судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Ситнік О. М.
щодо постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 серпня 2024 року в справі № 754/17055/21 (провадження № 61-7329св24)
у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Морган Кепітал», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Джуринська Людмила Володимирівна, приватний нотаріус Верповська Олена Володимирівна, про визнання договорів недійсними, скасування реєстрації права власності
за касаційними скаргами представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Оболонь Інвест Плюс» - Білої Юлії Олегівни, представника ОСОБА_4 - адвоката Лозинської Ольги Леонідівни, представника ОСОБА_3 - адвоката Шалашової Валентини Іванівнина рішення Деснянського районного суду м. Києва від 03 квітня 2023 року в складі судді Панченко О. М. та постанову Київського апеляційного суду від 17 квітня 2024 року в складі колегії суддів Болотова Є. В., Кулікової С. В., Музичко С. Г.,
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом, у якому зазначили, що їм та ОСОБА_5 належала на праві спільної сумісної власності квартира АДРЕСА_1 .
28 березня 2012 року між ОСОБА_5 та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Даніель» (далі - ПАТ «КБ «Даніель») укладено кредитний договір № 1715-04-КЗЖ-Т на суму 320 000,00 грн, на забезпечення виконання якого сторони уклали договір іпотеки, предметом якого вказали квартиру АДРЕСА_1 .
20 травня 2013 року рішенням Деснянського районного суду м. Києва розірвано кредитний договір та стягнуто на користь ПАТ «КБ «Даніель» заборгованість за кредитним договором у розмірі 368 497,48 грн та судовий збір у розмірі 3 441,00 грн.
Після смерті ОСОБА_5 позивачам стало відомо з онлайн-ресурсу «Опендатабот», що спірна квартира спочатку була предметом договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 29 грудня 2015 року № 2317, наступного дня була предметом договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 30 грудня 2015 року № 2339, а 06 травня 2021 року предметом договору купівлі-продажу квартири між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Вважали, що вказані договори укладені шляхом позасудового врегулювання з порушеннями вимог частини другої статті 24 Закону України від 05 червня 2003 року № 898-IV «Про іпотеку» (далі - Закон № 898-IV), відповідно до якої іпотекодержатель зобов'язаний письмово у п'ятиденний строк повідомити боржника про відступлення прав за іпотечним договором і права вимоги за основним зобов'язанням.
Просили суд визнати недійсними:
- договір відступлення права вимоги за іпотечним договором від 29 грудня 2015 року № 2317, посвідчений приватним нотаріусом Джуринською Л. В.;
- договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 30 грудня 2015 року № 2339, посвідчений приватним нотаріусом Джуринською Л. В.;
- договір купівлі-продажу квартири від 06 травня 2021 року № 2259, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Верповською О. В.;
- застосувати наслідки недійсності правочинів, скасувавши реєстрацію права власності на нерухоме майно за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Морган Кепітал» (далі - ТОВ «ФК «Морган Кепітал»), ОСОБА_3 та ОСОБА_4
03 квітня 2023 року рішенням Деснянського районного суду м. Києва позов задоволено частково. Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений 06 травня 2021 року за № 2259 між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Верповською О. В.
Застосовано наслідки недійсності правочину та скасовано реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1 відповідно до договору купівлі-продажу від 06 травня 2021 року № 2259 за ТОВ «ФК «Морган Кепітал», ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . В іншій частині позовні вимоги залишено без задоволення.
17 квітня 2024 року постановою Київського апеляційного суду апеляційні скарги ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та ТОВ «ФК «Морган Кепітал» залишено без задоволення. Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 03 квітня 2023 року залишено без змін.
Судові рішення мотивовані тим, що представник відповідача не надав суду доказів, що на момент прийняття рішення про державну реєстрацію права власності проводилась оцінка предмета іпотеки, не надано заяви про згоду на реєстрацію права власності за банком, приватним нотаріусом не дотримані вимоги статті 37 Закону № 898-IV.
Право власності на спірну квартиру набуто в порядку звернення стягнення на нерухоме майно після набрання законної сили рішенням суду в іншій цивільній справі про відмову у задоволенні вимог банку щодо задоволення основного зобов'язання та в період дії мораторію на примусове відчуження житла.
17 травня 2024 року представник ТОВ «ФК «Морган Кепітал», яке змінило назву на ТОВ «Оболонь Інвест Плюс», - Біла Ю. О. через систему «Електронний суд» подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 03 квітня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 квітня 2024 року, в якій просила їх скасувати в частині задоволених позовних вимог та передати справу в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не врахували правові висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 16 березня 2021 року в справі № 906/1174/18, від 08 червня 2021 року в справі № 346/1305/19-ц, у постановах Верховного Суду від 16 грудня 2020 року в справі № 640/14873/19, від 25 січня 2023 року в справі № 638/18879/18, від 10 січня 2024 року в справі № 640/15485/19, від 08 лютого 2023 року в справі № 761/11546/21, від 25 квітня 2023 року в справі № 537/2115/19, про те, що продаж і відступлення прав вимоги за кредитними договорами та договорами забезпечення виконання зобов'язання у процедурі ліквідації банку може відбутися на конкурсних засадах на користь будь-якої особи. Як первісне, так і наступне відступлення права вимоги за кредитним та забезпечувальним договорами є можливим не тільки на користь фінансової установи за обставин, коли первісний кредитор (банк) відчужує активи у процедурі ліквідації та позбавлений банківської ліцензії.
