22 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 569/19205/21
провадження № 51-3443ск23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_5 на ухвалу Волинського апеляційного суду від 20 червня 2024 року,
встановив:
Захисник ОСОБА_4 звернувся до Суду з касаційною скаргою, в якій порушує питання про перегляд вказаного судового рішення у касаційному порядку.
Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 КПК, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що скаргу захисником подано без додержання вимог
пунктів 3, 4, 5 ч. 2 та частин 3, 5, 6 цієї статті.
Пунктом 3 ч. 2 ст. 427 КПК передбачено, що у касаційній скарзі необхідно зазначити судові рішення, що оскаржуються.
Однак захисник у вступній частині касаційної скарги вказує на оскарження ним ухвали апеляційного суду від 20 червня 2023 року, тоді як у прохальній частині скарги порушує питання про зміну та скасування ухвали апеляційного суду від 22 травня 2024 року, чим допустив суперечності.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Згідно вимог ч. 1 ст. 438 КПК підставами для скасування або зміни судових рішень
при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК); неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК); невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого
(ст. 414 КПК).
Отже, посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судових рішень, особа,
яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону,
що є підставами для скасування або зміни судових рішень, і які, на її думку, допущені судами обох інстанцій при їх винесенні, навести конкретні докази і аргументи
в обґрунтування кожної позиції.
Водночас слід враховувати, що відповідно до ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскаржуваному судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Однак, усупереч наведеним положенням процесуального закону, захисник, вказуючи
у касаційній скарзі на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, допущені судом апеляційної інстанції при постановленні оскарженої ухвали,
як на підставу, передбачену п. 1 ч. 1 ст. 438 КПК, для її скасування та зміни, доводів
на обґрунтування зазначеної позиції з урахуванням положень ст. 412 цього Кодексу
не наводить.
Крім того, захисник у касаційній скарзі, серед іншого, заперечує правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження і посилається
на неповноту судового розгляду, що в силу статей 433, 438 КПК не є предметом перевірки суду касаційної інстанції.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК у касаційній скарзі зазначаються вимоги особи,
яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.
Прохальна частина касаційної скарги має узгоджуватися з положеннями ст. 436 КПК, оскільки нечітке, суперечливе чи таке, що не відповідає наведеним вимогам, прохання скаржника унеможливлює прийняття судом касаційної інстанції відповідного рішення згідно вимог закону.
Положеннями ст. 436 КПК, визначено, що суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни,
а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.
Однак вимоги захисника у прохальній частині касаційної скарги про одночасні зміну та скасування ухвали апеляційного суду не узгоджуються з наведеними положеннями
ст. 436 КПК.
При тому, що у мотивувальній частині скарги захисник вказує лише на необхідність скасування оскарженого судового рішення, чим допустив суперечності між частинами касаційної скарги.
Отже, особа, яка подала касаційну скаргу має чітко зазначити у прохальній частині касаційної скарги, яке саме рішення повинен прийняти Суд з урахуванням положень вказаної статті.
Відповідно до ч. 3 ст. 427 КПК, якщо особа не бажає брати участь у касаційному розгляді, вона зазначає про це в касаційній скарзі. Однак подана скарга не містить жодних застережень щодо цієї обставини.
Крім цього, згідно з ч. 5 ст. 427 КПК до касаційної скарги додаються копії судових рішень, які оскаржуються.
Як убачається з доданих до касаційної скарги додатків, захисник надіслав лише знеособлену копію ухвали апеляційного суду, з огляду на що неможливо ідентифікувати учасників кримінального провадження, та що не може бути належним виконанням вимог ч. 5 ст. 427 КПК.
При цьому захиснику слід звернути увагу на те, що копію судового рішення, як доданого
до касаційної скарги додатку, на виконання вимог ч. 6 ст. 427 КПК він має додати
у кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження й усім учасникам судового провадження.
Наявність цих недоліків, зважаючи на те, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах касаційної скарги, перешкоджає вирішенню питання про відкриття
касаційного провадження.
Таким чином, оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим
ст. 427 КПК, Суд вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 КПК залишити касаційну скаргу захисника без руху та встановити строк для усунення допущених недоліків,
що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою,
яка подала касаційну скаргу.
Колегія суддів звертає увагу, що недоліки касаційної скарги можуть бути усунуті шляхом складання нового тексту касаційної скарги, якщо зауваження стосувалися змістовної частини скарги, та/або шляхом подання додаткових документів, якщо всупереч вимогам КПК не додано усіх документів, які мають подаватися разом
з касаційною скаргою.
На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Верховний Суд
постановив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 на ухвалу Волинського апеляційного суду від 20 червня 2024 року щодо ОСОБА_5 залишити
без руху і встановити строк для усунення недоліків протягом п'ятнадцяти днів із дня отримання копії ухвали.
У разі неусунення зазначених в ухвалі недоліків в установлений строк скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3