встановлено, що 07.07.2024 о 23 годині 48 хвилин у м. Київ, вул. Карла Чапека (Фучика) 4, водій, керуючи транспортним засобом Volkswagen Tiguan НОМЕР_2 з явним ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнин рота, нестійка хода, поведінка, що не відповідає дійсності, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та у лікаря-нарколога відмовився у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 10, 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. ОСОБА_1 повідомив, що надані суду відеозаписи не містять факту руху транспортного засобу Volkswagen Tiguan НОМЕР_2 у визначені у протоколі серії ЕПР1 № 101769 від 09.07.2024 дату та час. Крім того зазначив, що працівники поліції роз'яснили йому визначені Конституцією України та КУпАП права та обов'язки вже після фактичного складання відносно нього даного протоколу про адміністративне правопорушення, чим порушили його право на захист. З огляду на викладене просив суд закрити провадження у справі відносно нього на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Вислухавши ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративні правопорушення, суд дійшов до наступного.
Так, відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності,запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з п.1,2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно зі ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а також за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Для встановлення події правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП в даному випадку, необхідно встановити факт відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та з'ясувати та чи дійсно саме та особа, відносно якої складено протокол, а не інша, керувала транспортним засобом.
Згідно вимог ст.14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Відповідно до п. 2.5. Правил Дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, 2.5. Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху України - водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Порядок проходження огляду водіїв на стан сп'яніння регламентується ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року (далі - Інструкція) та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 зі змінами та доповненнями, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 2023 р. № 57 (далі - Порядок).
На підтвердження вини водія ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП органом поліції надано:
- протокол серії ЕПР1 № 101769 від 09.07.2024;
- відеозапис з нагрудних відеокамер (відеореєстраторів), використання яких передбачено ст. 40 Закону України «Про національну поліцію» та Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них», затвердженої наказом Департаменту патрульної поліції №100 від 03.02.2016;
- направленням водія транспортного засобу на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 08.07.2024 о 23 год. 48 хвилин;
- рапортом щодо обставин, викладених у протоколі;
- постанова серії ЕНА № 2566481 від 09.07.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП.
Дані докази у розумінні ст. 251 КУпАП, суд не може визнати належними, допустимими, та такими, які повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 101769 від 09.07.2024 встановлено, що 07.07.2024 о 23 годині 48 хвилин у м. Київ, вул. Карла Чапека (Фучика) 4, водій, керуючи транспортним засобом Volkswagen Tiguan НОМЕР_2 з явним ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнин рота, нестійка хода, поведінка, що не відповідає дійсності, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки та у лікаря-нарколога відмовився у встановленому законом порядку, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 101769 від 09.07.2024 датою складання зазначено «09.07.2024 о 00 годині 48 хвилин».
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 101769 від 09.07.2024 датою та часом вчинення адміністративного правопорушення визначено «07.07.2024 о 23 годині 48 хвилин».
До матеріалів справи про адміністративне правопорушення додано, зокрема, рапорт та довідку про те, що у протоколі про адміністративне правопорушення допущено технічну помилку, та фактичні дата та час вчинення адміністративного правопорушення є 08 липня 2024 року, однак суд не може прийняти їх до уваги з огляду на наступне.
З метою встановлення істини у даному провадженні необхідно дослідити матеріали справи у їх сукупності.
Відповідно до наданих суду відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції встановлено, що у період часу з 00годин 44 хвилини 10 секунд до 00 годин 48 хвилин працівник поліції,яким складався протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 101769 від 09.07.2024, встановлює у колег як вірно заповнювати електрону форму протоколу про адміністративного правопорушення у інформаційній підсистемі «Протокол БДР» інформаційно-комунікаційного системи «Інформаційним портал Національної поліції України», яку введено Наказом Національної поліції України №295 від 20.03.2024, зокрема щодо часу вчинення та дати складання даного протоколу, зазнаючи, при цьому, що час вчинення правопорушення ним вже введено.
Тобто, при складенні протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 101769 від 09.07.2024 працівник поліції мав змогу усунути неточності щодо дати та часу скоєння даного правопорушення.
Суд зазначає, що,відповідно до вимог Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 06 листопада 2015 року N?1376 (далі - Інструкція N?1376) та ст..256 КУпАП, не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено.
До матеріалів справи додано, також, направлення водія транспортного засобу на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 08.07.2024, складеного о 23 год. 48 хвилин.
Відповідно до наданих суду матеріалів відеозапису з нагрудних камер працівників поліції встановлено, що 08.07.2024 о 23 год. 48 хвилин працівники поліції приїхали на місце події.
В цей момент автомобіль Volkswagen Tiguan НОМЕР_2 припарковано, руху транспортного засобу не вбачається.
При цьому 08.07.2024 о 23 год. 48 хвилин працівником поліції направлення водія транспортного засобу на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції не складається.
Отже, суд не може прийняти до уваги направлення водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують швидкість реакції від 09.07.2024,складеного о 23 годині 48 хвилин та вважати його належним та допустимим доказом.
Крім того, до матеріалів справи долучено постанову серії ЕНА № 2566481 від 09.07.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП.