Зазначила, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права в подібних правовідносинах, а саме частини першої статті 182 Цивільного кодексу України, статті 4 Закону України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», статті 37 Закону № 898-IV, коли за особою, за якою не було зареєстровано право власності на предмет іпотеки - нерухоме майно, рішенням суду скасовано право власності.
Крім того, послалася на те, що суд першої інстанції не повідомляв ТОВ «ФК «Морган Кепітал» належним чином про судові засідання, зокрема про те, в якому було проголошено судове рішення, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) про доступ до правосуддя.
23 травня 2024 року представник ОСОБА_4 - адвокат Лозинська О. Л. подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 03 квітня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 квітня 2024 року, в якій просила їх скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині.
Послалася на те, що суди попередніх інстанцій не врахували правові висновки, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року в справі № 338/180/17, від 30 січня 2019 року в справі № 569/17272/15-ц, від 02 липня 2019 року в справі № 48/340, від 02 листопада 2021 року в справі № 925/1351/19, від 09 листопада 2021 року в справі № 466/8649/16-ц, від 07 листопада 2018 року в справі № 488/5027/14-ц, від 31 серпня 2021 року в справі № 903/1030/19, від 11 вересня 2018 року в справі № 905/1926/16, від 09 лютого 2021 року в справі № 381/622/17, від 22 червня 2021 року в справі № 200/606/18, від 19 січня 2021 року в справі № 916/1415/19, від 16 лютого 2021 року в справі № 910/2861/18, від 02 лютого 2021 року в справі № 925/642/19, від 22 червня 2021 року у справі № 200/606/18, від 23 листопада 2021 року в справі № 359/3373/16-ц, від 25 січня 2022 року в справі № 143/591/20, від 01 березня 2023 року в справі № 522/22473/15-ц, від 31 жовтня 2018 року в справі № 367/6105/16-ц, про те, що заявлені позивачами вимоги є неналежним способом захисту права, яке вони вважають порушеним.
Також заявниця вказувала, що суди взяли до уваги доказ, поданий з порушенням встановленого законом порядку: позивачі подали до суду копію рішення Деснянського районного суду м. Києва від 20 травня 2013 року в справі № 2603/15578/12, не заявляючи за таких умов жодних клопотань.
Крім того, позивачі пропустили позовну давність, про застосування якої відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заявляли в суді першої інстанції.
25 травня 2024 року представник ОСОБА_3 - адвокат Шалашова В. І. подала до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 03 квітня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 17 квітня 2024 року, в якій просила рішення суду першої інстанції скасувати в частині задоволених позовних вимог та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині, постанову суду апеляційної інстанції скасувати повністю.
Послалася на те, що суди попередніх інстанцій не врахували правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду:
- від 28 листопада 2019 року в справі № 910/8357/18, від 17 червня 2020 року в справі № 910/12712/19, від 20 січня 2021 року в справі № 910/8992/19, від 16 березня 2021 року в справі № 910/3356/20, від 18 березня 2021 року в справі № 916/325/20, від 19 лютого 2021 року в справі № 904/2979/20, від 29 червня 2021 року в справі № 910/23097/17, від 27 січня 2020 року в справі № 761/26815/17, про те, що під час розгляду справи про визнання недійсним оскаржуваного правочину позивач має довести, а суд має встановити не лише наявність підстав, з якими закон пов'язує визнання правочину недійсним, але й наявність порушеного цивільного права або інтересу позивача;
- від 14 серпня 2018 року в справі № 910/1972/17, від 23 травня 2019 року в справі № 920/301/18, від 25 червня 2019 року в справі № 922/1500/18, від 24 грудня 2019 року в справі № 902/377/19, від 02 квітня 2020 року в справі № 910/7160/19, від 01 липня 2021 року в справі № 910/7029/20 та інших, про те, що відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу захисту є самостійною підставою для відмови в позові.
Крім того, позивачі пропустили позовну давність, про застосування якої відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заявляли в суді першої інстанції.
21 серпня 2024 року постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду касаційні скарги представника ТОВ «Оболонь Інвест Плюс» - Білої Ю. О., представника ОСОБА_4 - адвоката Лозинської О. Л., представника ОСОБА_3 - адвоката Шалашової В. І. задоволено частково. Постанову Київського апеляційного суду від 17 квітня 2024 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова мотивована тим, що аналіз матеріалів справи свідчить, що відомості про належне повідомлення ТОВ «ФК «Морган Кепітал» про розгляд справи в суді першої інстанції відсутні. Отже, суд першої інстанції розглянув справу в судовому засіданні за відсутності учасника справи - відповідача ТОВ «ФК «Морган Кепітал», належним чином неповідомленого про місце, дату та час судового засідання.
Залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції не звернув увагу, що пунктом 3 частини третьої статті 376 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) передбачено обов'язкову підставу для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, а тому зробив неправильний висновок про залишення рішення суду першої інстанції без змін.
Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена постанова апеляційного суду ухвалена без додержання процесуального права. У зв'язку з наведеним, колегія суддів визнала за необхідне касаційну скаргу задовольнити частково, оскаржену постанову апеляційного суду скасувати та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Із висновками колегії суддів частково не погоджуюся, тому відповідно до частини третьої статті 35 ЦПК України висловлюю окрему думку.
Кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру (стаття 6 Конвенції).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (рішення від 21 жовтня 2010 року у справі «Дія 97» проти України», заява № 19164/04, § 47).
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 2 ЦПК України гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами є однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства.
Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом (частина перша статті 8 ЦПК України).
Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи (частина друга статті 211 ЦПК України).
Згідно з частиною шостою статті 128 ЦПК України (в редакції, чинній на час розгляду справи у суді першої інстанції) судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.
Суди правильно встановили і з матеріалів справи вбачається, що 30 листопада 2021 року Деснянський районний суд м. Києва відкрив провадження у справі № 754/17055/21 за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ТОВ «ФК «Морган Кепітал», ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , треті особи: приватний нотаріус Джуринська Л. В., приватний нотаріус Верповська О. В., про визнання договорів недійсними, скасування реєстрації права власності. Розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 01 лютого 2022 року на 14 год. 30 хв. Надано відповідачам право подати: відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня отримання копії ухвали; заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів у п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив (т. 1, а. с. 49, 50).
06 грудня 2021 року суд першої інстанції направив ТОВ «ФК «Морган Кепітал» судову повістку про виклик до суду на 01 лютого 2022 року разом з копіями ухвали про відкриття провадження та позовної заяви з додатками за адресою: АДРЕСА_2 (т. 1, а. с. 58).
За цією ж адресою суд першої інстанції направляв ТОВ «ФК «Морган Кепітал» і судові повістки-виклики в судові засідання, призначені на 25 лютого, 11 травня, 23 червня, 14 липня, 22 вересня, 16 листопада 2022 року, 24 січня, 01, 08 лютого, 10 березня та 03 квітня 2023 року (т. 1, а. с. 128, 141, 186, т. 2, а. с. 6, 14, 21, 31, 94, 100, 120, 127).
Доказів отримання ТОВ «ФК «Морган Кепітал» кореспонденції за адресою: вул. Драгоманова, 20, м. Київ матеріали справи не містять, кореспонденція повернулася до суду з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання», «адресат не знаходиться» (т. 1, а. с. 143, 175, т. 2, а. с. 150, 151).
Однак на час відкриття провадження у справі адресою місцезнаходження ТОВ «ФК «Морган Кепітал» було: м. Київ, Подільський район, вул. Набережно-Рибальска, буд. 3, прим. 139, про що також зазначили позивачі у позовній заяві (т. 1, а. с. 1), що суд першої інстанції не врахував.
На такі порушення норм процесуального прав звертав увагу представник ТОВ «ФК «Морган Кепітал» в апеляційній скарзі на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 03 квітня 2023 року (т. 2, а. с. 225-227).
Аналіз матеріалів справи свідчить, що відомості про належне повідомлення ТОВ «ФК «Морган Кепітал» про розгляд справи в суді першої інстанції відсутні. Отже, суд першої інстанції розглянув справу в судовому засіданні за відсутності учасника справи - відповідача ТОВ «ФК «Морган Кепітал», належним чином не повідомленого про місце, дату та час судового засідання.
У пункті 5 частини першої статті 411 ЦПК України визначено, що судові рішення підлягають обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою.
Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 411 ЦПК України).
За таких обставин доводи касаційної скарги про неналежне повідомлення про розгляд справи в суді першої інстанції є обґрунтованими та знайшли своє підтвердження.
Ураховуючи вимоги пункту 5 частини першої, частини четвертої статті 411 ЦПК України та доводи касаційної скарги ТОВ «ФК «Морган Кепітал», яке змінило назву на ТОВ «Оболонь Інвест Плюс», щодо неналежного повідомлення її про час та місце проведення судового засідання в суді першої інстанції, вважаю, що наявні підстави для обов'язкового скасування як рішення суду першої інстанції, так і постанови суду апеляційної інстанцій, оскільки справу розглянуто судом першої інстанції за відсутності відповідача, який належним чином не повідомленого про час і місце судового засідання, і він обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою, з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції, оскільки саме суд першої інстанції допустив порушення норм процесуального права, які суд апеляційної інстанції не виправив.
Суддя О. М. Ситнік