При цьому, зі змісту постанови серії ЕНА № 2566481 від 09.07.2024 встановлено, що ОСОБА_1 , керуючи транспортним записом Volkswagen Tiguan НОМЕР_2 09.07.2024 о 00:52:09 в м. Київ, вул. Карла Чапека (Фучика) 4 не подав сигнал світловим покажчиком повороту, відповідного напрямку повороту.
Переглядаючи надані суду відеозапис з нагрудних камер працівників поліції встановлено, що 09.07.2024 о 00:52:09 в м. Київ, вул. Карла Чапека (Фучика) 4 транспортний засіб Volkswagen Tiguan НОМЕР_2 припарковано та не рухається.
Отже суд не може прийняти до уваги надану суду постанову серії ЕНА № 2566481 від 09.07.2024 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП.
Суд також, зазначає, що, відповідно до вимог ст.256 КУпАП визначено, що при складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 101769 від 09.07.2024 встановлено, що даний протокол складено працівником поліції 09.07.2024 о 00 годині 48 хвилин.
Разом із тим, відповідно до наданих суду матеріалів відеозапису з нагрудний камер працівників поліції встановлено, що працівник поліції повідомляє ОСОБА_1 про розгляд справи про адміністративне правопорушення та роз'яснює ОСОБА_1 визначені ст. 63 КУ України та ст.268 КУпАП України права та обов'язки, вже після складення протоколу про адміністративне правопорушення, а саме: 09.07.2024 о 00 годині 49 хвилин 00 хвилин, тобто вже після того, як склав протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 101769 від 09.07.2024, чим позбавив ОСОБА_1 права на захист, не роз'яснив йому причини зупинки та суть вчиненого ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
З огляду на викладене суд не вважає протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 101769 від 09.07.2024 належним та допустимим доказом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки він складений із порушенням вимог ст. 256 КУпАП.
Таким чином, доказів, що підтверджують факт керування 07.07.2024 о 23 годині 48 хвилин у м. Київ, вул. Карла Чапека (Фучика) 4, водієм ОСОБА_1 транспортним засобом Volkswagen Tiguan НОМЕР_2 або, навіть, 08.08.2024 о 23 годині 48 хвилин у м. Київ, вул. Карла Чапека (Фучика) 4, водієм ОСОБА_1 транспортним засобом Volkswagen Tiguan НОМЕР_2 не підтверджені та не доведені об'єктивними доказами по справі.
Інших доказів про наявність факту керування ОСОБА_1 у визначений у протоколі про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 101769 від 09.07.2024 дату та час транспортним засобом у матеріалах справи відсутні.
Враховуючи вище викладене суд не досліджує та не встановлює факт відмови ОСОБА_1 від проходження, відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, оскільки судом не встановлено факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, а також, з огляд на порушення його основоположних прав та свобод.
Суд наголошує, що він не вправі самостійно змінювати на шкоду особі фабулу, викладену у протоколі про адміністративне правопорушення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Приймаючи до уваги, що всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, за відсутності переконливих доказів вини ОСОБА_1 суд приходить до висновку, що при розгляді справи не доведено, що в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а вказане правопорушення задокументовано в законний спосіб, з огляду на вимоги ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок відповідно до закону здійснювати неупереджений розгляд та ухвалювати обґрунтовані рішення.
Відповідно до цієї ж статті Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на суд покладається обов'язок сприяти максимальному забезпеченню процесуальних прав учасників судового провадження.
Презумпція невинуватості - є конституційною гарантією, яка закріплена статтею 62 Основного закону України та передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Положеннями ч.1 ст.11 Загальної Декларації прав людини від 10.12.1948р. та ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01.11.1950 р., ратифікованою Україною передбачено, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Суд наголошує, що правова природа адміністративної відповідальності також ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях.
Так, згідно п.4.1. мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року N 23-рп/2010 у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 14-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про адміністративну відповідальність у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху) зазначено, що Конституційний Суд України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Наведені правові позиції закріплюють, що особа не вважається винною, доки її вина не буде доведена у встановленому законом порядку. Тобто особа не повинна доказувати свою невинуватість і його поведінка вважається правомірною, доки не доведено зворотнє.
В Рекомендаціях №R (91) 1 Комітету Міністрів Ради Європи «Про адміністративні санкції» одним із принципів застосування адміністративних стягнень є встановлення обов'язку нести тягар доказування саме для адміністративних органів (принцип 7).
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) в своїх рішеннях неодноразово зазначав, що санкції, які згідно національному законодавству Договірних держав не входять у сферу кримінальних покарань, можуть вважатися такими в світлі положень Конвенції. У своїх рішеннях у справах «Малофєєв проти Росії від 30 травня 2013 року», «Малиге проти Франції від 23 вересня 1998 року», «Озтюрк проти Германії» ЄСПЛ визнав адміністративні правопорушення кримінальними злочинами, які підпадають під гарантії статі 6 Конвенції.
Крім того, у п.21 свого рішення у справі «Надточий проти України» від 15 травня 2008 року ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, оцінюючи дослідженні докази, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбачений ч. 2 ст. 130 КУпАП, а отже провадження по справі підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 252, 283, 284 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її захисником протягом десяти днів з дня її вручення до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд міста Києва.
Суддя О.А. Воронкін